ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17376/25
провадження № 2-а/753/337/25
22 вересня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 28.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №5350 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на останнього штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Позивач вважає постанову №59 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 29.01.2025 незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на порушення процедури розгляду справи.
Як зафіксовано у протоколі №5350 від 25.07.2025 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивачу було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:30 28.07.2025 в приміщенні відповідача, кабінет №45.
Разом з тим, у зазначену дату та час розгляд справи не відбувся та був перенесений на іншу дату. 28.07.2025 позивачем було подано письмові пояснення відповідачу, про що свідчить відповідний штамп прийняття вхідної кореспонденціїї.
29.07.2025 позивач повторно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 та надав додаткові пояснення.
Проте і 29.07.2025, не зважаючи на явку позивача, розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувся, останнього не було повідомлено ні про результати розгляду, ні про відкладення дати розгляду, всупереч статті 285 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення не було оголошено, її копію не вручено.
Лише після дзвінка 12.08.2025 до особи, яка склала 25.07.2025 відповідний протокол про адміністративне правопорушення, з метою з'ясування стану розгляду адміністративного провадження, вказана особа повідомила, що за результатами розгляду 28.07.2025 було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Також, ОСОБА_1 посилається на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
19.07.2025 у мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив, що перебуває у розшуку, у зв'язку із чим невідкладно (у допустимі строки з урахуванням зайнятості, стажування в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» за напрямом «Хірургія») прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тільки після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач дізнався, що причиною розшуку стало начебто не прибуття за повісткою.
Позивач повістки не отримував, а самостійно як добросовісний громадянин України та військовозобов'язаний з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для з'ясування обставин оголошення у розшук. Жодних додаткових повідомлень по місцю роботи чи на мобільний телефон від відповідача не надходило.
На момент направлення повістки, про яку зазначено в протоколі позивач мав підстави для відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Під час останнього відвідування ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 25.07.2025 (дата складання Протоколу) позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснював жодних дій, визначених підпунктом 1 пункту 27 Порядку.
Тобто, мета виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як і підстави (потреба), були відсутні, оскільки позивачем дотримано усі вимоги законодавства, що власне і не заперечується сторонами.
Вищенаведене свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях позивача.
Крім того, фактичною датою направлення повістки позивачу є 20.06.2025, а датою явки- 26.06.2025, що свідчить про недотримання вимог абзацу 4пункту 34 Порядку та порушення строків явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного, оскільки визначений строк є меншим ніж сім діб з моменту фактичного направлення та становить лише шість діб.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.08.2025 за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Зокрема суд ухвалив, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень.
05.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що відповідачем, за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку №3942128 про виклик (мета виклику - для уточнення даних) позивача на 09:00 26.06.2025 до відповідача. Зазначене поштове відправлення повернулося відправнику із вказанням в довідці про причини повернення поштового відправлення (за формою 20), що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №0610261006246 та трекінгом з сайту «Укрпошта». Однак позивач в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив. Твердження позивача стосовно не отримання повістки про виклик не відповідає дійсності, так як позивач не надав будь-яких документів єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», які б підтверджували неможливість отримання або не отримання вказаної вище повістки.
15.09.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій серед обставин, які вже були викладені у позовній заяві, зазначено, що відповідачем жодним чином не спростовано порушення порядку направлення та вручення повістки, а саме, абзацу 4 пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, щодо строків явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного, оскільки визначений строк є меншим чим сім діб з дати фактичного направлення повістки (20.06.2025). Крім того, відповідач тлумачить п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, таким чином, що оскільки направлена останнім повістка була повернута 28.06.2025, при даті явки на 9:00 26.06.2025, позивач повинен був з'явитися до відповідача не пізніше 6.07.2025, і явка позивача вважалася би виконанням вимог повістки. Однак, позивач повістки не отримував, а тому відповідачем жодним чином не спростувано підстав звернення із позовною заявою.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.06.2025 керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було підписано повістку №3942128, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 на 26.06.2025 о 09:00 годині. Мета виклику: для уточнення даних.
Вказану повістку було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , засобами поштового зв'язку.
Згідно трекінгу пощтових відправлень АТ "Укрпошта", вказана повістка була повернута відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 28.06.2025.
25.07.2025 відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. 28.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет №45.
28.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №5350 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 09:00 26.06.2025 згідно повістки №3942128 до ІНФОРМАЦІЯ_5 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення (п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 р.).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.
Відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі- Порядок), виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.
Рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 р. № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, так як зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
З матеріалів справи вбачається, що адресою місця проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, беручи до уваги вище вказані положення, позивача не було належним чином повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 26.06.2025, оскільки датою повернення повістки відправнику з віміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» є 28.06.2025.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд не вбачає, що в діях позивача наявні порушення абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки останнього не було завчасно та належним чином повідомлено про необхідність явки до відповідача на дату, вказану у повістці.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно з частинами 4-6 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом; суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою невинуватість.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не є доведеним факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених вище підстав постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа- закриттю.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір про надання правової допомоги від 25.07.2025, додаткову угоду №1 від 25.07.2025 до договору про надання правової допомоги від 25.07.2025.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.
Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
У тому числі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн., відповідно до приписів ст. 139 КАС.
Керуючись ч. 3 ст. 210-1, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 72-77, 132, 241-246, 271, 286 КАС України,суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову №5350 від 28.07.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі- закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місце знаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 22.09.2025.
Суддя: Комаревцева Л.В.