ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17290/25
провадження № 2/753/11158/25
22 вересня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є власником машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сербіна Н.П. 22.11.2013.
Посилаючись на те, що відповідачем не вноситься оплата за утримання паркінгу, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги утримання підземного паркінгу в сумі 59368,94 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
15.09.2025 Відповідачем надано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнаються з огляду на наступне. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» жодного договору на надання послуг з утримання та обслуговування паркомісця не укладалося, що є обов'язковою умовою для виникнення цивільних прав та обов'язків. З березня 2022 року Відповідач перебуває за кордоном в Німеччині і не користується паркомісцем чи будь-якими послугами, пов'язаними з його утриманням чи охороною. Тому послуги фактично не надавалися. Відповідно до ст. 611 ЦКУ, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання без вини боржника. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
19.09.2025 позивачем надано відповідь на відзив у якому зазначено що відсутність договірних правовідносин між сторонами не є підставою для звільнення від цивільно правової відповідальності. Позов поданий у строк визначений законом, підстави для застосування строку позовної давності відсутні. Позовні вимоги є законні та обгрунтовані.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2025 ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сербіна Н.П. 22.11.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до статуту є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціального побутового призначення, в т.ч. технічне обслуговування, реконструкція, капітальні та поточні ремонти, та інше.
На підставі наказу №1 від 02.09.2010 "Про передачу в оперативне керування та санітарно-технічне обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 " житловий будинок АДРЕСА_1 передано на обслуговування ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та з цього часу позивач надає послуги з утримання машиномісць у підземному паркінгу заначеного будинку, що підтверджується наданими суду доказами в їх сукупності.
Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» від 03.05.2018 з метою ефективного управління та використання підземних паркінгів по вул. Сікорського, 1В , 4Е , Вірменська, 6 , Ольгинська,6 , В. Касіяна 2/1 , АДРЕСА_1, Червонопільська,2 Г в м. Києві прийнято рішення про їх передачу від ТОВ «ЄРОПАРКІНГ» (код ЄРДПОУ 37736391) до ТОВ «КОВАЛЬСЬКА-ЖИТЛОСЕРВІС», та уповноважено директора Товариства розірвати відповідні договори з ТОВ «ЄВРОПАРКІНГ» та підписати 01.06.2018 акти приймання- передачі підземних паркінгів.
Про прийняття Позивачем на управління підземний паркінг АДРЕСА_1 Відповідачці було відомо, про що свідчать оплати за утримання машиномісця № НОМЕР_1 , яке знаходиться у підземному паркінгу АДРЕСА_1 в період з червня 2018 по лютий 2020 у розмірі 5000,00 грн.
В подальшому Наказом № 75/2 від 01.11.2020 «Про збільшення з 01.11.2020 вартості послуг з утримання підземного паркінгу вбудовано-прибудинкових паркінгів/критих автостоянок, що знаходяться за адресами: вул. Липківського Василя Митрополита,37-Д, вул. В.Касіяна,2/1 , вул. Червонопільська , 2-Г, вул. Вірменська,6 , АДРЕСА_1 , вул. Авіаконструктора Сікорського,1 , 1-В, вул. Авіаконструктора Сікорського,4-Е .» Позивачем введено в дію тариф по АДРЕСА_1 у розмірі- 651,31 грн. машиномісце за місяць.
Як зазначалось у позовній заяві, та Відповідачем не спростовано, на підставі даного наказу про вартість (тариф) послуг з утримання підземного паркінгу та структуру вартості (тарифу) послуг з утримання підземного паркінгу за адресою АДРЕСА_1 було доведено до співвласників шляхом оголошення. Тобто Відповідачці також було відомо про вартість (тариф) послуг з утримання підземного паркінгу. Заперечень від Відповідачки на адресу Позивача не надходило, що свідчить про прийняття Відповідачкою надання таких послуг та підтвердження її згоди щодо вартості, кількості, якості, тощо.
Положеннями статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово- комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.
Оскільки, Позивачем для обслуговування паркінгу, утримання його у належному
стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), уклав відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, води, теплопостачання, також надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню
вказаної підземної автостоянки, а саме: прибирання паркінгу, миття паркінгу, обслуговування систем протипожежної автоматики та домовидалення та інших систем паркінгу. При цьому, позивач несе витрати з технічного обслуговування, повірки, ремонту та наладки приладів обліку теплової енергії, витрати з утримання служби охорони, тощо.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою перебачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з наступними змінами і доповненнями, що був діючим у спірний період, тариф на утримання автопаркінгів відноситься до третьої групи - житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи, на які визначаються виключно за домовленістю сторін на підставі економічно обґрунтованих витрат виконавцем послуг і не вимагають затвердження органами місцевого самоврядування.
Положеннями статтей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідно до якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.
Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та мовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаний правовий висновок є незмінним.
Згідно доводів позивача відповідач не здійснює оплату за утримання паркінгу. Відтак має заборгованість з червня 2021 року по 31 травня 2025 року в розмірі 59368,14 грн., що включає в себе: основний борг в сумі 48808,94 грн., індекс інфляції 8253,46 грн., 3% річних в розмірі 2305,74 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.
Відповідно до змісту статтей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає важливими заперечення відповідача, разом з тим не може їх врахувати виходячи з наступного.
Посилання відповідача на те, що між ним та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» не укладалося письмового договору, не звільняє від обов'язку здійснювати оплату послуг.Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати не лише з договору, а й з інших юридичних фактів, зокрема актів органів державної влади, рішень органів місцевого самоврядування, фактичного надання послуг. Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», власник чи користувач майна (у даному випадку - паркомісця) зобов'язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна та забезпечувати оплату відповідних послуг, незалежно від того, чи укладений індивідуальний договір. Перебування відповідача в Німеччині з березня 2022 року не звільняє його від зобов'язання оплачувати послуги з утримання майна, яким він володіє. Власник нерухомого майна несе обов'язки з його утримання незалежно від того, чи користується він ним фактично. Доводи відповідача про ненадання послуг є голослівними. ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» фактично здійснює утримання спірного об'єкта, забезпечуючи охорону, освітлення, прибирання та інші заходи. Витрати на такі послуги є постійними і розподіляються між усіма власниками та користувачами паркомісць. Сам факт, що відповідач не користувався майном, не означає, що послуги не надавалися. Щодо застосування ст. 611 ЦК України Відповідач помилково тлумачить зміст ст. 611 ЦК України. Неможливість виконання зобов'язання без вини боржника має місце у випадках, коли існують об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання (наприклад, загибель предмета зобов'язання). В даному випадку обов'язок відповідача полягає у сплаті коштів за фактично надані послуги, а жодних обставин, які б унеможливлювали таку оплату, не існує. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності становить 3 роки. При цьому перебіг позовної давності починається з моменту невиконання кожного зобов'язання (кожного щомісячного платежу). Під час дії воєнного стану строки позовної давності зупиняються відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (редакція після змін 2022 року). Тому період з 24.02.2022 не включається до позовної давності. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України
неодноразово продовжувалася та діяв до 30 червня 2023 р. Таким чином, враховуючи викладені обставини, відсутні підстави для застосування позовної давності в межах заявлених вимог.
Враховуючи викладене, та, зважаючи на те, що відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо утримання належного йому майна та ухиляється від оплати наданих йому позивачем послуг з утримання та обслуговування належних відповідачу на праві власності машиномісць, нарахована з червня 2021 року по 31 травня 2025 року заборгованість з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 59368,14 грн., підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку. При цьому відповідач належних і допустимих доказів на спростування такого розрахунку не надав. Між тим під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн. відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 319, 322, 526, 635 ЦК України, статтями 12, 13, 19,81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_12 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», 02072, місто Київ, вул. Чавдар Єлизавети, 3 заборгованість за надані послуги утримання підземного паркінгу з червня 2021 року по 31 травня 2025 року з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 59368,14 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 14 копійок), судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 22.09.2025
Суддя: Комаревцева Л.В.