Справа № 705/2404/25
2/706/519/25
19 вересня 2025 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101714911339701 від 05.05.2024 станом на 24.04.2025 у розмірі 24 276 грн., з яких: 14 709, 86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 778, 98 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 787, 16 - загальний залишок заборгованості за пенею, а також судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
В обґрунтування позову посилалась на такі обставини.
ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкеті-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
05.05.2024 року, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір
АВН0СТ155101714911339701, щодо надання останній кредиту в розмірі 15 000 грн. строком
на 36 місяців (тобто до 04.05.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
У відповідності до п. п. 3-5 кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 15 000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 04.05.2027 року, терміном на 36 місяці.
Згідно до п. 6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних.
Станом на 24.04.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 24 276 грн., яка складається з: 14 709,86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 778,98 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 787,16 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, про дату, час і місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами повідомлена належним чином.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач у позовній заяві не заперечував проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові докази та інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 15.10.2023 року відповідач ОСОБА_1 підписала Анкету Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-БАНК.
05.05.2024 року, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 уклала з позивачем кредитний договір АВН0СТ155101714911339701, щодо надання кредиту в розмірі 15 000 грн. строком на 36 місяців (тобто до 04.05.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% на рік.
При підписанні договору сторони використовували електронний підпис.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитні кошти ОСОБА_1 перераховані АТ «А-БАНК» у сумі 15 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.36632680.41231.65455 від 05.05.2024.
Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 24.04.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 24 276 грн., яка складається з: 14 709,86 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 778,98 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 787,16 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, то з неї на користь позивача необхідно стягнути 14 709,86 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути 8 778, 98 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, відповідно до розрахунку позивача.
Також позивач просив стягнути з відповідача 787,16 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, тому в частині стягнення заборгованості за пенеюнеобхідно відмовити.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором № АВН0СТ155101714911339701 від 05.05.2024, то з неї на користь позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» необхідно стягнути заборгованість станом на 24.04.2025 у розмірі 23 488, 84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 343, 91 грн.
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 205, 207, 526, 530 ч.1, 627 ч. 1, 1046 ч. 1, 1048 ч. 1, 1054 ч. 1, 1055 ч. 1 ЦК України, ст. 81, 89, 141 ч. 1, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ -БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ -БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101714911339701 від 05.05.2024 року, станом на 24.04.2025 року, у розмірі 23 488 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 84 коп., з яких:
14 709 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'ять) грн. 86 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
8 778 (вісім тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 98 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ -БАНК» судовий збір в розмірі 2 343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 91 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК