Справа №705/3435/25
2/705/2495/25
22 вересня 2025 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Гудзенко В.Л.
за участю секретаря судового засідання Юрченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа: приватний нотаріус Волошенюк Леся Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування на заборгованість по пенсії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа: приватний нотаріус Волошенюк Л.О. про визнання права власності в порядку спадкування на заборгованість по пенсії. Представник позивача у позові вказує, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька позивача відкрилася спадщина, позивач єдиний звернувся до приватного нотаріуса Л.Волошенюк, де було заведено спадкову справу № 62/2024. За життя ОСОБА_2 звертався із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії/бездіяльність ПФУ щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Черкаській області» від 06.07.2021. На підставі рішення від 12.12.2022 у справі №580/5102/22 відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 і визначено, що різниця пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у загальній сумі складає 189315,62 грн. Таким чином, крім майна, яке належало ОСОБА_2 на день смерті також існує заборгованість ГУ ПФУ в Черкаській області у загальній сумі 189315,62 грн. 10.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Черкаській області із заявою, щодо нарахування та виплати йому в порядку спадкування пенсійних виплат які належали його батьку ОСОБА_2 та не були виплаченими йому на момент його смерті. ГУ ПФУ в Черкаській області відмовило у виплаті заборгованості спадкоємцю посилаючись на те, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Вважає, що дії відповідача по справі є неправомірними та просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на заборгованість по пенсії, яка призначена та нарахована померлому ОСОБА_2 , але не одержана ним за життя, за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у загальній сумі 189315,62 грн. в порядку спадкування; стягнути з ГУПФУ в Черкаській області на користь ОСОБА_1 неотриману заборгованість пенсії в порядку спадкування за законом у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 189315,62 грн.
09.07.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача ГУ ПФУ в Черкаській області подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 580/5102/22, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної пенсії ОСОБА_2 та зобов'язано здійснити перерахунок з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021р. Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Предметом спору у справах №№ 580/5102/22, було здійснення перерахунку пенсій, а не стягнення певної суми грошових коштів. Згідно зі статтею 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Діючим законодавством чітко визначено порядок здійснення процесуального правонаступництва у випадку смерті позивача або відповідача, шляхом звернення правонаступника до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про заміну стягувача. Згідно правового висновку викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 686/23317/13 не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа. Як зазначено в пункті 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19 наявність у КАС спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. На підставі вищевикладеного просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
09.07.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Хайнацькою І.О. було подано відповідь на відзив (вх..№ 18077 від 10.07.2025) в якому вказано, що позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права на спадкування заборгованості по пенсії ґрунтується на положеннях ЦК України, зокрема статті 1218, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Нарахована, але не виплачена пенсія - це грошове зобов'язання держави перед померлим пенсіонером, яке не припинилося у зв'язку зі смертю, а отже, входить до складу спадщини. Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у правових висновках, які є обов'язковими для застосування судами, пенсійні виплати, нараховані, але не отримані спадкодавцем до дня смерті, можуть бути виплачені спадкоємцям, які прийняли спадщину, в порядку, визначеному законодавством про спадкування (посилання на цю позицію є в позовній заяві, зокрема справи №355/323/17, №284/252/17, №428/3913/20, №638/19167/19). Позовна вимога не полягає у зобов'язанні Пенсійного фонду провести новий розрахунок або змінити розмір пенсії, а стосується виплати суми, вже нарахованої, але не отриманої померлим, що за своєю суттю є борговим зобов'язанням держави перед спадкодавцем. Таке зобов'язання не потребує нового розрахунку чи виконавчого листа для переходу у спадкову масу. В даному випадку перекласифікація позовних вимог ОСОБА_1 , на такі, що мають вирішуватись виключно у порядку виконання рішення, є зміною правової природи спору. Позивач не вимагає примусового виконання рішення суду від імені спадкодавця. Позов спрямований на реалізацію спадкових прав на грошове зобов'язання держави. Таке право є самостійним і виникає з моменту смерті спадкодавця, а не з набрання законної сили будь-яким судовим рішенням. Вважає, що твердження відповідача щодо звернення до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача в адміністративному провадженні, а не подавати окремий позов про стягнення грошових коштів є необґрунтованим, та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Тому просила позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хайнацька І.О. в судове засідання не з'явилися, на адресу суду представник Хайнацька І.О. подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача ГУ ПФУ в Черкаській області Лисокінь М.В. в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, позов не визнала.
Третя особа-приватний нотаріус Волошенюк Л.О. в судове засідання не з'явилася, повідомлена про розгляд справи належним чином, про причини неявки в суд не повідомила та не надала будь-яких пояснень.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31.07.2024.
Після його смерті відкрилась спадщина на майно. Спадкова справа №62/2024 щодо майна померлого відкрита приватним нотаріусом приватним нотаріусом Л.Волошенюк.
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про народження №1128 від 03.12.1992.
Відповідно до довідки № 1 про склад спадкоємців, що видана 10.04.2025 приватним нотаріусом Л.Волошенюк, згідно з матеріалами спадкової справи № 62/2024, номер справи у спадковому реєстрі - 72815996, станом на 10.04.2025 спадкоємцем ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 580/2102/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.ст. 43,51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021р. №33/44/1-Я-983/08-1637. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021р. №33/44/1-Я-983/08-1637, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ст.ст. 43,51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.12.2019р.
03.02.2023 ГУ ПФУ у Черкаській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019.
10.04.2025 ОСОБА_1 звернувся з завою до ГУ ПФУ в Черкаській області про нарахування та виплату в порядку спадкування пенсійні виплати, які належали ОСОБА_2 та не були виплачені на момент його смерті.
13.04.2023 ГУ ПФУ в Черкаській області адвокату Єрьоміній В.А. направлено лист про те, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 580/2102/22, ОСОБА_2 08.02.2023 проведено перерахунок пенсії за період з 01.12.2019 до 28.02.2023 у загальній сумі 189315,62 грн. Виплату доплати пенсії ОСОБА_2 буде здійснено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
24.04.2025 ГУ ПФУ в Черкаській області надано відповідь ОСОБА_1 на його письмову заяву від 10.04.2025 та вказано, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Між сторонами існує спір щодо нарахованої, але не виплаченої, за життя спадкодавця, пенсії.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Предметом позовних вимог є визнання права власності на недоотриману спадкодавцем за життя суми пенсії та їх стягнення. Таким чином, між сторонами виник спір про цивільне право. Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 27 березня 2019 року в справі № 286/3516/16-ц, а також висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 жовтня 2021 року в справі № 200/126/21-а.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частин першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ.
У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.
З огляду на викладене, оскільки за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотримав пенсію, нараховану відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 580/5102/22 в загальному розмірі 189315,62 грн, а позивач є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку подав заяву про прийняття спадщини, та відповідно набув право на отримання невиплаченої пенсії в сумі 189315,62 грн, а тому враховуючи встановлені обставини справи та вказані вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю ОСОБА_2 суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у розмірі 189315,62 грн, а тому за ним слід визнати право власності на ці кошти в порядку спадкування.
Відмова у їх виплаті відповідачем не спростовує тієї обставини, що ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю ОСОБА_2 суми пенсії у розмірі 189315,62 грн.
Заявлена позивачем вимога про стягнення грошових коштів з відповідача є ефективною в розрізі поновлення його порушених спадкових прав.
Встановлено, що відповідач, всупереч вимогам закону, перешкоджає реалізації прав позивача на отримання усього належного йому спадкового майна.
Таким чином, суд встановивши, що позивач має право на спадкове майно - недоотриману спадкодавцем за життя пенсію, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації його права, як спадкоємця першої черги за законом, на отримання належного йому спадкового майна.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 1216, 1220, 1227, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 246-247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа: приватний нотаріус Волошенюк Леся Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування на заборгованість по пенсії- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на неодержану за життя пенсію за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 в сумі 189315,62 грн, яка була нарахована на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №580/5102/22.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) неотриману заборгованість по пенсії в порядку спадкування за законом у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 189315,62 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисячі триста п'ятнадцять гривень шістдесят дві копійки).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1893,16 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко