Справа №949/1679/25
16 вересня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року було відкрито провадження у даній справі.
09 вересня 2025 року від представника позивача Пилипчук А.С. надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором.
Водночас, представник позивача Пилипчук А.С. просить розгляд справи провести за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив про причини неявки.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процеуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Пунктом 2 частини 1 статті 255 Цивільного процеуального кодексу України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Об'єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.
Види об'єктів цивільних прав визначені статтею 177 Цивільного кодексу України.
Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об'єкту цивільних прав Цивільним кодексом України не обмежено.
Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об'єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.
Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов'язки їх учасників, визначені договором та законодавством.
Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.
Предметом позову є позовні вимоги.
Предмет спору є достатньо простим для визначення (з'ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.
Правове значення категорії предмет спору і пов'язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені Цивільним процеуальним кодексом України, саме із нею процесуальний закон пов'язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процеуального кодексу України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).
Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 255 Цивільного процеуального кодексу України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процеуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Судом встановлено, що між сторонами по справі виник спір стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором, яку відповідачем повністю сплачено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що між сторонами в цій справі відсутній спір, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.
Згідно частини 2 статті 255 Цивільного процеуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 255, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи докуметообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.