Справа № 557/1603/25
Провадження № 1-кс/557/245/2025
22 вересня 2025 року селище Гоща
Слідчий суддя Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , ознайомившись із скаргою ОСОБА_2 , поданою в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ОСОБА_3 , щодо незаконного затримання та звільнення незаконно утриманої особи,
До слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області в порядку ст. 206 КПК України надійшла скарга ОСОБА_2 , поданою в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ОСОБА_3 , щодо незаконного затримання та звільнення незаконно утриманої особи.
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначила, що їй стало відомо від ОСОБА_3 про те, що 20.09.2025 року, близько 11 год. 00 хвилин у місті Шепетівка Хмельницької області, посадовими особами патрульної поліції Національної поліції України разом з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 був зупинений транспортний засіб ОСОБА_4 VW Jetta державні номерні знаки НОМЕР_1 , у якому разом з ним перебував її цивільний чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки військово-облікових документів. Після перевірки військово-облікових документів, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , погрожуючи та здійснюючи фізичний та психологічний тиск на ОСОБА_3 , незаконно затримали його та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 на транспортному засобі RENO DUSTER державні номерні знаки НОМЕР_2 .
Зі слів знайомого ОСОБА_4 , який перебував під час затримання її цивільного чоловіка, ОСОБА_3 , її цивільний чоловік перебував у будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 більше трьох годин, після цього ОСОБА_3 , посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 вивели з будівлі РТЦК, посадили у транспортний засіб RENO DUSTER державні номерні знаки НОМЕР_2 та повезли у невідомому напрямку. Єдине, що встиг передати словами її цивільний чоловік ОСОБА_3 , коли виходив з будівлі РТЦК ОСОБА_4 , що співробітники ТЦК примусили його проти його волі пройти ВЛК та протиправно мобілізували і наразі нібито його повезуть в учбовий центр. Після цього, вона отримала від ОСОБА_3 текстове повідомлення « мене забирають і везуть з шепетівського ТЦК, на учебку похоже, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , А4152 233 спп, Всьо вимикаюсь». Пізніше, вона також отримала повідомлення від ОСОБА_3 , а саме фото на якому міститься наступна інформація: «Телефон чергового 1 навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_3 для екстрених дзвінків НОМЕР_4 ». На момент подання цієї скарги до суду, її цивільний чоловік, ОСОБА_3 на зв'язок не виходив.
На переконання заявника, вчинені дії працівників ТЦК та СП кваліфікуються за частиною першою статті 371 Кримінального кодексу України, а саме завідомо незаконне затримання та незаконний привід ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України, а саме перевищення військовою службовою особою службових повноважень та ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 146 Кримінального кодексу України, а саме незаконне позбавлення волі людини, а ОСОБА_3 незаконно був затриманий посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 та вивезений у подальшому до військової частини НОМЕР_5 спп, ОСОБА_5 , Рівне, який наразі незаконно утримується у цій військовій частині.
Враховуючи, що фактично з 20.09.2025 по теперішній час ОСОБА_3 незаконно утримується, на підставі ст. 206 КПК України просить суд розглянути скаргу та постановити ухвалу, якою зобов'язати командування військової частини НОМЕР_3 233 спп, ОСОБА_5 , Рівне, звільнити незаконно затриманого громадянина України, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження охоплює досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування взяті під варту військовослужбовці можуть триматися в окремих ізольованих приміщеннях казарменого типу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержуватися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті або ізольованих приміщеннях казарменного типу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області в порядку ст. 206 КПК України, в якій просить звільнити ОСОБА_3 , як такого, що незаконно утримується у військовій частині НОМЕР_5 спп, ОСОБА_5 , Рівне.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
З аналізу ст. 206 КПК України слідує, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку.
Глава 18 КПК України, ст. 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
Зі змісту скарги не вбачається, що правовідносини щодо перебування ОСОБА_3 на території військової частини НОМЕР_5 спп, ОСОБА_5 , Рівне, як зазначено заявником, випливають або опосередковані нормами КПК України, водночас до скарги не долучено доказів того, що громадянина ОСОБА_3 незаконно затримано представниками органу державної влади чи службовими особами в рамках будь-якого кримінального провадження. Зі змісту скарги не вбачається, що відносно ОСОБА_3 здійснюється кримінальне провадження чи особа тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», крім того, в клопотанні не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора.
В силу приписів кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення його прав чи інтересів, чи прав або інтересів ОСОБА_3 службовими (посадовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_3 при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаних із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду або у даному випадку належним способом реагування на позбавлення особи волі, про що зазначає у скарзі ОСОБА_2 , є звернення до працівників правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до Структури сухопутних військ України на території Рівненської області знаходиться лише 233 центр підготовки підрозділів (А4152) та місцем його розташування є с. Мала Любаша, яке раніше належало до Костопільського району Рівненської області, а на даний час відноситься до Рівненського району Рівненської області.
За змістом п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Зважаючи на положення п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також на те, що с. Мала Любаша раніше належало до Костопільського району Рівненської області і, як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_3 на даний час перебуває саме на території полігону, що розташований у межах Костопільського району Рівненської області, слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд клопотання не відноситься до територіальної юрисдикції Гощанського районного суду Рівненської області.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Виходячи з конструкції ч. 1 ст. 6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.
У даному випадку вищезазначене клопотання не може розглядатися слідчим суддею Гощанського районного суду Рівненської області, оскільки воно не підсудне цьому суду. Розгляд клопотання по суті слідчим суддею Гощанського районного суду Рівненської області означатиме порушення права на «розгляд справи судом, встановленим законом», тобто порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями КПК України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за заявою, яка подана в порядку ст. 206 КПК України.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Частиною 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою заявою.
Керуючись ст.ст. 3, 26, 206, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 , поданою в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ОСОБА_3 , щодо незаконного затримання та звільнення незаконно утриманої особи.
Копію ухвали разом із заявою надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1