Справа № 727/7330/25
Провадження № 2/727/1931/25
09 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Слободян Г.М.
за участі секретаря судового засідання - Вакарчук Т.Р.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (місце знаходження: м. Київ, вул..Харківське шоссе, буд.19, офіс 2005; код ЄДРПОУ: 42986956) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позову
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс»» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 07.11.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 122395218 на суму 10 200,00 грн. Зазначають, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV33F6Q. Вказують на те, що за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора відповідач заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, піля чого пройшла належну перевірку (верифікацію), та ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику , які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Посилаються на те, що згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 10 200,00 грн. 07 листопада 2022 року на банківську карту № НОМЕР_2 відповідача, яку вона вказала у заявці при укладенні кредитного договору.
Зазначають, що 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01; 30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Разом з цим, 29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №122395218. Вказують на те, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором; при цьому, у період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Позивач стверджує, що станом на дату подання позовної заяви на його рахунки не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Вказують на те, що загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 51 937,24 грн, яка складається з: 10 199,48 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41 737,76 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №122395218 від 07.11.2022 року у розмірі 51 937,24 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Рух справи та позиція сторін
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.06.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження.
07.07.2025 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Зокрема, відповідачка ОСОБА_1 посилалася на те, що позивачем не доведено факт її належного повідомлення про відступлення права вимоги від кожного попереднього кредитора. Вказала на те, що у наданих матеріалах справи відсутні докази дати останнього платежу за кредитним договором №122395218 від 07.11.2022 року та строку остаточного виконання зобов'язання, що позбавляє можливості визначити сплив строку позовної давності. Позивачка також вважає, що сума нарахованих відсотків суттєво перевищує суму основного боргу, що суперечить принципам розумності, справедливості та вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» в повному обсязі.
07.07.2025 року на електронну адресу суду відповідачка також скерувала заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав викладених у відзиві.
05.08.2025 року представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс»», ОСОБА_2 , направив на електронну адресу суду заяву в якій зазначив наступне. На спростування доводів відповідачки зазначив, що позивач не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Також позивач вважає безпідставним клопотання відповідачки щодо строку позовної давності, оскільки позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
05.08.2025 року року відповідачка ОСОБА_1 скерувала на електронну адресу суду додаткове клопотання про зменшення суми боргу та скасування витрат на правничу допомогу та судовий збір, а також про надання відстрочки строком на 24 місяці. Мотивує заявлені вимоги тим, що сума тіла кредиту становить 10 199,48 грн., однак позивач заявив до стягнення 41 737,76 грн відсотків, що у понад чотири рази перевищує основний борг, що на думку відповідачки суперечить принципам розумності, справедливості, та є порушенням ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Також вважає необґрунтованими заявлені позивачем витрати на правничу допомогу та судовий збір, оскільки справа є стандартною, не вимагає складної адвокатської роботи, а усі документи є типовими шаблонами. Вважає, що ніяких додаткових дій чи унікальної правової допомоги представником позивача не здійснено. Зазначає, що вона є матір'ю трьох дітей, одна з яких має інвалідність I групи; перебуває в складних життєвих обставинах, не працює та немає доходу, у зв'язку з чим, просить не стягувати з неї витрати на правову допомогу та звільнити її від сплати судового збору. Просить суд у разі задоволення позову зменшити суму боргу, залишивши лише тіло кредиту або іншу справедливу суму. Також, просить у разі задоволення позову надати їй відстрочку виконання рішення строком на 24 місяці.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс»», у судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. У скерованій до суду заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, з урахуванням поданих нею клопотання та відзиву; у задоволенні позову просила відмовити.
Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом належними доказами по справі встановлено, що 07.11.2022 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №122395218 на суму 10 200,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV33F6Q (а.с.19-28).
Відповідач ОСОБА_1 діяла відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційнотелекомунікаційній системі Первісного кредитора, що також підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (а.с.11-13).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора MNV33F6Q. Зокрема, перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет вчинила ряд дій передбачений порядком дій споживача з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг (а.с.32-38).
З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет ознайомилася та підтвердивла згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику , які є невід'ємною частиною Кредитного договору (а.с.14-18).
08.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 212 від 17.01.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.51 на звороті, 54-55, 57-61, 63-69).
30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги№ 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.87 на звороті - 91).
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс»» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 51 937,24 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 29.05.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (а.с.92-96).
Згідно до розрахунків заборгованості загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №122395218 від 07.11.2022 р. станом на 05.06.2025 р. становить - 51 937,24 грн, яка складається з: 10 199,48 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41 737,76 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 12 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.46-48).
Наявність вказаної суми заборгованості також підтверджується випискою з особового рахунку на період 29.05.2025- 05.06.2025 (а.с.45 на звороті).
На виконання ухвали суду від 05.08.2025 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було надано наступну інформацію. Зокрема, підтверджено, що на ім?я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка N? НОМЕР_3 та інші платіжні картки. Підтверджено і те, що на картковий рахунок платіжної картки N? НОМЕР_3 ОСОБА_1 був зарахований платіж у сумі 10 200,00 грн за період з 07.11.2022 по 12.11.2022. Повний номер рахунку маска Картки НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - НОМЕР_5 .
Викладене підтверджується і рухом коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка N? НОМЕР_3 , за період з 07.11.2022 по 12.11.2022 року, з якого вбачається також і те, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами (а.с.144-146).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, як вбачається з матеріалів справи 07.11.2022 р. між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №122395218 на суму 10 200,00 грн., у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV33F6Q.
Під час дослідження письмових доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет перед укладенням кредитного договору здійснила порядок дій, а саме перейшла на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвалася на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, після чого за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 5). - пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), які є невід'ємною частиною Кредитного договору.
При цьому, суд зауважує на тому, що Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають 4 порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідач отримала на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, та надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
Тобто, з вище встановленого слідує, що саме відповідач ОСОБА_1 ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.
Суд зауважує на тому, що з огляду на викладене можна прийт до висновку, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.
30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс»» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням
Так, у частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
При цьому, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, згідно до якої боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2022 року (а.с.43). Даний факт не заперечено відповідачкою, що свідчить про визнання укладення даного кредитного договору згідно до його умов. Окрім того, факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки та активне використання кредитних коштів підтверджується і інформацією отриманою на виконання ухвали суд про витребування доказів у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Слід зазначити, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за даним кредитним договором, незважаючи на це у період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.
Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.
Так, зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, заборгованості загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №122395218 від 07.11.2022 р. станом на 05.06.2025 р. становить - 51 937,24 грн, яка складається з: 10 199,48 грн - заборгованість по тілу кредиту; 41 737,76 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 12 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що підтверджується наданими розрахунками.
Окрім того, наявність вказаної суми заборгованості також підтверджується і випискою з особового рахунку відповідачки за період 29.05.2025- 05.06.2025 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості у добровільному порядку.
Частина 1 статті 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також, відповідачка у своїх письмових запереченнях просила просила застосувати у даній справі строки позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Однак, суд звертає увагу на те, що наказом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, оскільки позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вона вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими доказами, та відповідно підлягають задоволенню.
Разом з цим, відповідачка у поданому до суду клопотанні просила у разі задовлення позовних вимог відстрочити виконання рішення суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторона у справі чи виконавець має право звернутися до суду першої інстанції із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, а також про зміну чи встановлення способу і порядку його виконання.
Частиною 2 ст. 435 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що питання відстрочки виконання рішення не може бути вирішено у цьому рішенні, ухваленому за результатами розгляду позовної заяви, оскільки для цього необхідне окреме провадження після набрання рішенням законної сили та за умови подання належно обґрунтованої заяви стороною.
Відтак, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачці, що вона має право звернутися до суду першої інстанції, який ухвалив це рішення, із заявою про відстрочку або розстрочку його виконання, чи про зміну або встановлення способу і порядку виконання рішення, якщо будуть наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2422,40 грн., документально підтвердженого платіжною інструкцією №13860 від 11.06.2025 року (а.с.2).
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Так, на підтвердження факту надання юридичних послуг, представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 р., Додаткову угоду до Договору правничої допомоги № 25770691187 від 30.05.2025 р. та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги (а.с.29-31).
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги, АО «Тараненко та партнери», було надано позивачу наступні юридинічні послуги: вивчення матеріалів справи: 2 год - 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту: 1 год - 500,00 грн; підготовка та подача клопотань : 1 год - 500,00 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено «Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.».
Частиною 2 статті 141 ЦПК України, встановлено, що у разі часткового задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи докази подані представником позивача на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, а також враховуючи те, що заявлені вимоги представника позивача не співмірні із кількістю задоволених вимог, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що здійснені позивачем витрати у вказаному розмірі на правову допомогу в суді першої інстанції, що пов?язані із розглядом справи, їх розмір є не пропорційним до предмета спору, тривалістю розгляду спору та вчинених в межах судової справи процесуальних дій.
Суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого розміру витрат на правничу допомогу до 3 000 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.
Згідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Положеннями статей 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, враховуючи доводи відповідачки, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до часткового задоволення.
На підставі та керуючись ст. ст.4,12,13,76,81,141,263,264,265,268,274,
280-282,284,352,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (місце знаходження: м. Київ, вул.Харківське шоссе, буд.19, офіс 2005; код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 122395218 від 07.11.2022 р. у розмірі 51 937,24 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (місце знаходження: м. Київ, вул.Харківське шоссе, буд.19, офіс 2005; код ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати, пов'язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 19.09.2025 року.
Суддя Слободян Г.М.