Єдиний унікальний номер 725/4738/25
Номер провадження 2/725/1486/25
22.09.2025
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючого судді Скуляк І. А.
при секретарі Берекеля О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (Центральна площа, 9, м. Чернівці) про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Посилався на те, що 19 грудня 2013 року між сторонами був укладений шлюб.
Під час шлюбу у них народились діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Посилається на те, що спільне життя між ними не склалось, шлюбні відносин припинені, сторони проживають окремо.
Вказує, що дитина ОСОБА_3 , 2015 року народження проживає разом із батьком, мати проживає окремо з дитиною ОСОБА_3 , 2024 року народження.
Вважає, що їхній шлюб виявився невдалим, у них різні погляди на життя. Втрачено почуття любові один до одного, сім'я розпалась остаточно, примирення між ними неможливе, спільного господарства сторони не ведуть, а тому вони дійшли спільної згоди, щодо розірвання їхнього шлюбу, на даний момент між ними не існує спору про місце проживання та виховання спільних дітей, майнових спорів на даний момент між ними також немає.
Дитина ОСОБА_3 , 2015 року народження після припинення спільного проживання, проживає з батьком. Проживання з батьком відповідає інтересам дитини. Батько повністю фінансово утримує дитину, піклується про неї.
Дитина ОСОБА_3 , 2024 року народження після припинення спільного проживання, проживає з матір'ю. Проживання з матір'ю відповідає інтересам дитини. Матір повністю фінансово утримує дитину, піклується про неї.
У зв'язку з наведеним, просив шлюб між ними розірвати, неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити проживати разом з його батьком ОСОБА_1 , встановити факт, що батько ОСОБА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишити проживати разом з її матір'ю ОСОБА_2 .
В судове засідання сторони не з'явились.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив заяву задовольнити.
Від відповідачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Представник Служба у справах дітей Чернівецької міської ради в судове засідання не з'явилася. Від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, приймає визнання позову відповідачкою, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19 грудня 2013 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 2094. (а.с. 3).
Під час даного шлюбу у сторін народились діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с. 10-11/.
У постанові від 22 грудня 2021 року у справі №339/143/20 Верховний Суд визначив, що за загальним правилом за відсутності спору, щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відсутній спір щодо місця проживання та порядку утримання їхніх спільних дітей. (а/с 12).
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
За таких обставин, судом встановлено, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини.
Щодо вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої та малолітньої дітей необхідно для соціального забезпечення життєдіяльності сторін та їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами досягнуто згоди щодо способу участі батьків у вихованні дітей, місця проживання та умов їх утримання, що підтверджується договором між батьками щодо здійснення виховання та визначення місця проживання дитини. /а.с. 12/.
Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_2 не заперечує щодо визначення місця проживання їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження із батьком ОСОБА_1 /а.с. 41/.
Між сторонами відсутній спір щодо місця проживання та виховання їх спільних дітей.
Позивач ОСОБА_1 офіційно працює та має стабільний фінансовий дохід. /а.с. 24/.
Відповідачка ОСОБА_2 офіційно працює та має стабільний фінансовий дохід. /а.с. 25-26/.
Згідно характеристики учня групи вікової категорії 7-9 років ОСОБА_3 , ОСОБА_5 приводить на заняття його батько ОСОБА_1 . Він постійно тримає зв'язок із викладачами, цікавиться успіхами сина, своєчасно здійснює оплату навчання та виявляє зацікавленість у якісному освітньому процесі. Батько докладає зусиль для підтримки належного рівня навчання та відповідально ставиться до рекомендації педагогів. /а.с. 16/.
Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 19.05.2025 року незнятої чи непогашеної судимості не має. /а.с 17/.
Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 19.05.2025 року незнятої чи непогашеної судимості не має. /а.с 18/.
Згідно письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 , 2015 року народження, останній хоче проживати разом зі своїм батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с. 54/.
Крім того, факт одноособового утримання та виховання позивачем неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження підтверджується також й письмовими поясненнями людей, близьких до їхнього оточення. (а.с. 20-23).
У суду не має підстав сумніватись в достовірності письмових доказів, а тому суд вважає що позивачем доведений факт, що ОСОБА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За таких обставин, зважаючи на наявність договору щодо узгодженого сторонами місця проживання та порядку утримання їх спільних дітей, згоди самої матері дітей /а.с.41/ та самої дитини ОСОБА_3 2015 року народження /а.с. 54/, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 109, 112,113, 114, 155-160, 161 СК України, ст.ст. 174, 293, 294 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), який зареєстрований 19 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 2094.
Неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити проживати разом з його батьком ОСОБА_1 .
Встановити факт, що батько ОСОБА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишити проживати разом з її матір'ю ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Скуляк І. А.