Єдиний унікальний номер 725/8779/23
Номер провадження 2-а/725/74/23
10.09.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засіданні Попової Р.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Голунга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
У жовтні 2023 року позивач звернулась до суду з вище вказаними позовом, який судом неодноразово було залишено без руху. Відповідно до останньої редакції позовної заяви, направленої на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач в обґрунтування своїх вимог посилалась на наступні обставини.
Так, постановою в.о. начальника Чернівецької митниці Держмитслужби Майтапова Є.В. №0867/40800/23 від 11 жовтня 2023 року її було визнано винною у вчиненні порушень митних правил передбаченого ч.2 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме 157803,28 грн. Відповідно до вказаної постанови вона 08.09.2023 року о 18 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 , прямуючи з Румунії до України в приватних справах, в'їхала на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в зону митного контролю та надала контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору», при цьому переміщувала через митний кордон товар - вишиті сорочки в кількості 630 штук, які пред'явила до митного контролю. Разом з тим, митний орган встановив, що вона перебувала за межами України менше ніж 24 години, а пред'явлений нею товар не відноситься до особистих речей, у зв'язку з чим, з урахуванням вимог ст.ст. 366, 370, 374 МК України, пп. 18 п. 1 ст. 196 ПК України, митний орган дійшов до висновку, що вона вчинила недекларування товарів, що підпадають під встановлені законом обмеження щодо ввезення на митну територію України. Їй було пропущено товар в кількості 4 сорочок, які митний орган оцінив на суму 2000 грн.
Вказувала на те, що при розгляді справи про ПМП їй не було забезпечено можливість скористатись правовою допомогою, зокрема митний орган не допустив до розгляду справи її адвоката. Окрім того, ставить під сумнів визначену на підставі висновку експерта №142000-3301-0840 від 27.09.2023 року вартість 626 сорочок в сумі 52601,94 грн., що впливає на розмір адміністративного стягнення.
На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просила визнати протиправною та скасувати постанову, винесену Чернівецькою митницею Держмитслужби України в особі в.о. начальника Чернівецької митниці Держмитслужби Майтапова Є.В. у справі про ПМП №0867/40800/23 від 11.10.2023 року у відношенні ОСОБА_1 , яка була визнана виною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України і на яку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 157803,28 грн.
На вказану позову заяву надійшов відзив в якому представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Зазначав, що позивачка перебувала за межами території України менше ніж 24 години та перевозила товар, вартість якого перевищувала дозволену законодавством норму. Під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил №0867/40800/23 виникла необхідність у визначенні вартості товарів у зв'язку з чим 12.09.2023 року винесено постанову про призначення товарознавчої експертизи у вказаній справі. Згідно висновку експерта від 27.09.2023 року №142000-3301-0840 загальна вартість сорочок з вишивкою жіночих, іноземного виробництва, згідно маркування «RODY S FOREVER ІА ROMANIA BUMBAC SHELL 100% COTTON - 626 шт. становить 526010,94 грн. Під час проведення товарознавчої експертизи товарів з метою визначення їх вартості експерт СЛЕД Держмитслужби керувалася нормами МК України, Положенням про СЛЕД Держмитслужби, Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 в частині вимог щодо бази визначення вартості (оцінки майна), підходів та методів, що використовуються при оцінці майна, в тому числі вилученого у справах про порушення митних правил та іншими нормативно- правовими актами. Одним із обов'язкових етапів проведення оцінки майна, що передбачений положеннями Національного стандарту №1, є його ідентифікація. Тому, експерти СЛЕД Держмитслужби визначають вартість предметів правопорушення лише після їх огляду та здійснення необхідних досліджень для ідентифікації товарів шляхом встановлення основних споживчих характеристик (зовнішній вигляд та конструктивні особливості, призначення, наявність дефектів чи ознак використання тощо). Враховуючи вищезазначені норми МК України, особа, щодо якої порушено зазначену справу, мас право на проведення за її рахунок незалежної експертизи, однак ОСОБА_2 , чи уповноваженою нею особою, клопотання про проведення незалежної експертизи у справі про порушення митних правил №0867/40800/23 від 08 вересня 2023 року не заявлено, та не надано належних та допустимих доказів щодо вартості товару.
Таким чином, вважає, що митний орган діяв в межах своїх повноважень та правомірно притягнув позивачку до відповідальності за ПМП передбачене ч. 2 ст. 471 МК України.
В рамках судового розгляду даного спору судом, за клопотання позивача та її представника, було призначено у справі судову товарознавчу експертизу.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити, зазначали, що сорочки були із синтетичних тканин, машинною вишивки, а тому митним органом було невірно розраховано їх вартість та відповідно безпідставно притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, натомість, з урахуванням наявності відзиву, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.
Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, диспозицією ч. 2 ст. 471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Судом встановлено, що постановою Чернівецької митниці від 11.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 157803,28 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 08.09.2023 року о 18 год. 15 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Черніве митниці в зону митного контролю в'їхав автомобіль марки «Фольксваген» держа; номер НОМЕР_1 під керуванням громадянки України ОСОБА_3 , який сліду Румунії до України в приватних справах. Дана громадянка до митного контролю н контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору», своїми діями заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України то; не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення митну територію України.
Так, згідно ч. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається з громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезенню митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, мають юридичне значення.
Згідно ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання пор переміщення товарів через митний кордон України.
При візуальному огляді гр. України ОСОБА_3 заявила про наявні особистих речей та товару: Сорочка вишита - 630 шт., які пред'явила до миті контролю.
У відповідності до пп.18 п. 1 ст. 196 Податкового Кодексу України «...ввезення митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих реч сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яка не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пуніл! пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом годин ;
Ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, черг інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин...».
У відповідності п.2, ст. 374 МК України: - «...громадяни, які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України».
Згідно інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЕАІС ДМСУ гр.. України Мироняк Вікторія прослідувала на виїзд з території України на вищевказаному транспортному засобі 07.09.2023 року о 19 год. 42 хв. отже перебувала за межами України менше ніж 24 години.
Під час здійснення митних формальностей встановлено, що загальна вартість вищевказаного товару 315000 грн., що перевищує дозволену норму. Громадянці ОСОБА_3 пропущено 4 сорочки вишиті вартістю 2000 грн.
У відповідності ст.. 370 МКУ виявлений товар сорочки вишиті 630 шт. не відносяться до переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.
Згідно висновку експерта від 27.09.2023 року, № 142000-3301-0840 загальна вартість сорочок з вишивкою жіночих, іноземного виробництва, згідно маркування «RODYS FOREVER ІА ROMANIA BUMBAC SHELL 100%COTTON - 626 шг. становить 526010,94 гривень.
Вчинення правопорушення гр. України ОСОБА_1 стверджується протоколом про порушення митних правил № 0867/40800/23 від 08.09.2023 та іншими матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 розділу 3 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування та Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів» № 731 від 15.06.2012 року витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.
Згідно ст. 516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Із наведених норм слідує, що експертиза для визначення вартості незадекларованих товарів проводиться в межах справи про адміністративне правопорушення і є доказом по справі. Така експертиза не є судовою експертизою, а тому на неї не поширюються вимоги, зокрема про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Водночас, згідно із цими нормами, особа, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил вправі провести незалежну експертизу за власний рахунок.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач заперечувала вартість сорочок, яка визначена митницею, вказуючи на те, що вони із синтетичних матеріалів та машинної вишивки, що не було враховано у висновку експерта від 27.09.2023 року, № 142000-3301-0840, а тому просила призначити судове експертизу.
Відповідно до висновку експерта від 16.05.2025 року №21/25-29 за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи встановлено, що вироблені блузки жіночі вишиванки, які були затримані 08.09.2023 рою працівниками Чернівецької митниці, і які знаходяться на складі митниці за адресою: Чернівецька митниця Держмитслужби України, вул. Руська, 258-М, м. Чернівці відповідно до маркування виготовлені із бавовни та віскози; блузки жіночі вишиванки, які були затримані 08.09.2023 року працівниками Чернівецької митниці, і які знаходяться на складі митниці за адресою: Чернівецька митниця Держмитслужби України, вул. Руська, 258 «м» м. Чернівці вироблені машинною вишивкою; встановити вартість на момент дослідження однієї блузки жіночої вишиванки, а також усієї партії, затриманої 08.09.2023 року працівниками Чернівецької митниці, і які знаходяться на складі митниці за адресою: Чернівецька митниця Держмитслужби України, вул. Руська, 258 «м» м. Чернівці не видається можливим.
Натомість, зі змісту висновку експерта від 27.09.2023 року, № 142000-3301-0840, який наявний у матеріалах справи, не вбачається, що при визначенні вартості відповідних товарів були враховані відомості про те, що такі товари виготовлені із бавовни та віскози та вироблені машинною вишивкою. У вказаному висновку зазначено, що відомості про вартість були взяті із мережі Інтернет, з урахуванням цінової інформації щодо пропозиції продажу подібних/ідентичних товарів, без конкретизації характеризуючи ознак таких товарів, зокрема щодо матеріалів з яких вони виготовлені, а також щодо способу нанесення вшивка на сорочки.
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Так, вартість вилучених сорочок має значення як для кваліфікації дій ОСОБА_1 так і для визначення розміру адміністративного стягнення, у випадку доведеності наявності складу правопорушення, натомість на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд позбавлений можливості встановити вказані обставини, а тому оскаржувану постанову доцільно скасувати із направленням відповідачу на новий розгляд, під час якого слід встановити дійсну вартість вилучених предметів ПМП з урахуванням встановлених відомостей щодо матеріалів з яких виготовлені сорочки, а також способу вишивки.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 10, 252 КУпАП, ст.ст. 458, 469, 487, 489, 493, 494 МК України, ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Чернівецької митниці від 11 жовтня 2023 року у справі про порушення митних правил №0867/40800/23 від 11.10.2023 року якою громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 157803,28 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачене ч. 2 ст. 471 МК України по факту обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил №0867/40800/23 від 08.09.2023 року повернути Чернівецькій митниці на новий розгляд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.