Справа № 646/14299/24
№ провадження 1-кп/646/761/2025
22 вересня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові кримінальне провадження № 6202417002009398 від 25.10.2024 з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самгородок, Сквирського району, Київської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаного, який проходить військову службу за мобілізацією, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 350 від 22.11.2023 ОСОБА_3 призначено на посаду командира бойової машини - командира 3 відділення 2 взводу оперативного призначення 12 роти оперативного призначення (на БМП) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 248/ДСК від 23.08.2024 молодшого сержанта ОСОБА_3 залучено до складу сил і засобів 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України тактичної групи «Куп'янськ» ОТУ «Старобільськ» ОСУВ «Хортиця» для безпосередньої участі у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.04.2022, строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11,16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України Про Національну гвардію України, молодший сержант ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника.
Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, За своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти, - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України, - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати.
Однак, молодший сержант ОСОБА_3 під час проходження військової служби у складі НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а саме - 08.09.2024 вирішив стати на злочинний шлях та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.
Так, 08.09.2024 командиром 12 роти оперативного призначення (на БМП) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України молодшим лейтенантом ОСОБА_6 , у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини ( АДРЕСА_2 ), військовослужбовцям НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у тому числі, командиру бойової машини - командиру 3 відділення 2 взводу оперативного призначення 12 роти оперативного призначення (на БМП) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України молодшому сержанту ОСОБА_3 було доведено бойове розпорядження командира НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковника ОСОБА_7 від 08.09.2024, яке полягало у необхідності з 20 год. 00 хв. 08.09.2024 висунутися на позицію СП «ТАЙВАНЬ» в районі н.п. Піщане Чугуївського району Харківської області з метою утримання вказаної позиції.
Однак, 08.09.2024, перебуваючи в н.п. Ківшарівка Куп'янського району Харківської області, молодший сержант ОСОБА_3 , будучи невдоволеним вищевказаним наказом - з 20 год. 00 хв. 08.09.2024 висунутися на позицію СП «ТАЙВАНЬ» в районі н.п. Піщане Чугуївського району Харківської області з метою утримання вказаної позиції, діючи з прямим умислом, а саме - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.402 КК України, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
19.09.2025 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою обвинувачений в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.402 ч.4 КК України, визнав себе винним повністю, щиро покаявся та сприяв під час досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення. Також зобов'язувався беззастережно визнати обвинувачення у кримінальному провадженні.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст. 402 КК України, та покарання, яке повинен понести обвинувачений, з застосуванням ст.69,58 КК України, у виді службового обмеження строком на 2 роки, з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 в дохід держави двадцяти відсотків (20%).
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Частина 1 ст.474 КПК України регламентує, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Таким чином кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнає себе винуватим є тяжким злочином, а отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПУ та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Речові докази та судові витрати по справі - відсутні.
Альтернативний запобіжний захід обвинуваченому у виді застави, залишити до набрання вироком законної сили.
Відповідно до вимог п.п. «в» п.1 ч.1 ст.72 КК України зарахувати до відбування покарання ОСОБА_3 , строк попереднього ув'язнення з 06.11.2024 по 27.12.2024, що відповідає одному дню позбавлення волі, трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.09.2025 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.58 КК України, замінити ОСОБА_3 узгоджене покарання з позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження строком на 2 роки, з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 в дохід держави двадцяти відсотків (20%).
Згідно зі ст.72 ч.1 п.1 п.п. «в» КК України, зарахувати до відбування покарання ОСОБА_3 , строк попереднього ув'язнення з 06.11.2024 по 27.12.2024, що відповідає одному дню позбавлення волі, трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.
Альтернативний запобіжний захід у виді застави, залишити до набрання вироком законної сили.
Повернути ОСОБА_9 90840 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) 00 коп., сплаченої суми застави за ОСОБА_3 згідно ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова по справа № 646/14299/24.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1