Справа № 645/3704/25
Провадження № 2/645/2154/25
18 вересня 2025 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.
за участю секретаря судового засідання - Нестеренко Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованість по аліментам за виконавчим листом Фрунзенського районного суду м. Харкова № 645/1755/18 від 09.10.2018р. в розмірі 32640,00 грн. В обґрунтування позову зазначила, що сторони по справі перебували в шлюбі, шлюб було розірвано, про що надаю копію свідоцтва про розірвання шлюбу від 22.11.2006р. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.11.2008р. з відповідача було стягнуто аліменти в розмірі 500,00 грн. щомісячно на утримання позивача, які були збільшені за рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.08.2018 р. до 1800,00 грн. щомісячно. Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 645/1755/18 від 09.10.2018р., за яким було відкрито виконавче провадження. На даний час виконавче провадження за виконавчим листом № 645/1755/18 від 09.10.2018р. закрито, виконавчий лист повернуто стягувачу. Весь час стягнення аліментів Відповідач їх фактично не сплачував або сплачував частково, в зв'язку з чим існували постійні заборгованості, на час повернення виконавчого листа заборгованість становила 32640 грн. та не була погашена і досі, про що свідчить довідка Немишлянського відділу ДВС у м. Харкові від 27.05.2025р. Позивач вказує, що в 2020 році намагалася домовитися з відповідачем про погашення заборгованості та сплату хоч якихось коштів, для чого відізвала виконавчий лист за яким вже була суттєва заборгованість. Відповідач на той час працевлаштовувався до комунального підприємства та обіцяв подати до бухгалтерії підприємства заяву про відрахування в рахунок добровільної сплати аліментів та погашення заборгованості. Відповідач в порушення всіх домовленостей досі не сплатив заборгованість по аліментам. Позивач мешкає та зареєстрована разом з донькою ОСОБА_3 , не працює та не отримує на даний час пенсії або соціальної допомоги. Донька є інвалідом дитинства 2-ої групи за загальним захворюванням (по зору), продовжує навчання в ХНЕУ ім. Семена Кузнеця, не має інших джерел доходу окрім соціальної допомоги в розмірі 2361,00 грн., тому позивач змушена звернутися до суду з позовом.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 13.06.2025прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам.
07.07.2025, 19.08.2025 позивач надала письмову заяву про підтримку позову, розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надала відповідні пояснення та вказала, що заборгованість ніхто не оскаржує.
Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).
Судовим розглядом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 28.11.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 569.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом другої групи з 01.02.2024 по зору з дитинства (довідка до акта огляду медико - соціальною експертною комісією № 306548 а.с. 8).
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.11.2008 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Медвенка, Курської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 500 грн., починаючи стягнення з 21 серпня 2008 р. до повноліття дитини.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від13 серпня 2018 року збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.11.2008 року та стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , збільшивши їх в розмірі до 1800 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно відповіді Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.05.2025 № 53048 - на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження №57671523 з примусового виконання виконавчого листа № 645/1755/18 виданого 09.10.2018 Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.11.2018 державним виконавцем керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження», винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 09.07.2019 державним виконавцем, керуючись вимогами п.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Як вбачається з постанови Головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Цуркова С.І. від 20.03.2020 виконавчий лист № 645/1755/18 виданий 09.10.2018 було повернуто стягувачу, оскільки надійшла заява, згідно з якою стягувач просить повернути виконавчий документ стягувачеві без подальшого примусового виконання для направлення виконавчого листа безпосередньо до бухгалтерії підприємства, на якому працює боржник. Заборгованість по аліментам станом на 01.03.2020 року складає 32640,00 грн.
За правилами ст. 195 СК України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Внаслідок неналежно виконання відповідачем аліментних зобов'язань щодо утримання дитини станом на 01.03.2020 виникла заборгованість за аліментами у розмірі 32640,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам позивач посилається на те, що дія виконавчого листа про стягнення аліментів закінчилась і видано постанову про повернення виконавчого листа стягувачу.
СК України встановлює принцип рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, сума заборгованості по аліментах в даному випадку не підлягає стягненню в судовому порядку, а має стягуватись державним виконавцем у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості по аліментах лише у разі спору про її розмір.
Таким чином, для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються на підставі судового рішення, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.
Повторне стягнення із боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів недопустиме.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 204/8019/16-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 537/4755/16-ц.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відсутній спір про розмір заборгованості, тому відсутні правові підстави для стягнення із відповідача такої заборгованості в судовому порядку.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.
В зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судово збору, витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 виданий 20.08.2019 органом 6351,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 22.09.2025 року.
Головуючий суддя -