Справа № 638/4812/25
Провадження № 3/638/2094/25
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
З Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу від 26.02.2025 року серії ЕПР №257234 ОСОБА_1 26.02.2025 року о 17-40 год. за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Слобідська, 22 керував транспортним засобом RENAULT Megane Scenic, днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що вину не визнав, 26.06.2025 року приблизно о 17-40 год. перебував у своїх батьків з родиною, у с. Оскіл (Червоний Оскіл), вул. Слобідська, 2, та біля будинку був припаркований автомобіль RENAULT Megane Scenic, днз НОМЕР_1 , який належить його дружині ОСОБА_2 . Коли він перебував на вулиці до нього підійшли незнайомі йому раніше два чоловіки та почали з ним розмову у грубій формі, між ними виникла суперечка. ОСОБА_1 намагався припинити цей діалог, але чоловіки його не відпускали, застосовуючи силую. Після чого, через деякий час, приблизно о 18-30 приїхали працівники поліції, хто їх викликав йому не відомо. Працівників поліції, які під'їхали за викликом цих двох чоловіків пояснення ОСОБА_1 не цікавили, вели себе досить не коректно, пояснення не вислухали, намагалися примусити визнати керування транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння. За результатами спілкування повідомили йому, що склали протокол. У стані алкогольного сп'яніння автомобілем не керував.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бреславець М.Г. надала клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначила, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки у наданому протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, відсутні докази вчинення останнім правопорушення. Просить закрити провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбаченийКонституцієюта Законами України.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідноз ч. 2,3,5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
До матеріалів справи додано протокол відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши надані докази, суд доходить наступного:
Матеріалами справи не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що виключає визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Окрім того, матеріали справи не містять відомості про зупинку автомобіля, а саме: дату, місце та час, підстави цієї зупинки, обставини порушення, що стали підставою для зупинки транспортного засобу, відомості про водія, який керував транспортним засобом під час зупинки, відомості про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
В супереч протоколу матеріали справи містять пояснення ОСОБА_1 , який повідомив, про те що транспортним засобом не керував.
Матеріали справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, містять наступні документи, які надані у якості доказів:
-форма єдиного обліку № 3394-реєстрація, відповідно до якої 26.02.2025 року о 17.56 год. за адресою: Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Радянська водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При прибуттю на місце виклику було встановлено, що особа ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Разом з цим навіть саме повідомлення, як первинний документ, не містить відомості про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Не містить відомості про особу, яка керувала транспортним засобом.
Форма єдиного обліку як первинний документ не містить відомостей про керування автомобілю RENAULT Megane Scenic, саме ОСОБА_1 . Містить лише інформацію про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння без визначення дати, місця та транспортного засобу.
-пояснення ОСОБА_3 , відповідно до яких 26.02.2025 року 17 год. 42 хв. став свідком як водій ОСОБА_4 виїхав з другорядної дороги на вул. Заоскільська та небезпечно їхав попереду по ходу руху транспортного засобу, де він перебував як пасажир. У населеному пункті Оскіл, Ізюмського району, Харківської області, на вул. Радянська водій транспортного засобу вийшов з авто та почав розмову з водієм. У цей час з будівлі вийшли мама, тато, дружина, син та почали провокувати ситуацію. Після чого приблизно о 17 год.55 хв. ОСОБА_3 викликав поліцію.
Разом з цим, пояснення не містить відомості про те, який саме автомобіль RENAULT Megane Scenic їхав, де і коли зупинився, при яких обставинах та хто був водієм транспортного засобу. Причину конфлікту, який виник.
-пояснення ОСОБА_5 , відповідно до яких 26.02.2025 року 17 год. 40 хв. став свідком як водій RENAULT Megane Scenic державний номерний знак НОМЕР_1 виїхав з другорядної дороги на вул. Заоскільська та небезпечно їхав попереду по ходу руху транспортного засобу, де він перебував як водій. У населеному пункті Оскіл, Ізюмського району, Харківської області, на вул. Радянська транспортний засіб зупинився, вийшов з авто та виявив водія з ознаками алкогольного сп'яніння. У цей час з будинку вийшли родичі водія. По прибуттю поліції була встановлена особа - ОСОБА_1 .
Разом з цим, пояснення не містить відомості про те, причину конфлікту, який виник, про що повідомлено попереднім свідком. Матеріали справи не містять відомостей щодо спростування можливого конфлікту, що могло б стати підставою неприязнених стосунків. Натомість відеоматеріали містять підбурювання свідка щодо внесення та надання неправдивих показів, повідомлення недостовірної інформації, а саме: про те, що краще визнати керуванням транспортним засобом та повідомити суду, що був вимушений їхати, так як захворіла дитина, або мати тощо та у такому випадку суд не покарає позбавленням прав та все буде добре.
-рапорт поліцейського ВРПП Ізюмського РУН ГУНП в Харківській області Черних Дениса від 27.02.2025 року про те, що 26.02.2025 року о 17 год.56 хв. ним разом з інспектором Волоховою В.Д. було здійснено виїзд за адресою: Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Радянська, б.22, де за повідомленням військовослужбовців про те, що вони зупинили автомобіль RENAULT Megane Scenic днз НОМЕР_1 та виявили, що водій даного транспортного засобу керував з ознаками алкогольного сп'яніння. По прибуттю на місце було виявлено транспортний засоб марки Рено днз НОМЕР_1 та громадянин ОСОБА_1 , на якого вказали військовослужбовці, який керував транспортним засобом. Під час усної бесіди виявлено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Останній надавати пояснення відмовився, але в подальшому повідомив, що він дійсно керував даним т.з. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду відмовився, що зафіксовано на бодікамеру «тексар» 56,34. Опитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з цим, рапорт містять відомості про що дійсно, працівниками поліції транспортний засіб RENAULT Megane Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 не зупинявся, не містить встановлені та доведені відомості про місце та час зупинки транспортного засобу, підстави цієї зупинки, обставини порушення, що стали підставою для зупинки транспортного засобу, відомості про водія, який керував транспортним засобом під час зупинки, відомості про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Одночасно рапорт містить фактичні відомості про те, що по прибуттю на місце ними було виявлено транспортний засоб марки RENAULT Megane Scenic днз НОМЕР_1 та громадянин ОСОБА_1 . Працівниками поліції Рєзнік А.О. не зазначений та не встановлений як водій цього транспортного засобу, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Цей факт будь-якими доказами не доведений, а зазначений виключно «зі слів», в супереч встановленим законом стандартам доказування.
В матеріалах справи відсутні відеозаписи з камер поліцейських щодо обставин подій викладених у протоколі, що суперечить вимогам статті 266 КУпАП, а саме підтверджуючих факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, пояснення свідків суд вважає суперечливими. Свідки не пояснюють, яким чином вони «зупинили автомобіль». Ці обставини також не встановлені працівниками поліції.
Пояснення свідків не можуть бути належними та допустимими доказами, так як не підтверджуються матеріалами справи, є не послідовними та викликають сумніви у їх достовірності.
На виклики суду свідки не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 грудня 2018 року № 1026, пунктом 5 розділу ІІ передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак.
Так, працівниками поліції не дотримані вимоги КпАП та інших нормативних актів, зокрема Інструкції № 1026 щодо порядку фіксування безпосередньо керування особою транспортним засобом та/або фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння. А у цьому випадку таке фіксування взагалі відсутнє.
Окрім цього, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування автомобілем, навіть на долученому до матеріалів справи відеозапису, не зафіксовано факт керування, зупинки, встановлення особи, встановлення чи перебувала за кермом транспортного засобу особа в стані алкогольного сп'яніння.
З відеозапису вбачається, що поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров'я. Однак, відеозапис починається з кадру, де ОСОБА_1 стоїть на вулиця біля автомобіля працівників поліції. Процес зупинки транспортного засобу та оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності на відео не зафіксований.
Матеріали відеозапису містять пояснення ОСОБА_1 , який протягом усього запису наполягає на тому, що не керував транспортним засобом.
Натомість зафіксована розмова свідків, про те, як вони підбурюють для надання недостовірних відомостей та повідомляють, що й як потрібно сказати, щоб зафіксувати факт правопорушення та в такому випадку уникнути покарання, так як суд врахує обставини ( наприклад : вимушений їхати в стані алкогольного сп'яніння, так як сильно захворіла дитина, повідомляє, що як колишній поліцейський впевнений, що в такому випадку суд призначить лише штраф), що свідчить про зацікавленість та упередженість свідка.
Працівник поліції фіксує відмову від надання пояснень, натомість ОСОБА_1 наполягає на тому, що транспортним засобом не керував та працівник поліції відмовляється від фіксації пояснень.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 4156804, складена 26.02.2025 року о 20 год.08 хв. про керування 26.02.2025 року о 20 год.08 хв. ОСОБА_1 по вул. Слобідська, 22, с. Оскіл транспортним засобом Рено н.з. НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія.
Проте факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 нібито у стані алкогольного сп'яніння, відбувся, відповідно до протоколу - 26.02.2025 року о 17 год. 40 хв. (протокол складений 26.02.2025 року о 19 год. 45 хв.).
Тобто, на думку авторів протоколів, ОСОБА_1 вже після складання протоколу о 19 год. 45 хв. ще керував транспортним засобом «у стані сп'яніння» до 20 год. 08 хв.
Вказані протиріччя ставлять під сумнів достовірність обставин, вказаних у протоколі.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
У зв'язку із наведеним, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суб'єктом даного правопорушення є по-перше, водій - тобто особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; і по-друге, інші особи, які фактично керують транспортним засобом.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні N 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Проте, зазначення в диспозиції норми терміну «водій» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений.
Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, знаходження біля транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Крім того, слід звернути увагу на те, що Верховний суд під час розгляду справ дійшов усталеної практики щодо застосування принципу презумпції невинуватості під час розгляду справ, а саме те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами непідтверджена.
В матеріалах справ відсутні докази на підтвердження обставин, які підлягають безсумнівному доведенню.
Працівник поліції, який є суб'єктом владних повноважень, не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним протоколу про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке на нього складений протокол про адміністративне правопорушення (відповідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17).
За вказаних обставин, матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в змісті визначення цього терміну, а тому зазначене не породжувало обов'язку проходити огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначенимист. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції Українита загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що судовим розглядом не встановлено вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст.7,36, 38, п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя