Справа № 405/4041/24
Провадження №3/405/1168/24
04 вересня 2024 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючого судді Іванової Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ленінського районного суду міста Кіровограда з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №743625 від 21 травня 2024 року про притягнення до адміністративної ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, зі змісту якого (протоколу) вбачається, що21 травня 2024 року о 22:57 год. в м. Кропивницькому по вул. Шевченка, 3, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6810» та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, - відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортного засобу водій відсторонений.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суду невідомо, будь - яких заяв, клопотань, а так само письмових пояснень до суду не подано.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та його наступний судовий розгляд, беручи до уваги його небажання скористатися, зокрема, правом участі у судовому розгляді справи, суд, з урахуванням положень ч.2 ст.268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, приймаючи до уваги відсутність вимог щодо обов'язкової участі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, дійшов висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тим самим, вказаною нормою передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення та наявності в діянні особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою - поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП капралом поліції Сімперовичем О.С., яким складено протокол серіїААД №743625 від 21 травня 2024 року, у вину ОСОБА_1 висувається порушення ним 21 травня 2024 року о 22:57 год. в м. Кропивницькому по вул. Шевченка, 3, під час керування транспортним засобом - автомобілем «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 вимог п. 2.5 (відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння) Правил дорожнього руху, в зв'язку з чим, останньому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 22 травня 2024 року, які містяться в матеріалах справи вбачається, що 22 травня 2024 року він їхав з водієм в автомобілі на задньому пасажирськомусидінні, після чого автомобіль зупинила патрульна поліція, працівники якої повідомили йому, що водієм був він, - ОСОБА_1 , хоча він сидів на задньому ряду сидінь. На відео працівників поліції не має відео, окрім того, де він сидів на пасажирському сидінні.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з визначенням терміну, наведеному у п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій -це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, зокрема, виражається у формі: відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, крім іншого, алкогольного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, тим самим на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст.255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в т.ч. і за ст.130 КУпАП покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст.251, 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, з досліджених судом доказів, долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, відеозаписів диску DVD-R (файли під назвою export-mcw93.mp4) бодікам №472827, вбачається, що працівники поліції підходять до транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3 , в якому відсутній водій, при цьому в автомобілі знаходяться троє пасажирів, з яких один на передньому пасажирському сидінні від сидіння водія, та два пасажири на задньому пасажирському сидінні, серед яких був і ОСОБА_1 , який повідомив, що він є пасажиром вказаного транспортного засобу. Працівники поліції, в свою чергу, зазначили про те, що саме ОСОБА_1 є водієм зазначеного транспортного засобу та керував ним, однак він «переліз» з водійського сидіння на заднє пасажирське сидіння, про що свідчить зафіксоване відео. На вимогу працівників поліції пройти огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 повідомляє про відсутність підстав проходження такого огляду, так як він не був водієм вказаного транспортного засобу, що розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та повідомлено про те, що відносно нього ( ОСОБА_1 ) будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
При цьому, судом зазначається, що під час перегляду вказаного відеофайлу (export-export-mcw93.mp4) відсутні будь - які ознаки того, які б достовірно вказували на те, що водієм транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 був саме ОСОБА_1 , який під час зупинки транспортного засобу з сидіння водія пересів на заднє пасажирське сидіння.
З перегляду вказаного відеозапису встановлено відсутність зафіксованого руху транспортного засобу - автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Відмова особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка не знаходилась за кермом транспортного засобу, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи в салоні транспортного засобу не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно навіть від наявності ввімкненого двигуна.
Інших джерел доказів на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, які б відповідали вимогам ч. 1 ст. 251 КУпАП, посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Суд також зауважує, що всі доводи працівника поліції, які зафіксовані відеозаписом про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, - ґрунтуються на припущеннях, та не можуть бути визнані судом, як беззаперечний, належний та допустимий доказ на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Окремо судом зазначається, що працівниками поліції не долучено до матеріалів справи відеозапис, на якому зафіксовано, що особа, яка притягується д адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пересів з водійського сидіння на заднє пасажирське, про яке (відео) йде мова у відеозаписі під назвою export-mcw93.mp4.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
З урахуванням наведених положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Окрім того, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п.282. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Аналогічну позицію Європейського суду з прав людини викладено у справі «Капо проти Бельгії» №2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п.25 зазначено, що у кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом у світлі п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і вимагає воно, крім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
Тобто, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою слід керуватися стандартом доведення, що передбачає: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 у зазначені у протоколі час та місці, суд констатує необґрунтованість вимоги поліцейського про проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, на підставі чого суд дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складу вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 , в зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, ч.1 ст.130, ст.245, п.1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №743625 від 21 травня 2024 року), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.
Суддя Ленінського
районного суду
м.Кіровограда Лілія Андріївна Іванова