22.09.2025
ЄУН 389/2535/25
Провадження №2-а/389/35/25
22 вересня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Берневек О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка адміністративну справу, за правилами спрощеного позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, 09.07.2025 поштовим зв'язком подав до суду позовну заяву, в якій просить поновити строк на оскарження постанови №755 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.04.2025, скасувати вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення та закрити дану справу.
Свої вимоги з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, обгрунтовує тим, що 08.04.2025 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №755 у справі про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення №755, об 11:00 (дата не вказана), стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово-облікового документа військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушення вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ зі змінами, та п.10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. Ознайомившись зі вказаною постановою та її висновками вважає, що його дії не підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП. Доводи відповідача про «відсутність військово-облікового документа військовозобов'язаного», з посиланням на частини та пункти вищевказаного закону та Порядку є необ'єктивними та неаргументованими. Він мав електронний військово- обліковий документ «Резерв +» з відміткою про бронювання до 13.02.2026, проте представник відповідача не зазначив про дану обставину, оскільки вона впливає на кваліфікуючу ознаку адміністративного правопорушення (дію чи бездіяльність) так як дані дії можуть виключати можливість притягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, відомості, які викладені в оскаржуваній постанові про відсутність у нього військово-облікового документа не відповідають дійсності, оскільки доказом цього є наявність електронного ВОД «Резерв+». Також на обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що йому в порушення ст.63,59 Конституції України, ст.268 КУпАП не повідомлялось про його права, у тому числі право на юридичну допомогу, процедура притягнення до адміністративної відповідальності порушена. До того ж в оскаржуваній постанові в порушення ст.256 КУпАП не зазначено дату вчинення ним адміністративного правопорушення, якщо таке мало місце. Незазначення дати та часу вчинення адміністративного правопорушення згідно зі ст.38 КУпАП впливає на строки притягнення його до адміністративної відповідальності. На обґрунтування пропуску строку оскарження постанови вказав, що копію постанови отримав лише 30.06.2025 зі Знам'янського ВДВС, про що свідчать копія долученого ним до справи конверту та роздруківка поштового трекінга.
04.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 просив постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №755 від 08.04.2025 залишити без змін, а позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування вказаної постанови - без задоволення. Вказав, що 08.04.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову №755, якою наклав на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн за ч.3 ст.210 КУпАП, оскільки той близько 11 год 26.03.2025 по АДРЕСА_1 на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 головного сержанта ОСОБА_3 не пред'явив свій військово-обліковий документ. Не погоджуючись зі вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про її скасування. Відповідач вважає, що позов не підлягає до задоволення як безпідставний. Так, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що в оскарженій постанові не зазначено дату вчинення правопорушення. Дійсно, в постанові зазначено час вчинення правопорушення і механічно упущено дату. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час і дату його вчинення - близько 11 год 26.03.2025. Протокол складено в день вчинення правопорушення, підписано особою, яка його склала та ОСОБА_1 . У протоколі позивач власноручно написав пояснення щодо цього правопорушення. Обставини правопорушення підтверджено у протоколі підписами двох свідків. У справі наявні пояснення цих свідків про те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено 26.03.2025 близько 11:00. Оскільки відсутність у постанові дати вчинення правопорушення була наслідком опечатки, це було усунуто постановою №755/1 від 26.08.2025. Та обставина, що ОСОБА_4 нібито мав електронний військово-обліковий документ «Резерв+» з відміткою про бронювання до 13.02.2026, не має значення в контексті даної справи, оскільки позивач 26.03.2025 не надавав цей електронний документ для огляду військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 і не повідомляв про наявність у нього електронного військово-облікового документа. Наявність відстрочки від призову на військову службу не звільняла військовозобов'язаного від виконання абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 в редакції, чинній на день вчинення правопорушення. Твердження позивача, ніби йому не повідомлено про права, визначені ст.63 Конституції України та ст.263 КУпАП є намаганням ввести суд в оману, оскільки зміст цих статей повністю викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, там же ОСОБА_1 повідомлено про дату, час і місце розгляду справи. Він ознайомився з протоколом і одержав його копію. Від складання протоколу до розгляду справи у позивача було 13 днів, щоб скористатись допомогою фахівця в галузі права.
Також відповідачем на запит суду надано копію матеріалів адміністртивної справи №755 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, які долучені до даної справи.
Представником позивача 09.09.2025 на відзив надано відповідь, в якій він просив не брати до уваги відзив та вказав, що примітка до ст.210 КУпАП говорить, що якщо є мобільний застосунок «Резерв +» до відповідальності особа не притягується, хоча відповідач про це не зазначає. У ОСОБА_1 «Резерв +» встановлений задовго до притягнення його до відповідальності - 30.06.2024. Щодо пояснень ймовірних свідків, слід зауважити, що вони є працівниками ТЦК та СП та поліції.
Позивач та його представник адвокат Поліщук А.Ю. у судовове засідання не з'явилися, представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його з позивачем відсутності. Просив суд звернути увагу на те, що у позивача був та є електронний військово-обліковий документ починаючи з 30.06.2024, він його пред'явив на вимогу працівників ТЦК та СП, проте останні наполягали на пеперовому військово-обліковому документі, що суперечить Закону. Ймовірні свідки є працівником ТЦК та СП і поліцейським.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, подання представником відповідача відзиву на позовну заяву, а представником позивача заяви про розгляд справи за його з позивачем відсутності, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що 08.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 винесено постанову №755 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відповідно до якої на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , близько 11:00 год (дата відсутня) на АДРЕСА_1 під час перевірки, на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 головного сержанта ОСОБА_3 не пред'явив свій військово-обліковий документ, по причині його відсутності. Цим він порушив обов'язок, визначений в абзаці п.3 пункту 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовохобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'явити їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав. Пояснив відсутність військово-облікового документа тим, що його не отримав своєчасно ще з 2016 року. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був особисто повідомлений. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, визначене ч.3 ст.210 КУпАП як порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період. Винність у вчиненні правопорушення підтверджується: поясненнями свідка ОСОБА_6 , про те, що близько 11:00 год на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 перебував без військово-облікового документа: поясненнями свідка ОСОБА_7 про те, що близько 11:00 год на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не мав при собі військово- облікового документа.
Постановою №755/1 від 26.08.2025 виправлено описку в оскаржуваній постанові щодо дати вчинення правопорушення. Постановлено, виправити опечатку в першому абзаці мотивувальної частини постанови №755 від 08.04.2025, після фрази «близько 11:00» додати «26.03.2025».
Як свідчать надані ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали адміністратвиної справи №755, оскаржувана постанова винесена за наслідками розгляду протоколу №121 про адміністративне правопорушення від 26.03.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 , в якому вказано, що останній 26.03.2025 близько 11:00 год на АДРЕСА_1 під час перевірки на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 головного сержанта ОСОБА_3 не пред'явив свій військово-обліковий документ, по причині його відсутності, цим він порушив обов'язок військовозобов'язаного визначений в абзаці п.3 пункту 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:30 год 08.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням адреси місцязнаходження вказаної установи. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився під підпис 26.03.2025 та надав пояснення, в яких вказав, що близько 10 років тому втратив військовий квиток. У 2016 році звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 квитком, але його не надали, тому в нього немає військового квитка. До протоколу про адміністративне правопрушення долучено пояснення ОСОБА_8 , який є працівником РТЦК та ОСОБА_9 , який є працівником поліції. Інші докази у справі про адміністративне правопорушення відсутні, відеофіксація факту вчинення правопрушення не здійснювалася.
ОСОБА_1 під час розгляду начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, був відсутній. Відомостей, про те, що на його адресу направлялася копія оскаржуваної постанови матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
В абзаці третьому пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який був чинним на час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача та оскаржуваної постанови, а Правила є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, зазначалося, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Частиною 3 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
В примітці до ст.210 КУпАП зазначено, що Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 згідноіз Законом № 3633-IX від 11.04.2024 }.
Згідно з пунктом 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів №559 від 16.05.2024 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
Враховуючи вищевказане, вбачається, що пред'явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як і вимог абзацу третьому пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, порушення якого ставиться за провину позивачу оскаржуваною постановою.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами(стаття 251 КУпАП).
Оскаржуючи постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №755 від 08.04.2025 ОСОБА_1 та його представник викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини, заперечують, вазують що позивач мав при собі військово-обліковий документ в електронному вигляді «Резерв+», який пред'явив уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обгрунтування своїх доводів позивачем до позовної заяви долучено роздруківку військово-облікового документа з додатку Резерв+, відповідно до якого у ОСОБА_1 сформований військово-обліковий документ в електронному вигляді, дані уточнено вчасно, дата уточнення даних 30 квітня 2025 року, обліковується як військовозобов'язаний, має відстрочку до 13 лютого 2026 року, тип відстрочки - бронювання. Також представником позивача суду надано роздруківку Сповіщення з додатку Резерв+, в якому зазначено, що військово-обліковий документ вже доступний 18.06.2024, дані оновлено. Тобто, станом на 26.03.2025 позивач перебував у статусі військовозобов'язаного та мав дійсний військово-обліковий документ в електронній формі. Та як він стверджує 26.03.2025 пред'явив сформований в електронній формі військово-обліковий документ на вимогу працівника (уповноваженої особи) ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані доводи та докази сторони позивача відповідачем не спростовані. Відеофіксація процесу перевірки документів у позивача не проводилася, вчинення ним правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП не зафіксовано. Пояснення свідків суд не приймає як належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки з матеріалів справи про адміністративне правопорушення №775 вбачається, що свідок ОСОБА_3 є працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 і саме ним здійснювалася перевірка наявності у позивача військово-облікових документів, а свідок ОСОБА_7 є поліцейським та за його допомогою працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 проводилася перевірка документів. Тобто вказані особи є заінтересованими особами у справі з боку відповідача. Іншіх доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідачем суду не надано. Сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності, до того ж як вбачається з протоколу, позивач вказав, що у нього відсутній військовий квиток, а не військово - облікові документи поняття яких є значно ширшим та до їх переліку входять і військово-облікові документи сформовані в електронній формі у застосунку «Резерв+», який як стверджує позивач він пред'явив на вимогу працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем правил військового обліку в особливий період, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП є неправомірним.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Зазначені позивачем причини пропущення строку звернення до суду, а саме отримання копії постанови та ознайомлення з її змістом лише 30.06.2025, суд визнає поважними, виходячи з положеньч.2 ст.286 КАС України, ст.289 КУпАП
Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Беручи до уваги, що у діях позивача не доведена поза розумним сумнівом наявність складу адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а саме відсутні належні та допустимі докази, непред'явлення позивачем у вказані у протоколі час та місці військово-облікового документа на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Разом з тим, доводи позивача, що йому не були роз'яснені його права є надуманими та спростовуються змістом складеного стосовно нього протоколу №121 про адміністративне правопорушення від 26.03.2025, в якому він власноручно поставив свій підпис.
Решта доводів та аргументів сторін не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторони.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп, що підтверджується відповдною платіжною інструкцією.
З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача рішенням якого порушені права останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,5,6,9,20,72-77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з позовною заявою.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №755 від 08.04.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп., а провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Г.В. Берднікова