Справа № 350/1345/25
Номер провадження 2-н/350/37/2025
19 вересня 2025 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
17.09.2025 року до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява від ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 27557,73 грн та 242,24 грн. судового збору.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Згідно зі статтею 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
У заяві про видачу судового наказу вказана адреса проживання боржника: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1793655 від 19.09.2025 року, міститься інформація про адресу реєстрації боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації 07.03.2024 року.
Проте, у заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та отримав послуги стягувача. Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що заборгованість виникла саме за цією адресою, проте боржник зареєстрований зовсім за іншою, а саме: АДРЕСА_2 .
Стягувачем не надано письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг саме ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також доказів щодо укладеного договору між сторонами, в тому числі доказів щодо підписання заяви-приєднання саме ОСОБА_1 , та/або сплати ним рахунку за надану послугу.
Отже, із заяви не вбачається виникнення грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за споживання природного газу слід відмовити.
При цьому, необхідно роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не позбавляє можливості стягувача звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 162, 163, 165-166, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії ухвали до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Бейко А.М.