Дата документу 17.09.2025
Справа № 501/3373/25
2/501/1804/25
17 вересня 2025 року м. Чорноморськ Одеської області
Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Зеленгосп» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Предмет та підстави позову:
- визнати незаконним та скасувати наказ №74-К від 11.07.2025р. про звільнення за прогул ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на роботі в КП «Зеленгосп» на посаді механіка з дати звільнення (11.07.2025р.)4
- стягнути з КП «Зеленгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000,0 грн.
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що він біля восьми років працював на посаді механіка в КП «Зеленгосп» м.Чорноморськ. 24.06.2025р. був складений акт про його відсутність на робочому місці протягом трьох годин 20 хвилин.
25.06.2025р. на вимогу заступника директора КП «Зеленгосп» Д.Г.Кравченко, він надав пояснення щодо відсутності на роботі пояснивши, що виконував наказ директора КП «Зеленгосп» №28-П; №29-П та заступника директора №35-П, відвідував склад-магазин продавця запасних частин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та був надавачем послуг з ремонту техніки, виробничі потужності якого розташовані на території Одеського спеціалізованого управління екскавації по вул.Миколи Боровського, м.Одеса. Жодних доказів таких відвідувань у нього заступник директора КП «Зеленгосп» не вимагав. Під час відсутності на території вказаного підприємства 24.06.2025р. йому ніхто не телефонував, ані заступник директора а ні представник кадрової служби. Не намагалися зв'язатися з ним за допомогою менеджерів з приводу його місцязнаходження. Його (позивача) не повідомили про те, що був складений акт 24.06.205р., при цьому, 25.06.2025р. його не було протабельовано як такого, що не з'явився на робоче місце з невідомих причин.
11.07.2025р. йому був наданий наказ №74-К про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України - за прогул без поважної причини.
Враховуючи посадові обов'язки механіка КП «Зеленгосп», накази директора, він (позивач) був зобов'язаний особисто отримувати запасні частини у продавців, а у разі здійснення ремонту техніки підприємства потужностями надавачів послуг з ремонту разом з ними визначати несправності та укладати акт дефектації, який є підставою для складання кошторису ремонту.
Подібні акти дефектації він неодноразово укладав і узгоджував у попередній своїй діяльності на посаді механіка КП "Зеленгосп» (кожен раз при залученні до ремонту підрядників з ремонту техніки) оскільки цей документ є обов'язковим для підприємства при залученні до ремонту техніки надавачів послуг. Директору КП "Зеленгосп» ця процедура добре відома, оскільки всі документи щодо взаєморозрахунків з надавачами послуг підписує саме він.
Тобто, у механіка фактично відсутнє визначене нормативне робоче місце й виконання ним своїх посадових обов'язків передбачає перебування на території усіх закладів продавців запасних частин до техніки та на території надавачів послуг з ремонту, а також робочим відповідно є час пересування з території КП «Зеленгосп» до вищезазначених закладів.
Таким чином, 24 червня 2025р., він перебував у магазині-складі продавця запасних частин за адресою вул.Балківська,161 м.Одеса, де, окрім узгодження подальших закупівель запчастин, отримав мотор-насос омивача лобового скла для автомобіля БАЗ т.713.26 державний номер НОМЕР_1 , який належить КП «Зеленгосп»; та на території розташування виробничих потужностей надавача послуг з ремонту гідравлічного обладнання ФОП ОСОБА_2 , які безпосередньо розміщено в Одеському спеціалізованому управлінні ескавації по вул.Миколи Боровського в м.Одеса, де узгоджував акт дефектації щодо ремонту гідравлічного обладнання автогідропідіймача ВС 2201 РГ державний номер НОМЕР_2 , який належить КП «Зеленгосп".
Вважає, що роботодавець не довів факт відсутності ОСОБА_1 на роботі без поважних причин, що виключає можливість звільнення працівника за п.4 ч.І ст.40 КЗпП України
Представник відповідача КП «Зеленгосп» В. Пігасов надав відзив на позовну заяву (а.с.33-36) в якому просив суд у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити
Представник відповідача відзив мотивує тим, що 11.07.2025р. наказом №74-К працівника ОСОБА_1 звільнено з посади механіка КП «Зеленгосп» на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України - за прогул без поважних причин. Звільнення проводилося з дотриманням вимог законодавства, проведено засідання профспілкового комітету, де профспілкою було погоджено факт відсутності на робочому місці та звільнення ОСОБА_1 вказані обставини підтверджуються актом про відсутність працівника на робочому місці 24.06.2025р. протягом більше трьох годин, табелем обліку робочого часу (з уточненнями) за червень 2025 р., довідкою бухгалтерії про проведений перерахунок заробітної плати з урахуванням прогулу. Відповідно до посадової інструкції механіка КП «Зеленгосп», виконання службових завдань поза межами підприємства можливе лише за наявності належно оформлених документів, а саме на підставі потреби, підписаної керівником підприємства на дозвіл про закупівлю товарів, проведення робіт. Жодного завдання від керівництва на виїзд 24.06.2025р. ОСОБА_4 не надавались.
Позивач посилається на виконання службових обов'язків та наявність акта дефектації. Однак акт дефектації, на який він посилається, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки не містить підписів уповноважених осіб КП «Зеленгосп» та не складався і не зареєстрований у встановленому порядку. ФОП Глігор офіційно підтвердив, що такий акт ним не складався та не підписувався.
ОСОБА_1 самовільно залишив територію підприємства та поїхав до іншого населеного пункту, що підтверджується його ж поясненнями. Згідно з внутрішніми наказами та правилами підприємства, виїзд до іншого населеного пункту у робочий час можливий лише за умови оформлення службового відрядження та видання наказу керівництва, що не проводилось.
У даному випадку ОСОБА_1 самовільно, без отримання відповідного розпорядження або наказу керівника, здійснив поїздку до іншого населеного пункту, начебто з метою придбання запчастин.
Інші процесуальні дії у справі.
04.08.2025р. постановлена ухвала про відкриття провадження у справі (а.с.28)..
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно роз'яснень, які містяться у пунктах 18, 19 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність закону.
Наказом директора комунального підприємства «Зеленгосп» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області В. Пігасова №74-К від 11.07.2055р. ОСОБА_1 звільнено з посади механіка 11.07.2025р. на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України - за прогул без поважної причини (а.с.16).
Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
25.06.2025 р. ОСОБА_1 надав письмові пояснення в яких вказав, що 24.06.2025р. на виконання наказу щодо надання пропозицій на надання послуг з ремонту устаткування та придбання запчастин, приблизно о 14.30 год. виїхав з КП «Зеленгосп» на особистому транспорті (а.с.47).
Згідно доповідної записки сторожа ОСОБА_5 від 25.06.2025р. (а.с.41): «24.06.2025р. механік ОСОБА_1 на особовому транспорті виїхав з території в 13.40 г., я на це звернула увагу тому що обідня перерва закінчилась, це був робочий час. Раніше до 17.00 він на підприємство не повертався.
Згідно доповідної записки інспектора з кадрів ОСОБА_6 від 24.06.2025р. : «довожу до вашого відома, що механік ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 24.06.2025р. з 13.40 год до 17.00 год. про причин відсутності не відомо.
24.06.2025р., заступником директора ОСОБА_7 , начальником дільниці ОСОБА_8 , начальником дільниці ОСОБА_9 , інспектором з кадрів ОСОБА_6 , інженером з проектно-кошторисної роботи ОСОБА_10 , сторожем ОСОБА_5 , бухгалтером ОСОБА_11 складений акт про те, що 24.06.2025р. механік ОСОБА_1 покинув робоче місце на особистому транспорті та був відсутній на робочому місці з 13.40 год. до 174.000 год. Керівництво про причини відсутності не повідомив, дозволу на залишення робочого місця не отримував (а.с.38).
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.06.2025р. він у відповідності до своєї посадової інструкції, а саме п.2, 18 розділу ІІ, виконував посадові обов'язки, які полягали в виконанні наказів. №28-П та 29-П та 35-П.
П.2 розділу ІІ посадової інструкції механіка яка затверджена директромом КП «Зеленхоз» 14.04.2025р. (а.с.17) визначено- механік виконує роботи, пов'язані з отриманням, зберіганням, експлуатацією та обліком матеріальних цінностей (автомобільного, механічного та електричного транспорту, інструментів, запасних частин, обладнання тощо) закріплениз на підставі видаткових накладних, актів, наказів директора підприємства або інших документів.
П. 18 визначено- здійснює огляд техніки та визначення несправностей автотранспортних засобі, автогідропідімачів, бензомоторнорх техніки та устаткування, за результатами якого подає директору підприємства рапорт про необхідність закупівлі змінн - запасних частин, та подає потребу на їх придбання..
Згідно наказу №28-П від 14.05.2025р. директора КП «Зеленхоз» « в строк до30.05.2025 р. механіку ОСОБА_12 надати дефектні відомо ті на техніку….. (а.с.10).
Згідно наказу №29-П від 21.05.2025р. директора КП «Зеленхоз» «В строк до 30.05.2025р. механіку ОСОБА_3 надати комерційні пропозиції від потенційних підрядників з попереднім кошторисом витрат на здійснення ремонту……(а.с.9).
Згідно наказу №35-П від 17.06.2025р. заступника директора КП «Зеленхоз» про надання пояснень механіком ОСОБА_13 «на виконання наказу №28-П від 14.05.2025р. у зв'язку з находженням на лікарняному листі продовжити термін щодо надання дефектних відомостей та пропозицій по проведенню ремонту наступної техніки….. Строк виконання протягом робочого дня 18.06.2025р.
Таким чином, твердження ОСОБА_12 про те, що 24.06.2025р. він виконував вказані накази не знайшли свого підтвердження оскільки строк їх виконання сплив.
На підтвердження тієї обставини, що 24.06.2025р. позивач виконував посадові обов'язки надав акт дефекації ремонт гідравлічного обладнання авто гідро підіймача НОМЕР_3 д.н. НОМЕР_4 , який затверджений ФОП ОСОБА_14 24.06.2025р.
Позивача у відповіді на відзив вказав, що наявність оригіналу акту дефекації від 24.06.2025р. містить його підпис та підписи слюсарів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ФОП ОСОБА_14 , скріплений печаткою, що свідчить про його присутність 24.06.2025р. у розташуванні виробничих потужностей ФОП ОСОБА_17 .
ФОП ОСОБА_14 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , повідомив, що заперечує складання акту дефекації від 24.06.2025р. так як: акт прийому-передачу запчастин (вузлів) не складався; договорів з КП «Зеленгосп» на надання послуг за цим актом не складався; документи, що підтверджують оплату послуг відсутні; інші запитуванні документи не існують. Оскільки роботи не проводились (а.с.43).
Таким чином, твердження позивача, що 24.06.2025р. він виконував посадові обов'язки перебуваючи в м.Одеса, вул.Миколи Боровського не знайшли свого підтвердження.
Посилання позивача відвідував склад-магазин продавця запасних частин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підтвердження чого надав товарний чек від 24.06.2025р. про придбання Мотр.омивач 240 на суму 100,0 грн. не підтверджують ту обставину що це було пов'язано з виконанням ним посадових обов'язків, так як наказів чи будь-якого іншого розпорядження про таку купівлю суду не надав.
ОСОБА_4 зазначає, що 24.06.2025р. його не було протабельовано як такого, що не з'явився на робочому місці з невідомих причин.
Згідно бухгалтерської довідки від 11.08.2025р. КП «Зеленгосп» у зв'язку з тим. що табель обліку робочого часу було подано до бухгалтерії станом на 08.00 год. 24.06.2025р. , заробітна плата за червень 2025р. була розрахована 24.06.2025р. Заробітна плата за червень місяць 2025 р. розрахована 24.06.2025 р. Заявку на виділення коштів на заробітну плату і інші потреби було подано до ВКГіБ ро 08 год.19 ранку, що підтверджується випискою банка про надходження коштів на рахунок підприємства. Виплата коштів працівникам підприємства була проведена 27.06.2025 р.. 25.06.2025р. після складання акту про відсутність на роботі ОСОБА_1 та взяття з нього пояснень інспектор з кадрів надала корегуючий табель з урахуванням фактично відпрацьованого часу на ОСОБА_1 . Перерахунок заробітної плати з урахуванням уточнюючого табелю було проведено у липні місяці, що не суперечить діючому законодавству. Розрахунковий листок за липень місяць 2025 р. з урахуванням перерахунку, згідно уточнюючого табелю обліку робочого часу, ОСОБА_1 отримав 11.07.2025р., про що свідчить його підпис (а.с.40,45,46,48.49,50,51).
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
П.4 ч.1 ст..40 КЗпП України визначає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.
Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального
учбового закладу).
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
25.06.2025 р. ОСОБА_1 надав письмові заступнику директора КП «Зеленгосп» Д.Кравченко пояснення в яких вказав, що 24.06.2025р. на виконання наказу щодо надання пропозицій на надання послуг з ремонту устаткування та придбання запчастин, приблизно о 14.30 год виїхав з КП «Зеленгосп» на особистому транспорті.
Однак , позивач не вказав який саме наказ він виконував, та не надав самого наказу, а як вже судом встановлено накази №35-П, 28-П та 29-П, на які позивач посилався в позовні заяві, станом на 24.062025р. , строк їх виконання сплив.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивача ОСОБА_4 знаходився 24.06.2025р. в АДРЕСА_1 та вул. Миколи Боровського не у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Ч.1,6 ст.81 ЦПК України визначає, . Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що суду не надано доказів поважних причин відсутності позивача ОСОБА_12 на робочому місці 24.06.2025р., то суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд -
ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог до комунального підприємства «Зеленгосп» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В.Смирнов