22.09.2025
Єдиний унікальний № 497/2334/25
Провадження № 1-кс/497/794/25
про розгляд скарга на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим
22.09.25 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград скаргу ОСОБА_3 , яка подана в його інтересах адвокатом ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, -
До Болградського районного суду Одеської області через систему "Електронний суд" надійшла 17.09.2025 року скарга за підписом адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_3 , якою останній просить:
1) Скасувати постанову заступника начальника слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 09.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12025162270000523 від 05.09.2025.
2) Зобов'язати слідчого, уповноваженого у кримінальному провадженні №12025162270000523 від 05.09.2025, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.09.2025 про його залучення до кримінального провадження як потерпілого
В обґрунтування скарги представник заявника стверджує, що Слідчим відділом Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162270000523 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, яка мала місце 05 вересня 2025 року о 08:25 годині в с. Тополине Болградського району Одеської області на нерегульованому перехресті за участю автомобіля марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автомобіля марки «Заз Сенс», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В результаті ДТП отримали тілесні ушкодження водій автомобіля «ЗАЗ Sens», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 у вигляді перелому кісток носа, та пасажир даного автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді закритого перелому правої ключиці.
08 вересня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 із письмовою заявою про його залучення до участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого, оскільки внаслідок кримінального правопорушення йому було завдано моральної та фізичної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також майнової шкоди у зв'язку з ушкодженням автомобіля.
11 вересня 2025 року на його, представника електронну адресу супровідним листом Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 11.09.2025 № 1768542025 було надіслано копію постанови заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_5 від 09.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання, що фактично є постановою слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні.
Вважає, що вказана постанова є безпідставною і незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Мотивуючи відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, слідчий у свої постанові зазначив, що на даний час органом досудового розслідування попередньо встановлено наявність тілесних ушкоджень на підставі довідки КНП «Болградська ЦРЛ» в тому, що ОСОБА_3 звернувся до приймального відділення з діагнозом: з/ перелом кісток носа, забабій грудної клітини.
Однак наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не менш як середньої тяжкості органом досудового розслідування не встановлено. Тому, на думку слідчого, прийняття рішення про залучення ОСОБА_8 до кримінального провадження як потерпілого було б передчасним та необґрунтованим. Тобто, постанова про відмову у визнанні потерпілим винесена з тих підстав, що органом досудового розслідування не здобуто доказів того, що ОСОБА_3 завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження.
На думку представника, дана позиція слідчого є хибною і протиправною виходячи з такого:
По-перше, чинним КПК України не передбачено прийняття слідчим процесуального рішення про визнання потерпілого чи залучення особи до кримінального провадження як потерпілого. Права та обов'язки потерпілого, а отже процесуальний статус потерпілого виникає у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення чи про залучення до кримінального провадження як потерпілого.
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України слідчий наділений повноваженнями винести постанову про відмову у визнанні особи потерпілим. Дане рішення може бути прийнято за наявності обставин, що дозволяють слідчому дійти висновку про те, що особі, яка подала заяву про кримінальне правопорушення чи про залучення її до провадження як потерпілого, насправді не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
У оскаржуваній постанові немає відомостей, що у слідчого на момент її винесення існували очевидні і достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 внаслідок ДТП не було завдано ніякої шкоди.
Навпаки, слідчий визнає факт завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ступінь тяжкості яких на даний час не встановлено.
Таким чином, за відсутності очевидних і достатніх підстав вважати, що кримінальним правопорушенням не було завдано ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди слідчий не мав права відмовляти у його залученні до участі як потерпілого.
По-друге, кримінально-процесуальне поняття потерпілого як особи, якій завдано шкоди та яка подала відповідну заяву, не є тотожним кримінально-правовому розумінню поняття потерпілого, що є більш вузьким.
Таким чином, встановлення органом досудового розслідування ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_3 внаслідок ДТП, має значення лише для кваліфікації злочину з метою правильного застосування закону про кримінальну відповідальність, проте не вимагається для його залучення як потерпілого до участі кримінальному провадженні.
Отже, відсутність у органу досудового розслідування на даний час висновку експерта, яким підтверджується ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не є підставою для відмови у визнанні потерпілим.
По-третє, у даному кримінальному провадженні є двоє постраждалих від ДТП, тому кримінальне правопорушення попередньо було кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.
Після проведення судово-медичної експертизи на визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень правова кваліфікація злочину остаточно буде визначена або кримінальне провадження взагалі буде закрито за відсутності складу злочину.
Навіть якщо у ОСОБА_3 будуть констатовані легкі тілесні ушкодження, за наявності у другого постраждалого - ОСОБА_7 середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень, перший залишатиметься таким, що зазнав від ДТП фізичної, моральної та майнової шкоди, а отже визнаватиметься потерпілим у кримінальному провадженні.
вірогідність того, що тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_3 внаслідок ДТП, за наслідками судово-медичної експертизи не відповідатимуть середньому ступеню тяжкості, не може бути перешкодою у залученні його до участі у кримінальному провадженні як потерпілого.
Наведене дозволяє стверджувати, що постанова про відмову у визнанні потерпілим була винесена слідчим безпідставно і всупереч кримінальному процесуальному законодавству. Дана постанова перешкоджає участі ОСОБА_3 у кримінальному провадженні та реалізації його прав потерпілого, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне досудове розслідування, а отже порушує його законні інтереси
З цих підстав просить скаргу задовольнити.
Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 18.09.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 22.09.2025 року о 08:30 годині (а.с.14), про що були сповіщені сторони кримінального провадження (а.с.15).
Зобов'язано слідчий відділ Болградського РВП ГУНП в Одеській області надати в судове засідання матеріали кримінального провадження № 12025162270000523 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В судове засідання 22.09.2025 року:
-заявник та представник не прибули. Представник заявника надіслав заяву про розгляд скарги у його відсутність та у відсутність заявника. Наполягав на задоволенні скарги (а.с.21-22);
- заступник начальника Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 в судове засідання не прибув. Надав заяву про розгляд скарги без його участі, оскільки усі обставини та підстави прийняття ним даного процесуального рішення зазначені у постанові, що оскаржується. Просий у задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на постанову заступника начальника слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 09.09.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025162270000523 від 05 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, відмовити (а.с.20).
Також для дослідження в судовому засіданні були надані матеріали кримінального провадження № 12025162270000523 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та окремо оскаржувану постанову (а.с.16, 17-19).
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.
Слідчий суддя, вивчивши доводи заявника, заяви сторін по справі, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить: здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У зв'язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду, яка означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які звернення (клопотання, позови, заяви, скарги), надавати певним категоріям осіб імунітети від звернень до суду. Судові рішення з огляду на зміст принципу верховенства права повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру до органів, що беруть участь у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних правопорушень.
Стаття 55 Конституції України встановлює, що кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління, громадських об'єднань та посадових осіб.
Одним із загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльність.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Частиною 1 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Так, слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162270000523 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, яка мала місце 05 вересня 2025 року о 08:25 год. в с. Тополине Болградського району Одеської області на нерегульованому перехресті за участю автомобіля марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автомобіля марки «Заз Сенс», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП отримали тілесні ушкодження водій автомобіля «ЗАЗ Sens», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 у вигляді перелому кісток носа, та пасажир даного автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді закритого перелому правої ключиці.
08 вересня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 із письмовою заявою про його залучення до участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого, оскільки внаслідок кримінального правопорушення йому було завдано моральної та фізичної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також майнової шкоди у зв'язку з ушкодженням автомобіля (а.с.6).
11 вересня 2025 року винесено постанову заступником начальника слідчого відділу ОСОБА_5 від 09.09.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні (а.с.7-9).
Підставою для відмови ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим, слідчий у свої постанові зазначив, що на даний час органом досудового розслідування попередньо встановлено наявність тілесних ушкоджень на підставі довідки КНП «Болградська ЦРЛ» в тому, що ОСОБА_3 звернувся до приймального відділення з діагнозом: з/ перелом кісток носа, забій грудної клітини. Однак наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не менш як середньої тяжкості органом досудового розслідування не встановлено. Тому, на думку слідчого, прийняття рішення про залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження як потерпілого було б передчасним та необґрунтованим (а.с.7-9).
Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Права та обов'язки потерпілого, а отже процесуальний статус потерпілого виникає у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення чи про залучення до кримінального провадження як потерпілого.
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України слідчий наділений повноваженнями винести постанову про відмову у визнанні особи потерпілим. Дане рішення може бути прийнято за наявності обставин, що дозволяють слідчому дійти висновку про те, що особі, яка подала заяву про кримінальне правопорушення чи про залучення її до провадження як потерпілого, насправді не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
В оскаржуваній постанові немає відомостей, що у слідчого на момент її винесення існували очевидні і достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 внаслідок ДТП не було завдано ніякої шкоди.
Навпаки, слідчий визнає факт завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ступінь тяжкості яких на даний час не встановлено.
Таким чином, за відсутності очевидних і достатніх підстав вважати, що кримінальним правопорушенням не було завдано ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди слідчий не мав права відмовляти у його залученні до участі як потерпілого.
Кримінально-процесуальне поняття потерпілого як особи, якій завдано шкоди та яка подала відповідну заяву, не є тотожним кримінально-правовому розумінню поняття потерпілого, що є більш вузьким.
Відмінність між кримінально-правовим і кримінальним процесуальним поняттям потерпілого полягає в тому, що у кримінальному провадженні потерпілим може бути визнана не лише фізична особа, що передбачена кримінально правовою нормою як потерпілий від злочину, а й інші фізичні та юридичні особи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №439/397/17 поняття «потерпілий» є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі. Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції. Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття «потерпілий». Так, у частині 1 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення. Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого. У частині 2 статті 55КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України. Таким чином, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з'являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально. Кримінальний процесуальний закон (статті 55 - 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого - учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов'язками саме як учасника процесу.
З огляду на наведену правову позицію можна зробити висновок, що потерпілим у кримінальному провадженні з розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, є не лише постраждалий внаслідок ДТП, якому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження. В розумінні КПК України, інші особи, які зазнали моральної або матеріальної шкоди від даного злочину на підставі їх заяв можуть бути залучені до такого кримінального провадження як потерпілі.
Аналогічна позиція викладена й у рішеннях Європейського суду з прав людини, винесених у справах «Шевченко проти України» (заява № 32478/02) та «Трубніков проти Росії» (скарга № 49790/99), практика якого згідно зі ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, зокрема виключення заявника з провадження шляхом ненадання йому статусу жертви суперечить звичайній практиці відповідно до національного законодавства та є неприйнятним, оскільки таким чином він позбавляється можливості приймати участь у ході розслідування.
У відповідності до п. 33 рішення ЄСПЛ «Шмалько проти України та п. 44 рішення ЄСПЛ «Далбан проти Румунії» визначено, що термін «потерпілий» у сенсі ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду. При цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1)скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1)скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Водночас, з норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами скарги та вважає мотиви слідчого щодо відмови ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим необґрунтованими, а отже постанова підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_3 від 08.09.2025 перегляду, з рахуванням зазначених доводів.
Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання (ч.4 ст.535 КПК України).
Керуючись ст.ст.7, 24, 55, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 , яка подана в його інтересах адвокатом ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим - задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника слідчого відділу Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 09.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12025162270000523 від 05.09.2025.
Зобов'язати слідчого, уповноваженого у кримінальному провадженні № 12025162270000523 від 05.09.2025, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.09.2025 про його залучення до кримінального провадження як потерпілого.
Зобов'язати органи, осіб, які виконують судове рішення, повідомити суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1