Вирок від 22.09.2025 по справі 497/543/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.09.2025

Єдиний унікальний номер 497/543/24

Провадження № 1-кп/497/37/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

потерпілої - ОСОБА_9 , її законного представника - ОСОБА_10 ,

обвинуваченого - ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12023162270000002 від 02.01.2023 року відносно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Червоноармійське (нині с.Кубей) Болградського району Одеської області, громадянина України, пенсіонера, з вищою освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 27.11.1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У ОСОБА_11 у невстановлений час, у невстановленому місці, виник умисел, направлений на вчинення сексуального насильства щодо малолітньої особи жіночої статі, з числа осіб, які періодично відвідують його малолітніх онуків, під час перебування її за місцем його проживання, що в свою чергу посягає на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток зазначеної малолітньої особи, а саме на вчинення відносно неї будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в її тіло.

Так, 01 січня 2023 року орієнтовно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_11 визначив об'єктом вчинення зазначених дій ОСОБА_9 , яка в той час підійшла до будинку АДРЕСА_1 .

Використовуючи малолітній вік, в силу якого ОСОБА_9 має недостатнє критичне мислення і можливість оцінити, що таке добре, а що таке погане, залежність виживання і розвитку від дорослого, відсутності сил та можливості протистояти насильству, уразливість психіки та без добровільної згоди останньої, з метою недопущення викриття його злочинних дій сторонніми особами, ОСОБА_11 покликав потерпілу до гаражу, який розташований на території зазначеного домоволодіння.

Перебуваючи у зазначеному місці наодинці з малолітньою ОСОБА_9 , з метою задоволення власної статевої пристрасті, поза волі потерпілої, усвідомлюючи при цьому, що його дії несуть злочинний характер, ігноруючи при цьому той факт, що сексуальне насильство відносно малолітньої здатне викликати у потерпілої надалі різні сексуальні збочення, з метою отримання сексуального задоволення, достовірно знаючи про її малолітній вік, ОСОБА_11 , підійшов до ОСОБА_9 ззаду та, засунувши руку під спідню білизну, почав неодноразово торкатись її статевих органів. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_11 розстібнув одягнені на ньому сорочку і штани та шляхом вмовлянь схилив потерпілу торкатися до належного йому статевого органу.

При вчиненні вказаних дій, ОСОБА_11 здійснював насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільно згоди, тобто сексуальне насильство відносно малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, ОСОБА_11 в період з 01.09.1991 року по 22.11.2021 ОСОБА_11 працював тренером-викладачем та директором ІНФОРМАЦІЯ_3 (в подальшому перейменована в Комунальний заклад « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») Болградської міської ради Одеської області, тобто володіє відповідними педагогічними навиками у спілкуванні з дітьми та володіє спеціальними знаннями у галузі дитячої психології.

А відтак, ОСОБА_11 , попираючи норми моралі, встановлені в суспільстві та правові засади українського законодавства, свідомо використовуючи довіру, авторитет на вплив на малолітню особу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особливо вразливу щодо неї ситуацію неспроможності чинити опір та залежного становища, вчинив злочин проти статевої свободи та статевої недоторканності стосовно останньої.

З огляду на зазначене, по твердженню органу досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України - вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальної цінністю.

Відповідно до ч.1 ст.3, ч.1 ст.16 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Статтею 20 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачений ОСОБА_11 не визнав, категорично заперечував свою причетність. Суду пояснив, що 01.01.2023 року до них до дому за адресою: АДРЕСА_1 , прийшла сусідка ОСОБА_9 колядувати, це було о 9 ранку. Потім ОСОБА_9 прийшла біля 11:00 години ранку гратись з його онуками ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Вони грались на вулиці у дворі. Прийшов батько ОСОБА_9 біля 14:00 години і забрав її, вони пішли привітати свого дідуся з Новим роком. Після 15:00 години він з сином ОСОБА_19 пішли в гараж ремонтувати машину. Біля 17:00 години він розмовляв по телефону, біля входу в гараж стояла дівчинка ОСОБА_9 , яка попросила покликати онуків ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , щоб вони погрались. Він відповів, що запитає у мами дітей і пішов до доньки, а ОСОБА_9 залишилась біля воріт гаража. Коли повернувся, повідомив дівчинці, що вийде ОСОБА_21 (мама онуків), і все їй скаже. В гараж прийшла його дружина ОСОБА_22 , підійшла до холодильника і перебирала продукти. Він продовжував мити машину, а ОСОБА_9 сказала, що поки його не було вона порахувала усі кубки, які були в гаражі, і сказала що їх 13 штук. Він заперечив, сказав, що їх більше, а саме 15 штук, що заробив їх на змаганнях.

Він не пам'ятає, що дівчинка ще запитувала, а потім почала кашляти. Він їй розказав, що окрім кубків вручають ще й медалі. В той час коли ОСОБА_9 кашляла, його син сказав подивитися, що б у неї в роті нічого не було. Він запитав в якому класі дівчина навчається, на що вона відповіла, що в 2-му класі. Він поцікавився чи є у них уроки фізкультури, вона сказала що є. Почала показувати рухи які вони роблять на уроках, тоді він підійшов до неї і підтримав її, щоб вона не впала і не вдарилась, не отримала травму.

Потім в гараж зайшла його донька ОСОБА_21 , підійшла до сина ОСОБА_23 , вони про щось поспілкувалися, а ОСОБА_9 вона сказала йти до дому, і приходити наступного дня.

Після цього пройшов час, десь о 17:45 вечора постукали у хвіртку і сказали « ОСОБА_11 виходь». Він вийшов і побачив ОСОБА_10 , яка була агресивною, почала кричати, що він зґвалтував її доньку, що подасть заяву на 102, що влаштує йому «солодке життя і виведе їх на чисту воду».

Біля 19:00 години подзвонили у хвіртку, він вийшов, там були двоє поліцейських, які не представились і показали мобільний телефон, де був запис про те, що він, ОСОБА_11 зґвалтував ОСОБА_9 . Вони сказали, що затримають його і посадили до машини для дачі показів. Ніхто з поліцейських не назвав своє ім'я. Другий поліцейський був старшим, це був слідчий ОСОБА_27 . Вони сіли в машину, для надання пояснень. Він пояснив, що нікого не чіпав і нікого не ґвалтував.

Потім вийшла його дружина ОСОБА_22 і запитала з яких причин її чоловіка затримали. На її питання пояснили про повідомлення ОСОБА_10 . Слідчий ОСОБА_30 пропонував йому зізнатись, і тоді все швидко закінчиться.

Пройшло багато часу, вийшов до них син, потім донька, і вимагали у слідчого пояснень. Донька пояснила, що у нього, ОСОБА_11 онкологічне захворювання, є інвалідність, і щоб її, батька відпустили. Потім до нього в авто сів син, з ними в машині був ще водій. Поліцейські прийшли, увімкнули камеру і сказали, що б він зізнався, що зґвалтував дівчинку, оскільки він цього не робив то зізнаватись не було в чому.

Поліцейські пішли в дім ОСОБА_10 розбиратись. Біля 23:00 години вечора слідчий ОСОБА_30 повідомив, що усім потрібно проїхати до м. Болград для обстеження і дачі пояснень.

Вони з сином і донькою поїхали на своїй машині, сім'я ОСОБА_31 на машині поліцейських. В ІНФОРМАЦІЯ_6 їх вже чекав слідчий ОСОБА_30 , провів у приміщення, де їх обстежили, поміряли тиск, зробили перевірку на вживання алкоголю, а сім'ю ОСОБА_31 чомусь не перевіряли. Біля них були усі поліцейські, нічого у них не запитували, просто тримали все під контролем, щоб вони не спілкувались з потерпілою.

Після цього їх попросили проїхати до Болградського РВП . Там їм сказали піднялись на 2 поверх, де був кабінет слідчої ОСОБА_32 одного боку стояла ОСОБА_10 з ОСОБА_34 , з іншого боку стояли вони. ОСОБА_10 сказала ОСОБА_9 все розповісти, дитина почала розказувала, але потім запнулась, сказала, що боїться його, ОСОБА_11 .. Після цього, ОСОБА_10 почала його ображати і казати, що він педофіл та насильник, між ними розпочалася сварка. Потім до нього підійшов чоловік ОСОБА_10 - ОСОБА_36 , запропонував домовитись за 10 тисяч доларів США, на що він йому сказав, що домовлятись не буде, бо саме вони все це затіяли. Його донька також сказала, що ніяких грошей вони давати не будуть, хай подають заяву і буде розслідування.

Вони пішли до слідчого давати покази, там перебували тривалий час, так як не працював комп'ютер. Його покази зафіксували і сказали, що у подальшому будуть викликати повісткою.

До дому вони приїхали біля 06:00 ранку 02.01.2023 року. Об 11:00 години до них додому приїхали поліцейські з розшуку ОСОБА_37 і ОСОБА_38 . Вони допитали окремо доньку, сина, дружину і його. Сказали, що в телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є новини про те, що він ОСОБА_11 зґвалтував дитину і приховується. Також він надав письмовий дозвіл на огляд гаражу. ОСОБА_38 зайшов в гараж зі сторони кухні, здійснив огляд.

Пройшов час, ОСОБА_10 весь час ходила з донькою за руку і нікуди її не відпускала, що б її ніхто нічого не запитував. Потім почались прості провокації з їх боку. Він працював в городі, а ОСОБА_10 плюнула йому в спину. Потім ОСОБА_10 ставала перед машиною, що б він переїхав її. Потім була провокація з камінням, 12.04.2023 року вони з дружиною йшли з городу, на куті вулиць стояли п'яні ОСОБА_36 і ОСОБА_124, біля палісадника стояла ОСОБА_10 і чекала коли вони зайдуть в будинок. Коли він пішов в душ, вони почали стукати у ворота і кричали « ОСОБА_11 ми будемо розбиратись, ти закидав наших дітей камінням ». ОСОБА_10 дуже голосно кричала йому «трус виходи».

13.04.2023 року вони з дружиною білили дерева і бордюри на вулиці, під'їхав мікроавтобус звідки вийшла ОСОБА_10 , її чоловік і ОСОБА_42 з мобільним телефоном. ОСОБА_10 підійшла до нього і запитувала чому він вчора не вийшов коли вони його кликали. Вони зайшли в будинок і зателефонували своєму адвокату, який порадив їм не звертати уваги не це. Він подав заяву до поліції на дії ОСОБА_10 , на яку дали відповідь про те, що всі особи попередженні і їм зробили зауваження. Більше вони не подавали заяв до поліції.

Обвинувачений повідомив, що комп'ютером, інтернетом не користується, телефон, який у нього вилучили раніше до 2022 року належав сину, потім телефон був дома як спільний, всі ним користувалися. З телефону він в інтернет не заходив. Під час проведення обшуку, в будинку було два комп'ютери, жодним із них він не користується. Наявні в телефоні файли він не переглядав.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_43 , ОСОБА_42 його оговорюють, він їх ніколи не чіпав, як і ОСОБА_45 . Вони його оговорюють, так як дружать між собою і з ОСОБА_10 , тому і домовились проти нього.

ОСОБА_43 це його колишній працівник, його дружина товаришує з ОСОБА_10 , тому він каже неправду.

Слідчий ОСОБА_30 огляд гаражу 01.01.2023 року не проводив.

Син перебував 01.01.2023 року в гаражі з 15:30 години до 19:15 години, робив профілактику автомобілю, перевіряв масло, чистив свічки. Тоню син бачив, але не розмовляв з нею. Дружина заходила в гараж один раз, ОСОБА_9 бачила але не розмовляла.

Обвинувачений заперечував свою винуватість, вказував на те, що ОСОБА_9 його обмовляє.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_49 наполягав на його виправданні.

Узагальнені доводи обвинуваченого, загалом, зводяться до його незгоди з проведеним досудовим розслідуванням та судовим розглядом в цілому, незгоди з усіма вчиненими органом досудового розслідування діями та прийнятими слідчим, прокурором, слідчим суддею та судом процесуальними рішеннями; такі доводи обвинуваченого частково дублюють клопотання його захисника з приводу визнання доказів недопустимими, оцінку якими судом буде надано нижче. У зв'язку із викладеним, обвинувачений просить його виправдати в інкримінованому злочині.

Винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому діяння за ч.4 ст.153 КК України (яке було змінено під час судового розгляду після дослідження усіх доказів )т.2 а.с.140-151) повністю підтверджується дослідженими судом доказами:

Відповідно до рапорту помічника чергового Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_50 від 01.01.2023 року слідує, що 01.01.2023 року отримано заяву 01.01.2023 року о 17:27 годині, яка зареєстрована в ЄО за №4 від ОСОБА_10 про те, що сусід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 домагався її неповнолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с.3).

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 від 01.01.2023 року за №4 про вчинене кримінальне правопорушення, якою заявник повідомила про те, що 01.01.2023 року її донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розповіла їй, матері, що ОСОБА_11 торкався статевого органу її доньки ОСОБА_9 (т.3 а.с.4).

З цих підстав 02.01.2023 року о 01.57 годині було внесено відомості до ЄРДР за №12023162270000002 та розпочато досудове розслідування за фактом вчиненого кримінального правопорушення за ст.156 ч.2 КК України (т.3 а.с.1).

02.01.2023 року старшим слідчим ОСОБА_51 на ім'я заявника ОСОБА_10 складено довідку про прийняття 01.01.2023 року та реєстрацію поданої заяви 02.01.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний №12023162270000002. Розпочато досудове розслідування (т.3 а.с.5)

Старшим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 надано 02.01.2023 року доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст.40, 41 КПК України (т.3 а.с.2).

Згідно протокол огляду від 01.01.2023 року, складеного слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_34 вбачається, що в період часу з 18:00 години до 18:30 години за участю обвинуваченого ОСОБА_11 за участю понятих: ОСОБА_52 , ОСОБА_53 оглянуто місце події - гаражне приміщення в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 розміром 6 х 9 м. Гаражне приміщення має штучне освітлення, по боках з обох сторін є два стелажі з різним обладнанням та іншими речами. По середині знаходиться автомобіль марки Tayota Corrolla з д/н НОМЕР_3 .

02.01.2023 року ОСОБА_11 надав письмову згоду співробітникам поліції на огляд місця події за адресою постійного місця проживання: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.6).

Малолітня ОСОБА_9 пояснювала, що 01.01.2023 року біля 17:00 години вона перебувала в цьому приміщенні де ОСОБА_11 вчиняв відносно неї певні дії (т.3 а.с.7-11).

Безпосередньо після самої події 01 січня 2023 року в приміщенні Болградського РВП ГУНП в Одеській області інспектором ЮП Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_54 було опитано малолітню ОСОБА_9 , 15.01.2015 року у присутності її матері ОСОБА_10 , яка дала детальні пояснення про обставини події за участю ОСОБА_11 , а саме, що:

01.01.2023 року біля 17:00 години вона пішла до будинку ОСОБА_11 в гості до його онуків ОСОБА_16 і ОСОБА_17. Біля будинку вона їх кликали, втім вийшов дядя ОСОБА_11 по кличці « ОСОБА_11 », який розмовляв по телефону та жестом покликав її до гаражу. Коли вона зайшла в гараж то стояла біля дверей з правого боку … ОСОБА_11 підійшов до неї ззаду та засунув руку в її трусики, почав її лоскотати та трогати пальцями за пісю, після чого їй стало дуже не приємно бо було відчуття, що він свої пальці засовує в пісю. Потім повернув її до себе обличчям та попросив погладити його живіт. Потім він взяв її руку і показував як потрібно гладити його живіт, але це не було схоже на живіт, вона думає, що це була його піся. Він розстебнув штани та сказав потрогати, та торкаючись вона відчула щось дуже тепле і м'яке, це не був живіт, вона зрозуміла, що це його піся. Їй стало бридко, вона відвернулась і побігла до дому. Доповнила, що перед тим, як дядько ОСОБА_11 сказав їй трогати живіт, він наказав відкрити рот, нагнувся до неї та засунув свій язик до її рота та своїм язиком лоскотав її язик та сказав, що її язик теплий. Також зауважила, що це було не перший раз, було восени, а після першого разу було ще один раз. Всього було три рази (т.3 а.с.12-13).

ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Болград Одеської області. В свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 23.01.2015 року її батьками значаться: ОСОБА_36 , ОСОБА_10 (відомості про батька записані зі слів матері, яка на час народження дитини в шлюбі не перебувала) (а.с.14). Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (т.3 а.с.15), РНОКПП НОМЕР_5 (а.с.16).

ОСОБА_10 подала заяву про залучення у якості потерпілої в даному кримінальному провадженні (т.3 а.с.17)

Постановою старшого слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 року малолітню ОСОБА_9 , 15.01.2023 року залучено до кримінального провадження №12023162270000002 за фактом вчиненого кримінального правопорушення за ст.156 ч.2 КК України у якості потерпілої (т.3 а.с.18) та вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого законному представнику ОСОБА_10 (т.3 а.с.19).

Постановою старшого слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 року ОСОБА_10 залучено законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_9 в даному кримінальному провадженні (т.3 а.с.22, 20-21).

Листом від 03.01.2023 року за №64/1-с30 т.в.о. начальника Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_59 звернувся до директора ІНФОРМАЦІЯ_15 з приводу запланованого допиту малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в умовах ІНФОРМАЦІЯ_17 із застосуванням методики «зелена кімната» та проханням забезпечити участь 15.01.2023 року в кімнаті сприятливої для допиту дітей, розташованої у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_17 , завідувача ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_60 для участі в слідчих діях у зазначеному кримінальному провадженні (т.3 а.с.23).

Листом від 03.01.2023 року за №64/1-30 т.в.о. начальника Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_59 звернувся до ректора ІНФОРМАЦІЯ_17 з проханням надати можливість 05.01.2023 року допитати потерпілу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з використанням кімнати сприятливої для допиту дітей, розташованої в ІНФОРМАЦІЯ_20 з залученням законного представника потерпілої ОСОБА_10 , слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, експерта криміналіста Болградського РВП ГУНП в Одеській області з відеокамерою для відеофіксації (т.3 а.с.24).

Судом детально досліджено протокол допиту неповнолітньої (малолітньої) потерпілої ОСОБА_9 від 05.01.2023 року, складений старшим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 за участю законного представника ОСОБА_10 , психолога ОСОБА_61 , який зафіксовано на відеозапис відеокамерою марки Панасонік AXIS M 1065-L 1113066002 (т.3 а.с.25-48).

В протоколі було допущено помилку в написанні прізвища психолога « ОСОБА_31 », тоді як вірно « ОСОБА_61 », що підтверджується відповідними документами психолога (т.3 а.с.28) та відеофіксацією, підписом ОСОБА_61 на кожній сторінці протоколу в тому числі на останні з зазначенням її даних ПІП: ОСОБА_61 . Зазначене не впливає на допустимість даного доказу, та судом до уваги не приймається дана описка.

Протокол допиту відповідає відеофіксації (т.3 а.с.26, 27).

Під час допиту потерпіла ОСОБА_9 детально надала пояснення щодо обставин та дій вчинених відносно неї ОСОБА_11 , якого остання називає «дедушка ОСОБА_11 » або «дедушка Петиш».

Під час зазначеного допиту потерпіла пояснила, що відбулося 01.01.2023 року приблизно біля 17:00 години. Вона попросилася у матері піти погратися з дітьми «пітішами», це її друзі ОСОБА_17 і ОСОБА_16 . Вона стукала і кричала біля їх воріт будинку. Вийшов дідусь дітей ОСОБА_17 і ОСОБА_16 ( ОСОБА_11 ), який розмовляв по телефону і жестом руки показав їй зайти в гараж. Потім в гаражі він поклав трубку і пішов запитати чи вийдуть діти. Коли він повернувся, то підійшов до неї ззаду і почав своєю рукою торкатися її в районі паха і водити рукою круговими рухами (дівчинка показала як все відбувалося на ляльках). Потім дідусь виходив запитував чому онук ОСОБА_16 кричить, та коли повернувся виключив світло в гаражі та привідчинив чуть гараж, щоб було світло. Підійшов до неї знову і знову почав так робити (дівчинка показала на ляльці, що дідусь рукою круговими рухами водив в області паху). Потім наказав їй відкрити рота і свій язик водив по її язику, і сказав, що він гарячий. Вона різко закрила рота та він облизував своїми губами її губи. Він сказав їй погладити його живіт… вона його потрогала, тоді він відкрив свої штани і сказав знову погладити живіт, втретє він сказав доторкнутись і вона доторкнулась, відчула вологе і зрозуміла, що це не живіт, а він сміявся, вона відвернулась та відійшла до машини… Потерпіла пояснила, що дідуся звати ОСОБА_11 , і йому 70 років. Раніше вона з ним розмовляла, і це було вже втретє.

Потерпіла пояснила, що вперше було восени, вона не пам'ятає коли саме, але вона була одягнена в куртку. Вони грали з дітьми ОСОБА_70 , її друзями ОСОБА_71 , ОСОБА_70 на вулиці. ОСОБА_11 спускався вниз на дачу, вони гралися і не помічали його, він зайшов на їх полянку і вони запитали коли прийдуть його онуки ОСОБА_17 і ОСОБА_16 . Потім вона стояла на камені, а ОСОБА_11 підійшов ззаду і став ось так робити …вона була одягнена в курточку та штанці, поклав праву руку на штанці і рукою робив ось так, робив, робив … (дівчинка показувала кругові рухи в області паху між ніжками), а потім пішов (дівчинка на запитання психолога ще раз показала кругові рухи в області паху між ніжками). Пояснила, що при цьому біль вона не відчувала, лише його руку, і він щось говорив, але вона не пам'ятає. Чому він так робив, вона не знає…

Далі дівчинка уточнила, що вона не пам'ятає точно коли був перший раз, але було тепло і світило сонечко, дощу не було, їй здавалося, що це було влітку і вона не могла бути в штанішках, була в чомусь легкому.

Вдруге було, коли вони з хлопчаками ОСОБА_71 і ОСОБА_70 гралися на полянці і вже темніло. Папа все не йшов до дому, а хлопці вже хотіли йти до дому, але вона просила їх ще трішки залишитись, так як вона боялась темряви. Вони стояли на полянці спілкувались, і тут ішов дідусь ОСОБА_11 біля них, і він почув розмову та запропонував її провести, на що вона погодилася. Вона попрощалася з друзями, та вони пішли з дідом ОСОБА_11 до того місця, де був її батько. Коли вони йшли разом вона говорила як їй страшно, вона боїться темноти, у неї клаустрофобія. ОСОБА_9 уточнили, що це коли в замкненому та темному просторі знаходишься. Він сказав зупинитись, сів на лавку, взяв її за талію і посадив до себе на коліна, він спочатку робив ось так (показує кругові рухи в області паху), а потім сказав що б вона розсунула ноги, і далі робив робив. Спочатку він так робив поверх штанців, а потім засунув руку під одяг, вона це відчула, їй було трішки боляче, трішки лоскотно. Він це робив лодонею. Ще він сказав відкрити рот і своїм язиком облизував її, а потім щоб вона заправилась. Після чого взяв її за руку і відвів до батька. Про це вона нікому не розказувала.

В цілому дані покази відповідають тим поясненням, які потерпіла ОСОБА_9 дала інспектору ЮП Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_54 01.01.2023 року відразу ж після події.

Під час дослідження відеозапису допиту малолітньої потерпілої, суд впевнився, що між психологом і дитиною встановилися довірливі відносини, що дитина відчувала себе в безпеці у присутності такої особи.

Так, пункт 64 Керівних принципів щодо правосуддя, дружнього до дітей передбачає, що при опитуванні дітей всі зусилля мають бути направлені на те, щоб діти надавали свідчення у найбільш сприятливому оточенні та за найсприятливіших умов, з урахуванням віку, зрілості та рівня розуміння, а також будь-яких труднощів, які вони можуть мати.

Відеозапис інтерв'ю показує, що на встановлення контакту з дитиною психолог витратила певний час, представилася дитині і пояснила, для чого вона хоче з нею говорити.

В процесі опитування важливим було з'ясувати здатність дитини описувати події і свої враження, а також відрізняти правду від брехні (фантазії). Психолог повністю справилася з цією задачею, оскільки ставила різні питання, як уточнюючі так і такі, які надавали змогу перевірити правдивість свідчень дитини, здатність нею описати звичайні речі, які вона спостерігала.

Суд вважає показання дитини такими, що варті довіри і підтверджують стверджувані стороною обвинувачення обставини.

Дослідивши висновок експерта №23-244 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 02.03.2023 року відносно малолітньої ОСОБА_9 , проведеної на підставі постанови старшого слідчого Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 від 10.01.2023 року (т.3 а.с.94-105), вбачається, що на вирішення експертизи слідчим поставлені наступні питання:

1.«Які психологічні особливості має процес відтворення ОСОБА_9 обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчих дій, проведених за участю цієї особи)?»

2.«Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності особи ОСОБА_9 у процесі відтворення нею подій у допиті під час проведення 05.01.2023 за її участю слідчої дії (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії)?»

3.«Чи наявні в поведінці особи психологічні особливості, властиві для самостійного (несамостійного) відтворення нею певних подій під час проведення за її участю відповідної слідчої дії?»

4.«Чи є у відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій 05.01.2023 за участі особи ОСОБА_9 ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведені даної слідчої дії?»

У висновку експертом наводяться детальні відповіді на усі чотири питання.

З висновку слідує, що …. підекспертна детально відтворила події стосовно досліджуваної ситуації, розповідь супроводжувала невербальними жестикуляціями, демонструвала на собі та на ляльках дії сексуального характеру пана ОСОБА_11 стосовно себе (відповідно до свідчень дівчини). Вбачається, що при розповіді про вищезазначені події (коли пан ОСОБА_11 облизував язик дівчини, коли дитина зрозуміла, що торкнулася статевого органу чоловіка), вираз обличчя ОСОБА_9 змінюється (брови підіймаються та зводяться разом, рот відкривається, куточки губ спрямовані донизу), що відповідає ознакам емоції огиди (див. скрін. № 1). Це може свідчити про те, що зазначені дії є для дівчини неприємними, огидними тощо.

Щодо невербальної комунікації ОСОБА_9 вбачаються такі особливості манери спілкування: емоційно-забарвлений тон мовлення, паузи між словами. В поведінці протягом усього допиту спостерігаються яскраво виражені пантомімічні прояви та жестикуляційні прояви руками, а також непосидючістю ( ОСОБА_9 пересувалася по приміщенню, сідала, вставала, рухала ногами, крутилася, сидячи на дивані, тощо), що ймовірно, є її індивідуально-психологічними особливостями та відповідають віку дівчини.

Вбачається, що підекспертна вказала та відобразила свої відчуття, які були в неї під час досліджуваних подій. На питання психолога: «а что ты чувствовала, у тебя какие-то ощущения были?», ОСОБА_9 зазначила: «была боль, больно мне было, но не очень сильно и щекотно. Я когда мне больно вот так поднимаюсь» та продемонструвала дії (встала навшпиньки). Це може свідчити про те, що дівчина спроможна ідентифікувати та відрізняти власні почуття, що свідчить на користь конгруентності наданої інформації.

Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_9 досліджуваної ситуації та пов'язаних з нею подій дозволяє дійти до висновку про автентичність свідчень, що надає дівчина, її сприйняттю, мисленню та пам'яті. Ознак заучування показань дитиною не виявлено. Відсутні протиріччя комунікативній діяльності дитини. Встановлюються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення нею подій. Тобто, вбачається, самостійність та незалежність надання свідчень Антоніною.

ВИСНОВКИ

1.Процес відтворення обстановки та обставин подій під час проведення допиту за участю ОСОБА_9 має такі психологічні особливості: для підекспертної були створені умови, які відповідають сучасним європейським вимогам щодо опитування дітей (допит проведено у дружній обстановці для малолітньої за участю професійного спеціаліста з опитування дітей, забезпечені комфортні умови для проведення допиту, безпечне та уважне психологічне ставлення до ОСОБА_9). ІНФОРМАЦІЯ_23 проведення допиту є психологічно задовільною.

2.Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_9 під час проведення допиту за її участю: середня гучність мовлення, високий рівень діалогової активності та ініціативності, відсутні ознаки фіксації зорових реакцій. Відповіді на запитання психолога дівчинка надавала детальні та інформативні, супроводжувала жестикуляцією. Мовлення ОСОБА_9 характеризується логічністю та обґрунтованістю, наявні ознаки розмірковування та аналізу. Не виявлено ознак заучування показань дитиною.

3.В поведінці ОСОБА_9 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення нею подій під час проведення її допиту.

4.На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій від 05.01.2023 за участю ОСОБА_9 , відсутні ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведені даної слідчої дії (т.3 а.с.94-98).

26 квітня 2023 року Одеською філією судово-психіатричних експертиз ДУ « ІПСПЕМН МОЗ України » проведено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_9 , за результатами якої складено висновок №141 (т.3 а.с.106-109).

З даного висновку слідує, що під час бесіди та дослідження випробувана трималася природно, проявляла активність, при виконанні завдань слідувала інструкціям. Мова добре модульована, словниковий запас досить багатий на її вік. Реакції успіху-невдачі виразні. Настрій звичайний, лабільність незначна. Позиція до діяльності - співпрацююча. На прохання матері досліджуваної, що присутня при дослідженні, дитині не задавалися питання, що стосуються досліджуваної ситуації для того, щоб уникнути додаткової травматизації психіки дитини. Випробувана лише сказала, що все було так, як вона раніше розповідала поліцейським, і нічого вона не вигадала. Здатність до концентрації активної уваги достатня. Можливості пам'яті в межах вікової норми, без суттєвих диспропорцій щодо окремих видів пам'яті. Малюнки випробуваної за рівнем організованості та складності відповідають її віку. Випробувана здатна оперувати поняттями переважно низького та, почасти, середнього рівнів узагальненості. Правильно встановлює причинно-наслідкові зв'язки, виконує завдання, спрямовані на вивчення сенсомоторної координації та конструктивно-просторових здібностей. За даними тесту інтелекту Векслера та особливостям мислення як інтегративної характеристики, рівень інтелекту випробуваної - не нижчий за «середню норму» для її вікової групи. Проби на навіюваність епізодично виявляють у випробуваної конформні реакції, що характерно для її віку та шанобливого ставлення до дорослих, але в основному вона виявляє достатню здатність до відстоювання своєї позиції, стійкість до тиску експериментатора. Патологічної схильності до фантазування дослідження не виявляє. Особистість випробуваної характеризується наявністю таких індивідуально-психологічних особливостей, як товариськість, дружелюбність, допитливість. Будь-яких виражених особистісних загострень випробувана не виявляє. У випробуваної ОСОБА_9 досить добре для її віку розвинені інтелектуально-мнестичні функції, характером вона товариська, дружелюбна, допитлива. У неї немає ознак патологічної схильності до фантазування та підвищеної навіюваності. Певна конформність типова для її вікової групи, враховуючи поважне ставлення до дорослих.

Обґрунтування та пояснення даних про психічний стан особи та фактів, які встановлені та виявлені при дослідженні об'єктів експертизи: згідно з відомостями з медичної карти, даними з матеріалів справи за результатами справжнього психолого-психіатричного обстеження, малолітня ОСОБА_9 з раннього віку не відставала в психофізичному розвитку, не спостерігалося якихось відхилень, ознак психічного розладу. Рівень загальних знань та навичок відповідає віковій нормі (п.22).

Висновки:

1.Потерпіла малолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в силу свого віку, за рівнем інтелектуального і особистого розвитку, а також особливостей психологічного стану, на момент скоєння по відношенню до неї вищевказаного кримінального правопорушення, вчинених відносно неї, з урахуванням обставин скоєнні конкретного злочину, здатна запам'ятати і відтворювати сприйняте.

2.Показання малолітньої ОСОБА_9 відповідають її віку та інтелектуальному розвитку.

3,4. У випробуваної малолітньої потерпілої ОСОБА_9 досить добре для її віку розвинені інтелектуально-мнестичні функції, характером вона товариська, дружелюбна, допитлива. У неї немає ознак патологічної схильності до фантазування та перекручування фактів, підвищеної навіюваності. Певна конформність типова для її вікової групи, враховуючи поважне ставлення до дорослих. Потерпіла не має індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її свідчень у кримінальному провадженні.

5.Немає підстав вважати, що малолітня ОСОБА_9 дає показання під впливом (за проханням, шляхом здійснення тиску, або іншого впливу.

6.Потерпіла малолітня ОСОБА_9 , виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, здатна приховувати вчинені відносно неї протиправні дії досить тривалий строк з моменту їх вчинення (як зазначено з моменту вчинення вперше злочинних дій відносно неї та до моменту звернення з заявою пройшло декілька місяців). У силу свого малолітнього віку, відсутності сексуальної поінформованості та шанобливого ставлення до дорослих, дитина, не розуміючи сенсу дій, які по відношенню до неї робив підозрюваний, могла не надати їм значення і тому не розказати про них.

7.Малолітня потерпіла ОСОБА_9 могла правильно сприймати і усвідомлювати фактичний бік даної конкретної ситуації, але не розуміла сексуальну спрямованість вчинених по відношенню до неї дій.

8.Малолітня потерпіла ОСОБА_9 , виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, не була здатна правильно розуміти сексуальний характер скоєних з нею дій та здійснювати опір.

9.У ОСОБА_9 відсутні будь-які психічні захворювання, або відставання в розвитку (педагогічна або соціальна запущеність), що могло суттєво впливати на її здатність правильно сприймати вчинене (або відносно неї, або обставини, які їй стали відомі з інших джерел (побачене, почуте із розповідей) та надавати цим фактам оцінку та надавати по ним покази (т.3 а.с.106-109).

09.02.2023 року старшим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 у присутності понятих: ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , за згодою ОСОБА_10 було вилучено особисті речі-одяг потерпілої ОСОБА_9 , в яких вона перебувала під час події 01.01.2023 року: - жіночий светр рожевого кольору, жіночий светр синього кольору, жіночі труси (плавки) рожевого кольору, жіночу зимову куртку помаранчевого кольору, жіночу майку білого кольору, жіночі лосини темно-синього, що опечатані у полімерний пакет з підписами понятих (т.3 а.с.72).

Постановою цього ж слідчого від 09.02.2023 року вилучені особисті речі потерпілої ОСОБА_9 визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні (т.3 а.с.73-74, 92).

Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 14.02.2023 року справа №497/264/23, провадження № 1-кс/117/23 від 14.02.2023 року накладено арешт на: - жіночій светр рожевого кольору, - жіночій светр синього кольору, - жіночі труси (плавки) рожевого кольору, - жіночу зимню куртку помаранчевого кольору, - жіночу майку білого кольору, - жіночі лосини темно синього кольору; у частині позбавлення права їх відчуження, розпорядження, користування, пошкодження, псування, знищення, перетворення (т.3 а.с.78-79).

20.02.2023 року старшим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 у присутності понятих: ОСОБА_79 , ОСОБА_81 в період часe з 09:00 години до 09:20 години проведено огляд предметів, належних потерпілій ОСОБА_9 , в яких вона була одягнена під час події 01.01.2023 року, для призначення трьох судово-імунологічних експертиз, які необхідно розділити по трьом поліетиленовим пакетам для надання для дослідження експертам а саме: - жіночий светр рожевого кольору, жіночий светр синього кольору, жіночі труси (плавки) рожевого кольору, жіночу зимову куртку помаранчевого кольору, жіночу майку білого кольору, жіночі лосини темно-синього.

Слідчим упаковано речі наступним чином: 1-ий пакет: куртка та майка; 2-ий пакет: светр рожевого кольору та труси; 3-ій пакет: светр синього кольору та лосини. Всі пакети окремо були опечатані з підписами двох понятих та печатками Болградського РВП для направлення на дослідження експертам при виконанні постанови про проведення судово-імунологічної експертизи (т.3 а.с.75-77).

Згідно висновку експерта №1 від 03.01.2023 - 23.01.2023 року за спеціальністю «судово-медична експертиза» на основі даних судово-медичної експертизи дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даних висновку експерта №93/№1 судово-медичної експертизи від 12-18.01.2023 р., з врахуванням відомих обставин справи (т.3 а.с.80-81) вбачається, що:

1.У ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: синець в нижній третині лівого стегна по передній поверхні.

2.Даний синець виник від дії тупого предмету, групові і індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразились.

3.Враховуючи колір синця(зеленого кольору), за терміном давності даний синець міг утворитися в період від 4-х до 7-ми діб до моменту проведення експертизи 03.01.2023 року в 09:20-10:10 години.

4.Даний синець має незначні, скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів і за цією ознакою, відповідно до п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

5.При судово-медичній експертизі у двох мазках і одному марлевому тампоні з вмістом ротової порожнини, двох мазках і одному марлевому тампоні з вмістом прямої кишки, двох мазках і одному марлевому тампоні з вмістом вульви дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сперматозоїди не знайдені.

6.При експертизі ОСОБА_9 ушкодження дівочої пліви не виявлено (т.3 а.с.80-81).

За даними висновку експерта лікаря - судово-медичного експерта - імунолога ОСОБА_82 №93/№1 від 12.01.2023-18.01.2023 слідує, що у двох мазках і одному марлевому тампоні з вмістом ротової порожнини, двох мазках і одному марлевому тампоні з вмістом прямої кишки, двох мазках і одному марлевому тампоні з вмістом вульви дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сперматозоїди не знайдені (т.3 а.с.82-83).

З висновку експерта №437 лікаря - судово-медичного експерта - імунолога ОСОБА_83 від 06.03.2023-14.03.2023 року вбачається, що на куртці на майці потерпілої малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кров та сперматозоїди не знайдені (т.3 а.с.84-86).

Відповідно до висновку експерта №438 лікаря - судово-медичного експерта - імунолога ОСОБА_84 від 03.03.2023-15.03.2023 - на трикотажній кофті (за постановою «светр») темно-синього кольору, лосинах темно-синього кольору малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кров та сперматозоїди не виявлені (т.3 а.с.88-89).

Згідно висновку експерта №424 судового імунолога ОСОБА_85 від 02.03.2023-14.03.2023 р. слідує, що на светрі, трусах потерпілої малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кров та сперматозоїди не виявлені (т.3 а.с.90-91).

Слідчий СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_86 звернувся 03.01.2023 року з клопотання до слідчого судді Одеського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_11 (розсекречено) (т.3 а.с.126-127).

Надалі слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_87 надано доручення від 06.01.2023 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.40 КПК України працівникам СКП Болградського РВП на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду від 05.01.2023 року, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який користується мобільним телефоном з номером НОМЕР_6 строком дії два місця, тобто до 03.03.2023 року (розсекречено) (т.3 а.с.124-125).

Відносно ОСОБА_11 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії в рамках кримінального провадження №12023162270000002 від 02.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України (т.3 а.с.115-116), внаслідок чого складено протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних мереж (контроль за телефонними розмовами) від 16.03.2023 року (т.3 а.с.117).

20.04.2023 року складено додатковий протокол до протоколу №1101 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (контроль за телефонними розмовами) в якому зафіксовано розмову ОСОБА_11 за номером телефону: НОМЕР_6 та адвокатом ОСОБА_88 , який користується номером телефону НОМЕР_7 . В одній із розмов ОСОБА_11 погоджується на послуги адвоката, а адвокат в свою чергу зазначає, що «… він розуміє, що родина малолітньої дитини не в спромозі сама додуматись написати заяву, їй хтось допоміг в цьому, обіцяв допомогти ОСОБА_11 та розібратись в ситуації»; що « … він навів довідки по даній справі та береться за цю справу, сказав, що приїде в м.Болград та наведе шороху, а в подальшому напише статтю в інтернет, що ОСОБА_11 буде по цій справі віддалений з усіх боків»; між собою обговорювали що «… на місцевому сайті в меседжері «телеграм» треба знайти того, хто пише неправдиві статті по звинуваченню ОСОБА_11 в зґвалтуваннях..»; адвокат повідомляє, що «…він в вже в прокуратурі в м.Болград по його справі та домовляється про зустріч з ОСОБА_11 », адвокат розповідає ОСОБА_11 , що «…переговорив з особою, що буде давати результати експертизи в м.Одеса, та предварительно все йде по плану» (т.3 а.с.118-121).

Дані матеріали містять відмітку «Розсекречено».

28 червня 2023 року слідчим СВ Болградського РАП ГУНП в Одеській області ОСОБА_89 в проміжок часу з 12:00 по 13:15 годину проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_11 у присутності захисника ОСОБА_90 , понятих: ОСОБА_91 , ОСОБА_92 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час слідчого експерименту ОСОБА_11 розповів обставини події, що мали місце 01.01.2023 року о 17:00 годині, виклавши свою версію. При цьому ОСОБА_11 підтвердив те, що знаходячись в гаражному приміщенні почув, що хтось кричить біля його домоволодіння. Вийшов через ворота гаражного приміщення де побачив біля хвіртки свого домоволодіння ОСОБА_9 та покликав її до гаражного приміщення ( ОСОБА_9 під час слідчого експерименту виконує статист). ОСОБА_9 зайшла в приміщення, а він пішов запитати чи вийдуть його онуки гратися з ОСОБА_9 , та відразу ж повернувся в гаражне приміщення тим же шляхом. Знаходячись біля дівчинки ОСОБА_11 продемонстрував як він підійшов до неї та сказав їй відкрити свій рот, щоб переконатися, що остання нічого неїстівного з гаражу не поклала до роту, де дистанція між ОСОБА_93 та дівчинкою складала менше 1 метра.

Далі ОСОБА_11 продемонстрував, як він ганчіркою витирав поверхню належного йому автомобілю у гаражному приміщенні та пояснив, що при витиранні поверхні т/з ОСОБА_9 почала роздвигати ноги у різні боки намагаючись сісти на шпагат. Після чого ОСОБА_11 продемонстрував як він побачивши, що дівчинка може впасти і вдаритися підійшов до неї та поправив її положення схватити її рукою за ногу, де дистанція між ними складала менше 1 метра.

Далі ОСОБА_11 продемонстрував, як він провів дівчину за територію гаражу та прикрив ворота. Зі слів ОСОБА_11 час перебування дівчинки у гаражному приміщенні склав не більше 8 хвилин.

Складений протокол було зачитано учасникам в голос. Заяв та доповнень не надходило. Проводилося фотографування (т.4 а.с.128-129).

Згідно рапорту слідчого ОСОБА_95 під час слідчого експерименту використовувався фотоапарат марки «Canon», який виявився несправним у зв'язку з чим, не можливо додати до протоколу таблицю з ілюстрацією (т.4 а.с.130).

Суд звертає увагу, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_11 не повідомляв про наявність в гаражному приміщенні його сина ОСОБА_23 , про те, що заходила дружина в цей час.

28 червня 2023 року слідчим СВ Болградського РАП ГУНП в Одеській області ОСОБА_89 в проміжок часу з 13:20 по 14:07 годину проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_23 у присутності захисника ОСОБА_90 , понятих: ОСОБА_98 , ОСОБА_99 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час слідчого експерименту ОСОБА_23 розповів та продемонстрував обставини події, що мали місце 01.01.2023 року о 17:00 годині, а саме: знаходився у гаражному приміщенні, сидів на стільці біля т/з, належний його батьку ОСОБА_11 , почув що хтось кричить біля домоволодіння, де одразу зрозумів по голосу, що це була дівчинка ОСОБА_9 (дії якої виконує статист ОСОБА_100 ). Сидячи на стільці, бачив як його батько вийшов через ворота з гаражу та покликав дівчинку та через декілька секунд побачив її, яка запитала чи вийдуть онуки гратися з нею. Батько направився в будинок, а дівчина залишилась на тому самому місці. Повернувшись його батько ОСОБА_11 підійшов до дівчинки за проханням сина ОСОБА_23 перевірив порожнину рота дівчинки, щоб переконатися, що ОСОБА_9 нічого неїстівного з гаражу не поклала до роту, де дистанція між батьком та дівчинкою склала менше 1 метра.

Далі ОСОБА_23 куривши сидів на стільці, його батько ОСОБА_11 запитав дівчину чому вчать дівчину на уроці фізкультури в школі, де ОСОБА_9 почала роздвигати ноги у різні боки намагаючись сісти на шпагат. Після чого, його батько ОСОБА_11 побачивши, що дівчина може впасти та за проханням сина приглянути за дівчиною, щоб вона не впала підійшов до неї та поправив її положення, між ними дистанція складала менше 1 метра.

Сам ОСОБА_23 перебував на тому ж місці та до гаражного приміщення зайшла його мати ОСОБА_22 та пройшла до холодильника. Батько ОСОБА_11 провів дівчину за територію гаражу та прикрив ворота. З його слів час перебування дівчинки в гаражі склав не більше 8 хвилин. Уточнив, що дівчинка сама зайшла до приміщення гаражу, тому що батько ОСОБА_11 сказав, що зараз спитає чи вийдуть онуки гратися з нею (т.4 а.с.131-132).

Згідно рапорту слідчого ОСОБА_95 від 28.06.2023 року під час слідчого експерименту використовувався фотоапарат марки «Canon», який виявився несправним у зв'язку з чим, не можливо додати до протоколу таблицю з ілюстрацією (т.4 а.с.133).

Суд розцінює критично покази ОСОБА_23 надані під час вказано слідчого експерименту, оскільки дана особа є рідним сином обвинуваченого та є зацікавленим в позитивну вирішення цієї справи та виправданні батька.

Постановою т.в.о. старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 від 04.01.2024 року долучено до матеріалів цього кримінального провадження: - протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 28.06.2023 року; -рапорт слідчого ОСОБА_102 до цього протоколу слідчого експерименту; - протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_23 від 28.06.2023 року; - рапорт слідчого ОСОБА_102 до цього протоколу слідчого експерименту; - запит до КНР « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; - відповідь КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що ОСОБА_11 перебуває на обліку у лікаря онколога (т.4 а.с.136-137).

Захисником ОСОБА_11 було здійснено фіксацію слідчого експерименту за участю обвинуваченого та заявою від 26.02.2024 року надано USB пристрій для долучення до кримінального провадження (т.4 а.с.153-154).

Судом досліджено вказаний аудіо запис під час судового розгляду, який відповідає змісту протоколу слідчого експерименту, за виключенням того, що сторонні особи які були присутні в приміщення постійно коментували пояснення ОСОБА_11 , поправляли його висказування, підсказуючи, що потрібно розповідати.

Постановою заступника керівника Болградської окружної прокуратури ОСОБА_103 від 03.07.2023 року визначено органом, що здійснюватиме нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12023162270000002 від 02.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України - Одеську обласну прокуратуру (т.3 а.с.146-147).

Заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 03.07.2023 року прийнято постанову про доручення здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області (т.3 а.с.148-149).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеса від 08.08.2023 року справа №947/2483/23, провадження № 1-кс/947/10051/23 надано тимчасовий доступ т.в.о. слідчому СУ ГУНП в Одеській області до документів з можливістю їх вилучення: медичної документації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебувають у володінні КНП « Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр » Одеської обласної ради (т.3 а.с.155).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.08.2023 року слідчим слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 здійснено тимчасовий доступ до документів:

- копії медичної карти амбулаторного хворого №2882/20 на ім'я ОСОБА_11 на 16 аркушах;

- копії медичної карти стаціонарного хворого №2977 на ім'я ОСОБА_11 на 77 аркушах (т.3 а.с.156-249, т.4 а.с.1-36).

Медичні документи підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_11 проходить обстеження, лікування в КНП « Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр » Одеської обласної ради та перебуває на обліку у лікаря онколога.

25.08.2023 року слідчим СУ ГУНП в Одеській області надано доручення працівникам СКП Болградського РВП ГУНП в Одеській області провести слідчі (розшукові) дії, а саме: - встановити осіб, яким малолітня ОСОБА_9 розповідала про обставини вчинення кримінального правопорушення та допитати останніх в якості свідків; - встановити малолітніх/неповнолітніх осіб, яким ОСОБА_9 розповідала про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення та допитати останніх в якості свідків за участю законного представника; - встановити осіб, яким відома інформація яка має значення для кримінального провадження та допитати останніх в якості свідків; - в разі необхідності провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії (т.4 а.с.37-38).

06.09.2023 року слідчим СУ ГУНП в Одеській області надано доручення працівникам УПК в Одеській області ДКП НП України провести слідчі (розшукові) дії:

-провести моніторинг соціальних мереж Інтернету, телеграм-каналів та інших веб-сервісів на предмет виявлення інформації, які містять звинувачення ОСОБА_11 в протиправних діях; - у разі встановлення такої інформації (статті), встановити осіб, які опублікували її (т.4 а.с.39-40).

На виконання цього доручення Управлінням протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України 15.09.2023 року надано матеріали, отримані під час виконання доручення по кримінальному провадженні №12023162270000002 від 02.01.2023 року згідно яких в ході пошуку інформації з відкритих джерел Всесвітньої мережі Інтернет, а саме месенджеру «Telergam» було встановлено відкритий для перегляду чат за іменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_88» посилання: ІНФОРМАЦІЯ_30 , в якому міститься 664 підписника, так в ході аналізу вищезазначеного ресурсу, інформації відносно ОСОБА_11 , встановлено не було (т.4 а.с.41-43).

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеса від 20.11.2023 року справа №947/36663/23, провадження №1-кс/947/14925/23 про надання дозволу на обшук (т.4 а.с.51-53), т.в.о. старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_104 проведено 20.11.2023 року в проміжок часу з 12:35 години по 13:29 годину обшук за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукування відеоматеріалів, інформації про історію пошуку в браузері тощо, що може містити «дитячу порнографію» або іншу інформацію, яка буде використовуватися як доказ, мобільні телефони та комп'ютерну техніку, якою користується ОСОБА_11 , що може містити сліди вчиненого злочину.

На пропозицію слідчого видати мобільні телефони, комп'ютерну техніку, ОСОБА_11 заявив, що в будинку не має ніякої інформації, що може містити дитячу порнографію, є два мобільні телефони, його та дружини, та ноутбук, яким користується дружина.

У ході обшуку виявлено в приміщенні кухні мобільний телефон ОСОБА_22 , під час огляду якого будь-якої інформація яка має значення для кримінального провадження не виявлено. Мобільний телефон ОСОБА_11 під час огляду якого виникла необхідність в більш детальному огляді. В дальній кімнаті виявлено ноутбук, під час огляду якого не виявлено інформації, яка має значення для кримінального провадження. За результатами проведеного обшуку вилучено мобільний телефон ОСОБА_11 марки Samsung Galaxy М32, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою: НОМЕР_6 в корпусі чорного кольору в чохлі темно сірого кольору та поміщено в спеціальний пакет ВУМ 1009831 (т.4 а.с.54-59).

Постановою т.в.о. старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 від 01.12.2023 року визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження мобільний телефон марки Samsung Galaxy М32, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою: НОМЕР_6 в корпусі чорного кольору в чохлі темно сірого кольору, належний ОСОБА_11 (т.4 а.с.60-62, 63).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеса від 26.12.2023 року справа №947/36663/23, провадження №1-кс/947/16424/23 накладено арешт із забороною розпорядження та користування на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M32», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою: НОМЕР_6 , в корпусі чорного кольору, в чохлі темно-сірого кольору, що належить ОСОБА_11 , який було виявлено та вилучено 30.11.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с.64-68).

Згідно протоколу огляду 11.12.2023 року у проміжок часу з 10:30 до 10:50 години т.в.о. старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 за участю судового експерта сектору комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Одеського НДЕКЦ МВС ОСОБА_108 проведеного огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy M325FV/DS», IMEI 1: НОМЕР_8 з сім картою ІНФОРМАЦІЯ_31 НОМЕР_6 , який перебував у спеціальному прозорому полімерному пакеті Національної поліції України ВУМ №1009831. В мобільному телефоні виявлено наступні додатки для обміну повідомленнями «Facebook», «Viber», «WhatsApp». За допомогою апаратно-програмного комплексу «Cellebritr UFED Touch2» створювалась копія пам'яті мобільного телефону марки «Samsung Galaxy M32», яка у подальшому копіювалась на робочу станцію спеціаліста, а надалі на наданий накопичувач інформації у вигляді звіту (т.4 а.с.72-77).

Т.в.о. старшим слідчим-криміналістом СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_101 від 15.12.2023 року проведено огляд флеш-накопичувача «Kingston» об'ємом 32 Gb, що містить копію пам'яті мобільного телефону «Samsung Galaxy M32», який належить ОСОБА_11 .

Під час перегляду файлів, вкладок, наявних на телефоні ОСОБА_11 , вбачається наявність зображень, під час перегляду яких виявлено різні фото та картинки, серед яких наявні зображення ймовірно еротичного характеру.

При натисканні на вкладку «Video», вбачається наявність відеозаписів, під час перегляду яких виявлено різні відео, серед яких наявні відео ймовірно еротичного характеру. При перегляді вказаних відео вбачається, що вони мають тривалість понад 1 хвилину, однак при їх відтворенні завантажено не більше 5-ти секунд (т.4 а.с.81-89).

Постановою т.в.о. старшого слідчого-криміналіста СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_101 від 15.12.2023 року флеш-накопичувач «Kingston» об'ємом 32 Gb, що містить копію пам'яті мобільного телефону «Samsung Galaxy M32», який належить ОСОБА_11 визнано документом у кримінальному провадженні №12023162270000002 від 02.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України та залучено до матеріалів цього кримінального провадження (т.4 а.с.90-91).

30.11.2023 року на адресу Головного управління Національної поліції України в Одеській області звернулася ОСОБА_109 з заявою про неможливість допиту її дітей: ОСОБА_110 , ІНФОРМАЦІЯ_32 та ОСОБА_111 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , яким про подію, яка мала місце 01.01.2023 року в домоволодінні батьків нічого не відомо і в сім'ї про це не обговорювалось. Наполягала на неможливості допиту її дітей в якості свідків, приймаючи до уваги, що це може мати також психологічну реакцію на дітей (т.4 а.с.112-115).

На запит слідчого в порядку ст.93 КПК України від 08.12.2023 року №4/1-15854 на ім'я ОСОБА_42 щодо відеозапису в соціальній мережі Instagram від 02.01.2023 року ОСОБА_113 , в якій вона розповіла про ОСОБА_11 (т.4 а.с.93), ОСОБА_42 08.12.2023 року добровільно видала т.в.о. старшому слідчому-криміналісту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 лазерний оптичний диск з відеозаписом історії ОСОБА_113 , яку вона викладала в соціальну мережу Instagram, 02.01.2023 року, про що складено протокол добровільної видачі (т.4 а.с.94).

Надалі 11.12.2023 року т.в.о. старшим слідчим-криміналістом СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 здійснено огляд предмету: лазерний оптичний диск CD-R «Axent», на якому наявний файл з назвою «WhatsApp Video 2023-12-11 at 11.58.19».

На відео ОСОБА_116 розповідає, що « …після події, що сталася в селі з ОСОБА_11 та маленькою дівчинкою, вона згадала події 25 річної давності, що відбувалися відносно неї, вирішила розповісти, що на уроці фізкультури, ОСОБА_11 заміняючи когось з вчителів, підійшов дуже близько до неї, та трогав її в області грудей. Про це вона нікому не розповідала, а ні батькам, а ні вчителям, так як проживала в такий час, що не зручно було про таке говорити. Але такий випадок мав місце у її житті в дитинстві …» (т.4 а.с.95-97).

Постановою т.в.о. старшого слідчого-криміналіста СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_101 від 11.12.2023 року лазерний оптичний диск CD-R «Axent», на якому наявний файл з назвою «WhatsApp Video 2023-12-11 at 11.58.19» визнано документом у кримінальному провадженні №12023162270000002 від 02.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України та залучено до матеріалів цього кримінального провадження (т.4 а.с.98-99).

12 грудня 2023 року т.в.о. старший слідчий-криміналіст СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 здійснила огляд: канал в месенджері «Teltgram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_34 », який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_8 », на момент огляду, має 2679 підписників. Під час огляду каналу, в пошуковому рядку було введено «Бааджи», в результаті пошуку було знайдено дві публікації, які мають значення для кримінального провадження (т.4 а.с.100-105).

В зв'язку з виявленою інформацією, т.в.о. старшим слідчим-криміналістом СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 надано 13.12.2023 року доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій: доручити працівникам УПК в Одеській області ДКП НП України провести наступні слідчі (розшукові) дії: - встановити осіб, які викладали публікації на каналі «Масал» в месенджері «Teltgram» (т.4 а.с.106-107).

На виконання вказаного доручення Управлінням протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту Кіберполіції Національної поліції України 15.12.2023 року надано відповідні матеріали, згідно яких посилання на адміністратора в описі каналу відсутнє, інформація від підписників отримується за допомогою телеграм боту , що анонімізує отримувача повідомлень (т.4 а.с.108-111).

30.12.2023 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру за ч.2 ст.156 КК України (т.4 а.с.120-124).

06.01.2024 року ОСОБА_11 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.156 КК України (т.4 а.с.142-148).

На підставі постанови т.в.о.старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_101 від 03.01.2024 року (т.3 а.с.110-112) у підозрюваного ОСОБА_11 було відібрано зразки букального епітелію з використанням двох тампонів, які поміщено та запаковано до паперового конверту НПУ (т.3 а.с.113-114).

На підставі постанови т.в.о. старшого слідчого-криміналіста СУ ГУ НП в Одеській області від 03.02.2024 року марки телефону марки «Samsung Galaxy M325FV/DS», IMEI 1: НОМЕР_8 з сім картою ІНФОРМАЦІЯ_31 НОМЕР_6 , який поміщено та запаковано до спеціального пакету НПУ ВУМ 1009825 передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_35 (т.4 а.с.78-79) та згідно квитанції №00251 отримано на зберігання (т.4 а.с.80).

Потерпіла ОСОБА_9 будучи допитаною у присутності психолога ОСОБА_118 з іншого приміщення суду в режимі ВКЗ надала такі ж пояснення як і під час досудового розслідування про дії які з нею вчиняв ОСОБА_11

01.01.2023 року був Новий рік. Вона ходила колядувати до родичів і знайомих. Потім біля 16:30-17:00 години вони поверталися з мамою з бару і вона попросилася до друзів ОСОБА_17 і ОСОБА_16 погратися, і мама дозволила, залишила її біля їх будинку і пішла до дому. Вона стала стукати в калітку, але ніхто не відчиняв їй. З гаражу вийшов дідусь ОСОБА_11 , він розмовляв по телефону та жестом руки вказав, щоб вона зайшла. Вона зайшла до гаражу, запитала чи вийдуть ОСОБА_17 і ОСОБА_16 з нею гратися, ОСОБА_11 пішов запитати, повернувся і сказав, що вийдуть і вимкнув світло. Вона сказала, що боїться темряви, і дідусь ОСОБА_11 привідчинив двері гаражу. ОСОБА_9 запитала у нього про кубки і як він їх отримав. Вона сказала що буде приходити до нього і дивитись на кубки. Потім він підійшов ззаду та став її чіпати, засунув руку в її штанці, та почав трогати між ніжками, водити круговими рухами. Потім він сказав відкрити їй рот і засунув свій язик їй до рота.

Вона мамі сказала, що більше не піде до них гратись. В той день було прохолодно але снігу не була, вона була в куртці. Погода була похмура і дощу не було. В гараж вона зайшла через ворота, там стояла машина, лежали запчастини, а поряд була шафа, ще були полиці. Були ще одні двері, це вхід до кімнати в коридор. Коли вона зайшла в гараж, він поклав телефон і стояв поряд, ще був світильник. Вона чекала друзів, щоб вони прийшли але вони так і не прийшли. ОСОБА_11 підійшов ззаду до неї і почав так робити, він засунув свою руку їй в штанці. Його рука була під трусиками і він її чіпав за пісю. Він почав терти своєю рукою її пісю. А лівою рукою він її припідняв за попу, нічого їй не казав. Він пішов потім запитати чому ОСОБА_16 кричав, повернувся назад і знову почав так робити з нею. Потім він сказав торкатися його живота, погладити його, ще, і ще, а далі розкрив свої штати і сказав знову торкатися його живота, і вона відчула вологість. У нього були спортивні сині темні штани як шовкові, гладенькі, сірий светр. Вона спочатку торкалася його живота через одяг, між ними була відстань 10 см. Коли він опустив штани він сказав їй торкнутися його живота і вона відчула вологість. Думала, що це живіт, а коли відчула вологість зрозуміла, що це вже не живіт, він був м'який, вона торкнулася лодонею. Потім він ще раз просив його торкатися. Вона торкнулася до нього правою рукою вказівним пальцем до пісі ОСОБА_93 . Потім вона прибрала пальці та витерла об свою куртку, дідусь ОСОБА_11 противно засміявся і вона сказала, що хоче піти додому.

На вулиці було видно бардюр, полянку і неподалік було видно вікно кухні. Коли вона була в гаражі, то стояла на місці і нікуди не рухалась. Коли дідусь ОСОБА_11 повернувся від ОСОБА_16, він зайшов до гаражу і вимкнув світло, а вона стояла вже в іншому місці, ближче до воріт. Коли він торкався її язика, він її облизав мовчки. Він ще запитав, чи хоче вона, щоб він навчив її ставати на шпагат? Вона сказала що не хоче.

Раніше був ще один випадок коли він її торкався. Перший випадок це було наприкінці літа, коли вона переходила в 2-й клас. Зараз вона навчається в 3-му класі. В 2021 році вона пішла до 1-го класу.

Першу ситуацію вона дуже добре пам'ятає, вони грались з її друзями на полянці, а дід ОСОБА_11 йшов на дачу. Вони у нього запитали коли приїдуть їх друзі, це його Пітіша онуки. Він став позаду від неї, біля каменя та дерева. Там недалеко був вхід до його дому. ОСОБА_71 і ОСОБА_70 кружляли там на полянці. ОСОБА_11 підійшов ззаду неї і почав знову так робити, всі діти це бачили. Діти пішли за кут, а дядя ОСОБА_11 залишився з нею, він торкався її пісі через штанці, а потім він пішов на дачу.

Вдруге це було також на полянці, вона там була з ОСОБА_70 і ОСОБА_71 . Вже темніло, і її друзі хотіли йти до дому, а вона просила їх ще трішки побути. ОСОБА_11 йшов поряд, почув їх розмову, і сказав їй, що проведе. Вони пішли, вона йому сказала «боже як тут темно». Підійшли до будинку де був батько, там на вулиці була лавка, він на неї сів і посадив її на свої коліна, сказав їй розсунути ноги і знову засунув свою руку їй в труси, і почав робити кругові рухи по її пісі. Він торкався тільки зверху пісі, пальці не засовував. Потім він торкався своїм язиком її рота, їй стало дуже неприємно, вона зіскочила з його колін і пішла до татка. Вона нікому не казала про те, що траплялось. Це було в жовтні-листопаді 2022 року, коли вона була в другому класі. Коли був перший випадок вона була вдягнена в майку і на ній було намальовано три котика, було світло і тепло. 3-й випадок був в січні 2023 року.

Сторони кримінального провадження мали змогу поставити питання потерпілій через психолога, та скористалися такою можливістю. Суд не обмежував сторін в кількості питань та їх суті.

За клопотанням сторони захисту щодо показів потерпілої ОСОБА_9 судом було призначено повторну судову психологічну експертизу відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведення якої доручено ІНФОРМАЦІЯ_36 , на вирішення якої поставлені питання:

1. Чи здатна потерпіла малолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в силу свого віку, за рівнем інтелектуального і особистого розвитку, а також особливостей психологічного стану, на момент скоєння по відношенню до неї вищевказаного кримінального правопорушення, вчинених відносно неї, з урахуванням обставин скоєння конкретного злочину, а також запам'ятати і відтворювати сприйняте?

2.Чи відповідають показання малолітньої ОСОБА_9 її віку та інтелектуальному розвитку?

3.Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна малолітня потерпіла ОСОБА_9 .? Чи має потерпіла індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її свідчень у кримінальному провадженні? Чи мається у потерпілої ОСОБА_9 підвищена схильність до фантазування та перекручування фактів?

4.Чи мається у потерпілої ОСОБА_9 підвищена схильність до навіювання? Якщо така схильність має місце, то яким є ступінь навіюваності допитуваної?

5.Чи є підстави вважати, що малолітня ОСОБА_9 дає показання під впливом (за проханням, шляхом здійснення тиску, або іншого впливу)?

6.Чи здатна потерпіла малолітня ОСОБА_9 , виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, приховувати вчинені відносно неї протиправні дії досить тривалий строк з моменту їх вчинення (як зазначено з моменту вчинення вперше злочинних дій відносно неї та до моменту звернення з заявою пройшло декілька місяців)?

7.Чи могла малолітня потерпіла ОСОБА_9 правильно сприймати і усвідомлювати дану конкретну ситуацію?

8.Чи здатна потерпіла малолітня потерпіла ОСОБА_9 , виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоєних відносно неї дій та здійснювати опір?

9. Чи наявні у ОСОБА_9 будь-які психічні захворювання, або відставання в розвитку (педагогічна або соціальна запущеність), що суттєво впливають на її здатність правильно сприймати вчинене (або відносно неї, або обставини, які їй стали відомі з інших джерел (побачене, почути, із розповідей) та надавати цим фактам оцінку та надавати по ним покази?

За результатами проведеної експертизи складено висновок від 30.04.2025 року № СЕ-19-25/3873-ПС з якого слідує, що за результатами ретроспективного психологічного аналізу матеріалів, наданих на дослідження, було виявлено наступну психологічно значиму інформацію щодо особистості ОСОБА_9 :

- перебуваючи у зазначеному місці, наодинці з малолітньою потерпілою ОСОБА_9 , особа ОСОБА_11 , не застосовуючи фізичного та психологічного насильства, розбещував малолітню потерпілу, торкаючись неодноразово до її статевих органів та шляхом подальших вмовлянь схилив потерпілу торкатися до належного йому статевого органу;

- при вчиненні вказаних вище дій, обвинувачений ОСОБА_11 , здійснював фізичне розбещення малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тричі та в різні періоди, про обставини яких потерпіла зазначила під час допиту психологом від 05.01.2023 року;

- малолітня потерпіла володіє високим рівнем навчальних досягнень, проявляє старанність, дисциплінованість, здатна усвідомлювати власні обов'язки, проявляє інтерес до новизни згідно вікового розвитку;

- середовище в якому проживає ОСОБА_9 , є для неї підтримуючим, розуміючим, стабільним та таким, що забезпечує базові потреби і в результаті має позитивний вплив на її психоемоційний стан та розвиток;

- малолітня потерпіла на момент діалогічного спілкування з психологом проявляє ініціативність; наявні ознаки аналітичного мислення та самостійності у відтворенні інформації; ознаки закритості, комунікативного опору, проявів суму, страху чи переляку в ході встановленої комунікації - відсутні;

- потерпіла під час допиту демонструє високий рівень діалогової активності, відповіді - детальні та інформативні, супроводжуються жестикуляцією. Відсутні ознаки заучування показань. Також відсутні ознаки здійснення на дівчинку психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії;

- психічних захворювань і відставання у розвитку не встановлено.

Дослідження проводилось згідно стандартів дружнього до дитини правосуддя.

Вік ОСОБА_9 на момент психодіагностичного дослідження, 10 повних років, згідно вікової періодизації відноситься до раннього підліткового віку (10/11-15/16 років) який є перехідним етапом між дитинством і дорослістю, характеризується інтенсивним фізіологічним, психологічним і соціальним розвитком. У цей період відбувається формування самосвідомості, морально- етичних норм, а також розвиток рефлексії та здатності до аналізу власної поведінки. У даному віці відбувається зміна підліткових особливостей мислення: критично змінюється структура особистості, посилюється потреба у самостійності, але водночас може зберігатись вплив зовнішніх факторів, зокрема сім'ї, однолітків і соціального середовища.

Загальне спостереження. Довірливий контакт відбувався поступово, на початку діалогічного спілкування дитина надавала короткі відповіді, проте в подальшому вони стали деталізовані та наповнені, з логічним поясненням з боку дитини. Під час дослідження у підекспертної наявний стабільний психоемоційний стан. Невербальні прояви в ході комунікації помірні, без виявлених ознак неконгруентності, положення тіла статичне. Дитина візуально охайна, одягнена за сезоном.

Мовлення розвинене відповідно до вікових особливостей, дитина розмовляє українською, періодично російською, наразі вивчає болгарську та англійську мови. Спостерігається сформоване зв'язне мовлення з достатнім словниковим запасом; гучність та темп мовлення середні.

Обсяг знань та уявлень відповідає віковим та освітнім нормам дитини, мислення гнучке, судження послідовні та логічні. Дитина здатна швидко зосередитись на виконанні завдань, керувати довільними процесами під час їх виконання, згідно віку. Психофізіологічний розвиток дитини відповідає віковим нормам. З візуально доступного спостереження: фізичні порушення відсутні; тремор рук, психофізіологічні розлади - не спостерігаються. Зміна емоційного фону (пригнічення), пришвидшене мовлення - відсутні.

За результатами спостереження виявлено випередження розвитку дитини. Прояви девіацій, тривожний стан, агресія, відхилення поведінки від соціальних норм - відсутні.

Отже, вище зазначені факти є ознакою того, що дитина перебуває в умовах, сприятливих для її розвитку та виховання.

За результатами проведеної бесіди встановлено, що попри незнайоме психодіагностичне середовище, комунікація та поведінка дитини були задовільними. Підекспертна відповідала на всі поставлені запитання, проте іноді розширювала свої висловлювання додатковою інформацією.

За проханням матері, з метою уникнення повторної психотравматизації, дитині не ставилися запитання, що стосуються попередніх подій, пов'язаних із сексуальним розбещенням. Відповідно комунікація базувалась на запитаннях, тема яких має місце в житті та навчальній діяльності дівчинки загалом, що дозволило оцінити рівень контактності, особливості мовлення: сформованість словникового запасу, логіку висловлювань та емоційного реагування дитини в умовах психологічного обстеження

Додатково встановлено, що у порівнянні з комунікативною поведінкою дитини у віці восьми років (згідно попереднього аналізу допиту малолітньої), під час поточного обстеження дівчинка демонструвала більш стриману та спокійну манеру спілкування. Вона не проявляла зацікавленості до іграшок, поводилась ввічливо, практично не змінювала положень тіла під час сидіння, що цілком природньо її віку на момент діагностики. Спостерігалися ознаки втоми, що за словами дитини, були зумовлені тривалою дорогою до міста та раннім пробудженням, проте дівчинка активно включалася у процес взаємодії, виявляла зацікавленість та зберігала готовність до співпраці протягом усього тестування. На запитання щодо самопочуття повідомила, що почувається добре.

Особливості запам'ятовування та мислення: у підекспертної встановлено високий рівень організованості процесу відтворення інформації, сформованість просторового сприйняття та довільної регуляції діяльності; виявлено достатній рівень опосередкованої пам'яті, достатній обсяг запам'ятовуваної інформації, нормативний розвиток асоціативного та образного мислення відповідно віку.

Ознак виражених порушень пам'яті, мислення, процесів узагальнення або зниження когнітивних функцій за результатами психологічного тестування та спостереження - не виявлено. Функціональні особливості пам'яті та мислення відповідають віковим нормативам.

У підекспертної відсутні порушення у розвитку сексуальності та сприйняття анатомічних особливостей. Увага дитини не зосереджена на символіці сексуальної ідентифікації, що, у свою чергу, вказує на відсутність ознак надмірної зацікавленості чи неприродної фіксації на темах сексуальності. Констатується відсутність у дівчинці тривожності, страху та засудження з боку дорослих. У ОСОБА_9 немає тривожних переживань пов'язаних з власною тілесністю чи питанням статевого характеру. Дитина відкрито сприймає підтримку батьків та не боїться ставити запитання. Ознак багатої уяви та надмірного фантазування у підекспертної не виявлено.

Уява у дітей, що знаходяться на початку розвитку раннього підліткового віку набуває свідомого та вольового характеру. Переважає реалістична уява, де дитина, якщо й вигадує, то в межах можливого чи раніше набутого досвіду.

Схильність до фантазування за допомогою діалогів у підекспертної відсутня.

Дослідження підвищеної схильності до навіюваності показало, що підекспертна зберігає власну позицію і не схильна до змін думки під зовнішнім впливом. У дитини сформоване логічне мислення, причинно-наслідкові зв'язки, що притаманні її віковим особливостям сприйняття та навчання. При демонстрації візуальних елементів у ході тестування дитина не проявила схильність до імпульсивного прийняття сторонньої думки, впевнена у власних твердженнях; не було виявлено елементів сумніву та вразливості.

За результатами проведеного психодіагностичного тестування було встановлено наступне:

Соціально-комунікативна сфера. Дитина є доброзичливою, відкритою, зі сформованими навичками комунікації на задовільному рівні. Її поведінка відзначається легкістю, природністю та ненав'язливістю. Підекспертна орієнтована на соціальну взаємодію, демонструє схильність до дотримання моральних норм і установок.

Емоційно-вольова сфера. Виявлено високий рівень врівноваженості, упевненості та стабільності поведінки. Дитина проявляє самостійність, має достатній рівень внутрішнього контролю відповідно до вікових особливостей. Відсутні ознаки надмірної поступливості або підпорядкованості чужій думці в межах норми соціальних ролей.

Інтелектуальний розвиток. Рівень інтелектуального розвитку підекспертної вищий за середній і відповідає віковим нормам. Добре розвинуті процеси мислення, дитина організована, здатна знаходити логічне підґрунтя та формулювати умовиводи в межах конкретних ситуацій.

Когнітивні функції. Процеси запам'ятовування організовані, спостерігається сформованість просторового сприйняття та розвиток опосередкованої пам'яті.

Ознак когнітивних порушень, схильності до надмірного фантазування, навіюваності, порушень сексуального розвитку під час психодіагностичного дослідження не виявлено.

Узагальнення результатів психодіагностики, бесіди та спостереження, психофізіологічний розвиток дитини - відповідає її віковим особливостям.

Отже, на момент проведення дослідження малолітня потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , демонструє гармонійний розвиток соціально-комунікативної, емоційно-вольової та інтелектуально-когнітивної сфер. Поведінка врівноважена, комунікація - на задовільному рівні, інтелектуальні та пізнавальні процеси відповідають віковим нормам та оцінюються як вищі за середні. Отриманий показник дозволяє сприяти підекспертній ефективному сприйманню, запам'ятовуванню та відтворенню інформації.

Комплекс отриманих психодіагностичних результатів дозволяє констатувати, що дитина здатна сприймати, зберігати й відтворювати інформацію, зокрема й події, які можуть мати емоційно значущий або травматичний характер згідно її віку. Задля уникнення повторної травматизації та виникненню неприємних спогадів у малолітньої потерпілої, безпосередній допит щодо кримінальних обставин повторно не проводився - дослідження здійснювалося виключно з використанням психодіагностичного інструментарію для оцінки її індивідуально-психологічних особливостей та когнітивних процесів.

Згідно з результатами психодіагностичного дослідження, підекспертна малолітня потерпіла ОСОБА_9 , є товариською, активною, з достатнім рівнем сформованих комунікативних навичок. Дитина схильна до самостійності, має розвинений внутрішній контроль, що відповідає її віковим особливостям, не виявляє схильності до надмірної підпорядкованості чи поступливості. Рівень інтелектуального розвитку оцінюється як вищий за середній, з добре розвиненим логічним та абстрактним мисленням. Дитина здатна до побудови умовиводів на основі аналізу конкретних ситуацій. Когнітивні процеси функціонують у межах норм вікового періоду: пам'ять організована, просторове сприйняття сформоване.

Специфічні індивідуально-особистісні характеристики (висока підвладність впливу оточуючих, підвищена схильність до фантазування) у підекспертної особи, що суттєво могли вплинути на характер її свідчень чи перекручування фактів у кримінально значимих обставинах - не виявлені. Ознак підвищеної схильності до навіювання - не виявлено.

Підстави вважати, що малолітня ОСОБА_9 дає показання під впливом (за проханням, шляхом здійснення тиску, або іншого впливу) - відсутні.

З урахуванням результатів проведеної психодіагностики, на момент обстеження малолітня потерпіла демонструє здатність до усвідомлення подій, що відбуваються, а також до їх запам'ятовування та відтворення. Водночас, зважаючи на те, що йдеться про ситуацію, яка має пролонгований у часі характер, а також з огляду на те, що оцінка здатності до приховування протиправних дій у момент їх вчинення виходить за межі компетенції психодіагностичного дослідження, надати об'єктивний висновок щодо наявності чи відсутності такої здатності в ретроспективному контексті (на момент вчинення злочину) не є можливим.

Малолітня потерпіла ОСОБА_9 має високий рівень інтелектуального розвитку, сформованість пізнавальних процесів і емоційно-вольову зрілість, які забезпечують здатність до адекватного (правильного) сприймання, запам'ятовування та згодом відтворення значущих для неї подій. Разом із тим, оцінка факту повного усвідомлення підекспертною інциденту в момент його вчинення виходить за межі компетенції психодіагностичного дослідження, однозначно стверджувати про повноту або точність її усвідомлення в той період часу неможливо.

Рівень інтелектуального розвитку, індивідуально-психологічні особливості та складові емоційної сфери виявлені на момент психодіагностичного дослідження у малолітньої потерпілої, можуть дозволити підекспертній розуміти характер і значення дій вчинених відносно неї. Водночас, отримані дані не є достовірною підставою для висновку щодо здатності потерпілої правильно розуміти характер та значення скоєних відносно неї дій, здійснювати опір на момент події (коли вік потерпілої становив 8 років), оскільки подія має пролонгований характер, психічна діяльність дитини, відповідно до її вікового розвитку, є динамічною та змінюється під впливом різноманітних факторів. Таким чином, відповідні психологічні показники не є сталими та можуть варіюватися у процесі росту та розвитку дитини, а отже дане питання постанови не може бути вирішено в повній мірі.

У малолітньої потерпілої ОСОБА_9 відсутні ознаки педагогічної та соціальної занедбаності (т.2 а.с.114-123).

Судом допитано свідків обвинувачення:

ОСОБА_42 пояснила суду, що народилась в ІНФОРМАЦІЯ_89 і виросла в с.Кубей Болградського району Одеської області, проживала по АДРЕСА_3 , за кутом від будинку ОСОБА_11 через три будинки. В літку до своїх бабусь приїжджало багато дітей, дівчат було біля 10 (десяти) осіб, вони проводили значний час на вулиці, грали в різні ігри, в тому числі і в хованки. Біля будинку ОСОБА_11 стояв дерев'яний сміттєвий бак, стояв автомобіль, за якими вони з дівчатами ховалися. Їй тоді було років 5-6, вони грали в хованки і вона сховалась біля будинку ОСОБА_11 .. Це було у вечірній час, ОСОБА_11 підійшов позаду неї, почав дуже дивно дихати їй на вухо і його рука була вже у неї в спідниці, від чого їй стало дуже неприємно. Вона нікому це не розповідала тому, що була маленькою, і тоді дуже налякалась. Вона не пам'ятає, чи ходила ще гратися після цього до дітей чи ні.

Потім пройшло декілька років, приблизно в 5-6 клас, вона разом з іншими дітьми теж гралися на вулиці і дівчата сказали, що вона більш смілива і попросили піти і взяти м'яч у ОСОБА_11 . Вона пішла до ОСОБА_11 і попросила м'яч, на що ОСОБА_11 виніс м'яч та сказав, що м'яч потрібно накачати. Дав їй м'яч і сказав тримати м'яч обома руками, він став позаду і почав накачувати м'яч. При цьому він прижимався до неї своїм статевим органом коли стояв позаду. На коліна він її не саджав. Але прижиматись до неї тоді не було необхідності. Це не було по сусідські чи по вчительські, це був сумнівний жест, щоб дорослий чоловік прижимався з заду до дівчинки. По часу це відбувалось не більше 1-єї хвилини. В такому віці їй вже було соромно розповісти батькам.

Потім була ще одна ситуація, це був десь 8 клас на травневі свята вона стояла біля дому ОСОБА_11 і чекала своїх друзів. Почався дощ і ОСОБА_11 сказав, що вона може зачекати поки закінчиться дощ у нього вдома.

Більш з того разу він її не чіпав, вона старалась оминати вулицю, на якій живе ОСОБА_11 , щоб не перетинатись з цією сім'єю.

Наразі вона вже розуміє усі речі, що ОСОБА_11 спеціально обирав вік дівчат, щоб робити такі непристойні вчинки. Вона нещодавно переписувалась зі своєю подругою з Москви, яка також згадала ситуацію з м'ячем, під час якої ОСОБА_11 дав їй тримати м'яч, щоб накачати і також стояв позаду неї. Коли її батьки були живі вона також не могла їм сказати бо було соромно.

Минулого року весною вона приїхала до батьків, була в гостях у куми, коли прибігла до дому її похресниця ОСОБА_124 , яка плакала та розповіла, що щойно ОСОБА_11 кидався камінням на неї та доньку ОСОБА_10 - ОСОБА_9 . Вони одразу ж викликали поліцію, приїхали поліцейські та повідомили, що нічого не можуть зробити так як вони не мають повноважень зайти в будинок до ОСОБА_11 без рішення суду, а його ОСОБА_11 вже вдома не було і хвіртку ніхто не відчиняв. Поліція без їх дозволу не могла зайти до їхнього будинку.

Їй відомо, що ОСОБА_9 дуже боїться проходити по вулиці біля будинку ОСОБА_11 .. Дружина ОСОБА_11 постійно ображає і проклинає її батьків. Нещодавно її, свідка батьки були в м.Болград в РДА і зустрілись з донькою ОСОБА_11 , яка почала кричати і ображати її батьків у присутності сторонніх людей. Навіть сьогодні донька ОСОБА_11 кричала на неї і пропонувала їй гроші.

Вона свідок чула, що є багато дівчат до яких ОСОБА_11 проявляв інтерес таким чином. Після події з ОСОБА_9 , вона вирішила не мовчати та розказати про те, що їй відомо.

Неповнолітня ОСОБА_126 , будучи допитаною у присутності законного представника ОСОБА_127 суду пояснила, що проживає по АДРЕСА_2 . Обвинуваченого ОСОБА_11 та законного представника потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 знає. В родинних відносинах з ними не перебуває.

Їй відомо, що 01.01.2023 року ОСОБА_9 ходила в селі на «сурваки» (свято коли діти ходять по вулиці, заходять в будинки бажають щастя, здоров'я, за це дітей пригощають солодощами). І вони ходили по вулицям, бажаючи людям щастя, а люди їм давали цукерки. Їй відомо, що ОСОБА_9 хотіла піти на «сурваки» до сім'ї ОСОБА_11 . Він завів дівчинку до гаражу і почав мацати її в інтимних місцях. Це те, що їй відомо по цій справі.

Разом з цим у неї, свідка була своя ситуація з ОСОБА_11 .. Це було коли вона навчалася в 5-6 класі, займалась професійно гандболом, тренером була ОСОБА_131 , а ОСОБА_11 інколи заходив, був присутній під час тренувань. Ситуація з нею була взимку, коли вони перебували в спортзалі і ОСОБА_11 підійшов до неї і сказав, що вона не правильно б'є м'яч. ОСОБА_11 підійшов до неї і став поправляти її руку, при цьому свої руки спустив на її груди. Вона різко йому відповіла, що б прибрав руки, і тоді ОСОБА_11 відійшов від неї. Ще він її кликав до кімнати тренерів, але вона відмовлялась заходити. Батькам вона не розказувала тому, що не придала цьому значення.

З її подругами були аналогічні ситуації. ЇЇ подружка ОСОБА_132 також скаржилась на дії ОСОБА_11 .. Між ОСОБА_11 та ОСОБА_132 постійно були непорозуміння, він постійно кликав її до підсобки, декілька разів вона це сама бачила. ОСОБА_132 стала боятись ОСОБА_11 , а потім перестала ходити на тренування.

На той час вони грали за спортивну школу. Була окремо команда дівчат, окремо юнаків, та не раз грали проти команди юнаків. Разом з юнаками їздили на змагання. Займалась спортом і тренувалась в команді майже 7 років. Особисто вона заяв до поліції не подавала.

Свідок ОСОБА_36 , який є цивільним чоловіком ОСОБА_10 , і ОСОБА_9 його рідна донька, суду пояснив, що проживають вони разом в його будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який він придбав ще 2011 році. ОСОБА_11 проживає поряд, є сусідом.

01.01.2023 року він був на вулиці біля 17:00 години, коли ОСОБА_9 забігла до дому, була схвильована, але йому нічого не сказала. Вона зайшла в будинок і розповіла матері, плакала. Після чого вийшла ОСОБА_10 з будинку і розповіла йому, про те, що ОСОБА_11 покликав їх доньку до себе до дому, до свого гаражу, як він показував свої кубки, а потім почав торкатись інтимних місць дитини. ОСОБА_9 ще розповіла коли вони були в гаражі ОСОБА_11 вимкнув світло і почав класти свій язик до її рота. Про всі ці події йому розповіла дружина, а їй все це розповіла

ОСОБА_9 в той час була в істериці, вона була дуже засмучена. Його дружина пішла до ОСОБА_11 запитати чи робив він так, а потім вже викликала поліцію. Він особисто нічого не запитував у доньки. ОСОБА_9 потім почала розповідати мамі, що ОСОБА_11 робив вже з нею таке і раніше ще 2 рази. ОСОБА_9 розповідала, що минулого разу ОСОБА_11 на вулиці біля каменя вже засовував свою руку під труси ОСОБА_9 . Перший раз було в серпні бо були канікули, а інший випадок в жовтні. Другий раз ОСОБА_93 зробив теж саме на лавці на вулиці біля сусіда, де він перебував на той час. ОСОБА_9 одразу не розповіла про ці два випадки тому що боялась. ОСОБА_9 гралась з дітьми на нашій вулиці. Він особисто бачив як ОСОБА_11 привів ОСОБА_9 до будинка сусіда.

ОСОБА_9 розповіла сама матері як ОСОБА_11 чіпав її за геніталії коли сиділи на лавці біля будинку сусіда, і їй тоді було боляче. ОСОБА_9 на той час ще нічого не розуміла, а вже після третього випадку вона вже все зрозуміла, коли ОСОБА_11 показував в своєму гаражі свій член і сував свій язик їй до рота. ОСОБА_11 їй тоді сказав, щоб вона торкалася його члена і вона сказала, що він був вологий.

ОСОБА_9 дуже ввічлива і добра дівчинка, вона завжди каже правду. А ОСОБА_11 він знає дуже давно, раніше у них були добрі стосунки, а вже після цього випадку вони не спілкуються. ОСОБА_9 дуже часто ходила до будинку ОСОБА_11 гратись з його онуками.

Поліцейські прибули біля 19:00 години, йому було погано, тиск піднявся до 240. Тоню спочатку опитувала дома жінка-психолог. Потім всі поїхали в Болград в поліцію біля 21:00 години. В поліції були усі, сім'я ОСОБА_11 також: син, донька і сам ОСОБА_11 , їхали вони на різних машинах, між собою не розмовляли. Біля 23:00 години їх відвезли до лікарні для освідування.

Свідок ОСОБА_43 , вчитель фізкультури в Кубейській школі з 1999 року, суду пояснив, що про події, які сталися з ОСОБА_9 і ОСОБА_11 він дізнався з телеграм каналу, де є група « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Спочатку він працював в спортивній школі де ОСОБА_11 був директором. Після цього працює в школі в с. Кубей. У ОСОБА_11 були години коли він проводив тренування дітей в школі. Йому не була зрозуміла поведінка ОСОБА_11 по відношенню до дівчат на тренуваннях. Були випадки коли він чіплявся до дівчат, він торкався дівчат за інтимні місця. Були випадки коли дівчата скаржились. Він повірив цій інформації, що ОСОБА_11 міг таке зробити.

Скаржилась ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_87, їй було 16 років. ОСОБА_22 не ходила на тренування і він запитав у неї причину. Вона йому особисто сказала, що їй соромно про це казати і розповіла, що ОСОБА_11 пропонував їй покататись на машині.

Був випадок коли вони грали в спортивному залі, де була ОСОБА_45 і ОСОБА_11 її конкретно чіпав на лавочці, вона встала і почала кричати на нього. Він її чіпав за груди, це йому повідомили інші діти які там також вчились. ОСОБА_11 як директор школи приходив до них на тренування, а він декілька років працював заступником директора. ОСОБА_11 дуже часто приїжджав до них збори та змагання. Він, свідок тренував і дівчат і хлопців віком від 10 років. Дівчата які скаржились їм було 15-16 років. Ці події відбувались у 2017-2018 році. У них були змагання по гандболу в с. Кубей. ОСОБА_45 була в жіночій команді, була воротарем. Діти приходили до нього і розказували, що під час гри, коли дівчата сиділи на лавці запасних, серед них сів і ОСОБА_11 , який не був їх тренером, він трогав ОСОБА_45 за груди, тому вона різко відреагувала на це, і усі присутні бачили це. Коли він особисто запитав у ОСОБА_45 про її випадок, вона не хотіла розповідати про все, що робив ОСОБА_11 , їй було не зручно це обговорювати.

У них навчалась ОСОБА_145 . Він заходив в їх учительську, а там були ОСОБА_11 і дівчина, яка відразу ж вибігла звідти, у неї лице було червоне і вона була дуже зла. На його, свідка питання, що трапилось, ОСОБА_11 відповів, що дівчина йому раділа. Однак він свідок заперечив, стверджуючи, що йому відомо як діти радуються, тоді як у ОСОБА_146 він цієї радості не бачив, вона горіла від злості. В той день, у них були тренування, і ОСОБА_11 прийшов перевірити його роботу.

Вони як вчителі, як тренера не мають право торкатись дітей, вони повинні їх лише тренувати, вчити, давати поради. Ця поведінка ОСОБА_11 переходила всі межі. Він, свідок не вважає, що це просто емоції дітей, такі події дійсно мали місце, але він нікуди про це не повідомляв, офіційно нікуди не звертався, і батьки цих дітей теж нічого йому не казали.

Свідок ОСОБА_147 , директор опорного закладу освіти Кубейський ліцей Болградського району Одеської області , суду пояснила, що в січні-лютому 2023 року приходив до школи поліцейський ОСОБА_148 , розпитував про ученицю ОСОБА_9 . В цьому році весною приходила ОСОБА_22 , яка брала довідку про те, чи був ОСОБА_11 у них на заміні, але по документам не був.

Про ОСОБА_11 їй відомо, що він був директором спортивної школи. Коли в їх школі були змагання, ОСОБА_11 був присутній на них. Була надана довідка що ОСОБА_11 нікого з вчителів не замінював, на змаганнях ОСОБА_11 міг бути в жюрі.

ОСОБА_9 навчалась в 2-му класі, її класний керівник ОСОБА_149 . Поки діти маленькі вони комунікабельні, активні. На обліку ОСОБА_9 не стоїть, скарг на неї, її поведінку не було, жодного факту, щоб ОСОБА_9 казала десь не правду не виявлено. За розвитком дитина дуже інтелектуальна та розумна. На матір ОСОБА_9 теж не було скарг.

Свідок пояснила, що очевидцем події з ОСОБА_11 вона не була, про обставини їй нічого не відомо, дізналась від співробітників правоохоронних органів. З ОСОБА_11 ніколи не контактувала. Всі накази по навчальному закладу зберігають 50 років в архіві, жодних документів втрачено не було.

Також свідок звернула увагу, що вони навчають дітей різним компетентностям, в тому числі щодо підприємництва. Вони їх вчать самостійно заробляти кошти, діти розвинуті і швидко всьому вчаться. І те, що ОСОБА_9 разом з ОСОБА_124 , яка дещо старша, є ученицею 6 класу, пропонували сусідам щось у них купити, це нормально, адже вони їх цьому вчать, і це не може бути її вигадкою чи фантазією, це цілком закономірно, вони втілюють в життя те, чому навчилися.

Свідок ОСОБА_152 , практичний психолог Кубейського ліцею , пояснила суду, що 02.01.2023 року біля 10:00 години ранку їх викликали на роботу, необхідно було скласти характеристику на ОСОБА_9 . Вона була членом комісії під час обстеження житлово-побітових умов за місцем проживання дівчинки та вона свідок хотіла з'ясувати, що трапилося, ОСОБА_9 почала дещо розповідати, а потім сказала, що їй не приємно, соромно і гидко про це говорити, тому вони до цієї події більше не поверталися. Після вказаної події їй було доручено більше спостерігати за дитиною, за її емоційним станом, щоб їй було комфортно в класі, щоб їй не було спричинено ще більшої психологічної травми через вказані події.

ОСОБА_9 дуже добра дівчинка, вона добре вчиться, грамотна, комунікабельна, досить активна, змагається. Свідок помітила, що останнім часом ОСОБА_9 стала більш агресивно ставитись до хлопчиків в класі. Бачила як хлопці в класі пожартували над нею і вона починає себе захищати. Якщо відносно шкільного життя то, свідок нічого поганого не бачила відносно ОСОБА_9 . Діти стають дорослішими і мають нові ставлення один до одного. Батьки ОСОБА_9 доглядають за нею, постійно цікавиться своєю донькою, її навчанням, поведінкою. Дівчинка дуже добре читає, пише, в класі вона найкраща, гарно малює, одна з лідерів в класі, добре розвинута. На погляд свідка, ОСОБА_9 дуже довірлива дівчинка, ніколи не чула, щоб ОСОБА_9 казала не правду.

Свідок ОСОБА_153 , вчитель фізики Кубейського ліцею вже 49 років, пенсіонер, пояснив, що про події, які сталися з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 йому нічого не відомо, чув плітки, читав на фейсбуці, спілкується з обома сім'ями. Має шість онуків, саме його онуки ОСОБА_70 (4 клас) і ОСОБА_71 (2 клас) товаришують з ОСОБА_9 і разом граються, коли влітку приїжджають до них в село. Він свідок проживає по АДРЕСА_3 , а ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 (наразі Сонячна), його будинок кутовий, біля якого є майданчик, де діти весь час граються. Зі своїми онуками на цю тему він не спілкувався, і не буде нічого у них питати, не вважає за потрібне.

Свідок ОСОБА_149 , вчитель початкових класів Кубейського ліцею з 1996 року, пояснила, що ОСОБА_9 її учениця, наразі закінчила 3-й клас, дитина навчається на достатньо високому рівні, досить талановита. 02.01.2023 року готувала характеристику на ОСОБА_9 на запит правоохоронних органів, саме від них і дізналася, що трапилося з ОСОБА_9 . Вона, свідок провела бесіду з усіма батьками класу, щоб вони поговорили зі своїми дітьми і не травмували ОСОБА_9 нікого ніколи не обмовляла, не правду не казала, до школи вона прийшла вже готова, вміла писати, читати. Після цієї події дівчинка змінилася, стала більш сором'язливою, закритою, стала боятися, змінився почерк, але на навчання це не вплинуло. Свідку, особисто ОСОБА_9 нічого не розповідала, і вона у неї не запитувала, аби ще більше дівчинку не травмувати. Вона не пропускала заняття, тільки з поважних причин коли хворіла. Батьки школу відвідують, цікавляться навчанням дитини, зв'язок з батьками завжди є, мати зустрічає її зі школи. ОСОБА_9 усім забезпечена, ні в чому не має потреби.

Щодо ОСОБА_11 знає його як односельчанина, директора ДЮШ , чи був тренером їй не відомо. Інформацію про цю подію сприйняли як шокуючу.

ОСОБА_156 , пенсіонер, двоюрідний брат обвинуваченого ОСОБА_11 , сім'ю потерпілої також знає, є сусідами, проживає за два будинки як до ОСОБА_11 , так і до сім'ї ОСОБА_9 . Очевидцем події не був, знає по слухам, що нібито ОСОБА_11 домагався ОСОБА_9 . Йому відомо, що це сталося 01.01.2023 року, він весь день перебував у себе дома, йому зателефонував сусід і повідомив про те, що було зазначено в інтернеті. Він особисто не повірив цій інформації, не вірить і на тепер. Стверджував, що 01.01.2023 року одна половина воріт в гаражі ОСОБА_49 весь день були відчинена, так як коли він виходить на свій город, то йому добре видно будинок ОСОБА_49 .

Про цю подію він особисто розмовляв з ОСОБА_49 , і він його запевнив, що це не правда.

ОСОБА_9 знає, вона розумна, дуже розвинута дитина, може фантазувати. Так, одного разу вона з сусідською дівчинкою ОСОБА_124 вигадала гру, взяли корзинки з фруктами і прийшли до нього, запропонували щось купити, він дав їм по 20 грн., а наступного дня вони знову прийшли. То можливо і цю ситуацію вона вигадала. При цьому ОСОБА_9 його ніколи не дурила, не обманювала.

ОСОБА_11 самостійний чоловік, багато років працював в спорті, був тренером, як господар він дуже хороший, характеризується виключно позитивно.

Свідок на 99 відсотків переконаний, що такого з ОСОБА_11 не могло бути і він в це не вірить. Адже вся сім'я була дома, поралися на кухні, від якої до гаражу 10 метрів, тому чоловік цього вчинити не міг. Цю ситуацію хтось вигадав, і він навіть розуміє для чого, але казати не буде, так як не має доказів, це його думки. Між сусідами ОСОБА_93 та ОСОБА_31 конфліктів не було.

Свідок ОСОБА_109 , донька обвинуваченого, суду пояснила, що її батько займав посаду директора спортивної школи з 1995 року. Він є майстром спорту по гандболу, виховав дуже багато спортсменів, має досить багато нагород. Батько в 2020 році захворів на онкологічне захворювання і у зв'язку з цим він змушений був звершити свою професійну діяльність. ОСОБА_11 дуже часто виступав за Європу, входив у збірну з гандболу, входив до складу ветеранів по гандболу. У лютому 2022 вона, ОСОБА_159 зі своїми дітьми ОСОБА_17 і ОСОБА_16 і чоловіком переїхала до своїх батьків в село через військову агресію. Потім вони познайомились з ОСОБА_9 , її діти дуже подружились з ОСОБА_9 , яка на рік старше її доньки. Також вони дружили із дітьми ОСОБА_70 . Зі своїми дітьми на вулиці завжди гуляла вона, свідок, дітей самих не залишала.

01 січня 2023 року до них прийшла ОСОБА_9 на Новий рік колядувати о 09:00 годині ранку. Вона прийшла одна. ЇЇ діти прокинулись дуже рано і коли вони побачили ОСОБА_9 , то дуже зраділи її приходу. Діти хотіли щоб ОСОБА_9 залишилась з ними гратись, а ОСОБА_9 сказала, що піде ще до інших сусідів і родичів колядувати і прийде пізніше. ОСОБА_9 вдруге прийшла об 11:00 годині гуляти з дітьми. На вулицю вони не вийшли, залишились вдома тому, що діти почали виносити свої новорічні подарунки. Потім біля 14:00 години дня прийшов батько ОСОБА_9 - ОСОБА_36 , якого вона не бачила, але чула, який забрав ОСОБА_9 і вони пішли в гості до її дідуся.

Після 17:00 години зайшов її батько ОСОБА_11 і сказав, що прийшла ОСОБА_9 і запитувала чи вийдуть ОСОБА_17 і ОСОБА_16 погуляти. Вона побачила, що на вулиці вже майже темно і не хотіла йти з дітьми на прогулянку. Потім вона зайшла в гараж та ОСОБА_9 стояла ще там. Вони привітались і запитала у неї чому вона тут стоїть так як на вулиці вже темно, домовились з ОСОБА_9 що вони погуляють наступного дня.

Десь біля 17:40 -17:50 години вона почула з вулиці крики мами ОСОБА_9 про те, що вона зателефонує на 102, що вони скривдили її дитину, погрожувала їм. Вона говорила дуже швидко, намагаючись зафіксувати факт своєї присутності.

Після 19:00 години подзвонили в дзвінок нашої хвіртки. В цей час вона годувала своїх дітей. ЇЇ батька не було коли вона годувала своїх дітей і мама вийшла на вулицю шукати його. Десь через 10 хвилин мама повернулась і сказала що приїхали поліцейські, наказали всім зайти у двір і, що вони зі всім розберуться. Коли мама повернулась то потім вона, свідок вийшла також на вулицю до поліції. Там вона побачила поліцейську машину в якій сиділи її батько та її брат. Вона попросила у працівника поліції свідоцтво і зробила фото. Загалом було 3 поліцейських. Не всі працівники поліції представились. Один з працівників поліції повідомив, що до поліції був дзвінок від ОСОБА_10 про те, що її дитину зґвалтували. Працівники поліції дістали телефон і показали повідомлення, в якому було зазначено, що її батько ОСОБА_11 зґвалтував ОСОБА_9 .

Її батько є інвалідом 2 групи і йому треба міняти памперс, однак поліцейські їй не дозволили забрати батька до дому. Працівники поліції зупинились біля сусідського паркану, а не біля їх дому, вона також сіла до машини. Поліцейські ніяких дій не виконували, протоколи ніякі не складали, і питання також не задавали. Вона цікавилась у працівника поліції як довго вони ще будуть сидіти в поліцейській машині? І коли вона зможе забрати свого батька до дому, тому що йому потрібно було замінити памперс і попити води, а працівник поліції сказав, що б він робив все в памперс.

Працівник поліції ОСОБА_79 вже опитувала ОСОБА_9 . Вона попросила працівника поліції вручити їм повістку, і вони прийдуть до відділу поліції. Потім зайшла поліцейська ОСОБА_79 з телефоном, але своє посвідчення вона не надала. Вона почала розмовляти по телефону і їй казали, щоб вона брала покази у дитини.

Біля 23:00 години вона зайшла у двір. З правого боку від їх будинку знаходиться будинок ОСОБА_9 і у вікні було світло і вона бачила як ОСОБА_9 танцювала і її батько їй хлопав в лодоні. Вона пройшла далі по двору, відкрила двері будинку ОСОБА_31 і побачила як всі сиділи за одним столом та пили каву з працівниками поліції. Тому, вона одразу ж запитала у ОСОБА_10 , що вона хоче грошей? Працівник поліції сказав їй, що вона рано вийшла з машини і, що вона повинна була просити потерпілу не зверталась до поліції і щоб вона їй заплатила 10 тисяч доларів США.

Слідчий ОСОБА_30 повідомив, що усім потрібно проїхати до Болградського відділу поліції. Їх сім'я, батько, вона і брат поїхали на автомобілі брата, який був за кермом, сім'я ОСОБА_31 поїхали з поліцейськими. Це все відбувалось десь о 23:30 годині. Коли вони приїхали в м. Болград, їх повезли до лікарні, де усім поміряли тиск і вони пройшли алкотест. Там вже був слідчий ОСОБА_30 і сім'я ОСОБА_9 .

Після цього, вони поїхали до відділу поліції, де їх зустрів черговий поліції і запитав де поняті. Потім вони піднялись на 2 поверх, там вже стояли слідчий ОСОБА_30 та сім'я ОСОБА_9. ОСОБА_10 сказала ОСОБА_9 , щоб вона розповіла, що трапилось. ОСОБА_9 все розповідала так нібито розказує вірш, але щось забула та заплуталась. ЇЇ брат заперечив розповідь ОСОБА_9, та ОСОБА_10 на нього накинулася, почала їх усіх ображати, і батька звинувачувати в педофілії. Вони просто один одному казали неприємні слова, бійки як такої не було.

ОСОБА_36 покликав її батька в сторону і попросив батька домовитись щодо цієї ситуації. Після цього поліцейські розвели їх по різних кабінетах. Після відібрання у них пояснень, вони спустились на 1 поверх це було вже біля 05:00 години. Вдома вони були біля 06:00 години ранку. Потім о 09:20 години зателефонував ОСОБА_30 і попросив сфотографувати їх гараж, оскільки він не встиг зробити фото, та на його прохання вона переслала йому фото гаражу.

Біля 11:00 години ранку до них приїхали працівники поліції з розшуку і повідомили, що вже в телеграм каналі на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є новини про те, що зробив ОСОБА_11 і те, що він зник. Поліцейські ще раз відібрали у них покази, та у батька попросили письмовий дозвіл на огляд гаражу. Після чого співробітники поліції ОСОБА_37 та ОСОБА_38 сказали їм, що їх розвели як дурнів.

Наразі їй відомо в чому звинувачують її батька, однак стверджує, що розпусних дій не було. Коли вона зайшла в гараж дівчинка ОСОБА_9 вже була в гаражі з її батьком та її братом. Гараж вдень не зачиняється, їй не відомо, що вони втрьох робили в гаражі, і чому там стояла ОСОБА_9 . На думку свідка, мабуть ОСОБА_9 хотіла гратись з її дітьми, тому вони домовились з ОСОБА_9 , що погуляють наступного дня і вона вийшла на вулицю, до дому пішла сама.

Свідок стверджувала, що слідчий ОСОБА_30 не проводив огляд гаражу, навіть в нього не заходив.

Свідок ОСОБА_79 , дружина обвинуваченого, суду пояснила, що 01 січня 2023 року до них приходила сусідська дівчинка ОСОБА_9 колядувати, побачила її онуків і зраділа, вони домовились про зустріч з ними. Потім об 11:00 годині знову прийшла ОСОБА_9 до дітей погратись. О 17:00 годині її чоловік з її сином були в гаражі: чоловік мив машину, син ремонтував. Вона зайшла в гараж до холодильника за продуктами, в дверях, які були напів відкриті стояла ОСОБА_9 , якій вона сказала йти до дому, так як вже пізно, і вийшла з гаражу.

Потім, коли вона закривала курей, то почула крик, що хтось когось зґвалтував, і вона пішла до гаражу до свого чоловіка запитати що трапилось. ЇЇ чоловік сказав, що прийшла мати ОСОБА_9 і кричить, що її доньку хтось ґвалтував. Вона виглянула через двері гаражу, побачила силует жінки, яка кричала, що влаштує їм «солодке життя».

О 19:00 годині подзвонили у дзвінок хвіртки, і її чоловік вийшов на вулицю і довго не повертався. Потім вона вийшла з'ясувати, що відбувається, побачила на вулиці поліцейську машину, в якій сидів її чоловік. Їй сказали, що був дзвінок на 102 і вони у всьому розберуться, на що вона повідомила про онкологічне захворювання чоловіка і інвалідність 2 групи.

Через 20 хвилин вона знову вийшла до них та винесла чоловіку куртку, потім сказала дітям, щоб вони вийшли до батька.

До 23:40 години вона нікого з рідних не бачила. Коли всі зайшли до дому то сказали, що їдуть до м. Болград. В машину сина сіли донька, син, чоловік та поліцейські чоловік та жінка і поїхали в Болград.

Десь о 05:30 годині наступного дня вони всі повернулись до дому.

02 січня 2023 року вони з чоловіком були на дачі, а коли приїхали до них дому поліцейські, сказали, що всі новини є вже в телеграм каналі.

Потім 26.06.23 року був слідчий експеримент, приїзжав слідчий ОСОБА_30 , поняті, адвокат, вони знімали на відео гараж, де в гаражі сидів її чоловік та син. Всі документи вони підписали, так як у них був адвокат.

З ОСОБА_9 вони познайомились коли вона подружилась з її онуками. Вона приходила до них до дому з самого ранку, не причесана, голодна, і вона садила її разом з онуками за стіл.

Наступного дня 03.01.23 після цієї події, вона свідок запитувала у ОСОБА_10 , чому вона підставляє свою доньку, на що вона відповіла, що це краще, що вона зробила для доньки. З ОСОБА_10 вона раніше не мала конфліктів, ОСОБА_10 коли проходила навіть не віталась з нею.

А ось з її чоловіком ОСОБА_36 у неї був конфлікт коли у нього була інша дружина. Вони тоді позичали у них гроші.

12.04.23 вони з її чоловіком працювали в іншому будинку. Коли повертались до дому біля 19:00 години, то чули крики п'яні і чули голос ОСОБА_10 і її чоловіка як вони сварились. Вони зателефонували своєму адвокату і він сказав їм викликати поліцію і щоб вони не виходили так як це провокація.

Наступного дня 13 квітня 2023 року вони з чоловік білили на вулиці дерева, потім зупинилась машина звідки вийшли ОСОБА_10 і її сестра. Вони почали кричати на її чоловіка, а ОСОБА_42 все знімала на камеру і визнала що це все вона скидала всі новини в телеграм канал. Вона викликала поліцію і написала заяву. А потім вони встановили відеокамери в своєму будинку.

ЇЇ чоловік дуже хороша людина і він не міг цього зробити, вони разом 46 років, чотири роки хворіє, полового життя у них не має в зв'язку з хворобою чоловіка.

Свідок ОСОБА_172 суду пояснив, що працює робітником з поточного ремонту в Палаці культури , знає обидві сім'ї, і ОСОБА_93 , і ОСОБА_9. 01.01.2023 року вони з ОСОБА_36 пили каву у нього вдома на кухні за адресою: АДРЕСА_2 , це було ближче до вечора. Потім через деякий час, через хвилин 40 прибула поліція до будинку ОСОБА_11 .. Він зателефонував йому і запитав, що сталось, на що ОСОБА_11 сказав, що все потім розкаже. Потім він вже дізнався від сусідів, що трапилось з ОСОБА_9, але ніхто не знав, що саме трапилось. 02.01.2023 року коли приїхали з Болграду батьки ОСОБА_9, він запитав у них, що трапилось, і вони йому відповіли, що ОСОБА_11 домагався до ОСОБА_9. Потім його донька ОСОБА_42 , сусідки ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , пили разом каву. Вони також чули про випадок з ОСОБА_9 і сказали йому, що їм є що розказати про ОСОБА_11 але деталі вони не повідомили. Йому про деталі події з ОСОБА_9 і ОСОБА_11 ніхто не розказував. З ОСОБА_11 він не спілкується, вони просто сусіди, різні за віком для спілкування. Після цього випадку, їх донька дала покази відносно ОСОБА_11 , та його родичі стали тероризувати його сім'ю, коли зустрічають його дружину на вулиці вони чіпляються до неї, ображають її, називають негарними словами. Своїй доньці він вірить і довіряє.

Свідок ОСОБА_23 , син обвинуваченого надав покази суду в режимі ВКЗ. Пояснив, що 01.01.2023 року біля 10:00 години ранку до них прийшла ОСОБА_9 привітати батьків з Новим Роком. ОСОБА_9 сказала, що прийде гратись до дітей пізніше, після того як обійде всіх сусідів. ОСОБА_9 вдруге прийшла біля 11:00 години, вони з дітьми грались дома приблизно до 14:00 години, потім її забрав батько. Після 16:00 він знаходився у гаражному приміщення, виконував ремонтні роботи в машині його батька. Потім ОСОБА_9 з її мамою та батьком проходили біля їх гаражу і направлялись в сторону свого будинку. Біля 17:00 години прийшла знову ОСОБА_9 і почала кликати його племінників ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . В цей час батько мив машину разом з ним в одному приміщенні. Батько вийшов і сказав ОСОБА_9 , що запитає чи вийдуть онуки гратися з нею та пішов запитав у своєї доньки чи вийдуть діти гратися з ОСОБА_9.

ОСОБА_9 чекала біля гаражу а потім зайшла в середину і стояла біля багажника автомобіля. Батько швидко повернувся та сказав, що ОСОБА_16 капризує і він не вийде на прогулянку, на що ОСОБА_9 сказала, що вона вже встигла порахувати його кубки. Батько її виправив і сказав, що ці кубки всі його і їх набагато більше.

Його, свідка мати в цей час зайшла в гараж до холодильника взяти продукти і пішла на кухню. Він, свідок побачив, що ОСОБА_9 їсть цукерку і сказав батьку, щоб він слідкував за нею, аби нічого неїстівного не взяла з гаражу. Батько запитав у ОСОБА_9 в якому класі вона вчиться і чи є у неї уроки фізкультури, і ОСОБА_9 почала робити розтяжку, і сідати на шпагат. Тоді батько ОСОБА_11 підійшов до неї, сказав їй щоб вона не балувалась.

Після цього заходила його сестра і сказала ОСОБА_9 , що зараз вже пізно і темно і вони не підуть сьогодні гуляти, щоб вона приходила завтра. ОСОБА_9 з нами попрощалась і сказала, що прийде завтра до них гратись з дітьми, і вийшла. У них ОСОБА_9 була не більше 5 хвилин.

Після цього о 17:40 прибігла мама ОСОБА_9 і стала кричати, що її дитину насильно утримували в гаражі, зґвалтували, і вона буде дзвонити на 102. Батько відповів їй що нічого не робив. ОСОБА_10 зафіксувала час в який вона прийшла до нас і швидко пішла.

Біля 19:00 години до їх дому приїхала машина і покликали батька, про це вже розповіла йому мама. Що в телефоні їй щось показали швидко, але вона нічого не зрозуміла. Він почув розмову між поліцейським і його батьком, під час якої поліцейський пред'явив батьку, що він зґвалтував ОСОБА_9 .

Коли він, свідок, вийшов на вулицю, поліцейський йому не показав свого посвідчення. Йому в телефоні показали виклик, де було зазначено, що ОСОБА_11 зґвалтував дитину. Його також запросили присісти в машину, але він не сів, а продовжив спілкуватись з поліцейським на ім'я ОСОБА_179 пояснюючи, що їх в будинку четверо дорослих людей, тому нічого не могло бути, і що протягом цього дня ОСОБА_9 у них була три рази.

Один з поліцейських пішов до дому ОСОБА_10 , щоб запитати скільки разів ОСОБА_9 приходила до них. Потім вийшла сестра і також стала з'ясовувати, що відбувається. Сестру також попросили сісти в машину де сиділи вони з батьком. Слідчий ОСОБА_30 намагався писати пояснення батька, так в машині вони просиділи біля 1.5 години.

В їх дворі була ще одна поліцейська ОСОБА_79 , яка також не надала своє посвідчення і продовжувала розмовляти по телефону і вітати всіх з Новим роком. Його сестра не витримала і вийшла з машини і запитала у слідчої ОСОБА_79 скільки вони ще будуть їх тримати. Потім сестра пішла в будинок ОСОБА_10 , де побачили двох працівників поліції, які разом з сім'єю ОСОБА_31 за столом пили каву, а ОСОБА_9 танцювала в кімнаті.

Сестра запитала у ОСОБА_10 , що вона хоче грошей? Тоді працівники поліції схопили за руки і вивели сестру на вулицю. Він з батьком залишався в машині, коли прийшов поліцейський на ім'я ОСОБА_179 і сказав їм, що сестра все зіпсувала, що ОСОБА_10 за 10 тисяч доларів готова була забрати заяву.

Далі слідчий сказав, що всім необхідно поїхати до м. Болград до відділу поліції та для проходження експертизи. Вони передяглись та на двох машинах біля о 00:00 годині поїхали до відділу поліції в Болград. У відділі поліції сестра запитала чи будуть їх реєструвати, на що черговий відповів, що не буде, а поліцейський ОСОБА_179 кричав де поняті.

Ще через 10 хвилин їм сказали їхати в ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження експертизи. Вони поїхали до лікарні, де їм усім поміряли тиск, оглянули ззовні, і сказали пройти алкотест.

Після чого всі повернулись до відділу поліції біля 01:30-01:40 години, піднялись на другий поверх, де зіштовхнулись з сім'єю ОСОБА_31 , і ОСОБА_10 почала кричати на батька, що він педофіл і ображала його, тому він свідок зробив зауваження їй, щоб вона не ображала його батька. ОСОБА_10 сказала, що хоче домовитись і пропонувала суму грошей.

ОСОБА_36 покликав батька в сторону і сказав, що можуть домовитись за 10 тисяч доларів, і не будуть писати заяву.

В кабінеті з 03:00 години до 04:30 години у них слідчий відбирав покази. До дому вони поїхали біля 05:00 години ранку і біля 06:00 були дома.

Наступного дня до них приїхали поліцейські з розшуку, показали статтю в телеграм каналі, в якій зазначено було, що ОСОБА_11 зґвалтував дитину і він втік. Відібрали в друге у них покази. Після того як вони усі надали покази, поліцейські сказали, що нас дуже добре розвели.

Свідок стверджував, що він не виходив з гаражу, і був там більше 2-х годин, при цьому палив електронну цигарку. Його батько знаходився біля багажника машину, а він був біля капоту машини. Коли ОСОБА_9 була в гаражі, вона балувалась і батько їй робив зауваження, щоб вона так не робила. ОСОБА_9 стояла за порогом гаражу далі вона не заходила. Його батько брав ОСОБА_9 за руку і за ногу і поставив її рівно. Він взяв ОСОБА_9 правою рукою за праву ногу ОСОБА_9 . Батько був збоку з лівої сторони і поставив дитину рівно. ОСОБА_9 знаходилась з правого боку від батька і він поставив її прямо. Потім прийшла його сестра і запитала у ОСОБА_9 чому вона не йде до дому, адже вже темно, а ОСОБА_9 сказала що вона не боїться темноти. В цей час їх батько продовжував мити машину. Після слів його сестри ОСОБА_9 пішла до себе дому, її ніхто не проводжав. Батько не заглядавав до рота ОСОБА_9 , а лише сказав, щоб вона нічого не брала в гаражі. ОСОБА_9 відкрила рота і показала, що вона нічого не брала і нічого до рота не клала. На вулиці світла не було, світло було лише вдома. ОСОБА_9 спокійним шагом пішла до дому. Вона була одягнення в коричнево-жовту куртку, чорні лосини, сапожки, куртка була нижче коліна.

Також свідок вказав на те, що ОСОБА_9 не тільки бачила його але і чула. Він сказав своєму батьку, щоб ОСОБА_9 нічого не робила. Мама заходила один раз до гаражу, коли батько також був в гаражі, брала продукти з холодильника, бачила ОСОБА_9 але не розмовляла з нею. Дітей в цей день кормили пізніше десь о 18:30 -19:00 годині.

Свідок ОСОБА_174 , проживає і працює в м. Одеса, допитана в режимі ВКЗ з Приморського районного суду м. Одеса. Пояснила, що сторін знає, хотіла пояснити, що з нею також трапилася ситуація, коли їй було 10 років, вона гуляла на вулиці, ОСОБА_11 підійшов до неї ззаду, став прижиматися та торкатися її статевих органів. Вона цього злякалась і втекла до дому.

Про ситуацію з ОСОБА_9 , яка мала місце 01.01.2023 року їй відомо від батьків.

Їй відомо, що потерпіла пішла до ОСОБА_11 на колядку. І він також мацав дитину за інтимні місця. Тоді вона сказала батькам, що таке могло бути, і розповіла про свою ситуацію, що ОСОБА_11 відносно неї також вчиняв дії. Це було один раз, а надалі вона намагалася його уникати, не ходити біля його будинку. Нікому про це не розповідала. Їй, свідку відомо, що ОСОБА_182 також в дитинстві була в такій ситуації, коли ОСОБА_11 торкався її, лапав статеві органи.

Свідки сторони захисту надали суду наступні покази:

ОСОБА_183 - заступник начальника відділу освіти Болградської міської ради , ОСОБА_184 - тренер викладач з вільної боротьби КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ОСОБА_100 - тренер гандболу Кубейського спортивного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_45 », ОСОБА_186 - вчитель географії Кубейського ліцею , ОСОБА_187 - пенсіонер, ОСОБА_188 - завідувач дитячим садком в с.Кубей, пояснили, що очевидцями цієї події вони не були, знають зі слухів, обвинуваченого характеризують виключно позитивно, як порядну, поважну людину, гарного успішного тренера, ніякої негативної поведінки за ним не спостерігали, вимогливий, спокійний. Колеги підтвердили, що ОСОБА_11 був тренером чоловічої команди, дівчат не тренував. На змагання їздили і чоловіча і жіноча команди. Від дівчат та від батьків дівчат скарги відносно дій ОСОБА_11 ніколи не надходили.

При цьому свідок ОСОБА_189 стверджував, що йому відомо, що ОСОБА_11 в 1995-2000 роках тренував команду дівчат ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не чув, щоб на нього хтось скаржився.

Свідок ОСОБА_190 , пенсіонер, стверджував, що ОСОБА_11 знає, він є односельчанином, представника потерпілої ОСОБА_10 не знає. Де проживає ОСОБА_11 він не знає, в його будинку ніколи не був. Поліцейські його ніколи не запрошували до участі в слідчих діях. 01.01.2023 року був дома з сім'єю.

Свідку було надано для ознайомлення Протокол огляду місця події, ознайомившись з яким, свідок сказав, що жоден із підписів йому не належить, цей документ йому не знайомий. Прізвище іншого понятого йому не знайоме.

Свідок ОСОБА_79 , прибиральниця Болградського РВП ГУНП в Одеській області, учасників судового процесу не знає і не знайома, прибула по повістці. Пояснила, що 09.02.2023 року не приймала участі в слідчих діях, ніяких речей не бачила. Після ознайомлення з протоколом, пояснила, що підпис їй не належить, і відомості, що зазначені в протоколі їй не відомі. ЇЇ інколи залучали до слідчих дій, вона надавала слідчим свої анкетні дані. На роботі вона з 05:00 години ранку, півтори години прибирає на другому поверсі. В лютому у відпустці не була. Слідчого ОСОБА_51 знає.

Свідок ОСОБА_81 , працює прибиральницею в Болградському РВП біля 10 років. Не пам'ятає цієї ситуації, щоб її залучали до огляду речей дитини, підпис в протоколі не її. Раніше їх залучали до процесуальних дій, на тепер вона відмовляється. Слідчий ОСОБА_51 її не просила нічого казати.

У якості свідка було допитано слідчого ОСОБА_195 в режимі ВКЗ з Приморського районного суду м. Одеса, який суду пояснив, що 01.01.2023 року він виїжджав на повідомлення по лінії 102 по факту розбещення малолітньої дитини. По приїзду до с. Кубей, яка вулиця він не пам'ятає, вони почали розбиратись в ситуації. З дівчинкою спілкувалась співробітник ювенальної превенції, він не спілкувався. Усі деталі він не пам'ятає, часу з тієї події пройшло багато, процесуальні дії проводив, процесуальні документи склав, понятих залучав, яких не пам'ятає, і він їх не знає. Понятих організовують оперативні співробітники, які перевіряють їх дані згідно паспортів, а йому слідчому вже повідомляють їх дані. Поняті підписують протокол, який складається на місці події.

Дівчинку бачив, вона була досить схвильована, збентежена, щоб дитина танцювала він не бачив. До котрої години перебували в с.Кубей, він не пам'ятає. Після повідомлення, яке надійшло черговому, за 30 хвилин прибули на місце події в с. Кубей на службовому авто. Гараж оглядав без ухвали слідчого судді, так як ОСОБА_11 надав добровільну згоду. Він особисто не відбирав у обвинуваченого зразки слини, змиви з рук, біологічний матеріал зі статевих органів, мав зробити інший слідчий після внесення відомостей в ЄРДР.

Судом також було допитано в якості свідка слідчого ОСОБА_51 , яка пояснила, що досудове розслідування в даному кримінальному спочатку здійснювалось слідчим ОСОБА_34 , потім передали їй. Вона запрошували потерпілу, з малолітньої потерпілою їздили в м.Одесу для допиту в « Зеленій кімнаті », проводили експертизи. Надалі здійснення досудового розслідування передали до СУ ГУНП в Одеській області. Їй надавали доручення для вручення підозри ОСОБА_11 .. Вона, слідчий з іншими співробітниками виїжджали до с. Кубей, довго стукали у хвіртку, ворота, дома була його дружина. На території будинку ОСОБА_11 у дворі вона, слідчий у присутності дружини, повідомила про права та обов'язки підозрюваного і вручила йому підозру. Також вона все пояснили його сину по телефону. ОСОБА_11 розписався за вручення підозри.

Вдруге за дорученням СУ ГУНП в Одеській області вона виїжджала в с. Кубей до домоволодіння ОСОБА_11 , де йому вручала змінене повідомлення про підозру. ОСОБА_11 поводив себе агресивно, хоча вони його не затримували. Вони з дружиною запросили її у двір. Вона була ще з працівниками поліції і вони усі зайшли у двір. Роз'яснила права і обов'язки, і вручила змінену підозру. Це всі її слідчі дії.

Протокол огляду речей складала, мати дівчинки видала речі малолітньої дитини, в яких вона була одягнена у день події. Понятих залучала, це були прибиральниці їх відділу поліції: ОСОБА_79 та ОСОБА_81 . За їх участі була проведена слідча дія у неї в кабінеті. Поняті були присутні протягом всього часу огляду речей. Вона, слідчий не проводить слідчі дії без понятих. Вона запрошує понятих і потім складає протокол. У неї не було випадків, щоб вона підписувала протокол без понятих.

Дату, коли оглядала речі слідчий не пам'ятає, вже пройшло багато часу. Після огляду речових доказів, вона їх запакувала і відправила на експертизу. Поняті ОСОБА_81 та ОСОБА_79 працюють у них в поліції. Вона пам'ятає, що у дворі ОСОБА_11 є камери, вона не допустила порушень КПК України при врученні підозрюваному тексту підозри. Вона проводила дії які їй були доручені слідчим управлінням. Вона замість ОСОБА_11 нічого сама не підписувала.

ОСОБА_81 запитувала по якому питанню її запросили до суду, вона їй пояснила по якому провадженню її викликали. Вона їй не казала, що саме свідок повинна казати в суді.

Допит малолітньої дитини був здійснений в « Зеленій кімнаті » за участі психолога, яка саме і ставила дитині питання. Запитання були конкретно по даній ситуації, мама дівчинка не заперечувала щодо запитань психолога, вона була поза межами кімнати. Слідча була присутня під час допиту дитині, вона мала можливість стояти за склом, бачити і чути все. Спочатку було надано запит на отримання згоди для проведення допиту в «зеленій кімнаті». Вони попереджували спеціаліста по якому кримінальному провадженню і за якою статтею.

Текст повідомлення про підозру вона, як слідчий не складала, виконувала доручення СУ ГУНП в Одеській області лише щодо вручення тексту підозри.

Щодо сім'ї потерпілої ОСОБА_9 слід зазначити, що:

Мати ОСОБА_10 характеризується виключно позитивно (т.3 а.с.67);

За адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_202 , ІНФОРМАЦІЯ_47 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с.66, 70);

Батько ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_48 , який виховує дитину, втім не записаний її батьком в свідоцтві про народження так як не встановлював батьківство відносно дитини характеризується позитивно (т.3 а.с.69). Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 спільно з: ОСОБА_203 , ІНФОРМАЦІЯ_49 , ОСОБА_204 , ІНФОРМАЦІЯ_50 (т.3 а.с.68).

Потерпіла ОСОБА_9 за місцем навчання характеризується позитивно. Згідно характеристики ІНФОРМАЦІЯ_51 за підписом в.о.директора ОСОБА_147 , класного керівника ОСОБА_206 вбачається, що ОСОБА_9 навчалася в 2 класі Кубейського ліцею . Оволоділа високим рівнем навчальних досягнень. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця. Дівчинка добре усвідомлює обов'язки, цікавиться навчанням. У неї виявляється велике бажання вчитися, особливо цікавиться читанням. ОСОБА_9 уважна на уроках. Вміє правильно і точно висловлювати думки. Дівчинка самостійна, спостережлива. Вдало користується лексичним запасом у спілкуванні, вибираючи певні форми для спілкування з дорослими й однолітками. За характером добра, чесна, щедра, врівноважена. ОСОБА_9 зростає у повній, благополучній родині. Мати та батько приділяють достатньо уваги вихованню доньки. Щодо особистісних характеристик учениці, перш за все помічено її впевненість у власних силах, отримувати нові знання та бажання вчитися, Вона добре подумає перед тим, як сказати щось вголос (т.3 а.с.71).

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а сам принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК України).

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ст. 9 КПК України).

Згідно частини 3 статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з приписами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках на потерпілого.

Разом із цим, за вимогами ст. 92 КПК України, на сторону обвинувачення покладається обов'язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов'язок доказування належності та допустимості поданих доказів.

Згідно з положеннями статей 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, непередбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст.17 КПК України, що передбачають наступне: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (рішення у справах «Тейксейра деКастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №756/10060/17 йдеться про те, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п."с" ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст.59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п."d" ч.3 ст.6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст.8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч.1 ст.63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України. З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Щодо доводів сторони захисту про визнання доказів недопустимими (т.4 а.с.225-257).

1). Захисник стверджував, що протокол огляду місця події від 01.01.2023 року, а саме, гаражу який належить ОСОБА_11 , за адресою його проживання: АДРЕСА_1 є недопустимим доказом оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства в частині складання протоколу, та здійснення цієї слідчої дії, з метою отримання доказів, з наступних причин:

-огляд гаражу був проведений в порушення ст.237 КПК України, де зазначено, що огляд житла чи іншого володіння особи проводиться за правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Тобто обшук житла чи іншого володіння особи згідно ст.ст. 233, ст. 234 ч.2 КПК України, або за добровільною згодою володільця житла, приміщення, або на підставі ухвали суду.

Станом на 01.01.2023 року, слідчий Болградського РВП ОСОБА_30 не мав у своєму розпорядженні ухвали суду, яка дає підстави для огляду володіння ОСОБА_11 , та не мав добровільної згоди ОСОБА_11 від 01.01.2023 року на огляд його гаражу.

-слідчий Болградського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_30 01.01.2022 року, в дійсності не оглядав гараж ОСОБА_11 , але запросив у ОСОБА_109 , щоб вона зробила фотознімки та переслала йому, та далі слідчий ОСОБА_30 не виходячи зі свого службового кабінету зробив цей огляд на основі фотознімків.

В підтвердження цього є та обставина що, немає підпису ОСОБА_11 в протоколі огляду гаража. Також в телефоні ОСОБА_21 є фотознімки, які вона надіслала мережою «Viber» ОСОБА_209 з датою коли вона фотографувала.

-слідчий в протоколі вказав що здійснював так зване фотографування, але не вказано яким технічним засобом здійснено фотографування (марка, модель фотоапарату тощо).

Тобто слідчим ОСОБА_34 були грубо порушені нормі КПК України, щодо збору доказів по даному кримінальному провадженню. Та даний протокол був сфальсифікований.

Разом з цим, суд вважає доводи сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу такими, що не заслуговують на увагу.

Огляд місця події - це невідкладна слідча (розшукова) дія, спрямована на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, що дозволяють в сукупності з іншими доказами зробити висновок про механізм події та інші обставини розслідуваної події.

Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини, а також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розкриття злочину.

В даному випадку слідчим було проведеного огляд місця події, а не обшук чи огляд в розумінні ст.233,234 КПК України.

Разом з цим, законодавцем крім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

У цьому кримінальному провадженні таку згоду було отримано.

Оскільки закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи, то наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи із сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування.

Аналогічний висновок викладено в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 21.11.2022 у справі № 161/620/19 (провадження № 51-4284км19) ІНФОРМАЦІЯ_52 ).

Проведення огляду місця події, гаражу належного ОСОБА_11 за місцем його проживання було проведено за письмовою згодою обвинуваченого від 02.01.2023 року, яка наявна в матеріалах кримінального провадження (т.3 а.с.6), а відтак ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук чи огляд в даному випадку не потрібна.

Надання цієї письмової згоди на наступний день після проведеного огляду підтверджує інформовану згоду обвинуваченого ОСОБА_11 на здійснення вказаної слідчої дії, оскільки протягом зазначеного часу він мав можливість обдумати та оцінити наслідки проведеного огляду, за необхідності порадитися з адвокатом і, якщо б вважав своє право порушеним, міг не надавати письмового підтвердження слідчому щодо проведення огляду.

А відтак, доводи сторони захисту про нібито допущені в ході досудового розслідування порушення при проведенні огляду гаражу без наявного дозволу спростовується показами самого обвинуваченого наданими ним в ході судового засідання від 30.04.2025, а також матеріалами кримінального провадження з якими був ознайомлений захисник та сам обвинувачений, про що свідчать підписи обвинуваченого про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Також, сам обвинувачений підтвердив, що він особисто написав заяву - дозвіл на проведення огляду гаражного приміщення в присутності своєї дружини і сина. Жодних клопотань під час його проведення та зауважень від учасників не надходило.

Щодо доводів захисника, про відсутність понятих під час огляду місця події - гаражу, то суд звертає увагу, що КПК країни не передбачає обов'язкової участі понятих під час огляду місця події (Постанова ККС ВС від 04.10.2022 у справі № 586/187/20, ІНФОРМАЦІЯ_53 ; Постанова ККС ВС від 10.12.2020 № 473/2485/17, ІНФОРМАЦІЯ_54 ).

Окрім цього, за результатами огляду місця події не було виявлено та вилучено будь-яких слідів чи речових доказів, що не могло в подальшому негативно відобразитись на проведенні досудового розслідування.

Так, в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. "с" ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. "d" ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на це суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Судом не встановлено жодних порушень тих чи інших конвенційних або конституційних прав обвинуваченого ОСОБА_11 в результаті проведеного огляду гаражу його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

2) Сторона захисту просила визнати недопустимими доказами:

- протокол добровільної видачі від 09.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_10 надала в приміщенні Болградського РВП ГУНП в Одеської області за адресою: АДРЕСА_4 речі які належать ОСОБА_9 , 15.01.2015 року

-протокол огляду предметів від 20.02.2023 року, одягу який належить малолітній ОСОБА_9 15.01.2015 року, з тих підстав, що протоколи не відповідають вимогам чинного законодавства в частині отримання доказу з наступних причин:

Захисник посилався на вимоги ч.7 ст. 223 КПК України, яка пред'являє вимоги до понятих яких можна залучати до слідчих дій. Понятими не можуть бути особи які можуть бути працівниками правоохоронних органів, або які можуть бути заінтересованими особами.

В якості понятого до цієї слідчої дії була залучена ОСОБА_79 : прож. АДРЕСА_5 .Також вона була залучена 20 лютого 2023 року, де в протоколі її адреса зазначена: АДРЕСА_5 .

На думку захисника, це дає підстави вважати що, дана особа якимось чином заінтересована по даному кримінальному провадженню, якщо вона через довгий проміжок часу, знову опинилась в Болградському РВП та була залучена в якості понятого.

Звертав увагу суду на підписи в протоколі добровільної видачи від 09.02.2023 року та в протоколі огляду предметів від 20.02.2023 року, які є цілком ідентичними.

Також звертав увагу на підпис понятого ОСОБА_80 : АДРЕСА_6 в протоколі добровільної видачі та на підпис понятого ОСОБА_81 прож. АДРЕСА_3 в протоколі огляду предметів від 20.02.2023 року, які є однаковими, але прізвища різні.

Стверджував, що вказане свідчить про ознаками фальсифікації вилучення одягу у ОСОБА_10 , та унеможливлює встановлення об'єктивної істини но справі.

Тобто слідчим були грубо порушені норми КПК України, щодо збору доказів по даному кримінальному провадженню.

Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту з аналогічних підстав, про що було зазначено вище.

Мова йде про речі (одяг) малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , які були добровільно видані її матір'ю ОСОБА_10 , про що складено протокол добровільної видачі від 09.02.2023 року: куртка, майка, світер рожевого кольору, труси, світер синього кольору, лосини (т.3 а.с.72).

Постановою ст.слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 від 09.02.2023 року прийнято рішення про визнання речовими доказами і передача їх на зберігання (т.3 а.с.73-77).

Ухвалою слідчого судді від 14.02.2023 року тимчасово вилучені речі арештовані (т.3 а.с.78-79). Рішення є чинним та до тепер не скасовано.

В ході досудового розслідування по вказаним речам проведено експертні дослідження, згідно висновків яких № 437, № 438, № 424 від 20.02.2023 на речах потерпілої крові та сперматозоїдів - не знайдено, що не оспорюється обвинуваченим та стороною захисту (т.3 а.с.84-86, 88-89, (90-91).

З огляду на це суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Судом не встановлено жодних порушень тих чи інших конвенційних або конституційних прав обвинуваченого ОСОБА_11 в результаті добровільної видачі речей малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , їх подальшого огляду слідчим.

3) Сторона захисту стверджувала про недопустимість як доказу:

-відеозапису допиту малолітньої ОСОБА_9 від 05.01.2023 року здійсненний у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_56 за адресою АДРЕСА_7 у Інтерактивній аудиторії « Кімната дружня до опитування дітей »

-висновку експерта № 23-244 від 06.03. 2023 року, за результатами проведення судової психологічної експертизи з наступних підстав:

-до протоколу допиту, відсутній повний відеозапис;

-відеозаписи які наданні суду, «обрізані», тобто не міститься в відеозапису початок допиту, тому це не дає можливості зрозуміти, чи був до допит неповнолітньої ОСОБА_9 вплив матері або інших осіб, чи такого факту не було.

-на відеозаписах відсутня формальна частина слідчої дії, на яку вказує слідчий, ПІБ присутніх осіб, де зачитує права та обов'язки, а також фіксує початок та закінчення допиту. Тобто ідентифікувати осіб, які взаємодіють на відеозапису, не можливо.

-при перегляді відеозапису є ознаки того, що є інші особи крім вказаних в протоколі допиту ймовірно експерт криміналіст Болградського РВП , тому що згідно лист від 03.01.2023 року № 64\1\30 Болградський відділ просив дозволу участі цієї особи на даному допиті. Але підпису експерта криміналісту Болградського РВП в протоколі допиту не має.

-згідно протоколу допиту малолітньої ОСОБА_9 , вказано психолога ОСОБА_31 , але до матеріалів кримінального провадження, та протоколу допиту долучено посвідчення № 409 судового експерта лаборанта ПМ УВД на ім'я ОСОБА_61 . Тобто є сумніви стосовно того, хто приймав участь під час цієї слідчої дії.

-протокол підписаний психологом ОСОБА_61 , але є сумнів участі в цьому допиті, саме цієї особи, оскільки в протоколі вказане ПІБ ОСОБА_31 , чи приймав участь ще один експерт. До протоколу не надані, ані свідоцтво експерта, а ні інші підтверджуючи документи.

05.01.2023 року, слідчим ОСОБА_51 був складений протокол допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , але згідно додатку та відеозапису вбачається, що слідчий не приймав участі в допиті, не поставив жодного запитання неповнолітній ОСОБА_9 .. Слідчим не були роз'яснені права та обов'язку учасникам допиту - спеціалісту. Тобто слідчим допит малолітньої не був здійсненний.

Здійснити допит малолітньої ОСОБА_9 слідчий ОСОБА_51 доручила психологу, та як вбачається усі питання з початку і до кінця здійснила не уповноважена для допиту потерпілої особа, залучена як спеціаліст - психолог, тобто є підстави вважати, що слідчим ОСОБА_51 не був здійсненний допит малолітньої ОСОБА_9 .

Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений: доручати проведення слідчих дій (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. В ст.40 КПК України психолог не зазначений.

Під час допиту, або після запитань слідчого учасник допиту спеціаліст психолог згідно ч.4 ст.71 КПК України, має право з дозволу слідчого ставити запитання учасникам процесуальної дії. Але як встановлено з відеозапису так званого допиту, усі запитання с початку та до кінця здійснив спеціаліст психолог.

Приміщення « Зелена кімната Одеського державного університету МВС була обладнана вбудованими у стелю камерами АХІ8 М 1065-Ь 1113066002. Вказані камери та їх карти пам'яті, знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_60 .

Тобто слідчий Болградського РВП ОСОБА_51 без дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до документів в електронному вигляді, а саме відеозапису з камер АХІ8 М 1065-Ь 1113066002 за 05.01.2023 року, вилучила вказану інформацію та долучила до матеріалів кримінального провадження, а в подальшому надала експертам на дослідження (без визнання речовими доказами.) В матеріалах кримінального провадження відсутні будь які дозвільні документи ІНФОРМАЦІЯ_61 , які б дозволяли проводити будь які дії з обладнанням зберігання електронної інформації.

На основі допиту малолітньої ОСОБА_9 був зроблений висновок експерта № 23-244 від 06.03.2023 року, але на думку захисника первині данні отриманні із допиту є суперечливими, не точними, такими що не відповідають дійсності, та є ознаки того що на малолітню ОСОБА_9 був здійсненній вплив матері та інших осіб, стосовно надання необхідних показань. Але на 4 аркуші висновку експерта всупереч цієї інформації вказано, що інші особи з'являються на прикінці допиту, що не відповідає дійсності, тому що на початку допиту була вербальна взаємодія матері та дівчини, відеозапис з початку обрізаний. Вважав дану експертизу не об'єктивною, при цьому захисник наводив свої думки та припущення щодо показів малолітньої потерпілої, вважаючи їх суперечливими, що малолітня ОСОБА_9 якимось чином задіяна в обмові проти ОСОБА_11 або батьками, або іншими особами (мав на увазі працівниками правоохоронного органу).

Суд не погоджується з такими доводами сторони захисту виходячи з наступного.

Щодо неповного відео, що воно є обрізаним, це є виключно припущення захисника, оскільки судом досліджені усі надані відеозаписи з різних камер: камери «Panasonik» з картою пам'яті «Kingston 32 GB», яка була встановлена спеціалістом Болградського РВП ГУНП в Одеській області, вбудовані камери AXIS M 1065-L 1113066002 на стелі в приміщенні « Зелена Кімната » ІНФОРМАЦІЯ_61 , де саме і проводився допит малолітньої потерпілої. Відео є ідентичними, лише здійснені з різних ракурсів, які підтверджують повноту проведеного допиту, відсутність сторонніх осіб в приміщенні, що спростовує сумніви сторони захисту щодо можливої присутності в « Зеленій кімнаті » інших осіб та їх вплив на малолітню потерпілу.

Безпідставним є посилання захисника на відсутність протоколу тимчасового доступу до відеозапису стаціонарних камер, що розміщені в приміщенні « Зелена Кімната », оскільки вказані камери є частиною обладнання спеціального приміщення для допиту малолітніх (неповнолітніх осіб) « Зелена кімната », яка передбачає обов'язкову фіксацію такої процесуальної дії, і була зазначена слідчим в протоколі в частині «застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання»: камера «Panasonik» з картою пам'яті «Kingston 32 GB», мережева камера AXIS M 1065-L 1113066002 (т.3 а.с.25).

Щодо розбіжностей в написанні прізвищі психолога. Так у вступній частині протоколу допиту неповнолітнього (малолітнього) потерпілої ОСОБА_9 від 05.01.2023 року (т.3 а.с.25-27) зазначено дані психолога ОСОБА_31 , тоді як на кожній сторінці стоїть підпис «ОСОБА_61», в кінці протокол підписано психологом ОСОБА_61 , до протоколу додано посвідчення НОМЕР_15 від 11.04.2022 року на ім'я ОСОБА_61 , яка працює на посаді судового експерта лабораторії ПМ та ІНФОРМАЦІЯ_64 (т.3 а.с.28). Що свідчить про очевидну описку прізвища психолога в даному протоколі, яка не впливає на допустимість даного доказу.

Щодо допиту малолітньої потерпілою лише психологом, а не слідчим, а також те, що мати або інші особи могли вплинути на малолітню до її допиту, суд розцінює критично.

Малолітні/неповнолітні особи є найбільш незахищеною категорією соціальних суб'єктів, які потребують особливої уваги та турботи з боку суспільства та держави в процесі реалізації ними прав та свобод. У зв'язку із цим особливого значення набувають питання забезпечення прав малолітніх/неповнолітніх, які стали учасниками кримінального судочинства. Процес розслідування за участю малолітнього/неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка особливо складний і вимагає спеціальних знань в галузі педагогіки, дитячої психології.

Допит є одним з найпоширеніших слідчих дій в ході якого слідчий отримує цінну інформацію, що дозволяє висувати версії у справі, планувати розслідування. У водночас це дуже складні слідчі дії, а допит малолітнього/неповнолітнього - подвійно.

З процесуальної точки зору допит - це слідча (розшукова) дія, що проводиться з метою збирання доказів шляхом отримання зафіксованих у словесній формі в протоколі й іншими передбаченими законом способами показань допитаної особи про відомі їй обставини кримінального правопорушення, або такі обставини, що мають чи можуть мати значення для кримінального провадження. З криміналістичної точки зору допит - це засіб збирання і перевірки не лише доказів, а й такої інформації, відомостей про факти й обставини, що мають орієнтуюче значення, і які слідчий чи інша уповноважена особа отримує від допитуваного шляхом проведення бесіди за допомогою вербальної та невербальної комунікації.

Предмет допиту утворюють обставини, які входять до предмета доказування, а також інші обставини, які можуть надати допомогу у всебічному, повному, об'єктивному кримінальному провадженні та встановленні істини. Під час досудового розслідування допиту підлягають підозрюваний, свідок, потерпілий, експерт щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні.

Для допиту малолітньої або неповнолітньої особи встановлено окремий порядок, передбачений ч. 1 ст. 226 КПК України.

У переважній більшості випадків допит - це складний психологічний процес спілкування слідчого, прокурора з іншими учасниками слідчої дії, що вимагає від кожного з її учасників уваги, напруження розумових здібностей, пригадування подій минулого, контролю за поведінкою співрозмовника і власною, і це викликає швидку втому. Законодавцем обмежено час безперервного допиту особи. Допит малолітньої/неповнолітньої особи не більше двох годин протягом робочого дня, не більше години безперервно.

Дитину як свідка доцільно допитувати лише тоді, коли обставини у справі не можна повно і достовірно встановити за допомогою інших доказів, що є у справі, оскільки допит у суді може викликати стрес у дитини. Внаслідок особливостей сприйняття навколишніх подій, а також пам'яті і мови дитини повідомлена нею інформація не завжди може повною мірою відтворювати дійсні обставини.

Вік, починаючи з якого неповнолітній може виступати на допиті як свідок або потерпілий, у кримінально-процесуальному законодавстві не визначено. Разом з тим дітей рекомендується допитувати тільки у крайніх випадках, бо допит може негативно вплинути на їх психіку.

Законом не передбачено заборони щодо проведення допиту особи одночасно кількома слідчими, прокурорами чи слідчим і прокурором, а в проведенні допиту можуть також брати участь експерт (ст. 69 КПК), спеціаліст (ст. 71 КПК), захисник (ст. 46 КПК), представник потерпілого (ст. 58 КПК), які користуються при цьому наданими їм процесуальним законом правами.

Допит малолітнього свідка, потерпілого і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Методика «Зелена кімната» використовується для допиту дітей, які стали жертвами або свідками певних видів злочинів, тобто дитина має допитуватись в умовах дружніх до дитини. «Зелена кімната» сприяє спокійному та довірливому спілкуванню дитини з тією особою, яка буде її допитувати. Задля зменшення повторної травматизації від частих допитів малолітньої дитини, в «зеленій кімнаті» обов'язково має бути обладнання для відео та аудіо фіксування показань дитини. Зокрема отримання показань від малолітньої у « Зеленій кімнаті » відбувається з використанням прийомів процесуального інтерв'ю, а не класичного допиту, що сприяє швидкому налагодженню психологічного контакту з дитиною та отриманню правдивих показань. Про допит малолітнього/неповнолітнього у дружній для дитині атмосфері говориться у ряді міжнародних та національних нормативно-правових актах, дотримуватись яких Україна має обов'язково.

А відтак, присутність матері як законного представника під час допиту малолітньої потерпілої визначено законом, і зазначене не можливо розцінювати як здійснення впливу на цю особу.

З дослідженого судом відеозапису допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 вбачається, що в « Зеленій кімнаті » були присутні слідчий ОСОБА_51 , психолог ОСОБА_61 , малолітня потерпіла ОСОБА_9 та її законний представник - мати ОСОБА_10 .. Після початку процесуальної дії в « Зеленій кімнаті » залишилась малолітня потерпіла і психолог, слідчий та законний представник перебували за межами цієї кімнати та мали змогу спостерігати за допитом за прихованим склом.

Слідчим було прийнято таке рішення щодо процедури допиту з огляду на вік малолітньої потерпілої (повних 7 років), спричинену їй психологічну травму, задля зменшення травмуючих факторів та створення дружньої для дитини атмосфери.

Отримання показань у форматі процесуального інтерв'ю з психологом, тобто у вільній розповіді, у відсутність інших осіб, сприяло найкращим інтересам дитини, та не травмувало її психіку прямими та «не зручними» питаннями.

Більш того, ЄСПЛ у справі В. С. проти Польщі (№ 21508/02) запропонував можливі способи перевірки надійності молодої дитини-жертви і вказав, що це може бути зроблено менш інвазивним шляхом, ніж прямий допит. Можуть застосовуватися кілька складних методів, наприклад, допит дитини у присутності психолога із записом питань захистом або в студії, дозволяючи позивачу або його адвокату бути присутнім на такому допиті за допомогою відео-зв'язку або одностороннього дзеркала.

Щодо посилання захисника на нібито наявні суперечності в поясненнях малолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 02.01.2023 та від 05.01.2023 року, суд розцінює критично, та звертає увагу, що потерпілою від кримінального правопорушення є малолітня особа у віці 7 років, яка зазнала психологічної травми, та з огляду на вік може деякі деталі не запам'ятовувати. Основним в її показах є те, які саме дії з нею вчиняв обвинувачений ОСОБА_11 , вона не одноразово пояснювала у всіх своїх показах, що обвинувачений торгався її геніталій своїми руками як через одяг, так і засовуючи руки під одяг, як вчиняв кругові рухи рукою по її половому органу.

Щоразу надаючи пояснення малолітня потерпіла стверджувала, що таких ситуацій з обвинуваченим ОСОБА_11 було тричі, і пояснює при яких обставинах. Не усвідомлюючи, що відбувалося дівчинка не розказувала про дві попередні події батькам, та лише після події, яка мала місце 01.01.2023 року, вона будучи ображеною діями дорослого чоловіка виплеснула свої емоції та розповіла про вчинене.

У суду не має сумнівів в правдивості показів малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , а ті суперечності, які наявні в її показах не впливають на суть пред'явленого обвинувачення ОСОБА_11 .

З урахуванням наведеного суд не вбачає порушень процесуального закону, на які вказує захисник.

4) Захисник вважав недопустимим висновок судово-психіатричного експерта № 141 від 26.04.2023 року з наступних підстав:

Як вбачається з описової частини висновку експерта, мати дитини категорично заборонила ставити дитині запитання які так чи інакше торкалися б ситуації, що цікавить слідство, та питання про дії підозрюваного по відношенню до дитини не ставилися. Відеозаписи наданні експертам на дослідження, «обрізані», тобто не міститься в відеозапису початок допиту, тому це не дає можливості зрозуміти, чи був до допиту неповнолітньої ОСОБА_9 вплив матері або інших осіб, чи такого факту не було.

В даному випадку мати потерпілої обмежила експерта в отриманні інформації від випробуваної, що робить на його думку висновок експерта неповним, поверховим, та необ'єктивним.

З урахуванням того, того що в кримінальному провадженні відсутні будь які докази винуватості ОСОБА_11 , та звинувачення збудоване лише на показаннях малолітньої ОСОБА_9 , то в даному випадку проведення судової - психолого - психіатричної експерта повинно було відбуватись в повному обсязі без будь-яких обмежень.

Разом з цим, вище судом було проаналізовано та встановлено, що відео фіксація допиту малолітньої потерпілої здійснена в повному обсязі, а твердження сторони захисту, що відео «обрізані» не знайшли свого підтвердження під час їх дослідження.

Щодо доводів захисника про обмеження експерта в отриманні інформації від випробуваної, суд звертає увагу на наступне.

Малолітні потерпілі являють собою особливу соціально-вразливу групу, щодо яких законом передбачено закріплення додаткових правових гарантій для захисту їх прав і законних інтересів.

Декларація прав дитини 1959 р. закріплює принцип, що дитина за будь-яких обставин має бути серед тих, які першими одержують захист і допомогу. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини).

Зазначене положення корелює з частиною 2 ст.10 КПК України, де закріплено, що у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (малолітні/неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Дитина має свою специфіку, яка пов'язана із її віком, рівнем інтелектуального, емоційного розвитку, життєвим досвідом. Усе це впливає на можливість сприйняття нею подій кримінального правопорушення та можливість надати оцінку таким подіям.

У таких ситуаціях важливим є дотримання гарантій поводження з потерпілою дитиною з врахуванням її віку, рівня зрілості, інтелектуального розвитку, дитина має розуміти хід кримінального провадження.

Потерпілому відводиться значуща роль у кримінальному провадженні, оскільки часто надана саме потерпілим інформація сприяє доказуванню у справі та встановленню істини.

Одним із способів отримання такої інформаціє є допит потерпілої особи. При цьому допит дитини в кримінальному провадженні має свою специфіку.

На практиці виникають випадки, коли існує необхідність неодноразово опитати/допитати дитину (неодноразовий допит слідчим, опитування при проведенні різного роду судово-медичних експертиз, при проведенні психолого-психіатричних експертиз та ін.). В окремих випадках це може призвести в т.ч. і до психологічної травматизації дитини.

З метою уникнення або мінімізації можливої психологічної травматизації дитини в кримінальному провадженні мають бути забезпечені всі гарантії, стандарти прав дитини-потерпілої від злочину.

Суд звертає увагу, що навіть Верховний Суд дотримується позиції уникнення повторного допиту чи допиту малолітнього потерпілого навіть під час судового розгляд.

Так у справі №369/1044/19 ( ІНФОРМАЦІЯ_65 підтримав допустимість відмови від допиту малолітньої при тому, що матір категорично заперечувала проти допиту через психологічний стан дитини, і сторони не наполягали на допиті. ККС ВС зазначив, що судом було досліджено відеозапис допиту свідка ОСОБА_2 за правилами «зеленої кімнати», в якому вона детально розповіла про обставини вчиненого злочину. Таке дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини - свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов'язаних із участю дітей - жертв і свідків злочинів.

А відтак, законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , користуючись наданими їй правами, з метою недопущення спричинення додаткової психологічної травми дитини, в праві обмежувати експерта в отриманні інформації від підекспертної.

Разом з цим, вказані обставини не свідчать про недопустимість доказу висновку судово-психіатричного експерта № 141 від 26.04.2023 року.

5) Сторона захисту посилалася на недопустимість доказів в результаті проведених негласних слідчих дій (контроль за телефонними розмовами) відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , оскільки були обмежені конституційні права обвинуваченого, якому не було повідомлено. щодо проведення НСРД як це передбачене ст.253 КПК України.

16.02.2023 року, між ОСОБА_11 та адвокатом ОСОБА_216 був укладений договір № 0102/23-к про надання правничої допомоги. Було здійснено незаконне втручання у приватне спілкування (конфіденційне) спілкування між адвокатом та підозрюваним ОСОБА_11 , в порушення ч.5 ст. 58 КПК України, «втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене» що підтверджується протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (контроль за телефонними розмовами) від 16.03. 2023 року, додаткового протоколу до протоколу № 1101 від 20.04. 2023 року.

У зв'язку з тим фактом, що вищевказані докази отримані з порушенням встановленої процедури, просив їх визнати недопустимими.

Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту щодо порушення вимог ст. 253 КПК України в частині не повідомлення ОСОБА_11 про тимчасове обмеження його прав внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявне повідомлення ОСОБА_11 від 19.02.2024 про тимчасове обмеження його прав внаслідок НСРД, яке замовною кореспонденцією Укрпошти № 6501500922320 направлялося за адресою його проживання, а також підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26.02.2024.

6) Сторона захисту стверджувала про недопустимість доказу ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеса ОСОБА_217 від 20.11.2023 року про надання дозволу на обшук за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки:

- в ухвалі слідчого судді не вказано конкретно особу, (П.І.Б) слідчого, або прокурора якому надано дозвіл на проведення обшуку в будинку ОСОБА_11 ;

- в порушення Закону України №317-У111 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року, використана назва вулиці яка містить комуністичну назву « ІНФОРМАЦІЯ_66 », але ця назва вулиці 28 вересня 2022 року, була декомунізована рішенням №1333 VIII Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 28 вересня 2022 року, вул. Кутузова була перейменована на вулицю Сонячна.

23.02.2023 року, до Словнику реєстру Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис « ІНФОРМАЦІЯ_68 » було перейменована на вулицю «Сонячна».

Таким чином слідчий суддя надав згоду на обшук житла на неіснуючу адресу.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи сторони захисту та вважає їх безпідставними.

Так в постанові ККС ВС від 24.06.2020, справа № 205/440/15-к, провадження № 51-847км20) ІНФОРМАЦІЯ_69 , Верховний Суд виснував, що «визначення конкретної особи, якій надається дозвіл на проведення обшуку, не є обов'язковим елементом ухвали слідчого судді про надання такого дозволу, а, згідно з ч.1 ст.236 КПК, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором, тобто, не обов'язково тією самою особою, що звернулася до слідчого судді за отриманням дозволу на проведення обшуку».

Верховний Суд в постанові по справі справа № 362/1980/17, провадження № 51-4594км21 від 11 квітня 2023 року вказав, що «слідчий суддя надає дозвіл на втручання в права і свободи людини стороні обвинувачення, а не певній посадовій особі. Тому обшук, проведений слідчим або прокурором, якому доручено здійснити цю слідчу дію, не може вважатися проведеним без належних повноважень...» ( ІНФОРМАЦІЯ_70 ).

Доводи сторони захисту щодо надання дозволу на проведення обшуку в домоволодінні за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 є надуманими, безпідставними та такими які спростовуються, як самим обвинуваченим ОСОБА_11 , так і його захисниками.

За результатами проведеного обшуку жодних клопотань та зауважень від учасників не надходило, що підтверджується змістом протоколу (т.4 а.с.54-59).

В матеріалах кримінального провадження наявні заяви-клопотання, які надходили від обвинуваченого ОСОБА_218 від 26.02.2024, його заява про дозвіл на проведення огляду (гаражного приміщення) від 02.01.2023 (т.3 а.с.6), скарги адвоката ОСОБА_12 від 29.01.2024, 14.02.2024, 16.02.2024, 22.04.2024 де зазначено адресу проживання ОСОБА_11 : АДРЕСА_1 .

При проведенні підготовчого судового засідання 18.03.2024 за участю обвинуваченого та його захисників, у подальшому судового розгляду, обвинувачений називав саме адресу проживання: АДРЕСА_1 . Жодного разу обвинувачений, та члени його родини будучи допитаними назвали вказану адресу (т.1 а.с.50-57).

Під час допиту 08.10.2024 обвинуваченого ОСОБА_11 , останній зазначив адресу свого проживання АДРЕСА_1 і жоден із захисників обвинуваченого його не виправив і не задав йому запитання щодо уточнення вулиці його проживання, не заперечував проти зазначення цієї адреси (т.2 а.с.41-45).

Усі судові повістки Болградським районним судом направлялися на адресу постійного місця реєстрації та проживання обвинуваченого, яка наявна у кримінальному провадженні: АДРЕСА_1 . В паспорті обвинуваченого ОСОБА_11 серії НОМЕР_1 також зазначено: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.36, 60, 110, 136, 153, 163, 200, 210, т.2 а.с.1, 26, 35, 48, 59, 68, 104, 125, 137, 155).

7) Щодо визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 30.11.2023 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки:

- його проведено особою, яка не була вказана в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеса ОСОБА_219 від 20.11.2023 року.

- в ухвалі слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично обшук був проведений за адресою: АДРЕСА_1 , де було вилучено мобільний телефон «Samsung Galsxy M32»: ІМЕІ НОМЕР_8 , ІМЕІ: 2 НОМЕР_10 з сім картою НОМЕР_6 , який був запакований в полімерний пакет ВУМ 1009831;

- не був присутній захисник ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_216 , з яким було заключено договір 16.02. 2023 року на надання правничої допомоги.

Доводи захисника, що обшук домоволодіння проведено особою, яка не зазначена в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2023 року є безпідставними, з огляду на висновки Верховного Суду .

У постанові ККС ВС від 07.10.2020 по справі № 725/1199/19, провадження № 51-5720км19, Суд зробив такий висновок: «Системне тлумачення норм, передбачених статтями 36, 40, 235, 236 КПК, не дає підстав для твердження про те, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, що мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть приймати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання протоколу обшуку суду як доказу винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, знаходиться поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежуються в цій частині перевіркою того, чи є належним суб'єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування)» ( ІНФОРМАЦІЯ_73 ).

Вказана позиція Суду також послідовно висловлена:

- у постанові ККС ВС від 08.02.2021 (справа № 331/5362/15-к, провадження № 51-1386км20). ІНФОРМАЦІЯ_74

- у постанові ККС ВС від 17.02.2021 (справа № 263/10353/16-к, провадження № 51-4972км20. ІНФОРМАЦІЯ_75 , у яких Суд, з-поміж іншого, також зазначив:

«Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.

Щодо доводів захисника про проведення обшуку в домоволодінні за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 аналогічно є надуманими, безпідставними та такими які спростовуються, як самим обвинуваченим ОСОБА_11 , так і його захисниками, про що судом зазначено вище.

Відсутність захисника під час обшуку домоволодіння обвинуваченого не тягне за собою недопустимість доказів, отриманих під час цих слідчих дій, оскільки не могло вплинути на їх властивості.

Не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, і не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.

Аналогічний висновок викладений в постанові ККС ВС від 17.01.2023 у справі №648/1543/15-к ( ІНФОРМАЦІЯ_76 ).

Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2023 року у справі № 404/2409/20, провадження №51-2742км23 звернув увагу, що слідчий, прокурор не зобов'язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов'язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення ( ІНФОРМАЦІЯ_77 ).

За результатами дослідженого відео проведеного обшуку домоволодіння, судом встановлено, що обвинуваченому ніхто не перешкоджав в залученні захисника, втім останній не виявив бажання прибути та взяти участь у вказаній процесуальній дії (т.4 а.с.59).

8) Захисник посилався на недопустимість доказу протоколу огляду документа від 15.12.2023 року, де предметом огляду є флеш накопичувач «Kingston 32 GВ», що містить копію пам'яті мобільного телефону «Samsung Galaxy М32» який належить ОСОБА_11 ..

З 30.11.2023року (згідно протоколу обшуку) мобільний телефон «Samsung Galaxy М32» запакований до сейф пакету, та знаходився у володінні правоохоронного органу.

Захисник вважає, що 11.12.2023 року, протоколом огляду за участю слідчого ОСОБА_101 та судового експерта сектору комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Одеського НДЕКЦ МВС ОСОБА_222 був оглянутий мобільний телефон «Samsung Galaxy М32» який належить ОСОБА_11 , та на карті пам'яті на 64 ГБ мобільного телефону «Samsung Galaxy М32» під час візуального перегляду інформаційного наповнення, інформації що стосується кримінального провадження не виявлено. Копію пам'яті мобільного телефону скопійовано на флеш накопичувач «Kingston 32 GВ».

15.12.2024 року слідчий СУ ГУНП ОСОБА_101 , здійснила огляд документу, а саме флеш накопичувача «Kingston 32 GВ», що містить копію пам'яті мобільного телефону «Samsung Galaxy М32» який належить ОСОБА_11 ..?

На флеш накопичувані в наявності є папка з назвою «0002» з датою змінення 12.12.2023 року 17 годин 29 хвилин (у цей час мобільний телефон (флеш накопичувач) знаходився у володінні поліції). В даній папці знаходиться файл з назвою «0002 «Samsung Galaxy М32» 06.12.2023 14_04_19.оfbx» з датою зміни 06.12.2023 року в 14 годині 57 хв. (в зазначену дату мобільній телефон «Samsung Galaxy М32» взагалі був запакований в полімерний пакет ВУМ 1009831). Ця обставина на думку захисника взагалі ставить під сумнів усі дії слідчого ОСОБА_101 по даному кримінальному провадженню.

Суд вважає безпідставними зазначені доводи захисника, враховуючи те, що вказаний огляд проводився за участі також і судового експерта ОСОБА_224 . Жодних клопотань під час його проведення та зауважень від учасників не надходило. Більш того, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2023 накладено арешт на мобільний телефон із забороною розпорядження та користування ним, яка на даний час не скасована.

9) Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказу ухвали слідчого судді про арешт вилученого майна - вилученого під час обшуку мобільного телефону «Samsung Galaxy М32», оскільки клопотання слідчого датоване 01.12.2023 року було повернуто 06.12.2023 року, в зв'язку з чим, не можливістю встановити коли слідчим було, передане дане клопотання до пошти для відправки до суду, оскільки клопотання надійшло до суду лише 06.12.2023 року, на поштовому конверти не можливе встановити дату відправки. Та в клопотанні не доведено яке має відношення вилучене майно до кримінального правопорушення ЄРДР за № 12023162270000002, та правові підстави арешту майна.

Встановлено строк для усунення недоліків - 72 години, тобто до 09.12.2023 року. Лише 20.12.2023 року, т.в.о. слідчий ОСОБА_101 повторно звернулась до Київського районного суду з клопотанням про арешт майна мобільного телефону «Samsung Galaxy М32», усунувши недоліки вказані в ухвалі слідчого судді від 06.12.2023 року. В своєму клопотання слідчий ОСОБА_101 вказала таки поважні причини не своєчасного усунення недоліків, як отримання лише 20.12.2023 року, ухвали суду від 06.12.2023 року, що на думку захисника не є поважною причиною, а свідчить про халатне відношення до розслідування справи.

Суд розцінює критично вказані доводи сторони захисту, оскільки ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 26.12.2023 року про арешт тимчасово вилученого майна мобільного телефону «Samsung Galaxy М32» під час обшуку домоволодіння обвинуваченого набула чинності (т.4 а.с.64-68), стороною захисту не оскаржувалася, що спростовує доводи захисника, що слідчим були порушені строки звернення з клопотання про арешт майна до слідчого судді. Більш того, слідчий суддя в даній ухвалі зазначає, що «слідчим своєчасно було подано клопотання про арешт вищевказаного майна».

10) Доводи сторони захисту, про визнання недопустимим протоколу проведення слідчого експерименту від 28.06.2023 проведеного за участі ОСОБА_11 , суд вважає безпідставними, виходячи з того, що вказану процесуальну дію було проведено за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_216 , та до протоколу слідчого експерименту жодного зауваження, або доповнення від учасників - не надходило. При проведенні вказаного слідчого експерименту, обвинувачений ОСОБА_11 не зазначав про те, що в гаражному приміщенні знаходився його син, а лише повідомив, що перебував він сам і малолітня потерпіла.

Вказані доводи захисника спростовуються аудіозаписом наданим захисником (т.4 а.с.154, т.5 а.с.143).

11) Щодо доводів сторони захисту про визнання недопустимими доказів:

- протоколу добровільної видачі лазерного диску від 08.12.2023 року, здійснювалась в рамках іншого кримінального провадження № 1202316900000332 від 15.05.2023 року, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний диск добровільно видано ОСОБА_42 про що складено протокол добровільної видачі від 08.12.2023 (т.4 а.с.94), який в подальшому було оглянуто слідчим-криміналістом 11.12.2023 про що складено відповідний протокол (т.4 а.с.95-97), визнано речовим доказом та долучено до матеріалів цього кримінального провадження (т.4 а.с.98-99);

- протоколу огляду предмету лазерного диску від 11.12.2023 року, оскільки інформація яка вказана в даному диску не має відношення до події від 01.01.2023 року, інформація яка міститься на даному диску знаходиться по за межею висунутого обвинувачення, суд розцінює критично вказані доводи захисника, та вважає, що інформація наявна на зазначеному відео має відношення до обвинуваченого ОСОБА_11 , яка свідчить проте, що і раніше обвинувачений звертав увагу на дівчат, безпосередньо торкався грудей;

- протоколу огляду каналу в менеджері «Telegram» який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 12.12.2023 року, оскільки інформація яка вказана в даному каналі не містить доказову базу, є припущеннями, плітками осіб, які мають повідомлення образливого характеру відносно ОСОБА_11 , суд вважає безпідставними, вказаний огляд проведено у відповідності до вимог КПК України, інформація, яка висвітлена у вільному доступі відкритій мережі Інтернет є у вільному доступі, і доступ до неї є у кожного громадянина України, в тому числі і в органу досудового розслідування. Будь яке рішення суду, щодо заборони використання вказаної публікації, або обмеження до її доступу станом на час проведення досудового розслідування і станом на даний час - відсутнє.

12) Сторона захисту стверджувала, що під час проведення слідчої дії повідомлення про підозру, було порушено право на захист ОСОБА_11 , оскільки повідомлення про підозру було здійснено, за відсутності захисника ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_216 з яким був укладений договір від 16.02.2023 року, та наданий органу досудового слідства ордер № 1318793 на здійснення правничої допомоги ОСОБА_11 .

Суд відхиляє зазначені доводи захисника з огляду на наступне.

Право на захист - комплексний інститут у межах кримінального процесу, який містить кілька складових. Це взаємовідносини «підозрюваний (обвинувачений, засуджений) - захисник»; забезпечення права на здійснення захисту безпосередньо особою; участь сторони захисту у процесі доказування; обов'язки уповноважених осіб (слідчих прокурорів, слідчих суддів) та органів у гарантуванні права на захист.

Глава 22 «Повідомлення про підозру» КПК України не містить жодних застережень про необхідність залучення захисника при повідомленні особі про підозру.

Відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК України вказують на обов'язкову участь захисника, не є порушенням права особи на захист (постанова ККС ВС від 1 серпня 2022 року у справі № 161/7088/20, провадження № 51-3815км20, ІНФОРМАЦІЯ_78 ).

Захисник звертав увагу суду, що на перших аркушах повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 30.12.2023 року, маються підписи схожі на підписи ОСОБА_11 , але насправді які не належать йому, та маються усі ознаки підробки підпису ОСОБА_11 .

Разом з цим судом встановлено, що підозра від 30.12.2023 року (т.4 а.с.120-123) вручена ОСОБА_11 у спосіб визначений КПК України особисто слідчим ОСОБА_51 , що підозрюваний засвідчим своїм підписом на останній сторінці, і підтвердив в судовому засіданні, що підпис належить йому. При цьому підозрюваному були роз'яснені його права на захист про що складено протокол 30.12.2023 року в якому підозрюваний власноручно проставив свій підпис та зазначив «Права мне понятны. Ознакомлен» (т.4 а.с.124).

06.01.2024 року слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 було вручено ОСОБА_11 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (т.4 а.с.142-145).

Судом досліджено відеозапис з камери відеоспостереження, встановленої в домоволодінні ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , наданий захисником ОСОБА_13 (т.5 а.с.143), на йому зафіксовано факт вручення слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 ОСОБА_11. ,

-30.12.2023 року повідомлення про підозру про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.156 КК України. Слідчим роз'яснено права та обов'язки та вручено пам'ятку про права та обов'язки підозрюваного. Підозрюваним проставлено свій особистий підпис.

-06.01.2024 року повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри де він проставив свій особистий підпис. При цьому підозрюваному ОСОБА_11 була надана можливість зателефонувати захиснику та порадитися з ним.

Зазначене спростовує доводи сторони захисту щодо неналежного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_11 ..

13) Також захисник в судових дебатах стверджував, що стороні захисту так і не була надана можливість задавати безпосередньо запитання потерпілій ОСОБА_9 , як це передбачено КПК України. Це дає усі підстави вважати стороні захисту, що допит малолітньої був проведений у неналежний спосіб.

Разом з цим, доводи захисника не відповідають дійсності, оскільки стороні захисту було надано можливість поставити питання потерпілій через психолога, яка безпосередньо вела спілкування з малолітньою потерпілою з іншого кабінету суду в режимі ВКЗ, а тому сторона захисту не була позбавлена можливості поставити запитання потерпілій під час судового розгляду.

Суд підкреслює, що перехресний допит особи, що дає показання проти обвинуваченого, є однією з фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду.

У той же час суд звертає увагу на особливості провадження щодо малолітніх свідків і потерпілих. Низка міжнародних договорів, ратифікованих Україною, і документи міжнародних органів, до яких належить Україна, надають особливе значення забезпеченню інтересів дитини під час кримінального процесу. Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів, включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку.

Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, вимагають від Держав-учасниць гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їх найкращим інтересам приділялась першочергова увага в усьому, що стосується або зачіпає їх інтереси.

Пункт (е) частини 1 статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства[4] передбачає, серед іншого, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.

Відповідно до пункту 49 Віденських керівних принципів держави повинні перевірити, оцінити і поліпшити, якщо це необхідно, стан доказового і процесуального права, що регулює становище дітей-свідків злочинів, аби у повному обсязі забезпечити захист їхніх прав, і що слід намагатися, наскільки можливо, не допускати прямих контактів між дитиною-жертвою і правопорушником під час процесу розслідування і кримінального переслідування, а також в ході судових слухань. Пункт 50 того ж документу визначає, що Держави мають розглянути питання про внесення змін, якщо в цьому є потреба, до своїх кримінально-процесуальних кодексів, щоб дозволити, зокрема, зняття показань дитини-свідка на відеоплівку і представлення їх до суду як офіційно визнаного доказу. Зокрема, службовцям поліції і прокуратури, суддям слід понад усе враховувати інтереси дитини, наприклад, під час поліцейських операцій і опитування дітей-свідків.

Суд відзначає, що справа була передана до суду у березні 2024 року, тобто понад рік після події, що є предметом розгляду. У такій ситуації вирішення питання про допит дев'ятирічної дитини щодо подій щорічної давнини є складним і делікатним завданням для кримінальної юстиції.

Вирішуючи питання щодо необхідності допиту потерпілої, суд має враховувати, що провадження стосовно сексуальних злочинів часто стають важким випробуванням для потерпілих, особливо малолітніх. Таким чином, право на повагу до приватного життя потерпілих має братися до уваги.

У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього потерпілого, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження) (ч.4 ст. 354 КПК України).

Приймаючи рішення про допит потерпілої під час судового розгляду в суді з іншого приміщення суду в режимі ВКЗ за участю законного представника та психолога, суд виходив виключно з найкращих інтересів малолітньої дитини, при цьому суд прийняв до уваги:

-важливість припинити розпитувати дитину про події;

-її обмежену здатність давати свідчення стосовно віддалених у часі подій через вікові особливості запам'ятовування, а також викривлення у неї об'єктивної інформації через психокорекційну роботу з нею;

-необхідність запобігти негативному впливу на психічне здоров'я дитини та її ретравматизації.

Суд вважає, що у виключних обставинах цієї справи підстави, наведені судом, в достатньому ступені виправдовували відмову від допиту дитини безпосередньо в залі суду у присутності усіх учасників судового розгляду.

Тому суд не вбачає порушень прав сторони захисту під час допиту малолітньої дитини в режимі ВКЗ.

Інші доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів не заслуговують на увагу суду, та не є такими, що порушують права чи законні інтереси обвинуваченого, чи зібрані у порушення вимог КПК України, та у сукупності з іншими дослідженими судом доказами не є достатніми для виправдання обвинуваченого ОСОБА_11 .

Заслухавши показання обвинуваченого, пояснення малолітньої потерпілої, допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та захисту їхніх правових позицій, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.153 КК України (обвинувачення було змінено після дослідження усіх доказів в даному кримінальному провадженні 01.07.2025 року з ч.1 ст.156 на ч.4 ст.153 КК України - т.2 а.с.140-150), підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими судом доказами «поза будь-яким сумнівом» з огляду на таке.

Відповідно до чинного законодавства всі наявні в справі докази, які були зібрані органом досудового розслідування в підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_11 з метою з'ясування їх належності та допустимості були перевірені судом у відкритому судовому засіданні відповідно до ст.23 КПК України за участі учасників кримінального провадження і кожному з них судом була дана оцінка як це вимагає ст.94 КПК України, бо для прийняття правильного, неупередженого та остаточного рішення суду жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом».

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовної презумпції, достатньо вагомої, чіткої і взаємоузгодженої.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ст.153 ч.4 КК України при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

Так, відповідальність за ч.4 ст.153 КК України настає за вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Зазначені дії, відповідно до ч.4 ст.153 КК України караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Кримінальні правопорушення, передбачені ст.153 та ст.156 КК України, розмежовуються за ознаками об'єктивної сторони, зокрема за вчиненням чи невчиненням насильницьких дій сексуального характеру.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.153 КК України, полягає у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи.

Для кваліфікації дій винного за цією статтею необхідно встановити, чи були вчинені щодо потерпілої особи будь-які насильницькі дії, чи мали вони сексуальний характер та чи були вчинені без добровільної згоди потерпілої, крім випадку, якщо вони були вчинені щодо малолітньої особи незалежно від її добровільної згоди.

До дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням у тіло іншої особи, можуть бути віднесені, зокрема, тертя по зовнішніх геніталіях жінки руками та мацання (торкання) геніталій руками.

Отже, будь-які торкання до інтимних частин тіла малолітньої потерпілої особи, незалежно від наявності добровільної згоди на такі дії з її боку, необхідно кваліфікувати як сексуальне насильство за відповідною частиною ст.153 КК України.

До такого висновку дійшов Верховний суд в постанові від 15.05.2024 року по справі №159/1381/22.

Суд звертає увагу на те, що на час вчинення інкримінованого ОСОБА_11 діяння, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, потерпіла перебувала у віці 7 років, тобто була малолітньою.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_11 перебуваючи в гаражі свого домоволодіння наодинці з малолітньою ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , підійшов до ОСОБА_9 ззаду та, засунувши руку під спідньою білизною, неодноразово торкався її статевих органів. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_11 розстібнув одягнені на ньому сорочку і штани та шляхом вмовлянь схилив потерпілу торкатися до належного йому статевого органу.

З урахуванням наведеного вище суд переконаний, що ОСОБА_11 вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, які слід кваліфікували їх за ч.4 ст.153 КК України.

Суд не встановив під час розгляду даного кримінального провадження порушень положень КПК України органом досудового розслідування, фундаментальних прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією та/або Конституцією України, які б потягнули порушення прав та свобод учасників кримінального провадження, що мають інтерес у справі, зокрема обвинуваченого ОСОБА_11 , у тому числі порушення його права на захист.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає нічим іншим як можливість уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінально каране діяння.

З огляду на зазначене, суд вважає, що після зміни обвинувачення прокурором 01.07.2025 року (т.2 а.с.140-150) протиправні дії ОСОБА_11 правильно кваліфіковані за ст.153 ч.4 КК України за ознаками: вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину згідно ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який:

- є громадянином України (т.3 а.с.49);

-має постійне місце проживання і реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.44), власником якого є в рівних частках по кожний: ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_109 ; власником земельної ділянки за цією адресою є ОСОБА_11 (т.4 а.с.50);

- міцні соціальні зв'язки: одружений з ОСОБА_22 , двоє дорослих дітей (т.3 а.с.64);

-характеризується виключно позитивно за місцем проживання (т.3 а.с.65, т.4 а.с.192), за місцем колишньої роботи (т.4 а.с.191);

-у період з 01.09.1991 року по 22.11.2021 року працював тренером викладачем ДЮСШ (КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (т.4 а.с.46, 172, 173), є майстром спорту з гандболу (т.4 а.с.155, 193);

-Указом Президента України від 20.08.2010 року №829/2010 присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури і спорту України» (т.4 а.с.156, 194);

-наразі є пенсіонером за віком (т.4 а.с.159, 174), в 2022 році встановлена друга група інвалідності безстроково (т.4 а.с.157-158, 177-178);

-не перебуває на «Д» обліку у лікарів нарколога та лікаря-психіатра (т.3 а.с.56),

-під час події 01.01.2023 року не перебував в стані алкогольного сп'яніння (т.3 а.с.57);

-до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася (т.3 а.с.58).

Також суд приймає до уваги інформацію КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Болградської міської ради Одеської області від 25.03.2024 року за №28, надану на запит адвоката ОСОБА_13 щодо ОСОБА_11 , який працював на посаді директора ДЮСШ , тренером з гандболу (т.5 а.с.35-53); дипломи, грамоти, почесні грамоти, подяки, які отримані ОСОБА_11 за час своєї трудової і спортивної діяльності (т.5 а.с.64-110).

Обвинуваченим надано цілий ряд копій медичної документації щодо стану його здоров'я:

- 01.04.2020 року оперативне втручання: черевно-анальна резекція прямої кишки з демуказацією анального каналу, низведенням попереко-ободочної кишки, дренування пресакрального простору і черевної порожнини (т.3 а.с.154);

- довідка від 22.06.2023 року №80 КНП « Болградська ЦРЛ » про те, що ОСОБА_11 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-онколога консультативно-діагностичного поліклінічного відділення КНП « Болградська ЦРЛ » з 16.06.2020 року (т.4 а.с.134, 135);

- довідка від 05.01.2024 року потребує стаціонарного лікування «СГ прямої кишки, кровотеча, больовий синдром» (т.4 а.с.160) та з 08.01.2024 року направлений на стаціонарне лікування до хірургічного відділення КНП « Болградська ЦРЛ » з діагнозом: «Гіперплазія простати І-ІІ ст.Хронічний простатит. Сr прямої кишки» (т.4 а.с.175), де перебував до 16.01.2024 року (т.4 а.с.176);

- інші медичні документи, довідки, виписки із медичних карт стаціонарного хворого, виписки -епікризи з медичних карток стаціонарного хворого, протоколи ультразвукових досліджень (т.4 а.с.161-172, т.4 а.с.179-190, 195-198, т.5 а.с.111-123).

Вилучені слідчим (т.3 а.с.156-249, т.4 а.с.1-36):

-копії медичної карти амбулаторного хворого №2882/20 на ім'я ОСОБА_11 на 16 аркушах;

-копії медичної карти стаціонарного хворого №2977 на ім'я ОСОБА_11 на 77 аркушах,

досліджені судом, що підтверджують дійсний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_11 .

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України - відсутні.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому в силу вимог ст.67 КК України не встановлені.

Згідно висновку досудової доповіді Болградського районного сектору №1 Філії Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України від 28.03.2024 року, який ґрунтується на проведенні оцінки вчинення повторного кримінального правопорушення, аналізі криміногенної ситуації, особистих характеристик та матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_11 має низький рівень ймовірності скоєння повторного правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, рівень ризику шкоди життю і здоров'ю середній. Орган пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_11 без ізоляції від суспільства (т.1 а.с.56-69).

Частиною 5 ст.314-1 КПК України «Складання досудової доповіді», визначено, що досудова доповідь не може використовуватись у кримінальному проваджені, як доказ винуватості у вчинені злочину.

Мотиви призначення судом покарання.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.91, встановлює що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ст.ст.17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.

Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.

Норми ст.153 КК України забороняють вчиняти будь-які насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Ці норми направлені на захист прав дитини як потерпілої особи, тому й запроваджується абсолютна заборона нашкодити її статевій свободі, навіть за її добровільної згоди. Законодавець, вводячи таке табу на посягання на статеву свободу дитини навіть з урахуванням її добровільної згоди, обґрунтовує своє рішення тим, що особа, яка не досягла чотирнадцяти років, через свій малий вік не може адекватно сприйняти події та усвідомлювати наслідки прийнятого рішення, таким чином перебуває у безпорадному стані.

Суд виходить з того, що покарання - це захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .

В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […]має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов'язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому Суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості реалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Використовуючи дискреційні повноваження при визначенні тривалості покарання, суд перш за все зважає на ту обставину, що обвинуваченим до теперішнього часу не усвідомлено ані сутності вчиненого ним злочину щодо дитини, яка на час вчинення злочину була малолітньою, ані наслідків, до яких призвели його протиправні дії. Обвинувачений навіть під час допиту в судовому засіданні, який відбувався вже після дослідження всіх матеріалів кримінального провадження, стверджував про свою невинуватість. В судових дебатах наполягав на його виправданні через недоведеність та недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення.

Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ Скополла проти Італії від 17вересня 2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами покарання» передбачено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд, відповідно до вимог ст. 65 - 67 КК України, враховує дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином проти статевої свободи та недоторканості малолітньої дитини, суд вважає, що його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства. Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України при призначенні ОСОБА_11 покарання немає.

Оцінюючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_11 злочину, суд відзначає, що ступінь його тяжкості та ступінь небезпеки особи ОСОБА_11 для суспільства є дуже високою, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля неповнолітніх дітей.

Відповідно до позиції об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 04.09.2023 у справі №404/2081/22, суди можуть призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов'язаною з роботою з дітьми.

Згідно з положеннями ст.55 КК України у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення» (справа № 404/2081/22, провадження № 51-130кмо23).

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, що випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані:

-ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 14.02.2023 року справа №497/264/23, провадження № 1-кс/117/23 від 14.02.2023 року накладено арешт на особисті речі потерпілої ОСОБА_9 : - жіночій светр рожевого кольору, - жіночій светр синього кольору, - жіночі труси (плавки) рожевого кольору, - жіночу зимню куртку помаранчевого кольору, - жіночу майку білого кольору, - жіночі лосини темно синього кольору; у частині позбавлення права їх відчуження, розпорядження, користування, пошкодження, псування, знищення, перетворення (т.3 а.с.78-79);

-ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 26.12.2023 року справа №947/36663/23, провадження №1-кс/947/16424/23 накладено арешт із забороною розпорядження та користування на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M32», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою: НОМЕР_6 , в корпусі чорного кольору, в чохлі темно-сірого кольору, що належить ОСОБА_11 , який було виявлено та вилучено 30.11.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с.64-68).

підлягають скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України (т.3 а.с.73-74, 9, т.4 а.с.60-62):

- жіночий светр рожевого кольору, жіночий светр синього кольору, жіночі труси (плавки) рожевого кольору, жіночу зимову куртку помаранчевого кольору, жіночу майку білого кольору, жіночі лосини темно-синього, належні потерпілій ОСОБА_9 , що опечатані у полімерний пакет з підписами понятих - підлягають поверненню законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ;

-мобільний телефон марки Samsung Galaxy М32, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою: НОМЕР_6 в корпусі чорного кольору в чохлі темно сірого кольору, належний ОСОБА_11 - слід повернути ОСОБА_11 .

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні:

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Вартість судової психологічної експертизи №23-244 - 11 949.00 гривень (т.3 а.с.101 зворотна сторінка).

Вартість судової психологічної експертизи від 30.04.2025 року №СЕ-19-25/3873-ПС становить 35 656.00 гривень (т.2 а.с.113).

Суд, керуючись ст.ст.124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави витрати за проведення експертних досліджень в розмірі:

-11 949.00 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень) за реквізитами: Болградська громада, отримувач коштів ГУК в Одеській області /м. Болград/21081100, код за ЄДРПОУ НОМЕР_11 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: НОМЕР_12 , рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660, код класифікації доходів бюджету 21081100;

-35656.00 гривень за реквізитами: IBAN UA3389999803130101150000260007 «Інші надходження, одержувач: УК в Печерському районі міста Києва , код одержувача: НОМЕР_14 , банк: ГУ ДКСУ у місті Києві .

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Щодо запобіжного заходу до ОСОБА_11

26.01.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеса справа №947/36663/23 провадження №1-кс/947/1245/23 застосовано до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 29.02.2024 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги. Покладено на підозрюваного ОСОБА_11 строком до 29.02.2024 року, в межах строку досудового розслідування, обов'язки: 1. утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні; 2. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (т.4 а.с.149-152).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2024 року дана ухвала залишена без змін.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу з метою забезпечення його виконання та уникнення ризиків ухилення від суду і продовження злочинної діяльності необхідно обрати - тримання під вартою.

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 19 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».

Відповідно до цього Закону …, Кримінальний виконавчий кодекс України доповнено ст. 6-1 та запроваджено в дію Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

За вимогами ч. 1, 4, 5 ст. 6-1 КВК України Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (далі - реєстр), - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку. До реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду. Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

Відповідно до Порядку формування та ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2023/5 віл 26.06.2018 р., із змінами та доповненнями, Реєстр - є складовою частиною Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, та містить відомості про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі кримінальні правопорушення знята або погашена в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що інформація щодо ОСОБА_11 підлягає внесенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, після набрання вироком законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 124, 368, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.153 ч.4 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов'язаною з роботою з дітьми.

Взяти ОСОБА_11 під варту в залі суду - негайно.

Обрати засудженому ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою з моменту фактичного затримання до моменту набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_11 рахувати з моменту його фактичного затримання - взяття під варту в залі суду, а саме з 22.09.2025 року.

На підставі п.2 ч.4 ст.374 КПК України включити інформацію про ОСОБА_11 , засудженого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (ЄРЗСН).

Речові докази:

- жіночий светр рожевого кольору, жіночий светр синього кольору, жіночі труси (плавки) рожевого кольору, жіночу зимову куртку помаранчевого кольору, жіночу майку білого кольору, жіночі лосини темно-синього, належні потерпілій ОСОБА_9 , що опечатані у полімерний пакет з підписами понятих - повернути законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy М32, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою: НОМЕР_6 в корпусі чорного кольору в чохлі темно сірого кольору, належний ОСОБА_11 - повернути ОСОБА_11 .

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 27.11.1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 , процесуальні витрати:

-11 949.00 гривень (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень) за реквізитами: Болградська громада, отримувач коштів ГУК в Одеській області /м. Болград/21081100, код за ЄДРПОУ НОМЕР_11 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: НОМЕР_12 , рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660, код класифікації доходів бюджету 21081100;

-35656.00 гривень за реквізитами: IBAN UA3389999803130101150000260007 «Інші надходження, одержувач: УК в Печерському районі міста Києва , код одержувача: НОМЕР_14 , банк: ГУ ДКСУ у місті Києві .

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ___________ ОСОБА_1