16.09.25
22-ц/812/1272/25
Справа №484/6969/24
Провадження № 22-ц/812/1272/25
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
16 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого -Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,
за відсутності осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу
акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»
на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2025 року,ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Максютенко О.А., повний текст рішення складено 14 травня 2025 року, у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу
У грудні 2024 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 11 серпня 2021 року АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_3 уклали Договір №10/2282182, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 6 050 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
22 червня 2022 року позивач звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори з претензією №10451/643 до спадкоємців померлої ОСОБА_3
20 липня 2022 року на адресу банку надійшла відповідь, що на підставі отриманої претензії позивача заведено спадкову справу №265/2022 до майна померлої ОСОБА_3 .
Позивач неодноразово звертався до Першої первомайської державної нотаріальної контори із запитами про спадкоємців померлої ОСОБА_3 , проте нотаріальна контора повідомила позивача про заведення спадкової справи, спочатку про відсутність звернення спадкоємців, а потім вже повідомлення спадкоємців про наявність претензії кредитора.
Неодноразово, на ім'я спадкоємця ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату заборгованості, в порядку, передбаченому ст.ст.1281, 1282 ЦК України. Проте, зазначені вимоги залишилися без відповіді, заборгованість залишилась непогашеною.
Станом на 28 листопада 2024 року загальна сума заборгованості складає 5116,35 грн.
Враховуючи вищевикладене просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 5 116 грн.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25лютого 2025 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2025року у задоволенні позову акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, та ОСОБА_1 , який із заявою про прийняття спадщини не звертався, є належними відповідачами, а відтак вони повинні відповідати за цим позовом.
При цьому посилаючись на підстави відмови у задоволені позову зазначав, що у матеріалах справи відсутні дані про належність спадкодавцю на момент смерті майна, тобто відомостей щодо наявності спадкової маси на час відкриття спадщини на підтвердження того, що саме входило до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , та вартості одержаного у спадщину майна спадкоємцями, і що вартість спадкового майна, яке прийнято спадкоємцями, є достатньою для задоволення вимог кредитора та стягнення заборгованості спадкодавця в межах вартості майна одержаного у спадщину.
Представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що спадкодавець залишив після своєї смерті взагалі будь-яке майно у спадщину, його вартості, тому відсутні підстави для покладення на відповідачів обов'язку задовольнити вимоги кредитора померлого.
В апеляційній скарзі АТ «Креді Агріколь Банк» з рішенням суду першої інстанції не погодився, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому просив про його скасувати, та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог.
Так вказував, що відповідно до спадкової справи спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Не отримання свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредиторові задовольнити свої вимоги .
Крім того, обов'язок доведення обсягу спадкового майна та його вартість мають доводити відповідачі, які навмисно не отримують свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, до апеляційної скарги позивачем подано відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які не були відомі апелянту раніше, а тому не додані до матеріалів справи у суді першої інстанції.
Так, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 була власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 та будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки .
Вважають таким чином підтверджено наявність спадкового майна на час відкриття спадщини та підтвердженим наявність спадкового майна на час відкриття спадщини.
Правом на подачу відзиву відповідачі не скористалися.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явимся, що в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
До апеляційної скарги апелянт без клопотання про долучення та зазначення об'єктивних причин неможливості долучити такі документи до суду першої інстанції надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 травня 2025 року, яка видана ТОВ «ВКУРСІ АГРО» на підтвердження належності спадкодавцеві ОСОБА_3 нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 та будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки .
Вказані письмові докази є новими і не надавалися до суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники процесу посилаються в апеляційній скарзі. Докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає долучені до апеляційної скарги документи та такі слід повернути позивачеві.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 11 серпня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №10/2282182, згідно умов якого остання отримала кредит в розмірі 6050 грн зі сплатою відсотків в розмірі, передбаченому умовами даного договору, строком на 36 місяців, тобто до 10 серпня 2024 року.
Отримання коштів ОСОБА_3 в сумі 6050 грн підтверджується копією платіжної інструкції №38245873-1 від 11серпня 2021 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Згідно копії її паспорта, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ( а.с.27)
Дізнавшись про смерть позичальника, позивач 22 червня 2022 року звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлої ОСОБА_3 . На підставі цієї претензії була заведена спадкова справа №265/2022 після смерті ОСОБА_3 , яка зареєстрована по книзі обліку та реєстрації спадкових справ 01липня 2022 року за №589, про що повідомлено позивача.
У претензії зазначено, що на час відкриття спадщини загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед кредитором складає 5116 грн 35 коп.
Із копії спадкової справи №265/2022 також вбачається, що 14 липня 2022року за вих. №10451/1411 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо інформування спадкоємців ОСОБА_3 про наявність претензії банку, та по можливості дані спадкоємців.
30 листопада 2022 року позивачем отримано відповідь листом №1237/02-14 від Першої первомайської державної нотаріальної контори, за яким повідомлено банк про заведення спадкової справи №265/2025 після смерті ОСОБА_3 та про те, що до нотаріальної контори спадкоємці не звертались.
01 грудня 2022 року із заявою про прийняття спадщини до Першої первомайської державної нотаріальної контори звернувся син померлої ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в якій також повідомлено про наявність інших спадкоємців ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та ОСОБА_5 , який проживає в російській федерації, більш точної адреси місця проживання або місця роботи заявнику не відомо.
01 грудня 2022 року листом за №1253/02-14 Першою первомайською державною нотаріальною конторою повідомлено ОСОБА_1 про те, що нотаріальною конторою 01 липня 2022 року була заведена спадкова справа №265/2022 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , і що він як спадкоємець першої черги має право на частку у спадщині, що залишилась після смерті спадкодавця. У зв'язку з чим йому до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини та на підставі постанови КМУ від 28 лютого 2022 №164 (зі змінами) (до 17лютого 2023 року), необхідно повідомити про своє рішення щодо вказаного права шляхом направлення на адресу державної нотаріальної контори заяви (де справжність його підпису повинна бути нотаріально засвідчена) або з'явитись особисто в приміщення державної нотаріальної контори.
13 січня 2023 за вих. №10451/339 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори із запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_3
24 січня 2023 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори за №159/02-14, що на підставі претензії кредитора до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 боржника ОСОБА_3 , 01 липня 2022 року була заведена спадкова справа №265/2022. Відповідно до ст.ст. 1281, 1282 ЦК України спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в обов'язковому порядку повідомлено про наявність претензій кредиторів.
12 травня 2023 року за вих. №10451/2449 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_3
26 травня 2023року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори за №986/02-14, що на підставі претензії кредитора до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 боржника ОСОБА_3 , 01липня 2022 року була заведена спадкова справа №265/2022. Відповідно до ст.ст. 1281, 1282 ЦК України спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обов'язковому порядку повідомлено про наявність претензій кредиторів.
12 червня 2023 року за вих. №10451/2989 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_3
23 червня 2023 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори за №1217/02-14, що на підставі претензії кредитора до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , 01липня 2022 року була заведена спадкова справа №265/2022. Відповідно до ст.ст. 1281, 1282 ЦК України спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обов'язковому порядку повідомлено про наявність претензій кредиторів.
15 січня 2024 року за вих. №10451/147 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_3
23 січня 2024 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори за №156/02-14, що на підставі претензії кредитора до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 боржника ОСОБА_3 , 01 липня 2022 року була заведена спадкова справа №265/2022. Відповідно до ст.ст. 1281, 1282 ЦК України спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обов'язковому порядку повідомлено про наявність претензій кредиторів.
14 травня 2024 за вих. №10451/ АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Першої первомайської державної нотаріальної контори із запитом щодо наявних спадкоємців ОСОБА_3
23 травня 2024 року позивачем отримано відповідь від Першої первомайської державної нотаріальної контори за №676/02-14, що на підставі претензії кредитора до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , 01 липня 2022 року була заведена спадкова справа №265/2022.
Відповідно до ст.ст. 1281, 1282 ЦК України спадкоємців ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обов'язковому порядку повідомлено про наявність претензій кредиторів.
23 травня 2024 року листом за №677/02-14 Першою первомайською державною нотаріальною конторою повідомлено ОСОБА_2 про те, що 23.05.2024 до державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора АТ «Креді Агріколь Банк» з вимогою спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , щодо погашення кредитної заборгованості в сумі 5116,35 грн. згідно кредитного договору №10/2282182 від 11.08.2021 року. Крім того, на виконання ст.ст. 1281, 1282 ЦК України роз'яснено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
02 березня 2023, 07 вересня 2023, 07листопада 2023, 02 квітня 2024 та 05 липня 2024 на ім'я відповідача ОСОБА_1 направлено вимогу з вимогою сплатити заборгованість, в порядку, передбаченому ст.ст.1281,1282 ЦК України. Проте, зазначена претензія залишилась без відповіді, заборгованість залишилась непогашеною.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Отже, позивач, довідавшись про смерть позичальника, виконуючи вимоги статті 1281 ЦК України, звернувся до нотаріальної контори з претензіє кредитора. В подальшому він реалізував своє право на пред'явлення позову про стягнення заборгованості.
Правовідносини, що виникають між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникають між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі смерті позичальника за кредитним договором (договором позики) за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
При цьому у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватися у межах вартості отриманого ними у спадщину майна.
Обов'язок доказування та подання доказів за змістом статей 12, 81 ЦПК України покладається на сторону, яка посилається на такі обставини, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто, згідно з вимогами ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов'язки. Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
Ураховуючи предмет спору в справі, до обов'язку позивача, як кредитора спадкодавця, належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, - обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Отже обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року в справі № 615/473/20 (провадження № 61-9358св21), від 22 червня 2022 року в справі № 592/8674/20 (провадження № 61-4657св21), від 05 жовтня 2022 року в справі № 521/10631/20 (провадження № 61-5934св22), від 04 березня 2020 року в справі № 2609/30529/12 (провадження № 61-11141св19), від 15 липня 2020 року в справі № 645/1566/16-ц (провадження № 61-37696св18), які не врахував апеляційний суд.
За обставин цієї справи, позивач, довідавшись про смерть позичальника, виконуючи вимоги статті 1281 ЦК України, з дотриманням строків, звернувся 22 червня 2022 року до нотаріальної контори з претензіє кредитора. В подальшому він реалізував своє право на пред'явлення позову про стягнення заборгованості, яка існувала на день відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачем в якості відповідача зазначено ОСОБА_1 і йому ж у вересні, листопаді 2023 року та квітні 2024 року Банком направлялися вимоги про сплату заборгованості як спадкоємцем боржника ОСОБА_3 . При цьому зазначалася адреса: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 був залучений судом до участі у справі в якості співвідповідача після отримання спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виснував, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є належними відповідачами у цій справі, оскільки прийняли спадщину.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.
У справі, що переглядається, вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останнім днем на прийняття спадщини є 17 жовтня 2022 року.
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до Першої первомайської державної нотаріальної контори, 01 грудня 2022 року звернувся син спадкодавця ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому у заяві вказав, що спадкоємцями ще є діти ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_5 та ОСОБА_5 , який проживає на території російської федерації.
Матеріали справи заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері не містять.
Відомості про реєстрації його місця проживання за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до РТГ Мигіївської сільської ради, що підтверджується довідкою сільського голови Мигіївської сільської ради ( а.с.39).
Колегія суддів зауважує, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості постановою Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо регулювання строку на прийняття спадщини.
Таким чином, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка діяла на час відкриття спадщини, суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17, від 23 жовтня 2024 року у справі № 212/3555/23.
Отже, з огляду на обставини цієї справи ні позивач, ні суд першої інстанції не звернули уваги на те, що з часу відкриття спадщини у шестимісячний строк, визначений статтею 1270 ЦК України, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався.
ОСОБА_2 звернувся після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини. ОСОБА_1 взагалі до нотаріальної контори не звертався, на час відкриття спадщини за місцем відкриття спадщини зареєстрований не був та не проживав. Саме по собі посилання на те, що він є спадкоємцем першої черги у заяві ОСОБА_2 від 01 грудня 2022 року без його заяви про прийняття спадщини, чи надання доказів проживання та реєстрації із спадкоємцем за однією адресою на день відкриття спадщини, не свідчить про прийняття ним спадщини.
Докази надання відповідачам додаткового строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини матеріали справи не містять.
За такого колегія суддів приходить до висновку, що позивач не довів наявність спадкоємців боржника. А тому у задоволені позову слід відмовити саме з цих підстав.
Висновок же суду першої інстанції проте, що відповідачі прийняли спадщину, а відтак повинні відповідати за зобов'язаннями спадкодавця, зважаючи на обставини справи, є необґрунтованим.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна, обов'язок доведення обсягу спадкового майна та його вартості покладається на спадкоємця, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц (провадження № 61-44960св18).
А відтак колегія суддів не погоджується з висновком суду про покладання обов'язку по доведенню наявності спадкового майна на час відкриття спадщини, його вартість, на позивача, та вважає доводи апеляційної скарги в цій частині слушними.
За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилилися щодо мотивів такої відмови. Тому оскаржене судове рішення належить змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо його ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 376 ЦПК України).
У зв'язку із наведеним апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково; рішення суду першої інстанції змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови; а в іншій частині залишити без змін.
Оскільки апеляційний суд змінює судове рішення, але лише у частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.
Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частинку в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 22 вересня2025 року.