Справа № 131/286/25
Провадження № 22-ц/801/1880/2025
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.
Доповідач:Міхасішин І. В.
16 вересня 2025 рокуСправа № 131/286/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.
з участю секретаря судового засідання: Литвин Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 131/286/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Олексієнка О. Ю., -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 74 роки, в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка (пай) площею 2.2742 га., яка розташована на території Жорнищенського старостинського округу Іллінецької міської ради. ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_2 , є єдиними спадкоємцями померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Позивач звернулася до Приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюка Т.Є., однак, отримала відмову нотаріуса щодо заведення спадкової справи у зв'язку з тим, що нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини та роз'яснення про своє право звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 не мала змоги подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк так як не могла залишити хворого чоловіка без догляду. Крім того, позивач ОСОБА_1 завернулась до відповідача ОСОБА_2 , щоб отримати письмову згоду на подання нею заяви на прийняття спадщини, так як вона пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини та отримала відмову в наданні такої згоди. Тому, позивач просить суд визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном один місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 червня 2025 року В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, позивачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясувано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосуванно норми матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Ковальчук В.Ю. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просив рушення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання з проханням провести розгляд справи у її відсутність.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність осіб, які не з'явилися.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 100). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на його майно.
Згідно матеріалів спадкової справи №137/2021 відповідач ОСОБА_2 23 листопада 2021 року звернулась до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Вінницької області Таранюка Т. Є. з заявою про прийняття спадщини. Крім того, згідно вказаної заяви остання повідомила, що крім неї спадкоємцем ще являється її сестра ОСОБА_1 .
У подальшому після вчинення всіх нотаріальних дій в межах даної спадкової справи ОСОБА_2 25.10.2024 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,4539 га, що розташована на території Іллінецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області (раніше на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області); земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5825 га, що розташована на території Іллінецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області (раніше на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області); земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2742 га, що розташована на території Іллінецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області (раніше на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області).
Так, відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1269 та частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини через необізнаність про заповіт, тяжкий майновий стан та стан здоров'я, то правові підстави для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, позивач в обґрунтування своїх вимог вказала, що основною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини була тяжка хвороба чоловіка, що унеможливлювало її відлучитись за межі населеного пункту в якому вона проживала, щоб подати відповідну заяву до нотаріуса. В підтвердження обставини хвороби чоловіка позивач надала відповідні медичні документи, що підтверджують діагноз.
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно позицій викладених в постановах ВС щодо розгляду справ про надання строку для подання заяви про прийняття спадщини, установлено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. (Постанова КЦС ВС від 16.08.2023 у справі №758/13293/18)
Крім того, за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та е незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою».
Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину. (Постанова Великої Палати Верховного суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23)
Таким чином, сама по собі наявність у чоловіка позивача тяжкої хвороби не є перешкодою для дотримання вимог законів, зокрема, і стосовно порядку та строків прийняття спадщини.
Враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачка не довела існування об'єктивних та неподоланних перешкод для прийняття спадщини, а отже нею не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, що, в свою чергу, не дає підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 червня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник