Справа № 740/4373/25
Провадження № 2/740/2010/25
22 вересня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 05.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4083265 (далі - Договір). За умовами Договору сума кредиту становить 5 000,00 грн. Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповіді мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору.
26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 4083265.
16.12.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3151818361-161942.
07.03.2023 було укладено договір № 07/03/23 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3151818361-161942.
У подальшому, 18.02.2025 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору № 07/03/23 відступило право вимоги за договором № 3151818361-161942 до відповідача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Згідно з розрахунком заборгованості станом на день формування позовної заяви, відповідач має заборгованість за договорами № 4083265 від 05.11.2021 та № 3151818361-161942 від 16.12.2021 у розмірі 26 858,49 грн, з яких:
1) за договором № 4083265 - 21 970,49 грн, що включає: заборгованість за основними зобов'язаннями - 4428,00 грн; заборгованість за процентами - 16592,49 грн; заборгованість за комісією - 950 грн;
2) за договором № 3151818361-161942 - 4888,00 грн, з яких: заборгованість за основними зобов'язаннями - 1500,00 грн; заборгованість за процентами - 3388,00 грн.
Враховуючи не виконання ОСОБА_1 умов договору, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за договорами № 4083265 від 05.11.2021 та № 3151818361-161942 від 16.12.2021 у загальному розмірі 26 858,49 грн, понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 07.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 4083265.
Згідно з п. 1.1. вказаного Договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 гривень.
Згідно з п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3 750,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
За п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Довідкою про ідентифікацію, яка міститься у матеріалах справи, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора S86144.
За умовами укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з відповідачем в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «МІЛОАН» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 4083265, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 26-07/2024 від 26.07.2024 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 970,49 грн, з яких: 4428,00 грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 16 592,49 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 950 грн заборгованість за комісіями.
Також 16.12.2021 між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3151818361-161942, відповідно до якого їй було надано кредит, у розмірі 1500 грн., строком до 30.12.2021, зі сплатою 0,5% в день за кожен день користування кредитом. Відповідачка своїх зобов'язань за договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, в сумі 4888,00 грн, з яких: 1500 грн заборгованість за основним зобов'язанням та 3388,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
07.03.2023 ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «Коллект Цент» уклали договір № 07/03/23, відповідно до якого ТОВ «Коллект Цент» набуло право вимоги за кредитними договорами в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 3151818361-161942.
18.02.2025 ТОВ «Коллект Цент» та ТОВ «Факторинг Партнерс», уклали Договір відступлення права вимоги № 18-02/25, згідно вищевказаного договору, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» включно і до ОСОБА_1 за договором № 3151818361-161942.
Загальний розмір заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами становить 26 858, 49 грн, з яких: 5928,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 980, 49 грн заборгованість за нарахованим відсотками та 950 грн заборгованість за комісіями.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1 .
Норми права, які були застосовані судом
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За частинами 8, 12 статті 11 цього Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У статті 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, відповідно до частин 1-2 ст. 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Надані позивачем розрахунки заборгованості за договором, у ході розгляду справи відповідач не оспорила.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідачка порушує зобов'язання за вказаним договором.
За ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
Мотиваційна оцінка та висновки суду
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке є правонаступником кредитодавців.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надала доказів повернення кредиту, так само як і альтернативного розрахунку заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з останньої на користь позивача заборгованості за договорами № 4083265 та №3151818361-161942 у загальному розмірі 26 858, 49 грн, з яких: 5928,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 980, 49 грн заборгованість за нарахованим відсотками та 950 грн заборгованість за комісіями.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правової допомоги були надані такі документи:
1) договір про надання правової допомоги з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» № 02-07/2024 від 02.07.2024;
2) прайс-лист Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» затверджений рішенням загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023;
3) заявку на надання юридичної допомоги № 346 від 02.06.2025 за Договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024;
4) витяг з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025.
Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, дійшов переконання, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано підтвердження оплати відповідних послуг однієї юридичної особи на користь іншої юридичної особи. А відтак відсутнє підтвердження реальності господарської операції. Підтвердними документами є первинні облікові документи в розумінні ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", наприклад платіжне доручення або виписка з банку, що підтверджують оплату правових послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду. Відповідно до постанови Великої Палати ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підставі викладеного, керуючись статтями статтями 4, 10, 76, 133, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договорами № 4083265 від 05.11.2021 та № 3151818361-161942 від 16.12.2021 у загальному розмірі 26 858 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн 49 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2 422 грн 40 коп. судового збору.
У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ: 42640371, юридична адреса: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ