Справа № 729/1566/25
2/729/798/25
22 вересня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі судді Булиги Н.О., розглянувши заяву судді Булиги Наталії Олександрівни про самовідвід по цивільній справі за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю у справі Булигу Наталію Олександрівну.
У процесі підготовки справи до судового розгляду, головуюча суддя заявила самовідвід, у зв'язку з перебуванням у неприязних відносинах із відповідачкою ОСОБА_1 , яка у 2020 році зверталася зі скаргою на дії судді Булиги Н.О. до Вищої ради правосуддя, що в подальшому може викликати сумнів в прийнятому нею рішенні за результатами розгляду справи.
Заява головуючої судді про самовідвід у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
Як зазначено у ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з'їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, зокрема, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Частинами 8,9 вказаної статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 17.09.2019 виніс постанову у справі №277/599/15-к, відповідно до якої зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з суб'єктивним та об"єктивним критеріями.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов'язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).
Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Таким чином, враховуючи факт того, що головуюча суддя перебуває у тривалих неприязних відносинах із відповідачкою Хуторною С.В., наявність суб"єктивного критерію, заявлений суддею самовідвід підлягає задоволенню
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Заяву судді Булиги Наталії Олександрівни про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Булигу Наталію Олександрівну від участі в розгляді цивільної справи за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,.
Цивільну справу за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Н.О.Булига