Справа № 596/670/25Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.
Провадження № 22-ц/817/953/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
17 вересня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику сторін, цивільну справу № 596/670/25 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «ДАРИ ДОЛИНИ», інтереси якого представляє адвокат Квятковський Дмитро Васильович, на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 липня 2025 року, постановлену суддею Цвинтарною Т.М., у справі за позовом Фермерського господарства «ДАРИ ДОЛИНИ» до ОСОБА_1 , Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Гречанівський Анатолій Ярославович про визнання права власності на майно,-
у травні 2025 року ФГ «ДАРИ ДОЛИНИ» звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1 , Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу, Гречанівський А.Я., про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільського виробництва, площею 1,9447 га., кадастровий номер 6121681000:01:001:0286, що розташована за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, Городницька сільська рада у відповідності до проведених публічних торгів по реалізації лота на підставі протоколу № LAP 001-UA-20250213-06009 від 17.03.2025.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 липня 2025 року цивільну справу № 596/670/25 за позовом адвоката Квятковського Дмитра Васильовича в інтересах позивача фермерського господарства «ДАРИ ДОЛИНИ» до ОСОБА_1 , Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Гречанівський Анатолій Ярославович про визнання права власності на майно передано до Господарського суду Львівської області, в провадженні якого перебуває справа №914/1192/25 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
В апеляційній скарзі Фермерське господарство “ДАРИ ДОЛИНИ», в інтересах якого діє адвокат Квятковський Д.В., просить скасувати ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 липня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції припустився порушення процесуальних норм та дійшов помилкового висновку про передачу справи до Господарського суду Львівської області, оскільки спір не стосується майна, яке належить боржнику на момент його неплатоспроможності. Спірна земельна ділянка була відчужена боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вказує, що після проведення аукціону і повного розрахунку, позивач набув право власності на цю ділянку ще 07.04.2025 на підставі акта державного виконавця. Отже, станом на дату відкриття справи про неплатоспроможність (14.05.2025) спірне майно не входило до складу ліквідаційної маси боржника і не належало йому.
Зазначає, що позовна вимога спрямована на підтвердження факту визнання прав позивача - і не націлена на майно боржника чи вимоги до нього в контексті ст.7 КУзПБ.
Вважає, що об'єкт спору вже вибув з власності боржника, тому відсутній предмет для розгляду “щодо майна боржника» у межах справи про банкрутство, оскільки не заявлено майнових вимог до боржника.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом термін не поступив. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п.1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Передаючи справу до Господарського суду Львівської області, суд першої інстанції виходив з того, що всі майнові спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинні проводитись господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи, та узгоджується з вимогами чинного законодавства виходячи з такого.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У частині 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Також зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.
Крім цього Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15 вказав, що «норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Верховним Судом, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Захист прав таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство позивача або відповідача.
Урегулювання процедури розгляду спорів до позивача або відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції та підсудності справ одному господарському суду, який акумулює усі майнові спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство».
З матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2025 року ФГ «ДАРИ ДОЛИНИ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Гречанівський Анатолій Ярославович про визнання права власності на майно.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 травня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі.
05 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Півторак В.М. через систему “Електронний суд» подав клопотання про направлення справи № 596/670/25 за підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі № 914/1192/25 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .
Встановивши, що у даній справі розглядається спір, зазначений у ч. 2 ст. 7 КУзПБ, Господарським судом Львівської області 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , враховуючи вказані норми процесуального права та висновки Верховного Суду, суд першої інстанції законно та обґрунтовано передав справу за позовом Фермерського господарства «ДАРИ ДОЛИНИ» до ОСОБА_1 , Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Гречанівський Анатолій Ярославович про визнання права власності на майно до Господарського суду Львівської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 914/1192/25 про неплатоспроможність фізичної особи-боржника ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір стосується майна, яке не належить боржнику на момент його неплатоспроможності є необґрунтованими, оскільки позивач саме на підставі рішення просить визнати право власності на спірне майно, тому процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до Господарського суду Львівської області, постановлена з додержанням вимог процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд , -
Апеляційну Фермерського господарства «ДАРИ ДОЛИНИ», інтереси якого представляє адвокат Квятковський Дмитро Васильович, на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 липня 2025 року, залишити без задоволення.
Ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Текст постанови виготовлений 17 вересня 2025 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома