Справа № 675/841/25
Провадження № 2/675/547/2025
"02" вересня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Демчука П.В.,
за участю секретаря судового засідання Григор'євої О.С.,
позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки - адвоката Кучерука Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Ізяслав Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулась до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки по лінії батька ОСОБА_2 . На час смерті, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі, на земельну частку (пай) площею 2,35 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Полісся» згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0238852, виданого на підставі розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації від 22 травня 1996 року № 111.
Після смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступив син - ОСОБА_3 , який взяв під охорону спадкове майно.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син, батько позивачки ОСОБА_3 , але спадкових прав не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 не склав заповіт, тому спадкування його майна здійснюється по закону, відповідно до черговості спадкоємців.
Після смерті ОСОБА_3 позивачка вступила в управління та володіння спадковим майном (довідка Плужненської сільської ради від 08.04.2025 за №13.1-04/220/2025).
ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_3 .
Будучи спадкоємцем першої черги майна батька, позивачка звернулась до державного нотаріуса Ізяславської державної нотаріальної контори Довбиш В.П. з метою видачі їй свідоцтва про право на спадщину, за результатами чого, їй було видано повідомлення від 12.03.2025 року №256/02-14, згідно якого нотаріусу на підтвердження родинних відносин між спадкодавцями надані документи, що мають розбіжності, а саме: в свідоцтві про народження ОСОБА_3 матір'ю зазначена ОСОБА_4 , а у актовому записі про смерть ОСОБА_5 . Крім того, як правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай), що належав ОСОБА_2 надано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №023852, що має ознаки пошкодження/зіпсування. Враховуючи викладене, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, і це питання пропонується врегулювати в судовому порядку.
Оформити спадщину позивачка позбавлена можливості, оскільки актовий запис про народження ОСОБА_2 Державний архів Хмельницької області надати не може, оскільки метричні книги церкви с. Плужне на державне зберігання не надходили. Неможливість підтвердити родинний зв'язок ОСОБА_2 з ОСОБА_3 перешкоджає позивачці скористатись своїм правом на спадщину. Іншим чином довести факт родинних відносин не виявляється можливим, тому позивачка звернулася до суду з вищевикладеними позовними вимогами.
Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання у даній справі.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року закрито підготовче провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки- адвокат Кучерук Т.М. підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позові та просили їх задовольнити.
Представник Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кучерука Т.М., свідків, перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), що зареєстрований 02 грудня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 852, ОСОБА_6 на підставі рішення Ізяславської державної адміністраці від 22 травня 1996 року № 111, належить право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Полісся» згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ХМ №0238852.
ОСОБА_6 за життя набула право на земельну частку (пай) розміром 2,44 в умовних кадастрових гектарах без визначення її меж в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) розташована на землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» в с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області.
Відповідно до архівної довідки Архівного відділу № 2 Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області № 06-15/М-67/2024 від 14.02.2024 р., встановлено, що в розпорядженні Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 22 травня 1996 року № 111, є відомості про затвердження вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах колективних сільськогосподарських підприємств. В списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» с.Борисів Ізяславського району Хмельницької області, які мають право на земельну частку (пай) під № 859 значиться ОСОБА_7 .
Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 355/281-25 від 17.02.2025 р. встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначеної в сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0238852, виданої 22.05.1996 року члену КСП «Полісся» с.Борисів гр. ОСОБА_2 (Оксані) розміром 2,35 в умовних кадастрових гектарах, становить 9332,02 грн.
Відповідно до повідомлення Державного архіву Хмельницької області № М-978/01.01-18/2025 від 08.04.2024 р., книги державної реєстрації актових записів про смерть по Ізяславському району Хмельницької області за 1998 рік на державне зберігання не надходили, тому надати інформацію про смерть ОСОБА_8 не можуть.
Відповідно до довідки Плужненської сільської ради від 13.02.2024 за №02- 20/1/148 ОСОБА_7 , на дату смерті, проживала за адресою: АДРЕСА_1 та склад її сім'ї був наступний: ОСОБА_3 - син; ОСОБА_9 - невістка; ОСОБА_10 - внук; ОСОБА_11 - невістка; ОСОБА_12 - онук; ОСОБА_13 - внучка.
Відповідно до довідки Плужненської сільської ради від 08.04.2025 за №13.1-04/219/2025, після смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступив син - ОСОБА_3 , який взяв під охорону спадкове майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 08.09.2020 р.
Згідно довідки Плужненської сільської ради від 08.04.2025 за №13.1-04/220/2025, фактично після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступила його дочка ОСОБА_1 , яка взяла спадкове майно під свою охорону.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 уклали шлюб 04 травня 1986 року, зареєстрований виконавчим комітетом Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, про що складено актовий запис № 3. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_15 змінила прізвище з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 ».
Відповідно до довідки Плужненської сільської ради від 13.02.2024 за №02- 20/1/149 ОСОБА_3 , на дату смерті, проживав за адресою: АДРЕСА_1 та склад його сім'ї був наступний: ОСОБА_9 - дружина; ОСОБА_10 - син; ОСОБА_11 - невістка; ОСОБА_12 - внук; ОСОБА_13 - внучка.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повідомленням Ізяславської державної нотаріально контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.03.2025 року №256/02-14, встановлено, що нотаріусу на підтвердження родинних відносин між спадкодавцями надані документи, що мають розбіжності, а саме: в свідоцтві про народження ОСОБА_3 матір'ю зазначена ОСОБА_4 , а у актовому записі про смерть ОСОБА_5 . Крім того, як правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай), що належав ОСОБА_2 надано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №023852, що має ознаки пошкодження/зіпсування. Враховуючи викладене, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.
Крім того, актовий запис про народження ОСОБА_2 Державний архів Хмельницької області надати не може, оскільки метричні книги церкви с. Плужне на державне зберігання не надходили, що підтверджується відповідним листом Державного архіву Хмельницької області № М-24/01.01-18/24 від 12 січня 2025 року.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_18 підтвердили факт, що ОСОБА_2 , яка проживала в с.Сторониче Ізяславського району, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір'ю ОСОБА_3 .
Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною п'ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) зокрема є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Суд приходить до висновку, що оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов'язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини), то спадкуванню підлягають і права та обов'язки щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходились у володінні спадкодавця хоча і не були оформленні у встановленому законом порядку та зареєстровані. А отже такі права та обов'язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати майнове право чи об'єкт нерухомості та до юридичного оформлення прав власності на нього спадкоємцем.
Окрім цього, згідно п.п.1 ч.1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що дійсно позивачка не має можливості оформити права на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай), після смерті батька, оскільки відсутні документи, які б свідчили про родинні відносини між матір'ю і сином. Це підтверджується повідомленням державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.03.2025 р.
Дана обставина є перешкодою для оформлення позивачем своїх спадкових прав після смерті спадкодавця.
Одночасно, дослідивши вищевказані докази суд приходить до висновку про підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як сином та матір'ю.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України та роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", із змінами та доповненнями, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно п.7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно п.2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Встановлення в судовому порядку факту родинних відносин позивачу необхідно для оформлення спадкових прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також те, що заява про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для заявника, а встановити його іншим шляхом неможливо, суд приходить до висновку, що факт родинних відносин за ступенем спорідненості матір-син між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знайшов своє підтвердження в суді.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, ч. 1 ст. 268, ст.ст.315, 319, 352, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка проживала в с. Сторониче Ізяславського району Хмельницької області і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір'ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) в землях, які перебували в колективній власності КСП «Полісся» с. Борисів Шепетівського (раніше - Ізяславського) району у розмірі 2,35 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_2 на підставі рішення Ізяславської районної державної адміністрації відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0238852.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В.Демчук