Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/475/25
Провадження № 2/670/302/25
18 вересня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
представника позивача Кондрат Л.Г.
представника відповідача Побережної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 10.12.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 0966537150. Відповідно до умов вказаного Договору, який укладено в електронній формі, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем. Умови користування кожним траншем визначаються сторонами договору. Договором надання позики передбачено, що транші надаються позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети, яка є невід'ємною частиною договору. Порядок і умови надання ТОВ «Інфінанс» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін договору також регулюють Правила, з якими відповідач ознайомився до укладення договору, які також є невід'ємною частиною договору. 01.03.2020 року відповідач підписав електронним цифровим підписом пропозицію (оферту) на отримання четвертого траншу кредиту згідно заявки-анкети від 01.03.2020 року № 2628593377 в рамках договору надання позики, на підставі якої ТОВ «Інфінанс» перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі, встановленому договором. 14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 14-07/21, згідно умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0966537150. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, згідно умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0966537150. Відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, зокрема не повертає кредитні кошти та не сплачує відсотки за користування кредитом. Сума заборгованості відповідача на час складання позовної заяви становить 75049 грн 99 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 4000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами 71049 грн 99 коп. Проте з урахуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 0966537150 від 10.12.2019 року у розмірі 53209 грн 99 коп., з яких заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 4000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами 49209 грн 99 коп. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн 00 коп.
Ухвалою від 07.07.2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав вказаних у позовній заяві. Пояснила, що строк користування 4 траншем складав 30 днів, але пунктом 3.5. Договору № 0966537150 від 10.12.2019 р. сторони погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору, зобов'язання позичальника продовжується на весь період фактичного користування кредитом (траншем) і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом (траншем), а саме 1,75 % за кожний день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту (траншу). Заперечувала проти відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача Побережна І.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що відповідач дійсно отримав кредит у розмірі 4000 грн, погашення тіла кредиту та відсотків не здійснював. Позов визнає частково, оскільки погоджується з вимогами позивача про сплату 4000 грн тіла кредиту та 2100 грн відсотків за користування кредитом строком 30 днів. У решті позовних вимог просила відмовити через необґрунтованість, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється, а права та інтереси кредитодавця поза строком кредитування забезпечуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Також просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 0 грн, оскільки вартість виконаних представником позивача робіт є завищеною, не відповідає критерію обґрунтованості та розумності, а отже є неспіврозмірними зі складністю справи, не є фактичними та неминучими, не підтверджено факт оплати гонорару. Просить стягнути на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Судом встановлено, що 10.12.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 (надалі Договір № 0966537150), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 1f214v, який відправлено на фінансовий номер +380966537150.
Відповідно до положень пунктів 1.1., 1.2. Договору № 0966537150 товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka», які є невід'ємною частиною договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.
Згідно положень пункту 1.6. Договору № 0966537150 максимальна відсоткова ставка, яка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості становить 1,75 %. Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.
Згідно пункту 1.15. Договору № 0966537150 розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.
Відповідно до пункту 2.9. Договору № 0966537150 позичальник зобов'язаний повернути вчасно отримані кредитні кошти та сплатити відсотки за користування фінансовим кредитом та інші платежі, передбачені договором.
Згідно пункту 3.5. Договору № 0966537150сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору або додатковими угодами між сторонами, зобов'язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 цього Договору менше ніж 1,75 відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою ставкою, визначеною відповідно до п. 1.15 Договору скасовуються з першого дня прострочення кредитом (траншем) і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом (траншем), а саме 1,75 відсотків за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту (траншу). Причому, сторони погодили, що товариство має право застосувати до позичальника одноразовий штраф за неналежне виконання умов Договору, у зв'язку з неповерненням кредиту позичальником у обумовлений строк сторонами, який розраховується як сума залишку коштів за кожний день користування кредитом (траншем), в період строкового користування кредитом (траншем) помножена на відсоткову ставку, яка розраховується по формулі 1,75 % мінус відсоткова ставка встановлена відповідно до п. 1.15 Договору.
На підставі Акцепту оферти від 01.03.2020 р. на отримання 4 траншу кредиту згідно Заявки-Анкети № 2628593377 від 01.03.2020 року в рамках Договору № 0966537150 (а.с. 19 на звороті) підписану електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором 6w7w4z, відповідач ОСОБА_1 01.03.2020 року отримав четвертий транш кредиту в сумі 4000 грн шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 , що підтверджується листом № 21721/404 від 21.07.2021 року, наданим ТОВ «Інфінанс», та листом № 1980_250307105151 від 07.03.2025 року, наданим ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», про видачу коштів у сумі 4000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРay.ua - 49920480. Отримання кредиту (четвертого траншу) у розмірі 4000 грн визнається представником відповідача, а тому не підлягає доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, не здійснював повернення тіла кредиту та відсотків за його користування, внаслідок чого утворилася заборгованість.
14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 у списку рахується за № 6429. Перехід права вимоги до ТОВ «Вердикт Капітал» (п. 6.1.4 Договору № 14-07/21) підтверджується платіжним дорученням від 14.07.2021 року, актом приймання-передавання реєстру боржників від 14.07.2021 року та реєстром боржників.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт-Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору за плату права вимоги до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, в тому числі і за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Згідно реєстру боржників до договору про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року відповідач ОСОБА_1 у списку рахується за № 10453. Перехід права вимоги до ТОВ «Коллект Центр» (п. 5.2. Договору № 10-01/2023) підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 року та реєстром боржників.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Законом України «Про електронні довірчі послуги» визначено правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» (надалі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною 12 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на 13.06.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року становить 75049 грн 99 коп., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами 71049 грн 99 коп.
Суд не бере до уваги як необґрунтовані твердження представника відповідача про те, що відповідачу необхідно нараховувати відсотки лише в межах строку кредитування 30 днів, який передбачений пропозицією про надання 4 траншу та акцептом оферти від 01.03.2020 р. Так, в акцепті оферти від 01.03.2020 р. відповідач ОСОБА_1 погодився з умовами оферти від ТОВ «Інфінанс» і згоден на отримання 4 траншу в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року. Нею визначені основні умови кредиту (траншу): розмір кредиту 4000 грн, строк користування кредитом (траншем) 30 днів, строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року - 3 роки (09.12.2022 р.), відсоткова ставка 1.75 % за 1 день користування кредитом, а інші умови викладені у Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «POZICHKA» та Договорі надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року. Загальний строк кредитування - 30 днів, встановлений сторонами у пропозиції та акцепті (а.с. 10), які є додатками № 3 та № 4 при наданні 4 траншу, відповідає вимогам п. 1.15 Договору № 0966537150. Але згідно п. 3.5 Договору № 0966537150 сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору, зобов'язання позичальника продовжується на весь період фактичного користування кредитом (траншем) і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом (траншем), а саме 1,75 % за кожний день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту (траншу). Таким чином, сторони у Договору № 0966537150 передбачили продовження строку кредитування у разі користування позичальником кредитом (траншем) понад строк кредитування, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України), асторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Тому відповідач, укладаючи Договір № 0966537150 погодився з усіма умовами надання кредиту, в тому числі і продовження строку кредитування у разі продовження користування позичальником кредитом (траншем) понад строк кредитування, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Тому суд вважає, що позивач згідно розрахунку заборгованості правомірно нараховував відповідачу відсотки за користування кредитом (траншем) до 09.12.2022 р. - дня закінчення строку дії Договору № 0966537150.
Із позовної заяви вбачається, що позивач враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить суд стягнути з відповідача наявну заборгованість частково, а саме у розмірі 53209 грн 99 коп., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами 49209 грн 99 коп. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог. Тому зменшенням позивачем розміру нарахованих відсотків є правом позивача.
Враховуючи викладене та відповідно до вимог ст.ст. 514, 516, 526, 629, 1048, 1054 ЦК України стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року в розмірі 53209 грн 99 коп., а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., сплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 0531130001 від 20.06.2025 року.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2024 року між Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір про надання правової допомоги № 01-07/2024.
Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 391 від 01.05.2025 року, витягу з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року вбачається, що вартість наданих Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 16000 грн, з яких 4000 грн за надання 2 годин усної консультації з вивченням документів (вартістю 2000 грн за годину), та 12000 грн за складання позовної заяви (вартістю 3000 грн за годину).
Складання типової позовної заяви та надання усної консультації було оцінено у 16000 грн. При цьому ціна позову становить 53209 грн 99 коп. Суд, погоджується із запереченнями представника відповідача, викладеними у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в частині того, що вартість виконаних представником позивача робіт є завищеною, не відповідає критерію обґрунтованості та розумності, а отже є неспіврозмірними зі складністю справи.
Так, у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою- п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.
Оскільки справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, а тому розмір таких витрат у 16000 грн не відповідає принципу розумності та є неспівмірним до предмету та ціни позову. Крім того, суд враховує поведінку відповідача, який частково визнає позовні вимоги, а тому суд вважає, що відповідно до ч. 2-3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. Твердження представника відповідача про ненадання позивачем доказів витрат на професійну правничу допомогу суд не бере до уваги як необґрунтоване, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 10.11.2021 р. по справі № 329/766/18.
На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 628, 629, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0966537150 від 10.12.2019 року в сумі 53209 (п'ятдесят три тисячі двісті дев'ять) грн 99 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 4000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 49209 грн 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ідентифікаційний код юридичної особи 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, Київська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 22.09.2025 року.
Суддя В.А. Мамаєв