БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/595/25
Провадження № 2/669/312/25
12 вересня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,
з участю секретаря судового засідання Валігури А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір'я в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
09 липня 2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 6000 грн, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову вказала, що між нею та відповідачем 08 травня 2002 року Білогірським райвідділом реєстрації актів громадянського Хмельницької області було розірвано шлюб, актовий запис № 30.
Позивачка зазначила, що, незважаючи на розірвання шлюбу, вона та відповідач періодично відновлювали подружні стосунки та проживали разом, проте знову розходилися після сварок. У цих відносинах народилися троє дітей: син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачка вказала, що після народження доньки будь-які стосунки з відповідачем були припинені.
ОСОБА_1 пояснила, що оскільки діти народилися у батьків, шлюб яких не був зареєстрований, реєстрація могла відбутися лише за згодою батька. Не отримавши такої згоди, позивачка зареєструвала синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на своє ім'я відповідно до вимог статті 135 Сімейного кодексу України. Дочка ОСОБА_7 зареєстрована на ім'я батька - відповідача.
Позивачка зазначила, що дитина проживає з нею, відповідач не бере участі в її утриманні, що при нинішньому складному матеріальному становищі створює значні труднощі. З огляду на те, що витрати на дитину постійно зростають, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.
Оскільки добровільно про сплату коштів домовитися не вдалося, позивачка змушена звернутись до суду.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2025 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 будучи своєчасно та належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилась, проте 12 вересня 2025 року подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, окрім того, просила справу проводити за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотньою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву відповідач до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач, враховуючи положення ст. ст. 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 08 травня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Білогірським райвідділом реєстрації актів громадянського Хмельницької області було розірвано шлюб, актовий запис № 30. Окрім того встановлено, що подружжя від шлюбу має трьох дітей, одна з яких дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 березня 2021 року, актовий запис № 23.
Окрім того, згідно довідок, виданих Білогірською селищною радою Шепетівського району Хмельницької області від 03 липня 2025 року № 3969 та № 3668, позивачка ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_3 та здійснює за нею догляд.
Статтею ст. 198 Сімейного Кодексу України (далі по тексту - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Частиною 1 ст. 199 СК України встановлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Згідно ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У ч. 2 ст. 182 цього ж Кодексу вказано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 183 того ж Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує потреби дитини щодо належного утримання, відсутність даних про розмір доходів сторін та стан здоров'я дитини та відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, доказів того, що не може працювати за станом здоров'я чи з інших причин суду не надав, а тому здатний та зобов'язаний утримувати свою малолітню дочку до досягнення нею повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище останнього, а також неналежне матеріальне забезпечення позивачки, що зумовлене додатковою потребою коштів на утримання малолітньої ОСОБА_6 , і вважає за необхідне визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача коштів в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 гривень щомісячно, починаючи з 09 липня 2025 року, тобто з дня пред'явлення позову, і до досягнення нею повноліття.
При таких обставинах позов про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 81, 229, 263, 274, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 гривень, щомісячно, починаючи з 09 липня 2025 року, тобто з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ