нп 2/490/1501/2025 Справа № 490/11518/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
18 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романової К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у загальному розмірі 206006,04 грн та судові витрати у сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 14.05.2021 кредитний договір №2001874183301, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 36018 грн; 29.08.2021 кредитний договір №1010198363, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 40000 грн; 08.12.2021 кредитний договір №1010332665, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 59600 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.10.2024 склала: по кредитному договору від 14.05.2021 № 2001874183301 - 62723,75 грн, з яких: 36013,29 грн - заборгованість за кредитом; 26710,46 грн - заборгованість процентами; по кредитному договору від 29.08.2021 № 1010198363 - 54028,96 грн, з яких: 31616,68 грн - заборгованість за кредитом; 7,36 грн - заборгованість за процентами; 22404,92 грн - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 08.12.2021 № 1010332665 - 89253,33 грн, з яких: 54633,8 грн - заборгованість за кредитом; 13,53 грн - заборгованість процентами; 34606 грн - заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 06.10.2024 склала 206006,04 гривень. Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
На теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «ПУМБ», у зв'язку з чим представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 206006,04 грн та судовий збір в розмірі 2472,07 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Після виконання приписів ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 27.12.2024 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем реєстрації. Будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачу направлялися повістки про виклик у судові засідання, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Згідно позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 755/17944/18 від 10.05.2023 року, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (Постанова ВС від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачки про розгляд даної справи, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а тому справу слід розглянути за відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Щодо укладення Кредитного договору №№2001874183301 від 14.05.2021 року
14.05.2021 року ОСОБА_1 підписано заяву №2001874183301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій останній просив відкрити на його ім'я поточний рахунок та видати йому кредитну картку № НОМЕР_1 з кредитним лімітом в сумі 30 000,00 грн.
Згідно Довідки про збільшення кредиту, 14.05.2021 року ОСОБА_1 по Договору №2001874183301 від 14.05.2021 р. встановлено кредитний ліміт у сумі 30 000,00 грн, за період з 18.08.2021 по 13.12.2021 ліміт збільшено до 39000,00 грн, 27.02.2022 року ліміт зменшено до 31018,00 грн, а 03.03.2022 року ліміт збільшено до 36018,00 грн.
Відповідно до Заяви №2001874183301 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 14.05.2021 р., а також паспорту споживчого кредиту з умовами яких погодився відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису, визначено:
- фіксована процентна ставка - 47,88 % річних;
- строк дії Кредитного ліміту 12 місяців з дня надання Кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія Кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО;
Отже, встановлене свідчить про те, що сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами.
Щодо укладення Кредитного договору №1010198363 від 29.08.2021 року
29.08.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», в електронному вигляді, укладено Кредитний договір №1010198363, шляхом підписання відповідачем, за допомогою ОТР-паролю, Заяви №1010198363 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на наступних умовах.
Підписанням цієї Заяви Позичальник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).
1. Найменування кредитного продукту: Кредит на загальні цілі - GP X-sell ВСЕЯСНО online (24).
2. Цільове призначення: загальні споживчі цілі.
3. Сума : 40 000 (Гривні).
4. Строк (в місяцях): 24.
5. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99%.
6. Розмір процентної ставки: 0,01% річних.
7. Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами).
8. Спосіб надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: банківський переказ на рахунок НОМЕР_2 , в АТ «ПУМБ», Код Отримувача 2406211552, Отримувач ОСОБА_1 .
В Заяві №1010198363 від 29.08.2021 року наведено також графік платежів, за яким сума повернення здійснюється рівними частинами (ануїтентно); дата платежу - до 29 числа кожного календарного місяця; платіжні періоди - з 29.08.2021 по 29.08.2023; усього за 24 місяці 68708,06 грн; сума платежу за розрахунковий період - 2862,84 грн щомісяця та 2862,74 грн останній платіж; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1196,00 грн щомісяця, усього за 24 місяці - 28704,00 грн.
Надання кредитних коштів в сумі 40000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією TR.51763824.21447.8810 від 29.08.2021 року.
Крім того, до укладення кредитного договору 29.08.2021 року ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування по кредитному договору №1010198363 від 29.08.2021 року.
Отже, встановлене свідчить про те, що сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами.
Щодо укладення Кредитного договору №1010332665 від 08.12.2021 року
08.12.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», в електронному вигляді, укладено Кредитний договір №1010332665, шляхом підписання відповідачем, за допомогою ОТР-паролю, Заяви №1010332665 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на наступних умовах.
Підписанням цієї Заяви Позичальник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).
1. Найменування кредитного продукту: Кредит на загальні цілі - GP X-sell ВСЕЯСНО online (24).
2. Цільове призначення: загальні споживчі цілі.
3. Сума : 59600 (Гривні).
4. Строк (в місяцях): 24.
5. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99%.
6. Розмір процентної ставки: 0,01% річних.
7. Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами).
8. Спосіб надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: банківський переказ на рахунок НОМЕР_2 , в АТ «ПУМБ», Код Отримувача 2406211552, Отримувач Івженко Олександр Андрійович.
В Заяві №1010332665 від 08.12.2021 року наведено також графік платежів, за яким сума повернення здійснюється рівними частинами (ануїтентно); дата платежу - до 08 числа кожного календарного місяця; платіжні періоди - з 08.12.2021 по 08.12.2023; усього за 24 місяці 102375,14 грн; сума платежу за розрахунковий період - 4265,63 грн щомісяця та 4265,65 грн останній платіж; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1782,04 грн щомісяця, усього за 24 місяці - 42768,96 грн.
Надання кредитних коштів в сумі 59600,00 грн підтверджується платіжною інструкцією TR.54317778.47672.25578 від 08.12.2021 року.
Крім того, до укладення кредитного договору 08.12.2021 року ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування по кредитному договору №1010332665 від 08.12.2021 року.
Отже, встановлене свідчить про те, що сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами.
Щодо стягнення заборгованості за Кредитними договорами.
07.10.2024 року АТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення), в якій доведено до відому останнього, що станом на 06.10.2024 року існує заборгованість по кредитних договорах: №2001874183301 від 14.05.2021 р.; №1010198363 від 29.08.2021 р. та №1010332665 від 08.12.2021 р. в загальній сумі 206006,04 грн, яку банк просив погасити протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа.
Відповідно до виписок з особового рахунку ОСОБА_1 , за період з 14.05.2021 року по 06.10.2024 року, з 29.08.2021 по 06.10.2024 та з 08.12.2021 по 06.10.2024 ним активно використовувалися кредитні кошти та здійснювалися грошові операції, зокрема зняття готівки та перерахування грошей на іншу картку.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р. № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року по справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року по справі № 760/7792/14-ц, від 22 квітня 2024 року по справі № 559/1622/19.
АТ «ПУМБ» свої зобов'язання за Кредитними договорами виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, використанні кредитні кошти, проценти та комісії не повернув.
Позивачем надано розрахунки заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ», з яких слідує, що розмір заборгованості за:
- Кредитним договором №2001874183301 від 14.05.2021 року складає 62723,75 грн, з яких: 36013,29 грн - заборгованість за сумою кредиту; 26710,46 грн - заборгованість за відсотками;
- Кредитним договором №1010198363 від 29.08.2021 року складає 54028,96 грн, з яких: 31616,68 грн - заборгованість по сумі кредиту; 7,36 грн - заборгованість по процентам; 22 404,92 грн - заборгованість по комісії;
- Кредитним договором №1010332665 від 08.12.2021 року складає 89 253,33 грн, з яких: 54 633,80 грн - заборгованість по сумі кредиту; 13,53 грн - заборгованість по процентам; 34606,00 грн - заборгованість по комісії.
Вказані розрахунки складені відповідно вимог до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Оскільки нормативно-правовими актами, в тому числі актами Національного Банку України, не затверджено зразок «Розрахунку заборгованості кредитним договором», тому розробка такого документу такого типу віднесена до компетенції кожної банківської установи.
За таких обставин, долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості є формою, встановленою банком, мета якого фіксування кредитної заборгованості позичальника.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.12.2020 по справі 278/2177/15-ц, суд визнає надані банком розрахунки заборгованості належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів електронного підпису, а саме, при здійсненні будь - якої операції між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та пов'язаний з електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення операції здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комп'ютерного сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
Верховний Суд у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Кредитні договора №1010198363 від 29.08.2021 року та №1010332665 від 08.12.2021 року укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (ОТР-пароль), що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст.1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно положенням пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.
Судом встановлено, що умовами Кредитних договорів №1010198363 від 29.08.2021 року та №1010332665 від 08.12.2021 року нарахування та сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання заяви з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
За такого, враховуючи вищенаведене, судом встановлено та не спростовано ОСОБА_1 , що позивачем виконані умови Кредитних договорів №2001874183301 від 14.05.2021 р., №1010198363 від 29.08.2021 р. та №1010332665 від 08.12.2021 р., кредити в розмірі, передбаченому умовами договорів, надані відповідачу, який не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, а отже вимоги щодо стягнення заборгованості в загальній сумі 206006,04 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейськоїкомісії з прав людини.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За такого, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2472,07 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за Кредитними договорами: №2001874183301 від 14.05.2021 року, №1010198363 від 29.08.2021 року та №1010332665 від 08.12.2021 року в загальній сумі 206 006,04 грн (двісті шість тисяч шість гривень 04 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 2 472,07 грн (дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні 07 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом 30 днів з дня оголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення виготовлено: 18 вересня 2025 року.
Суддя Н.П. Черенкова