Справа№464/4755/25
пр.№ 3/464/1599/25
19.09.2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-6 КУАП,
ОСОБА_1 03 липня 2025 року о близько 12.55 год по вул.Зелена, 147 у м.Львові у приміщенні жіночого туалету в супермаркеті «АРСЕН» здійснював відеофіксацію на особистий телефон ОСОБА_2 , чим спричинив останній емоційну невпевненість, завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
До такого висновку суддя дійшов з огляду на наступне.
У ст.280 КУАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За диспозицією ч.1 ст.173-6 КУАП передбачена відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов'язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров'ю потерпілого.
Факт вчинення порушником адміністративного правопорушення стверджується безпосередньо дослідженими доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 454751 від 03 липня 2025 року, що за формою та змістом відповідає вимогам ст.256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
повідомленням на службу 102 та рапортом працівника поліції щодо виявлення та фіксації порушення;
письмовими поясненнями та показаннями у суді потерпілої, яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність та приведеною до присяги, показала про те, що саме порушник фіксував її на телефон у приміщенні жіночого туалету. Такі дії викликали у неї тривогу, страх, невпевненість, унаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров'ю;
письмовими поясненнями порушника, наданими дільничному офіцеру поліції, в яких свою вину визнає та зобов'язується більше такого не вчиняти.
Аналіз зібраних у справі доказів у порядку КУАП, беручи до уваги відсутність сумніву у їх добровільності показань правопорушника, у сукупності та взаємозв'язку свідчить про достатність висновку про учинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-6 КУАП.
Підстав сумніватися в достовірності доказів не встановлено, а правопорушник не висловив бажання втілити надані КУАП права та жодних пояснень щодо адміністративного порушення, які б були предметом дослідження у суді, не надав.
У долученому до справи цифровому носієві відсутні файли з відеозаписами, про що свідчить акт Сихівського районного суду м.Львова від 19 вересня 2025 року за № 19/25, водночас такий факт в цілому не впливає на результат вирішення справи.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУАП, та беззастережно спростовували даний висновок відсутні.
Правопорушник до суду на розгляд справи неодноразово викликався, проте не з'явився, причини неявки не повідомив та від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, явку захисника для представлення інтересів не забезпечено. Повістки надсилались за місцем реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення. За наявним рекомендованим повідомленнями, повернутими до суду без вручення з підстави - «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому відповідно до п.99-1 Правил поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за № 270 (з наступними змінами), правопорушник є належно повідомленим про розгляд справи.
Додатково правопорушник повідомлявся про розгляд справи наявний у матеріалах справи номер телефону за допомогою SMS-повідомлення.
Для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ функціонує офіційний вебпортал «Судова влада України», за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, відомості про дату та час розгляду такої.
З урахуванням, що судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, виходячи із положень ч.1 ст.268 КУАП, суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, явка у даній категорії справ не є обов'язковою. Суддя оцінює таку поведінку правопорушника як небажання особисто приймати участі при розгляді справи у суді, оскільки з часу складення протоколу про адміністративне правопорушення - 03 липня 2025 року, про що було достовірно відомо, жодним чином не цікавився станом слухання справи.
За вчинене правопорушник підлягає адміністративній відповідальності та при накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУАП суддя враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, що посягає на громадський порядок та громадську безпеку, особу правопорушника та ступінь вини. З огляду на наведене суддя вважає, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу, що буде згідно із ст.23 КУАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Оскільки на правопорушника накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУАП з нього на користь держави підлягає до стягнення судовий збір. Обставини, які надавали право на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні. Долучене до справи посвідчення серії НОМЕР_2 не надає право на звільнення від судових витрат, адже дана справа не пов'язана з порушенням його прав саме як учасника бойових дій.
Керуючись ст.ст.221, 283, 284 КУАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-6 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: рахунок UA268999980313070106000013933, одержувач ГУК Львів/Львівська тг/21081100, код ЄДРПОУ: 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО