Справа № 464/6526/25
пр.№ 1-кп/464/546/25
19.09.2025 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного провадженнякримінальне провадження №12025142410000311 від 11.09.2025 відносно:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
обвинувачений ОСОБА_3 11 вересня 2025 року приблизно о 10.30 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно кинув у ОСОБА_4 керамічне горнятко, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді рани в скроневій ділянці зліва, синці на чолі зліва і в ділянці лівого ока, садна - подряпини на чолі зліва, що відносяться до легкого ступеня тяжкості без ознак небезпеки для життя в момент заподіяння.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України, надійшов до суду 17 вересня 2025 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 320 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, необхідності виклику для участі в засіданні учасників кримінального провадження немає.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, в якій він не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Потерпіла ОСОБА_4 у своїй заяві також зазначив, що не оспорює обставини, які встановлені органом досудового розслідування.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає вчинення проступку в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не судимий, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості та обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій, позицію потерпілого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 125 КК України у виді штрафу, у відповідності до ст.69-1 КК України, оскільки суд переконаний у тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 53, 302, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1