ЄУН справи: 336/9164/25
Номер провадження: 1-кп/336/1513/2025
іменем України
19 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12024087080000388 від 22 серпня 2024 року (номер провадження 1-кп/336/1513/2025, ЄУН 336/9164/25), за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Сміле Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю не являється, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старший солдат, який перебуває на посаді старшого механіка-водія- гранатометника 1 гаубічної самохідно-артилерійської батареї, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 2 від 27 лютого 2024 року солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду старшого механіка-водія-гранатометника 1 гаубічної самохідно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 .
Однак, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженого постановою № 340 Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 року, 18 липня 2024 року перебуваючи у м. Запоріжжя Запорізької області, при невстановлених досудовим розслідуванням у формі дізнання обставинах, придбав завідомо підроблений документ - посвідчення водія НОМЕР_3 , на його ім'я, усвідомлюючи при цьому, що він являвся особою, яка не має права керування транспортним засобом.
У подальшому, 21 серпня 2024 року приблизно о 12 годині 40 хвилини, ОСОБА_3 , був зупинений працівниками поліції на БП 3-15, що розташований на Донецькому шосе у м. Запоріжжя, де на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує його особу, ОСОБА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пред'явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », видане 09 липня 2024 року Територіальним сервісним центром МВС № 8045, що виготовлений за допомогою термосублімаційного способу друку, яке не відповідає аналогічним бланкам посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Відповідно до заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника адвоката - ОСОБА_4 , обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.
Згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а саме, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 2 від 27 лютого 2024 року солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду старшого механіка-водія-гранатометника 1 гаубічної самохідно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 .
Однак, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженого постановою № 340 Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 року, 18 липня 2024 року перебуваючи у м. Запоріжжя Запорізької області, при невстановлених досудовим розслідуванням у формі дізнання обставинах, придбав завідомо підроблений документ - посвідчення водія НОМЕР_3 , на його ім'я, усвідомлюючи при цьому, що він являвся особою, яка не має права керування транспортним засобом.
У подальшому, 21 серпня 2024 року приблизно о 12 годині 40 хвилини, ОСОБА_3 , був зупинений працівниками поліції на БП 3-15, що розташований на Донецькому шосе у м. Запоріжжя, де на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує його особу, ОСОБА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пред'явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », видане 09 липня 2024 року Територіальним сервісним центром МВС № 8045, що виготовлений за допомогою термосублімаційного способу друку, яке не відповідає аналогічним бланкам посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, також згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
В даному кримінальному провадженні потерпілі відсутні.
На підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, поданого відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до статті 1 КК України кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до кримінальних проступків.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, суд враховує зокрема те, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, не судимий, який має постійне місце проживання, під медичним наглядом у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується виключно позитивно.
Санкцією ч.4 ст. 358 КК України передбачено декілька видів альтернативних покарань.
Відповідно до положень Кримінального кодексу України усі види покарань класифікуються на менш і більш суворі, такий розподіл має універсальний характер і застосовується як при побудові санкцій статей Особливої частини КК, так і в практиці призначення покарань. В усіх без винятку альтернативних санкціях статей Особливої частини КК, передбачені в них види покарань перелічені в послідовності від менш суворого до більш суворого.
Враховуючи те, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, його особу, ступінь вини, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 , покарання в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не завдана.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Під час проведення досудового розслідування було проведено судово-технічну експертизу СЕ-19/108-24/16241-ДД від 23.08.2024, витрати на проведення якої складають 3029 гривень 12 копійок.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 3029 гривень 12 копійок в дохід держави (судово-технічна експертиза СЕ-19/108-24/16241-ДД від 23.08.2024).
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7, 302, 381-382, 374, 392-395, 532 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 3029 гривень 12 копійок в дохід держави.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
- карта пам'яті Micro SD чорного кольору, з друкованими написами на поверхні «512 МВ KINGMAX MicroSD», що долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.пр. 33);
- Бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », який згідно висновку експерта СЕ-19/108-24/16241-ДД від 23.08.2024, не відповідає аналогічним зразкам бланків посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України визнано речовим доказом, та залишено на зберігання в матеріалах кримінального провадження - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 382 КПК України вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Суддя: