ЄУН №337/4193/25
Провадження №3/337/1212/2025
22 вересня 2025 року
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 51 КУпАП,
01 липня 2025 року о 12-27 годині, гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний 18 з загальному коридорі здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: ІР- камери 3Мп IMOU Dome Pro 3 MP 2,8 мм вартістю 1795 грн., яка належить ОСОБА_2 , тобто своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КупАП.
ОСОБА_1 під час надання пояснень плуталася в показах, які зводилися до того, що потерпілий незаконно встановив камеру та здійснював спостереження, втручаючись в її приватне життя, завдаючи їх психологічної шкоди. До крадіжки камери вона не причетна, у час, зазначений у протоколі була відсутня вдома. Вважає, що відео, яке надане потерпілим є неналежним доказом та може бути змонтоване. На відео дійсно зображена вона. Свої дії пояснила тим, що у той час у неї був відсутній Інтернет, тому вона взяла драбину та перше, що потрапило у руки- секатор, за допомогою якого лише відкрила дверці щитка для комунікацій та й все. У той день вона поїхала в лікарню. Погано себе почувала, тому була у доньки. Телефон на той час вимкнула, а коли увімкнула, то побачила, що з 3.07.2025 року були пропущені 25 дзвінків. Донька перетелефонувала та дізналася, що це дзвонили з поліції з приводу зникнення камери. Вважає, що потерпілий та його батько її обговорюють, у справі відсутні докази на підтвердження її провини.
Після допиту в якості свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні 22 вересня 2025 року , яка пояснила суду, що вона є донькою ОСОБА_1 , 1 липня 2025 року приблизно з 14-00 по 14-30 її мати прийшла до неї в офіс, вона скаржилася на самопочуття, тому було запропоновано, що вона поживе у неї, приблизно об 17-00 год. вони з матерію повернулися до її житла, щоб забрати ліки та одяг, вона звернула увагу, що усі речі на місцях, камера була наявна, на сигналізації світилося червоне світло, - ОСОБА_1 , змінила свої покази, зіславшись на погане самопочуття та пам'ять, пояснивши що 1 липня 2025 року вона дійсно приходила до себе додому, відсутність камери винайшла 7 липня 2025, коли повернулася від доньки, дільничний запрошував її для дачі пояснень 4 серпня 2025 року. де вона підписала документи не читаючи їх. Оскільки доступ у коридор вільний, камеру міг викрасти хто завгодно, раніше був випадок коли цю камеру лише перерізали, а тепер викрали. Крім того, вважає відео, що надав потерпілий змонтоване, а надані чеки та квитанції підробленими.
Представник потерпілого- адвокат Зелінська О.С. зауважила, що з переглянутого відео вбачається, як обличчя ОСОБА_1 знаходиться безпосередньо перед об'єктивом камери, та зображення зникає, коли вона рукою з секатором торкається до камери, у той час, як дверцята щитка з комунікацій знаходяться значно нижче за об'єктив камери. Вважає, що у справі достатньо доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Невизнання неї своєї провини обумовлене виключно бажанням безкарності за свої дії.
Вислухавши доводи учасників справи, покази потерпілого та допитаних свідків, розглянувши матеріали справи та відеозапис, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини, суд на своє глибоке переконання, вважає, що її провина повністю підтверджена сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що на той час з родиною перебував за кордоном, вранці 2 липня 2025 року йому зателефонував батько, який повідомив, що йому телефонували з охорони та повідомили, що світло в його квартирі відсутнє, сигналізація працює від акумулятора, тому батько поїхав до його квартири, де у загальному коридорі виявив відсутність камери відеоспостереження. За його згодою батько викликав поліцію, які оглянули місце події та склали протокол огляду. Камера працювала в реальному часі, відеозаписи зберігалися у хмарному сховищі. Коли він переглянув наявні відео в сховищі, побачив вищезгадане відео з сусідкою, яке було останнім. Він переслав за допомогою додатку «Телеграм» зазначене відео на телефон батька, а він надав його поліції. З в цього відео вбачається, що після того, як вона з секатором в руках приблизилася до камери, камера, транслювання якою здійснювалося у реальному часі, припинила свою роботу. Це відео було останнім. Сусідка навмисно пошкодила його майно, потім його викрала, чим завдала шкоди. Просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, призначити покарання на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 2 липня 2025 року в ранці на його телефон (який син зазначив як резервний) зателефонували зі служби охорони та повідомили, що в квартирі відсутнє світло, камера працює від акумулятора, вони помітили це раніше, однак сподівалися, що налагодиться, тому дочекалися ранку. Він з жінкою приблизно об 8 годині прийшли в квартиру сина. Світло у коридорі було відсутнє, проте на кухні світло було, він вийшов у загальний коридор з'ясувати причину поломки та звернув увагу, що камера відеоспостереження була відсутня. Він зателефонував синові, повідомив про крадіжку, син сказав викликати поліцію, що той і зробив. Поліція приїхала на виклик, склала протокол огляду місця події, наступним чином, на телефон син прислав йому останнє відео з сусідкою (яке він витягнув із хмарного сховища, бо камера працювала в реальному часі), також відео він переслав на номер телефону, який йому продиктував працівник поліції.
Під час своїх показів свідок ОСОБА_2 продемонстрував наявні на його мобільному телефону вхідні та вихідні відеозаписи, зміст даних відеозаписів є ідентичним запису, що виготовлений працівником поліції на ДВД-диску, який наявний в матеріалах справи та був відтворений у судовому засіданні.
Отже з оглянутого відеозапису вбачається, як ОСОБА_5 вийшла зі своєї квартири з драбиною, при цьому приміщення під'їзду освітлене. За допомогою драбини ОСОБА_5 піднімається до відеокамери, яка розташована вище, ніж ящик з проводами Інтернету. В руках ОСОБА_5 наявний секатор, який вона тримала в руках, приблизивши обличчя до об'єктиву камери, після чого зображення припиняється. При цьому на відеозапису зафіксовані дата -01.07.2025 та час 12:27:31.
Пояснення допитаного потерпілого та допитаного свідка логічні, послідовні та узгоджуються між собою, змістом оглянутого відео та наявними письмовими матеріалами провадження саме з:
- змістом протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД №680643 від 04 серпня 2025 року,
- рапортом про реєстрацію події, відповідно до змісту якого 2 липня 2025 року об 08:41:36 заявник ОСОБА_2 повідомив про крадіжку камери відеоспостереження та зазначив, про наявність відео, що зафіксувало крадія.
- протоколу огляду з місця події з доданою фото- таблицею, якою на час проведення огляду- 2 липня 2025 року об 09-20 зафіксована відсутність біля квартири 20 камери відеоспостереження, наявні лише сліди кріплення.
- товарним чеком від 30.09.2024 року щодо придбання ІР- камери 3Мп IMOU Dome Pro 3 MP 2,8 мм вартістю 1795 грн.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 680643 від 4 cерпня 2025 року складений уповноваженою особою відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 № 1376. Скарг на дії працівників Нацполіції щодо неправомірності дій ОСОБА_1 не подавала.
Зазначені докази є належним та допустимим, а їхня сукупність підтверджує обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 680643 та встановлені судом та є достатньою для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчинення адміністративного правопорушення. При цьому факт невизнання ОСОБА_1 своєї провини суд розцінює як спосіб ухилення від відповідальності.
Покази свідка ОСОБА_3 оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки під час складання адміністративного матеріалу ОСОБА_1 не було повідомлено працівникам поліції про наявність зазначеного свідка, клопотань про її допит заявлено не було, письмові пояснення від неї не відбиралися. У судовому засіданні 19.09.2025 року судом було відмолено у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_3 , оскільки сама ОСОБА_1 повідомила, що вона не була свідком подій, що зазначені у адміністративному протоколі, заявлене повторно клопотання було обумовлено письмовими поясненнями про те, що свідок бачила наявність камери навіть після інкримінованого часу її викрадення, у зв'язку з чим після її допиту ОСОБА_1 змінили свої покази, надані суду, про які мова йшла вище. Зазначені покази на глибоке переконання суду надані суду близькою особою з метою створення штучних доказів, що можуть бути використані захистом.
Доводи ОСОБА_1 щодо неможливості здійснення крадіжки за станом здоров'я та надані нею світлини суд відхиляє, оскільки вони суперечать наданому змісту відео. Зробленого камерою відеоспостереження у реальному часі, з якого вбачається, що ОСОБА_1 піднялася саме на останню сходинку драбини (а не на другу), при цьому під стіною перебували коробки, а не гумові автомобільні шини та електросамокат.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.51 КУпАП як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч.2 ст.51 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке до підвищення відповідальності за «дрібну крадіжку», було кримінальним правопорушенням; особу правопорушниці та майновий стан, яка є непрацездатною за віком, ступінь її вини, не притягнення до відповідальності в минулому, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
З урахуванням цих обставин, особи порушниці і, суд вважає за можливе, застосувати до ОСОБА_1 передбачене санкцією ч.2 ст. 51 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в середньому розмірі, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню інших правопорушень.
Керуючись ст.ст. 51 ч.1, 283, 284 КУпАП, суд,
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 51 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, який згідно ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником в дохід держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу в установу банку України за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100; Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Рахунок: UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету:21081100.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в добровільному порядку у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови про накладення штрафу, стягнути з ОСОБА_1 двійний розмір штрафу, тобто 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя впродовж 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: Салтан Л.Г.