Єдиний унікальний номер № 333/2162/24
Номер провадження №4-с/333/25/25
Іменем України
15 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Пузанової А.В., розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Каплунової Світлани Михайлівни, приватний виконавець Якименко Андрій Олександрович, стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» на дії органу примусового виконання,-
Представник заявника, адвокат Каплунова С.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на дії органу примусового виконання щодо не скасування арешту із заробітної плати ОСОБА_1 , яка надходить на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк», код МФО банку 313957, код ЄДРПОУ банку 02760363, та зобов'язання приватного виконавця скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрія Олександровича знаходиться виконавче провадження № 78673199, що відкрито 22.07.2025 на виконання виконавчого листа, виданого 04.07.2025 по цивільній справі № 333/2162/24.
По зазначеному виконавчому провадженню, приватним виконавцем було накладено арешт на заробітну плату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що надходить на її зарплатний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» код МФО банку 313957 код ЄДРПОУ банку 02760363, а в подальшому і стягнуто у стовідсотковому розмірі кошти заробітної плати (авансу) боржника за липень 2025 р. у сумі 3140 грн., що надійшли на зазначений зарплатний рахунок 22.07.2025.
Враховуючи ненадходження від приватного виконавця на адресу боржника будь-яких документів (постанов) або інформації по зазначеному виконавчому провадженню, тобто, необізнаність боржника, - представник боржника-адвокат Каплунова Світлана Михайлівна звернулася до приватного виконавця із обґрунтованою заявою від 24.07.2025 з додатками, що отримані приватним виконавцем 25.07.2025, в т.ч. і з питань отримання від приватного виконавця постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, а також щодо зняття арешту із заробітної плати боржника. В обґрунтування того, що арештовані та стягнуті кошти на рахунку є заробітною платою боржника, а рахунок є зарплатним, приватному виконавцю було надано: виписку з банку по рахунку в розрізі доходів (заробітної плати) за період з 01.01.2025 по 22.07.2025; довідку ТВБ АТ «Ощадбанк» від 08.07.2024 № 10007/0357 про зарплатний рахунок боржника; довідку від 23.07.2025 № 265 з місця роботи боржника на підтвердження її місця роботи, посади та реквізитів рахунку, на який перераховується її заробітна плата.У відповіді приватний виконавець вказує висновки про відсутність, на його думку, підстав для зняття арешту з рахунку боржника, фактично вказуючи, що зарплатний рахунок боржника не може вважатися рахунком зі спеціальним призначенням та про правомірність, на його думку, здійснення ним стовідсоткового стягнення зарплатних коштів боржника з арештованого рахунку. Крім того, згідно із електронними матеріалами виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, приватним виконавцем по ВП № 78673199 28.07.2025 винесено і постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Щодо визначення приватним виконавцем в постанові від 28.07.2025 зарплатного рахунку для здійснення видаткових операцій зазначає, що дія такого визначення розповсюджується лише на період воєнного стану та в обмеженому постановою розмірі, тобто, носить тимчасовий та обмежений характер. Тому, вважає, що не зняття арешту приватним виконавцем із заробітної плати боржника порушує права боржника на заробітну плату, що в подальшому може призвести і до повторного та неодноразового стягнення по виконавчому провадженню стовідсотково нарахованої заробітної плати боржника, як це вже відбулося у липні 2025 р., коли боржника взагалі позбавили його заробітної плати, що підтверджується банківською випискою по рахунку боржника за період з 01.02.2025 по 01.08.2025, а саме за дати 22.07.2025 та за 23.07.2025, а також платіжними інструкціями приватного виконавця від 22.07.2025 № 384034 та від 28.07.2025 № 388901.
У судове засідання заявник та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, не з'явилися, надали заяву про розгляд скарги без їх участі, просили заяву задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не з'явився, надав суду пояснення на скаргу, в якому вказав, що 21.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 333/2162/24 виданого 04.07.2025, Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №008.79.0318.ФО_К від 19.03.2018 станом на 31.03.2021 у розмірі 64 745,46грн., з яких: - 26 425,76грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту; - 07,05 грн. прострочені проценти за кредитом; -28 617,71 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; - 9 694,94 грн. - штрафи, пені, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. 22.07.2025 приватним виконавцем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання вищезазначеного виконавчого документу та у відповідності зі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78673199. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження, у відповідності до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику для виконання, рекомендованим поштовим відправленням на адресу проживання, зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 . 22.07.2025 приватним виконавцем у відповідності з вимогами ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів», ч. 3 ст. 40, ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди. 22.07.2025 приватним виконавцем у відповідності з вимогами ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (зі змінами), винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. З метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу, 22.07.2025, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 74 384,64 грн. 22.07.2025, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 . Приватним виконавцем у відповідності зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» направлено електронні запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України з метою перевірки майнового стану боржника. Так, в результаті здійсненої перевірки майнового стану боржника було встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід в Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ: 41022900). 28.07.2025 приватним виконавцем керуючись вимогами ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Постанова направлена сторонам виконавчого провадження та до Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця». 28.07.2025 до офісу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О., надійшла заява боржника про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, з зазначенням номеру такого рахунку. Враховуючи викладене, керуючись пунктом 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (із змінами), 28.07.2025 приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яким визначено для боржника поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у oschadbank, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
Вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.Накладаючи арешт на грошові кошти боржника, приватний виконавець у постанові зазначив, що арешт накладається на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 74 384,64 грн. Таким чином, приватний виконавець визначив порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або кошти, що мають спеціальний режим використання та звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що саме на банк покладено обов'язок перевірити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку і повернути його постанову без виконання. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Так, боржником до приватного виконавця подано виписку по рахунку відкритому в АТ «ОЩАДБАНК», яка не містить інформацію про те, що на вказаний поточний рахунок, не можуть бути зараховані інші виплати, окрім заробітної плати. Більш того, детально ознайомившись з випискою, що надана боржником, приватним виконавцем встановлено, що на рахунок НОМЕР_1 систематично зараховуються виплати відмінні від заробітної плати. Цей рахунок не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання, а є поточним рахунком, призначеним для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій. З виписки по рахунку вбачається, що відкритий Скаржником рахунок використовується як поточний рахунок, на який надходять кошти в тому числі від інших осіб. Отже, боржником не надано доказів того, що цей рахунок має спеціальний режим використання та/або, що на кошти, розміщені на цьому рахунку заборонено звертати стягнення. Просить відмовити в задоволенні скарги.
За вказаних обставин суд у відповідності до ст. ст. 211, 450ЦПК України вирішує справу у відсутність учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає скаргу, такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.07.2025 приватним виконавцем на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78673199 з примусового виконання виконавчого листа № 333/2162/24 виданого 04.07.2025, Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №008.79.0318.ФО_К від 19.03.2018 станом на 31.03.2021 у розмірі 64 745,46грн., з яких: - 26 425,76грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту; - 07,05 грн. прострочені проценти за кредитом; -28 617,71 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; - 9 694,94 грн. - штрафи, пені, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
22.07.2025, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 74 384,64 грн.
22.07.2025 приватним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 107.357-23/737 виданої 08.07.2024 АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 про те, що в АТ «Ощадбанк» відкрито зарплатний рахунок НОМЕР_1 з 22.07.2022 року.
Згідно довідки № 265 від 23.07.2025 виданої АТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1 ОСОБА_1 працює на посаді маляра в Пасажирському вагонному депо Запоріжжя-1 та отримує заробітну плату на особовий рахунок «Ощадбанк» НОМЕР_1 .
З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 Віти Бубенок за період з 01.01.2025-22.07.2025 вбачається 22.07.2025 встановлення арешту суми на рахунку та кошти в сумі 3140 грн. (аванс за липень 2025) блоковані для забезпечення виконання документу про арешт.
Згідно із ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Примусове виконання рішень в Україні покладається в тому числі і на Державну виконавчу службу (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону № 1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно частини першої статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємстввами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 адвокат Каплунова С.М. 24.07.2025 зверталася з письмовою заявою до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій та зняття арешту з рахунку на який нараховувалась заробітна плата.
31.07.2025 у відповідь отримала відмову, в якій приватний виконавець вказав, що діяв лише з дотриманням вимог встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Як випливає із змісту ч. 3 ст. 451 ЦПК України, яка внормовує судове рішення за наслідками розгляду скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено.
Накладення арешту на кошти боржника є процесуальною дією виконавця; збереження арешту за відсутності у боржника невиконаних зобов'язань перед стягувачем та у відсутність виконавчого провадження, в межах якого був застосований арешт, позбавляє сенсу вжитий державним виконавцем захід виконавчого провадження і посягає на право власника реалізовувати свої права повною мірою.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність порушення права заявника, оскільки про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
Відрахування, зокрема із заробітної плати, насамперед здійснюють підприємства установи та організації тощо, які й здійснюють нарахування цих виплат і відповідно частини першої статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як зазначалось вище, частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити.
Керуючись ст. ст. 447-451, 260, 352-355 ЦПК України, суд, -
Скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Каплунової Світлани Михайлівни, приватний виконавець Якименко Андрій Олександрович, стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» на дії органу примусового виконання - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича по виконавчому провадженні № 78673199 щодо не скасування арешту заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка надходить на банківський рахунок: № НОМЕР_1 , відкритому в АТ«Ощадбанк» код МФО банку 313957 код ЄДРПОУ банку 02760363.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрія Олександровича по виконавчому провадженню № 78673199 скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що надходить на банківський рахунок: № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк» код МФО банку 313957 код ЄДРПОУ банку 02760363.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Ю.Р. Піх