Справа № 333/4115/25
Провадження № 2/333/3083/25
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
23 липня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
13.05.2025 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 16.08.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22037000527779 у паперовій формі, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Кредитного договору банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37 200,00 грн., а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.3.) Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п. 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 16.08.2023 року. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.
Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена Сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 16.08.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7 200,00 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п. 2.1., Клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
В розділі 3 Кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором. Так, згідно з п. 3.1-3.2 Кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів обов'язків платіж. Дата погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в Графіку платежів, який викладений в розділі 4 Кредитного договору.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 37 200,00 грн., з яких сплатив на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені Клієнта в сумі 7 200,00 грн.
У подальшому Клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. У зв'язку з початком війни на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов'язанні, з 01.03.2022 року запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась Банком індивідуально для кожного Клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача. Зокрема протягом строку дії «кредитних канікул» Банк не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з Клієнта платежів на погашення основного боргу за договором; комісія і проценти за користування кредитом нараховувалась Банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 Кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку «кредитних канікул».
З урахуванням наведеного вище, зазнав фактичних змін графік платежів Клієнта з повернення основного боргу (тіла кредиту). У зв'язку із тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» Клієнт правомірно не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов'язань Клієнта перед Банком з повернення основного боргу продовжився і мав спливати не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена Кредитним договором, а пізніше пропорційно строку тривалості «кредитних канікул», але лише за умови належного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Однак, Клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. У зв'язку з невиконанням Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк на підставі положень підрозділу Особливості надання та користування Банківською послугою «Кредит готівкою» розділу УМОВИ НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ, що викладені в УДБО, прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованість за Кредитним договором, шляхом відправки Текстового повідомлення на Основний номер телефону Клієнта, як це передбачено УДБО. Клієнт зобов'язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення Банку погасити заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов'язань Клієнта з погашення всієї заборгованість за Кредитним договором настав достроково 27.09.2023 року. Після вказаної дати Банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції.
У зв'язку із зазначеним, 27.09.2023 року сформувалася наступна заборгованість Клієнта перед Банком за Кредитним договором: залишок простроченого кредиту в сумі 35 110 грн. 37 коп.; залишок прострочених комiсiй в сумі 34 038,00 грн., що разом становить 69 148 грн. 37 коп.
11.04.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 11/04/24. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до Реєстру Боржників згідно додатку №1.
Унаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними Договорами пункт 1.2. Договору.
На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 69 148 грн. 37 коп., яка складається з залишку простроченого кредиту в сумі 35 110 грн. 37 коп., залишку прострочених комiсiй у сумі 34 038,00 грн. Крім того просить стягнути з відповідача судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).
У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності та надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву до суду не надала. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою суду від 23.07.2025 року зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
16.08.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22037000527779, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір (далі - Кредитний договір).
Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до п. 2.6. Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки Банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле), зокрема, з цим погодився відповідач, про що вказано в розділі 5 Кредитного договору.
За умовами Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Кредитного договору банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37 200,00 грн., а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.3.) Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п. 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 16.08.2023. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.
Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена Сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування (а.с. 60-62).
Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя від 16.08.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7 200,00 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п. 2.1., Клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
В розділі 2 Кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором. Так, згідно з п. 2.1-2.2 Кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів обов'язків платіж. Дата погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в Графіку платежів, який викладений в розділі 4 Кредитного договору.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 37 200,00 грн., з яких сплатив на рахунок ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» страховий платіж від імені Клієнта в сумі 7 200,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта.
У подальшому Клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно з виписками по рахунку Клієнта, за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, Клієнт сплатив Банку лише 9 901 грн. 74 коп. Останній платіж проведено 16.12.2021 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 16.08.2023 року.
У зв'язку з воєнним станом на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов'язанні, з 01.03.2022 року запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась Банком індивідуально для кожного Клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача. Зокрема протягом строку дії «кредитних канікул» Банк: не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з Клієнта платежів на погашення основного боргу за договором; комісія і проценти за користування кредитом нараховувалась Банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 Кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку «кредитних канікул».
З урахуванням наведеного вище, зазнав фактичних змін графік платежів Клієнта з повернення основного боргу (тіла кредиту). У зв'язку із тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» Клієнт правомірно не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов'язань Клієнта перед Банком з повернення основного боргу продовжився і мав спливати не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена Кредитним договором, а пізніше пропорційно строку тривалості «кредитних канікул», але лише за умови належного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Однак, Клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. У зв'язку з невиконанням Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк на підставі положень підрозділу Особливості надання та користування Банківською послугою «Кредит готівкою» розділу УМОВИ НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ, що викладені в УДБО, прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованість за Кредитним договором, шляхом відправки Текстового повідомлення на Основний номер телефону Клієнта, як це передбачено УДБО. Клієнт зобов'язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення Банку погасити заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов'язань Клієнта з погашення всієї заборгованість за Кредитним договором настав достроково 27.09.2023 року. Після вказаної дати Банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції.
11.04.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 11/04/24. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до Реєстру Боржників згідно додатку №1.
Унаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними Договорами пункт 1.2. Договору (а.с. 65-79).
Згідно з Розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22037000527779 від 16.08.2021 року, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить: залишок простроченого кредиту в сумі 35 110 грн. 37 коп., залишок прострочених комiсiй в сумі 34 038,00 грн., а всього 69 148 грн. 37 коп. (а.с. 52-53).
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення права вимоги 11.04.2024 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не здійснювало додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
Розмір заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості від 10.04.2024 року та виписками по особових рахунках позичальника за період з дати укладення Кредитного договору і до дати відступлення права вимоги договором.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як убачається з ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Отже позивачем доведений факт наявності за відповідачем заборгованості за договором та набуття права вимоги за угодою, а відтак, відповідачем дійсно порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Щодо стягнення залишку прострочених комісій в сумі 34 038,00 грн., суд зазначає таке.
Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 16.08.2021 року по 15.03.2022 року - 7% від суми кредиту, з 16.03.2022 року по 15.09.2022 року - 5,5% від суми кредиту, з 16.09.2022 року по 15.03.2023 року - 4% від суми кредиту, з 16.03.2023 року по 16.08.2023 року - 2,25% від суми кредиту.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»
Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої, другої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19, відповідачем у якій було АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», а серед позовних вимог - «визнання недійсною з моменту укладення умову п. 1.2 кредитного договору про сплату на користь банку щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості», зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення п. 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Сторони спору не погодили у кредитному договорі перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія, яка в п. 1.1 зазначена як комісії та всі інші платежі за кредитом, у п. 1.2 - комісія за обслуговування кредиту, а у «графіку платежів» - «за обслуговування кредитної заборгованості».
Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року у справі № 450/126/20 сформулював правовий висновок про те, що розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.
Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.
Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством. Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду.
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору (колонка 7 графіка).
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору з відповідачем, то положення п. 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої, другої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав щодо стягнення з відповідача залишку прострочених комісій у розмірі 34 038,00 грн.
З наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписок по особовому рахунку встановлено, що відповідачем за період користування кредитними коштами було сплачено комісію за обслуговування кредиту у сумі 7 812,00 грн.
З огляду на те, що положення п. 1.2 кредитного договору та графіку погашення кредиту, щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених кредитним договором є нікчемними, то необхідно застосувати його наслідки та здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, сплачену відповідачем комісію у сумі 7 812,00 грн. необхідно вирахувати з суми основної заборгованості за тілом кредиту, а відтак, розмір боргу в цій частині підлягає зменшенню до 27 298 грн. 37 коп. (35 440,37 - 7 812,00).
Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» складає 27 298 грн. 37 коп. (за тілом кредиту).
Згідно з платіжною інструкцією № 1075 від 09.05.2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме у розмірі 39,48%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача мають бути стягнені витрати по сплаті судового збору в розмірі 956 грн. 36 коп. (2422,40х39,48%).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19.
Окрім цього, у постанові від 07.09.2023 року у справі за № 202/8301/21 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду зазначає, що обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Вищезазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду (справи № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц) та в постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 826/1216/16).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23.06.2022 року у справі 607/4341/20).
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеного договору від 01.04.2024 року адвокат Адвокатське об'єднання «АЛЬЯНС ДЛС» надає позивачу правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.
Заявляючи вимогу про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача Маслюженко М.П. зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс в зв'язку з розглядом справи становить 7 200,00 грн., що складається з витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача Маслюженко М.П надав: копію договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, укладеного між адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» та позивачем; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги.
Таким чином матеріалами справи підтверджено, що представником позивача були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов'язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом на суму 7 200,00 грн.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, у розмірі 7 200,00 грн.
Суд встановив, що за умовами договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року вартість послуги щодо проведення юридичного і фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості становить 7 200,00 грн. Факт надання цієї послуги АО «Альянс ДЛС» підтверджується змістом поданої позовної заяви, яка підписана адвокатом цього АО.
Суд, оцінюючи розмір витрат з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи дійшов висновку про необхідність відшкодувати судові витрати позивачу у розмірі 7 200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 19, 76-81, 137, 141, 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» (юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ: 43575686) заборгованість за кредитним договором № 22037000527779 від 16.08.2021 року в розмірі 27 298 (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» (юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ: 43575686) витрати зі сплати судового збору в розмірі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» (юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ: 43575686) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 липня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик