Унікальний номер справи 333/1508/25
Номер провадження 2/333/2117/25
22 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 38544.92 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву № бн від 12.10.2015 р. та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку. На підставі заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 40000.00 грн. Банк взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, проте, відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором та станом на 26.01.2025 року має заборгованість у розмірі 38544.92 грн., з них: - 31588.27 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6956.65 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути заборгованість та понесені судові витрати.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
28.05.2025 представником відповідача подано відзив на позов, в яких відповідач позов не визнав повністю з наступних підстав. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим, не містить чіткої та зрозумілої методики нарахувань, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом розміру заявленої заборгованості. Особливу увагу звертає на неправомірність нарахування позивачем заборгованості за простроченими відсотками, зокрема, у розмірі 6 956,65 грн. З листа АТ КБ "ПриватБанк" від 16.09.2022 та від 20.09.2022, яким відповідачу була надіслана вимога про сплату 6340 грн. із зазначенням про наявність прострочення, вбачається, що банк фактично пред'явив вимогу щодо погашення заборгованості. Відтак, право банку на нарахування відсотків за користування кредитом (за ст. 1048 ЦК України) мало припинитися з 16.09.2022. Однак, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування відсотків продовжувалося і після вказаної дати. Більше того, сам розрахунок містить суперечливі дані. Наприклад, якщо станом на 16.09.2022 та 20.09.2022 розмір тіла кредиту, за інформацією з листа банку, становив 6340 грн, то в наданому розрахунку заборгованості вже станом на 30.09.2022 тіло кредиту вказано у розмірі 28 522,98 грн. Також, з виписки наданої банком, вбачається, що з початку воєнного стану, військової агресії рф в Україну відсутній рух коштів (витрати вбачаються лише за рахунок автоматичного списання банком незрозумілих процентів за прострочення). Однак, з листів банку також вбачається незрозуміле збільшення розміру заборгованості кожного місяця. Які правові підстави слугували такому збільшенні - незрозуміло. З наданих додатків до позовної заяви незрозуміло звідки така розбіжність у розмірі заборгованості, яким саме документом керувався банк та яким пунктом можливе аргументування такої розбіжності в сумі заборгованості.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені). Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем. Оскільки проценти, нараховані на прострочену суму заборгованості (які не були узгоджені сторонами), є видом відповідальності за ст. 625 ЦК України (або «іншими платежами», передбаченими договором за прострочення), відповідач звільняється від їх сплати за період, починаючи з 24 лютого 2022 року. Будь-які такі нарахування за вказаний період є протиправними та підлягають списанню.
Відповідач не заперечує, що надана позивачем виписка по картковому рахунку може відображати певний рух коштів, зокрема, отримання та часткове погашення кредитних коштів у зазначені позивачем періоди. Однак, сама по собі банківська виписка, що підтверджує здійснення операцій, не може слугувати беззаперечним доказом укладення між сторонами кредитного договору на всіх тих умовах, на яких наполягає позивач, та згоди Відповідача з цими умовами. Так, з виписки вбачається: 01.01.2023- Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3.4 відсотка - 1094.61 UAH - 01.12.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3.4 відсотка -1 059,30 UAH 01.11.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3.4 відсотка -1 094,39 UAH - 12.10.2022 Комісія за обслуговування (членський внесок) за 09.2022 -20,00 UAH, 01.10.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3.4 відсотка -1 058,37 UAH 12.09.2022 Комісія за обслуговування (членський внесок) за 08.2022 -20,00 UAH -20,00 01.09.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 1.7 відсотка -1 092,84 UAH 12.08.2022 Комісія за обслуговування (членський внесок) за 07.2022 -20,00 UAH 01.08.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 1.7 відсотка -1 094,92 UAH 01.07.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 1.7 відсотка -529,80 UAH 01.06.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 1.7 відсотка нараховано 529.48 UAH 01.05.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 1,7 відсотка -512,40 UAH, 01.03.2022 Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3.4 відсотка -932,21 UAH, За період з 01.03.2022- 01.01.2023 разом 9057,32 грн. Тобто, це ті кошти які враховані позивачем як «тіло кредиту». Крім того звертаю увагу, що в березні 2022, коли діяли «кредитні канікули» про які вказує позивач - було замість 0 відсотків, нараховано - 932.21 грн. Що ще раз підтверджує про сумнівність розрахунків та нарахувань позивача. Незрозуміла також відсоткова ставка, яка постійно змінюється.
Позивач не надав доказів того, що відповідач фактично отримав та використав кредитні кошти саме в сумі 31 588,27 грн, без урахування сум, які були неправомірно додані до тіла кредиту банком. Таким чином, заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту є завищеним та не підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки він, ймовірно, включає суми неузгоджених відсотків та комісій, які були неправомірно капіталізовані банком.
Крім того, в Анкетах-заявах не містяться відомості про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов кредитного договору, як того вимагають ст. 638, 1054 ЦК України. Сумнівність автентичності підпису Відповідача. Візуальне порівняння підписів на наданих Анкетах-заявах (та Паспорті споживчого кредиту) з оригінальним підписом Відповідача у паспорті громадянина України (копія якого наявна в матеріалах справи) свідчить про їх суттєву відмінність. Це викликає обґрунтовані сумніви щодо того, чи дійсно відповідач особисто підписував зазначені документи. Анкета-заява від 12.10.2015 містить переважно персональні дані Відповідача та загальні положення, але не конкретизує умови кредитування як загальні, так і істотні.
Наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту від 30.07.2021 не може розглядатися як доказ укладення кредитного договору чи погодження відповідачем конкретних умов кредитування, зокрема, щодо розміру відсоткової ставки 40,8% річних чи інших умов, на які посилається позивач. Цей документ має виключно інформаційний характер і не створює для відповідача договірних зобов'язань.
Наданий позивачем витяг з Умов та Правил не містить підпису відповідача, який би засвідчував його ознайомлення та згоду саме з цією редакцією Умов та Правил на момент підписання Анкети-заяви (чи то від 12.10.2015, чи то від 30.07.2021). Без такого підпису немає підстав вважати, що відповідач був ознайомлений та погодився з усіма положеннями цього об'ємного документа (позивачем навіть поданий до суду лише витяг, а не весь документ), включаючи умови щодо розміру відсоткових ставок, порядку їх зміни, нарахування комісій, штрафних санкцій тощо. Відсутність підписів відповідача та належного підтвердження редакції, чинної на момент виникнення правовідносин, позбавляє цей документ доказової сили в частині встановлення індивідуальних умов кредитування для відповідача.
Позивач стверджує про видачу відповідачу кількох кредитних карток. Однак, окрім номерів карток, зазначених у позовній заяві, та виписки по рахунку, яка не деталізує умови по кожній картці, позивачем не надано: - Документального підтвердження факту отримання відповідачем кожної конкретної кредитної картки (наприклад, актів приймання-передачі, заяв на видачу конкретної картки з підписом відповідача, фотофіксації відповідача разом з карткою та паспортом, тощо). Доказів того, що при отриманні кожної нової картки відповідач був ознайомлений та погодився з конкретними умовами кредитування, що застосовувалися саме до цієї картки (кредитний ліміт, відсоткова ставка, тарифи). - Належних доказів активації кожної картки саме відповідачем, якщо така активація була необхідною умовою початку користування. Позивач зазначає, що «в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних». Однак, позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач був належним чином повідомлений про таку зміну до моменту її запровадження та надав свою явну згоду на неї, як того вимагає законодавство про захист прав споживачів та умови самого договору (якщо вони були належно узгоджені). Одностороння зміна банком істотних умов договору, зокрема відсоткової ставки, без згоди споживача є неправомірною. Посилання на те, що "клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови" (приблизно 500 сторінок дрібного тексту), не може вважатися належним повідомленням та отриманням згоди. За таких обставин, оскільки позивачем не доведено ані факту існування договірних зобов'язань відповідача на заявлених умовах, ані правомірності визначення розміру заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
16.06.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на таке. Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання Відповідачем анкети-заяви 12.10.2015, що є формою договору приєднання згідно зі ст. 634 ЦК України. Надання кредиту та користування платіжною карткою свідчать про фактичне виконання умов договору. Форма договору є письмовою, оскільки всі істотні умови зафіксовані в документах, що підтверджують волевиявлення сторін: анкета-заява, Умови та Правила, Тарифи. Це відповідає вимогам ст. 207, 638, 641, 642 ЦК України. Відповідач отримав, активував і користувався банківськими картками, включно з карткою GOLD, що підтверджується виписками, розрахунком заборгованості та платіжними операціями. Кредитні правовідносини поновлювались у 2021 році шляхом підписання нової анкети- заяви. Відсотки, комісії та штрафи нараховані відповідно до умов договору, зокрема, згідно з чинними на дату нарахування Тарифами, опублікованими на сайті Банку. Позичальник не звертався з вимогами щодо зміни чи визнання недійсними умов договору. Заперечення Відповідача є необґрунтованими. Відсутні докази фальсифікації підпису або недійсності правочину. Посилання на мовне питання не впливає на дійсність зобов'язань, оскільки законодавством дозволялось використання російської мови на момент укладення договору. З наданої виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що відповідач знімав кошти, здійснював розрахунки в торговельній мережі, тобто користувався кредитом. Отже, факт користування кредитними коштами, сплата частини заборгованості та відсутність заперечень підтверджують укладення кредитного договору. Щодо паспорту споживчого кредиту зазначив, що відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту 30.07.2021, який містить усі необхідні дані про відсотки. Банк доводить, що вся необхідна інформація була доступна через Приват24, сайт банку та інші канали. В договорі прямо передбачено право банку змінювати тарифи за умови попереднього повідомлення клієнта. Якщо клієнт не висловив заперечень - вважається, що він погодився. Стосовно розрахунку заборгованості вказав, що наданий розрахунок заборгованості не оскаржений відповідачем, контррозрахунку відповідач не подав, експертиза не призначалась, а тому він є законним. Щодо нарахувань відсотків в період воєнного стану зазначив, що з березня по червень 2022 року діяли “кредитні канікули»: не штрафували, але відсотки нараховувалися (навіть якщо знижено). Кредитна ставка в цей період була 0,001% або 1,7% - не 3,4%. Крім того, кредитний договір не припинено, не розірвано, тому зобов'язання по сплаті відсотків залишаються чинними. Також, позивач посилався на практику ВСУ (справа №200/5647/18), яка підтверджує, що виписка з банківського рахунку - є належним доказом наявності заборгованості. Щодо банківської ліцензії вказав, що банком надано актуальну ліцензію №22 від 05.10.2011 р. - отже банк має право на кредитування. Банк просить стягнути тільки тіло кредиту та прострочені відсотки, без додаткових санкцій. Позичальник не виконав свої зобов'язання належним чином, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню.
26.06.2025 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач повністю заперечує проти тверджень позивача, вказаних у відповіді на відзив з таких підстав. Позивач не надав жодного доказу, який би спростував доводи Відповідача, а саме: не надано Умов та Правил, підписаних Відповідачем; не надано доказів, яка саме редакція Умов та Правил діяла на момент підписання анкети-заяви від 12.10.2015, та що Відповідач з нею ознайомлювався. Посилання на те, що «клієнт не міг приєднатися до іншої редакції» є лише припущенням Позивача, а не доказом. Твердження банку, що користування коштами є беззаперечним прийняттям всіх умов, також є маніпулятивним. Так, якщо приспустити що Відповідач погоджувався на отримання кредиту, то це не означає автоматичної згоди на будь-які, в тому числі обтяжливі та не доведені до нього у належний спосіб умови, зокрема, щодо процентної ставки 40,8%, умов її односторонньої зміни, нарахування комісій тощо. Позивач стверджує, що додав до позову копії Умов та Правил та наказ про їх затвердження. Однак, як було зазначено у відзиві, ці документи є внутрішніми документами банку і не містять підпису Відповідача. Позивач не надав ЖОДНОГО доказу, що саме ця редакція Умов та Правил була надана Відповідачу для ознайомлення у письмовому вигляді 12.10.2015 року. Посилання на сайт є нікчемним доказом, що підтверджено судовою практикою. Більше того, спроба Позивача виправдати російськомовну Анкету-заяву від 12.10.2015 посиланням на Закон України «Про засади державної мовної політики» є введенням в оману, адже цей закон визнано неконституційним ще у 2018 році. Відповідь Позивача повністю ігнорує ключовий аргумент Відповідача, викладений у відзиві: заявлена сума «тіла кредиту» у розмірі 31 588,27 грн є штучно завищеною за рахунок неправомірної капіталізації (включення до тіла кредиту) неузгоджених відсотків та комісій. Відповідач у відзиві навів конкретні приклади з наданої банком виписки, які підтверджують, що банк щомісячно списував відсотки та комісії за рахунок кредитного ліміту, тим самим перетворюючи ці нарахування на основну суму боргу. На ці незаконно збільшені суми банк у подальшому продовжував нараховувати відсотки. Зокрема, у відзиві було чітко показано, що за період з березня 2022 по січень 2023 року Позивач безпідставно списав з кредитного ліміту 9 057,32 грн у вигляді відсотків та комісій, перетворивши їх на «тіло кредиту». Позивач не надав жодного спростування цього факту. Він не пояснив, на якій правовій підставі, узгодженій з Відповідачем, відбувалося таке збільшення тіла кредиту.
Позивач у своїй відповіді намагається підмінити поняття. Він говорить про «кредитні канікули» як про свою добру волю, тоді як Відповідач у відзиві посилається на пряму норму закону - п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка звільняє позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та від сплати неустойки (штрафу, пені). Проценти, що нараховуються на прострочену суму боргу, є саме такою відповідальністю. Позивач, продовжуючи їх нарахування після 24.02.2022, прямо порушував вимоги закону. Крім того, Позивач безпідставно заперечує нарахування 932,21 грн відсотків у березні 2022 року, хоча ця сума чітко зазначена у наданій ним же виписці по рахунку. Це вкотре підкреслює недостовірність як доводів Позивача, так і його розрахунків.
Позивач не спростував доводи про відсутність у Анкеті-заяві істотних умов договору, відсутність підпису уповноваженої особи банку та сумнівність автентичності підписів Відповідача. Твердження Позивача, що клієнт підписав паспорт, в якому є інформація про ставки, не спростовує того, що паспорт є переддоговірним інформаційним документом, а не частиною договору (позиція ОП КЦС ВС у справі № 393/126/20). Позивач наполягає, що виписка є первинним документом. Відповідач з цим не сперечається. Однак, як було зазначено, саме ця виписка і є доказом неправомірних дій банку щодо капіталізації відсотків, а не доказом згоди Відповідача на умови кредитування. У відзиві було обґрунтовано сумніви щодо автентичності підписів Відповідача на документах, зокрема на заяві від 30.07.2021, нібито підписаній на планшеті. Твердження Позивача у відповіді, що «Відповідач не є експертом», є нічим іншим, як спробою уникнути обов'язку доказування.
11.07.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що заява про приєднення до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. З моменту оформлення кредитного договору пройшло "9" років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Щодо викладення Анкети-заяви від 12.10.2015 російською мовою звертаємо увагу на наступне (повторно). Згідно ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про засади державної мовної політики» сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу. ЗУ « Про засади державної мовної політики» був підписаний 03.07.2012 року, набув чинності 10.08.2012 року. Банком долучено Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що діяли на час укладення кредитного договору, викладених українською мовою Додатково зазначаємо, що на сайті Приватбанку https://privatbank.ua/terms/ розміщена редакція Умов та правил надання банківських послуг на українській мові, які були чинними на момент підписання анкети-заяви від 12.10.215 Окрім того, з підписаних позичальником документів вбачається, що 12.10.2015 року Відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої відповідач висловив свою згоду із тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять укладений між сторонами Договір про надання банківських послуг. Підписуючи вищевказану анкету-заяву, відповідач підтвердив те, що він ознайомлений із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які йому надані. Крім того, відповідач здійснюючи погашення заборгованостівизнавав заборгованість за договором та погоджувався із умовами договору.
Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Щодо порядку нарахування відсотків на заборгованість за кредитом пояснюємо (повторно). Розрахунок нарахування відсотків з урахуванням коефіцієнта на тіло/прострочене тіло кредита за період. Нарахування за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/ простроченому тілу кредита за період Наприклад: 4600,35*2,5%*2*12/365*1*=7,56, де -4600,35 - складова заборгованості ; -2,5 - % ставка в міс. (по даній складовій заборгованості).; -2 - коефіцієнт; -12 - кількість місяців у році; -365- базіс (кількість днів у році 365/366; для VIP базіс 360 днів); -1 - кількість днів. *перед множенням на кількість днів проводится математичне округлення Стосовно нарахування процентів під час дії воєнного стану (повторно). Для підтримки клієнтів ПриватБанк з 1 березня 2022 року до 1 червня 2022 року запровадив кредитні канікули для фізичних осіб за всіма кредитними картками. Це пільгові умови договору, коли клієнти мають право не вносити обов'язковий мінімальний платіж. Кредитні канікули означають, що банк не штрафував за прострочені платежі. В ПриватБанку такі умови діяли до 1 червня 2022 року. Стандартні умови пільгового періоду картки залишались незмінними. Кредитні канікули не означають відсутність процентів за користування кредитними коштами. Додатково до канікул, у березні ПриватБанк встановив кредитну ставку 0,001%, практично зробивши користування кредитними коштами безкоштовним. Твердження Відповідача про ніби-то нарахування у березні 2022 року 932.21 грн. не відповідають дійсності. З розрахунку заборгованості чітко вбачається, що у березні 2022 року нарахування в стопчику 11 «Нараховано відсотків на заборгованості за кредитом» нарахування відсутні. З 1 квітня Банк частково повернув деякі тарифи, при цьому знизивши їх порівняно з довоєнним рівнем. Так, було встановлено пільговий розмір кредитної ставки на рівні 1,7%, що є вдвічі меншим, ніж до війни. Проценти нараховувались і у травні, але до 1 червня 2022 року за кредитними канікулами погашення платежу не було обов'язковим. З 01.09.22 р. відсоткова ставка була повернута до рівня 3,4% на місяць, про розмір якої клієнт був проінформований. Щодо правомірності нарахування відсотків до повного погашення заборгованості.
04.09.2025 року до суду надішли заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких вказано, що подані Позивачем «додаткові пояснення» є процесуально неналежним документом, який не має прийматися судом до уваги. По суті, вони є лише повторенням раніше викладених доводів, які не підтверджені належними доказами та спростовуються правовою позицією відповідача та актуальною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду. Позивач так і не надав доказів нас свої аргументи: 1. Наказу про затвердження чинної на момент підписання відповідної заяви редакції Умов та Правил. 2. Доказів фактичного отримання відповідачем кредитних карток з тим номером, який вказаний у виписці для його ідентифікації з відповідачем. 3. Документального підтвердження погодження конкретного розміру кредитного ліміту та відсоткових ставок, інших істотних умов кредитного договору.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 12.10.2015 та отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 07/19, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 40000.00 грн., що підтверджується Випискою по рахунку.
Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:
1) Кредитна картка номер - 4149625805970603, строк дії - 05/18, тип - Універсальна GOLD;
2) Кредитна картка номер - 5168742208120463, строк дії - 07/21, тип - Універсальна GOLD.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.
Далі у процесі користування рахунком 30.07.2021 р. Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 07/25, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Далі, клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 30.07.2021 р., в якому є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12.10.2015 року станом на 26.01.2025 року відповідач має заборгованість у розмірі 38544.92 грн., з них: - 31588.27 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6956.65 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
За даними виписки за договором б/н за період 30.07.2015 - 28.01.2025, виданої на ОСОБА_1 , підтверджується факт користування кредитними картками.
V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З наданих позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 висловив однозначне бажання скористатися запропонованими позивачем банківськими послугами, що слідує з підписаної ним Анкети-заяви від 12.10.2015 та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30.07.2021, в якій зазначено основні умови кредитування для картки «Універсальна Gold».
Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надана позивачем виписка по рахунку, відповідає вимогам первинного документу, а тому є належним та допустимим доказом.
З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, який неодноразово збільшувався, та ОСОБА_1 неодноразово користувався кредитними коштами, здійснюючи часткове погашення заборгованості і станом на 26.01.2025 має заборгованість.
З урахуванням наведеного та аналізуючи надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що наданими позивачем заявами, розрахунком заборгованості за договором № б/н від 12.10.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, в сукупності з випискою по рахунку за договором на ім'я ОСОБА_1 , підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів, здійснення ним витратних операцій за рахунок коштів банку, а також часткової сплати заборгованості.
Та обставина, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, останнім не спростовано та не надано суду належних та допустимих доказів, що він повністю повернув кредитні кошти банку.
Разом з тим, наданими позивачем доказами, підтверджується, що умова сплати відповідачем відсотків для картки «Універсальна Gold» за користування кредитом була узгоджена між сторонами тільки 30.07.2021 при підписанні ОСОБА_1 . Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Підписавши вказану заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, позичальник відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодив умови кредитного договору, зокрема, щодо сплати відсотків, та взяв на себе відповідні зобов'язання.
В той же час, в підписаній відповідачем Анкеті-заяві від 12.10.2015, відсоткова ставка не визначена.
Вказане свідчить про те, що відповідач зобов'язався сплачувати на користь банку відсотки за користування кредитом в розмірі 42,8 % річних з 30.07.2021, а до вказаної дати позивач не мав права нараховувати їх відповідачу.
Разом з тим, з наданих позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 та розрахунків заборгованості вбачається, що відповідно до змісту цих розрахунків (стовпчик 4 таблиці), позивачем погашено за рахунок тіла кредиту частину нарахованих відповідачу процентів за користування кредитом за період з 12.10.2015 року по 30.07.2021 рік в загальному розмірі 30877,33 гривень.
У анкеті-заяві позичальника від 12.10.2015 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена, так само як можливість погашення заборгованості за процентами за рахунок наданого тіла кредиту. Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, включив до заборгованості за тілом кредиту (сума, яку фактично отримав в борг відповідач), заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, послався на Витяг з Тарифів обслуговування карт «Універсальна» та Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» як невід'ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився із ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування, а також можливості погашення заборгованості за процентами за рахунок наданого тіла кредиту.
Наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також Тарифи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Суд враховує, що відповідачем, згідно наданих АТ КБ «ПриватБанк» доказів, принаймні двічі підписувалась заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (12.10.2015 року, 30.07.2021 року), однак до матеріалів справи надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також витяг з Тарифів лише в одній редакції, без доказів актуалізації цих документів станом на час підписання відповідачем інших заяв.
Суд приймає до уваги, що 30.07.2021 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, разом із тим, позивач просив стягнути заборгованість за договором кредиту саме від 12.10.2015 року, а не будь-якого іншого, тобто паспорт споживчого кредиту було підписано пізніше, ніж відповідач отримав кредитні кошти за спірним договором в користування.
Крім того, доказів, що умови договору про споживчий кредит точно відповідають підписаному відповідачем паспорту споживчого кредиту, позивачем надано не було, а відтак наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредитування не є доказом конкретних умов укладеного між сторонами кредитного договору стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом.
Разом із тим, оскільки фактично отримані та використані кошти позичальником в добровільному порядку позивачу не повернуті, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту за період з 12.10.2015 року по 30.07.2021 рік.
Суд враховує, що з розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження обставин, викладених в позові, вбачається, що за рахунок коштів, зазначених як кредитні, банком погашено відсотки на загальну суму 30877,33 грн. (стовпчик 4). Таким чином, з урахуванням недоведеності позивачем обставин узгодження ціни договору (розміру процентів за користування кредитом) за період з 12.10.2015 року по 30.07.2021, розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає зменшенню на вказану суму і становить 38544,92 грн. - 30877,33 грн. = 7667,59 грн.
Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за тілом кредиту та прострочених відсотків у сумі 7667,59 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, у відповідності до вимог ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 481,88 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.10.2015 року, в розмірі 7667 /сім тисяч шістсот шістдесят сім/ гривень 59 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 481 /чотириста вісімдесят одну/ гривень 88 копійок.
У решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В. Ковальова