19 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1883/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області №000025690901 від 13.03.2023 року, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16000 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказ №145-п від 04.02.2025 про проведення перевірки містить лише правові підстави для призначення перевірки, але не містить фактичних підстав для призначення перевірки, які визначені законом. Крім того, вказує, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом контролюючого органу прийти на перевірку без попередження. Однак, перевірка реєстратору розрахункових операцій (далі - РРО) за минулий період часу на основі даних Системи обліку даних (далі - СОД) РРО носить характер камеральної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. Отже, контролюючий орган вийшов за межі предмету встановленого такого виду перевірки як фактична.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; сторонам встановлено процесуальні строки на подачу заяв по суті справи.
Головне управління ДПС в Кіровоградській області (надалі - відповідач, податковий орган) не погодившись з доводами позову подав відзив на позов, в якому наголошено на правомірність проведення фактичної перевірки під час якої встановлено порушення податкового законодавства. Зазначено, що ні п.п.75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України, ні інші норми цього Кодексу не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки, та не встановлюють такого обмеження, як фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки.
Позивач відповідь на відзив не подав.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.06.2015 року, одним із видів діяльності є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.9).
Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.10.2024 № 145-п "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та торгових об'єктів" на підставі пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, а саме, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, наказано провести протягом лютого 2025 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, обігу, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів, з урахуванням Додатоку №12 - у ФОП ОСОБА_1 (надалі - наказ, а.с.15).
12.02.2025 року посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку в магазині '' ІНФОРМАЦІЯ_1 '', що розташований у АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . До початку якої пред'явлені направлення на перевірку та вручена копія наказу від 04.02.2025 року (а.с.34).
За результатами проведеної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 12.02.2025 (реєстраційний № 1601/11/28/РРО/ НОМЕР_1 від 19.02.2025) із зазначенням у висновку перевірки, що згідно баз даних ІКС ''Атаман'' через РРО фіскальний номер 3001005769, 01.12.2024 здійснено реалізацію коньяку ''Азнаурі 3 зірки'' ємнічтю 0.5 л, вміст спирту 40% за ціною 188,00 грн, фіскальний чек він 01.12.2024 №11274. Реалізація вказаного товару відбулась за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої, оскільки мінімальна роздрібна ціна становить 192,48 грн, чим порушено Постанову Кабінету Міністрів України від 20.10.2008 №957 ''Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв'', п.32 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' (а.с.28-29), який направлений позивачу поштовим зв'язком.
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС в Кіровоградській області складено податкове повідомлення - рішення від 13.03.2025 року № 000025690901, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію за порушення Постанову Кабінету Міністрів України від 20.10.2008 №957 ''Про встановлення розміру мінімальних п.25 част.2 ст.73 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' в розмірі 16000 грн (надалі - спірне рішення, а.с.35).
Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України).
Однією з підстав протиправності спірного рішення, позивач зазначає про порушення процедури проведення перевірки, оскільки в наказі на її проведення вказана лише номері статті ПК України, натомість, аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання контролюючого органу на певні положення ПК України, а конкретно-визначені відомості, що стали безпосередньою підставою для проведення такої перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Як свідчать матеріали справи відповідачем наказом призначено фактичну перевірку позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
За змістом наведених норм, суд доходить висновку, фактична перевірка, що може бути проведена за умови наявності:
- інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавством;
або
- здійснення функцій, визначених законодавством.
Суд констатує, що у наказі на проведення перевірки наявне лише посилання на норми ПК України, а також зазначено про проведення перевірки для здійснення функцій, визначений законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Суд зазначає, що покликання у наказі на підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України із зазначенням про необхідність здійснення функцій, визначений законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому проведення перевірки не можна вважати незаконним.
Отже, суд відхиляє доводи позивача, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки є помилковими, оскільки покликання у наказі на підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.
При цьому, суд повинен враховувати актуальні висновки Верховного Суду при застосуванні норм права до конкретних правовідносин у судових справах.
Позиція суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 26.03.2024 року у справі №420/9909/23, від 17.09.2025 року у справі 380/10906/24.
Іще одним доводом протиправності оскаржуваного рішення, позивач у позові вказав, що використання інформації СОД РРО вважається камеральною перевіркою, які також відхиляються судом, з огляду на таке.
Додатками до акту зазначені фіскальний чек від 12.02.2025 №0000012165 та фіскальний чек від 01.12.2024 №11274.
У фіскальному чеці 11274 від 01.12.2024 року наявна інформація про реалізацію коньяку Азнаурі, вартістю 188,00 грн.
Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, суд зазначає наступне.
Висновки контролюючого органу щодо встановленого порушення базуються на інформації з системи обліку даних РРО.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;
72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23 та від 27 березня 2025 року у справі 280/6830/23.
Щодо твердження позивача щодо протиправності спірного рішення у зв'язку з тим, що під час проведення фактичної перевірки, відповідач вчиняв дії, які притаманні діям які вчиняються саме при проведенні документальних позапланових перевірок із застосуванням періоду, який знаходився поза межами дня перевірки, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).
Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).
У постанові від 07.08.2025 року по справі 280/6835/23 Верховний Суд зазначив, що використання інформації СОД РРО є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. У цій справі Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки.
Стосовно змісту та суті спірного рішення, суд зазначає наступне.
У позовній заяві, як на підставу протиправності спірного рішення, позивач не зазначив жодного обґрунтування щодо самого порушення норм законодавства.
Під час перевірки встановлено проведення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами. Нижчими за встановлені роздрібні ціни на такі напої. Позивачем реалізований коньяк ''Азнаурі 3 зірки'' ємністю 05 л, вміст спирту 40% за ціною 188,00 грн.
Відповідно до пункту 45 статті 1 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій - мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам.
Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої встановлюються та переглядаються Кабміном щороку, до 25 грудня поточного календарного року, з урахуванням індексу цін виробників на готову алкогольну продукцію за поточний календарний рік. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються КМУ також у разі зміни ставок акцизного податку (статті 68 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2008 №957 ''Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв'' установлений розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Згідно пунктом 32 розд. XIII «Перехідні положення» ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' у період починаючи з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 р. № 4015-IX (далі - Закон № 4015) для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений Постановою № 957, збільшений на 50%.
Мінімальна ціна на коньяк ''Азнаурі 3 зірки'' ємністю 05 л, вміст спирту 40% становить 192,48 грн (641,6 х 40 х 0,5/100) + (128.32/2).
Отже, позивачем реалізований коньяку за ціною нижче ніж мінімальна.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
Згідно пункту 25 частини 2 статті 73 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Статтею 8 Закону України ''Про державний бюджет України на 2025 рік'' установлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату у розмірі - 8000 гривень.
Отже, сума штрафу в розмірі 16000 грн визначена відповідачем вірно (2 х 8000).
Враховуючи вищезазначене, доведеним фактом реалізації позивачем алкогольного напою за ціною нижчою ніж мінімальна, а відтак, суд дійшов висновку, що застосований штраф до позивача відповідає змісту вчиненого ним правопорушення. При цьому, відповідачем доведено правомірність винесеного спірного рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку з чим, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективана, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; ЄДРПОУ 34112606) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК