19 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4018/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач), через свого представника - адвоката Хомича Івана Олександровича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 21.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 21.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначає, що позивачу з 14.02.2020 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. При досягненні пенсійного віку та маючи намір отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою. В подальшому на адвокатський запит представника позивачки ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило, що з 21.01.2025, на підставі заяви від 21.01.2025, позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної з 14.02.2020 за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) - 7994,47 грн, яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону. Позивач не погоджується із вказаним та вважає, що для розрахунку пенсії слід брати показник середньої заробітної плати за три роки, що передують зверненню про призначення пенсії за віком (тобто, за 2022, 2023 та 2024 роки), оскільки такий вид пенсії їй мав би призначатись вперше.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області (надалі відповідач-1) суду подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що заява позивача від 21.01.2025 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (U15001-1408) та 23.01.2025 прийнято рішення №112650000938. Відтак, у справі, що розглядається позовні вимоги заявлено до відповідача, який не є тим суб'єктом владних повноважень, що вчиняв дії про переведення позивача з одного виду пенсії на інший та не приймав рішення щодо розгляду заяви позивача від 21.01.2025.
ГУ ПФУ в Одеській області (надалі відповідач-2) надав суду письмові пояснення в яких повідомлено, що позивач отримував пенсію за вислугу років з 14.02.2020, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рух справи:
Ухвалою судді від 07.07.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою суду від 08.08.2025 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Ухвалою суду від 09.09.2025 витребувано додаткові докази у справі.
У період з 23.07.2025 по 25.07.2025, з 11.08.2025 по 29.08.2025 ОСОБА_2 тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Дослідивши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 з 14.02.2020 отримував пенсію за вислугу років призначену за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
При досягненні пенсійного віку він звернувся до відповідача із заявою від 21.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (а.с.63). До заяви долучено наступні документи згідно переліку (а.с.64).
Вказане сторонами не заперечувалось.
Суд зауважує, що вказана заява позивача про призначення/перерахунок пенсії є документом, який заповнений у вигляді бланка, що був наданим територіальним органом Пенсійний фонд. Так, зокрема у цьому бланку є графа «вид перерахунку», яка містить наступний зміст - «перехід на інший вид пенсії» (а.с.63).
Вказану заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності та 23.01.2025 винесено рішення №112650000938 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (шифр 101) (а.с.59).
В подальшому адвокат позивача подав до відповідача-1 запит про надання інформації щодо обчислення розміру призначеної пенсії позивача за віком.
Листом від 23.05.2025 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило про те, що з 21.01.2025, на підставі заяви від 21.01.2025, позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної з 14.02.2020 за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) - 7994,47 грн, яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону (а.с.6).
Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному застосуванні показника середньої заробітної плати, що застосовувались при перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, тому для захисту своїх прав вона звернулась з цим позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи адміністративну справу, суд виходить з наступного.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частини третя статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Однак, у випадку позивача йому 14.02.2020 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, в подальшому він виявив бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, а тому мало мати місце саме призначенням пенсії за віком (за якою він звернувся вперше 21.01.2025), а не а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Вказане підтверджується тим, що Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а, від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22 та від 31 січня 2025 року у справі №200/1478/24.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 21.01.2025, відтак відповідач-2 мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за інший період, зокрема за 2014, 2015 та 2016 роки.
Відтак, обраховуючи пенсію позивача з 21.01.2025 відповідач-2 помилково засотував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки у розмірі 3764,40 грн.
Підсумовуючи зазначене вище, в контексті викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача-2 щодо переведення позивача з виду на вид пенсії та його скасування.
З огляду на те, що визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області (відповідача-2) не було зазначено позивачем в позовних вимогах, однак для ефективного захисту прав позивача суд вважає за доцільне, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, вийти за їх межі.
Також суд вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області (відповідача-2) щодо не застосування показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки при призначенні пенсії за віком з 21.01.2025.
Враховуючи, що відповідач-2, прийнявши протиправне рішення про переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам частині 2 статті 2 КАС України, а тому позовна вимога про зобов'язання провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас, суд зазначає про відмову в задоволенні позовних вимог спрямованих до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, з огляду на таке.
Заява позивача від 21.01.2025 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та 23.01.2025 ним прийнято рішення. Отже, ГУ ПФУ в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Оскільки, ГУ ПФУ в Кіровоградській області не є суб'єктом належним відповідачем щодо правовідносин даної справи, а відтак, дії щодо відновлення порушеного права позивача має вчиняти саме той орган, який порушив право позивача на призначення пенсії - ГУ ПФУ в Одеській області.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.12).
Враховуючи положення статей 139 КАС України, а також те, що порушення прав позивача стало саме у зв'язку з винесенням протиправного рішення ГУ ПФУ в Одеській області, а тому саме цей суб'єкт зобов'язаний відшкодувати судові витрати.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області №112650000938 від 23.01.2025 у частині призначення з 21.01.2025 пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки починаючи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки починаючи з 21.01.2025 року та здійснити виплату різниці пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК