19 вересня 2025 року справа №320/23693/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві,
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», в частині, що стосується ОСОБА_1 та подання у п'ятиденний строк такого списку Міністерству оборони України;
-Зобов?язати Пенсійний фонд України направити до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», в частині, що стосується ОСОБА_1 та подати у п?ятиденний строк такий список Міністерству оборони України.
-Стягнути з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати у розмірі 8 500 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).
Позивач зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова №729), яка набрала чинності 17.07.2021, внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), що призвело до збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів, та, відповідно, є підставою для перерахунку його пенсії.
Після збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів на підставі постанови №729 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (далі - постанова №144), якою, зокрема, вирішено перерахувати з 1 серпня 2021 р. пенсії, призначені за нормами Закону №2262, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою №704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років - у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою № 729 (далі - дата виникнення права на перерахунок пенсії) за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням.
Пунктом 4 Постанови №144 визначено, що Пенсійний фонд України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою має повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
У свою чергу, на підставі отриманих списків Міністерство оборони України, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Позивач стверджує, що він через свого представника звернувся до Пенсійного фонду України із адвокатським запитом щодо надання інформації щодо вчасного виконання постанови №144 та направлення списків до розвідувальних органів, водночас, Пенсійний фонд України листом повідомив, що передбачений вказаною постановою механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах введеного указами Президента України воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів. Також повідомлено, що з метою мінімізації та усунення ризиків органами Пенсійного фонду України заходи щодо проведення перерахунку пенсій цим особам будуть здійснені невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, оскільки як Постановою №144, так будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено відстрочення перерахунку пенсії військовослужбовців розвідувальних органів до припинення дії на території України воєнного стану.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідачем 09.06.2025 через систему “Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач вказав, що відповідно до п. 4 Постанови №144 в одноденний строк після набрання нею чинності Пенсійний фонд України зобов'язано повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1, і у п'ятиденний строк подати їх Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби. Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час. У зв'язку з цим наказом Пенсійного фонду України від 24.02.2022 №32 здійснено переведення Пенсійного фонду України з мирного на воєнний стан.
Відповідач звертає увагу на лист Міністерства соціальної політики України від 25.03.2022 №3065/0/2-22/54 до Кабінету Міністрів України, в якому зазначено, що реалізація механізму обміну інформацією про одержувачів пенсій, визначеного Постановою №144, в умовах війни може спричинити ризики доступу до персональних даних, що наражатиме на небезпеку осіб зазначеної категорії та членів їх сімей. З метою усунення таких ризиків Мінсоцполітики запропонувало забезпечити невідкладне проведення визначеного Постановою №144 перерахунку пенсій особам, звільненим з розвідувальних органів, після закінчення правового режиму воєнного стану в Україні.
Відповідач вказує, що зазначену позицію погоджено Кабінетом Міністрів України в листі Віце-прем'єр-міністра України Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 29.03.2022 №8045/1/1-22.
Відтак, на думку відповідача, обов'язок повідомити головні управління про підстави для проведення перерахунку пенсій у пенсійного фонду України виникне лише після припинення дії воєнного стану.
Окрім того, відповідач вважає, що дані, зазначені у формі списку осіб з числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку (додаток № 1 до Постанови № 144), не є знеособленими, оскільки в списку зазначається, зокрема, інформація про осіб (прізвище, ім'я та по батькові), військове звання, розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, з урахуванням усіх його складових, тобто містить ідентифікуючу інформацію стосовно цих осіб.
Відповідач вказує, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій, передбачений Постановою №144, в умовах введеного воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) зазначених осіб, оскільки містить ідентифікуючу інформацію щодо них.
Від третьої особи письмові пояснення щодо суті позову на адресу не надходили, натомість надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.
У зв'язку зі збільшенням розмірів грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів на підставі постанови №729 та прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №144 позивач у березні 2025 року звернувся через свого представника із адвокатським запитом до Пенсійного фонду України про отримання публічної інформації, в якому просив повідомити про стан виконання постанови КМУ №144.
Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України листом від 23.04.2025 №2800-030201-8/26747 повідомив представника позивача, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 14.03.2022 №133/2020, органи Пенсійного фонду України не мають можливості в повній мірі забезпечити формування та подання уповноваженим органам силових структур списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
У листі вказано, що після закінчення дії правового режиму воєнного стану органами Пенсійного фонду України невідкладно будуть здійсненні заходи щодо проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови №144.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1992 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. Закон № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Як передбачено статтею 43 Закону № 2262-XII, який є спеціальним у питаннях регулювання правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
За змістом частини першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Судом встановлено, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
24.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №912-ІХ «Про розвідку» (далі - Закон №912-ІХ).
01.01.2021 набули чинності положення ч. 3 ст. 42 Закону №912-ІХ, якою передбачено, що посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом:
для співробітників кадрового складу 1,8;
для співробітників, які не належать до кадрового складу, 1,4.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", яка набрала чинності 17.07.2021 (далі Постанова № 729), внесено зміни до Постанови № 704, зокрема пункт 4 доповнено абзацами такого змісту:
"Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом:
для військовослужбовців кадрового складу 1,8;
для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, 1,4".
Таким чином, оскільки Постановою № 729 збільшено посадові оклади відповідної категорії військовослужбовців (військовослужбовців розвідувальних органів), а також інші складові грошового забезпечення, що відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії такої категорії військовослужбовців.
При цьому перерахунку пенсії має передувати отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" (далі - Постанова № 144) постановлено перерахувати з 1 серпня 2021 р. пенсії, призначені за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання "заслужений"/"народний", службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 р. починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що скасовані чи такі, що не виплачувалися з дати виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), під час перерахунку пенсій не враховуються.
Таким чином, з 01.08.2021 у органів Пенсійного фонду України виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії. Відтак позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Проте підставою для отримання належної довідки від уповноваженого органу для перерахунку пенсії позивача є повідомлення Пенсійним фондом України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики, про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, та надсилання відповідної інформації Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Судом встановлено, що у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів".
Листом відповідач повідомив, що передбачений вказаною постановою механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах введеного указами Президента України воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів. З метою мінімізації та усунення ризиків органами Пенсійного фонду України заходи щодо проведення перерахунку пенсій цим особам будуть здійснені невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Разом з тим суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що передбачений механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження внесення Кабінетом Міністрів України змін до Постанови № 144 чи прийняття будь-яких інших нормативно-правових актів щодо відстрочення проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Крім того, суд звертає увагу, що Закон України "Про правовий режим воєнного стану" не містить будь-яких обмежень щодо проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів та щодо використання інформації про таких осіб (персональних даних) під час дії воєнного стану.
Також суд враховує, що за змістом статті 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) інформація про фізичну особу (персональні дані) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до статті 20 Закону № 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 2657-ХІІ інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
З аналізу Додатку № 1 до Постанови № 144 "Список осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку" вбачається, що форма Списку не містить жодної конфіденційної інформації про фізичну особу в розумінні Закону України "Про інформацію". Так, форма Списку передбачає таку інформацію про особу із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку: прізвище, ім'я, по батькові, дата звільнення із служби (смерті), військове звання, найменування посади на день звільнення зі служби (смерті) із зазначенням назви підрозділу та розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, з урахуванням усіх його складових.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо обмеження доступу до архівів документів, що містять персональні дані, оскільки жодних доказів на підтвердження прийняття Пенсійним фондом України підзаконних нормативно-правових актів або наказів, або розпоряджень, якими обмежено доступ пенсійним органам до архівів документів, що містять персональні дані пенсіонерів на період дії воєнного стану, суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.03.2021 № 8-1, прийнятою відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1278 "Про запровадження експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери", та пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (зі змінами), затверджено Порядок проведення експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Приписами вказаного Порядку передбачено, що в органах Пенсійного фонду запроваджена Централізована підсистема Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) "Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи", в межах якої створюються та ведуться електронні пенсійні справи осіб, яким призначено пенсію.
Відтак, оскільки Пенсійний фонд України станом на день прийняття рішення у цій справі продовжує здійснювати свої повноваження щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, а тому навіть у випадку відсутності доступу до архівів документів (в паперовому вигляді) повинен мати доступ до електронних пенсійних справ.
Окрім того, суд зазначає, що лист Міністерства соціальної політики України від 25.03.2022 № 3065/0/2-22/54 "Про забезпечення перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144" не є нормативно-правовим актом, а носить лише інформаційний характер.
Також суд враховує, що позивач наполягає на вчиненні пенсійним органом тих дій, які відповідач відмовляється вчиняти нібито в інтересах самого позивача.
При цьому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що для здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог п. 4 Порядку № 144 вимагається обмін інформацією між суб'єктами владних повноважень, що стосується про пенсіонерів, а не військовослужбовців розвідувальних органів, на чому помилково наголошує відповідач.
Крім того, суд зазначає, що оскільки йдеться про реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист, навіть в умовах воєнного стану вимоги принципу пропорційності мають бути дотримані. Відповідно, має бути збережений розумний баланс приватних і публічних інтересів, що означає, що цілі обмеження права мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Водночас у цій справі судом не встановлено розумного співвідношення між порушенням прав та інтересів людини та цілями державного впливу і засобами їх досягнення, тобто відсутнє співрозмірне обмеження прав позивача для досягнення публічних цілей, на яких акцентує увагу відповідач.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що згідно з чинним законодавством позивач набув право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є направлення відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" і подання такого списку Міністерству оборони України.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та статтею 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 справі "Міллер проти Австрії", де ЄСПЛ встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
У рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 ЄСПЛ зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи наведене, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів", в частині, що стосується позивача, і подання такого списку Міністерству оборони України.
Як наслідок, відповідача належить зобов'язати направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" в частині, що стосується позивача, і подання такого списку Міністерству оборони України.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Водночас, у своїй позовній заяві позивач зазначив, що під час захисту порушених прав він поніс судові витрати на правничу допомогу адвоката на загальну суму 8 500 грн. Витрати на оплату послуг адвоката складаються з: надання консультації позивачу щодо захисту його порушених прав (1000 грн.); аналіз законодавства та судової практики щодо захисту порушених прав позивача - 1000 грн.; проведення переговорів з опонентом та підготовка документів щодо вирішення спору у досудовому порядку - 1500 грн.; - підготовка позовної заяви з додатками - 5 000 грн.
На підтвердження вказаного позивачем додано копію договору про надання правничої допомоги від 01.04.2025, розрахунок відповідних послуг та акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 08.05.2025.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Приписами частини першої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя статті 132 КАС України).
Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 грудня 2012 року № 5076-VI (далі Закон України від 05 грудня 2012 року від 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 грудня 2012 року № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України від 05 грудня 2012 року № 5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалась адвокатом Редзелем Миколою Миколайовичем на підставі договору №3 про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року.
Згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2025 адвокатом О.В. Лаховою було надано позивачу такі послуги:
- надання консультації позивачу щодо захисту його порушених прав (1000 грн.); аналіз законодавства та судової практики щодо захисту порушених прав позивача - 1000 грн.; проведення переговорів з опонентом та підготовка документів щодо вирішення спору у досудовому порядку - 1500 грн.; - підготовка позовної заяви з додатками - 5 000 грн.
Суд вважає, що визначена адвокатом Лаховою О.В. сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду вказаної справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих нею послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, жодними доказами не доведено факту “проведення переговорів з опонентом», надсилання ж запиту до Пенсійного фонду не може вважатися “проведенням переговорів» у традиційному розумінні, фактично ж листування обмежилось запитом та 1 відповіддю від відповідача.
Крім того, що стосується заяв по суті справи, то адвокатом фактично було підготовлено лише позовну заяву, натомість відзив/відповідь на відзив/заперечення адвокатом не готувалися, так само як і пояснення третьої особи щодо предмету спору.
З огляду на обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а також з урахуванням відсутності заперечень щодо розміру судових витрат з боку відповідача, та тим, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3500,00 гривень.
Позивачем також не надано для суду жодного підтвердження фактичного розрахунку з адвокатом у наведеному розмірі.
Отже, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу адвокатом у розмірі 3500,00 грн. Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», в частині, що стосується ОСОБА_1 та подання у п'ятиденний строк такого списку Міністерству оборони України.
3. Зобов'язати Пенсійний фонд України (ідентифікаційний код 00035323, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.9) направити до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», в частині, що стосується ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та подати у п?ятиденний строк такий список Міністерству оборони України..
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код 00035323, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.9).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.