про продовження строку залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/20879/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з 25.02.2022 по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 20.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 року, за який позивач просить здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення, позивачем при поданні позову пропущено тримісячний строк звернення до суду, а наведені у клопотанні про його поновлення причини пропуску цього строку визнані судом неповажними.
Крім того, суд зауважив, що, зазначаючи в позовній заяві, зокрема, про проходження військової служби, представник позивача не вказала конкретного періоду проходження такої служби із зазначенням дати зарахування до списків військової частини та дати звільнення з частини і виключення із списків особового складу; не надала відповідні докази на підтвердження зарахування до списків особового складу військової частини і виключення з них (копії відповідних наказів командира військової частини) до позовної заяви не додано. Не вказано дати звернення до відповідача та не надано копію відповідного адвокатського запиту. Наведені недоліки позовної заяви перешкоджають повному встановленню обставин спору.
На виконання вимог судової ухвали від 01.09.2025 року представник позивача надала уточнену позовну заяву, у якій зазначила періоди проходження військової служби позивачем у Військовій частині НОМЕР_1 : з 25.02.2022 по 20.03.2024 року, а також подала іншу заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши на те, що позивачем не було отримано письмового повідомлення про розмір прожиткового мінімуму, застосованого при обчисленні грошового забезпечення позивача, а також грошової допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, інших щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 20.05.2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, 01.01.2023 року за останньою займаною посадою заявника з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника з 25.02.2022 по 20.05.2023 року.
За твердженням представника позивача лише після відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права.
При цьому, відповідних доказів на підтвердження проходження військової служби у відповідача до заяви на усунення недоліків не додано; дату, з якої позивачу стало відомо про порушення його прав, не зазначено.
З поданої заяви про уточнення позовних вимог та наданого наказу про виключення позивача зі списків особового складу стало відомо, що позивач проходив військову службу у відповідача з 25.02.2022 по 20.03.2024 року.
Водночас, позивач сформулював позовні вимоги у спосіб, що ускладнює їх належну правову оцінку, об'єднавши в межах періоду 25.02.2022 по 20.05.2023 року, що передує звільненню позивача з військової служби, різнорідні за своєю правовою природою види грошового забезпечення - щомісячні виплати, щорічні одноразові виплати, компенсації за невикористану відпустку та одноразову допомогу при звільненні. Таке поєднання вимог, зокрема й тих, що стосуються виключно після звільнення зі служби, свідчить про їхнє некоректне формулювання.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відтак, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 01.09.2025 року станом на 18.09.2025 року в повному обсязі не виконані та виявлено ще один недолік позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- відомостей щодо дати, з якої позивачу стало відомо про порушення його прав;
- повідомлення об'єктивних поважних причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску;
- уточнення позовних вимог з їх приведенням у відповідність до висновків цієї ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Майстренко