Справа № 175/7800/25
Провадження № 1-кп/175/1174/25
2025 рік
19 вересня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю обвинуваченої: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42025052210001844 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
18 червня 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченій запобіжний захід не обирався.
Ухвалою судді від 20 червня 2025 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, оскільки вона має намір повернутися до іншої військової частини для продовження проходження військової служби, а командир цієї військової частини надав письмову згоду на продовження проходження обвинуваченою військової служби.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечувала проти заявленого обвинуваченою клопотання та зазначила, що є всі підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає можливим закрити кримінальне провадження та звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Так, органами досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 березня 2025 № 79 сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду фельдшера медичного пункту 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 .
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до вимогам ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.
Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язана свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися військової дисципліни.
Однак, 14 квітня 2025 року сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді фельдшера медичного пункту 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, всупереч інтересам військової служби, в порушення передбачених чинним законодавством вимог, не одержавши відповідного дозволу командирів (начальників), самовільно залишила тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка у той час дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , обов'язки військової служби не виконувала, час проводила на власний розсуд та перебувала за межами розташування військової частини до 05 червня 2025 року.
05 червня 2025 року сержант ОСОБА_4 самостійно прибула до органу досудового розслідування та заявила про себе.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді фельдшера медичного пункту 2 батальйону безпілотних авіаційних комплексів у військовому званні - сержант, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, самовільно залишила тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка у той час дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , та була відсутня в місці проходження військової служби до 05 червня 2025 року.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військовослужбовцем місця служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , було вчинено під час дії воєнного стану обвинуваченою вперше. Після вчинення цього кримінального правопорушення обвинувачена добровільно звернулася із клопотанням до суду про намір повернутися до іншої військової частини для продовження проходження військової служби, письмова згода командира цієї військової частини на продовження проходження обвинуваченою військової служби наявна.
Обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію його дій. Обвинувачена розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також наслідки закриття провадження з цих мотивів, та наполягає на закритті кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що заявлене обвинуваченою клопотання не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, тому є всі передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Крім того, оскільки закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КПК України, тому суд вважає необхідним зобов'язати після набрання ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України після набрання цією ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України для продовження проходження військової служби.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: