Справа № 503/1525/25
Провадження №3/503/1176/25
19 вересня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
05 вересня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 757201, згідно змісту якого в порушення вимог ч.2 ст. 150 СК України, неналежним чином виконує обов'язки опікуна відносно малолітніх внуків ОСОБА_1 , 25.03.2018 року, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном яких вона являється, оскільки під час обстеження матеріально-побутових умов сім'ї 05.09.2025 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було брудно, по кімнатах розкидані речі, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явилася, про поважність причин неявки суду не повідомила, про місце і час розгляду справи була своєчасно сповіщена належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 757201 від 05.09.2025 року (а.с.2), в якому було зазначено про повідомлення ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 19.09.2025 року о 15 год. 00 хв. у Кодимському районному суді із проставленням останньою свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі ОСОБА_1 проставлений підпис також в графі про отримання другого примірника цього протоколу. Окрім того, суд додатково повідомив ОСОБА_1 про судовий розгляд шляхом надіслання їй судової повістки у відповідності до Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, на номер її телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 757201 від 05.09.2025 року (а.с.2) та її письмовому поясненні від 05.09.2025 року (а.с.7), які підписані нею без яких-небудь зауважень щодо правильності внесених до них відомостей, зокрема правильності зазначення номеру її контактного телефону, про що свідчить відповідна довідка від 10.09.2025 року про доставку повідомлення у додаток «Viber». Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останньої від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 757201 від 05.09.2025 року (а.с.2), який підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без яких-небудь заперечень викладених в ньому обставин та із зазначенням нею у графі пояснення по суті порушення своєї згоди з ним та висловленням свого запевнення про виправлення умов; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 30.08.2025 року (а.с.6), яка мешкає неподалік від ОСОБА_1 , яка є опікуном двох дітей, та засвідчила те, що будинок на зовнішній вигляд знаходиться в занедбаному стані; копією акту обстеження умов від 05.09.2025 року (а.с.5), згідно змісту якого умови проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 незадовільні, санітарно-гігієнічний стан приміщення незадовільний, бо нестворені умови для проживання дітей, в кімнатах брудно, речі розкидані; письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 від 05.09.2025 року (а.с.7), згідно змісту яких 05.09.2025 року під час здійснення візиту представників органу опіки та піклування в її сім'ю за місцем проживання: АДРЕСА_1 було проведено обстеження матеріально-побутових умов та було виявлено недоліки, а саме в кімнатах брудно, неприбране, повсюди розкидані речі, неналежні умови проживання дітей.
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості внутрішнього змісту кожного із них та відсутності суперечностей між ними, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 184 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко