Справа № 296/9394/25
1-кс/296/4260/25
Іменем України
22 серпня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі матеріали клопотання слідчого слідчого відділу Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області капрала поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Житомир, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
Слідча звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 20.10.2025 включно, без визначення розміру застави.
Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий вказав, що слідчим відділом Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025060640000845 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, 19.08.2025 близько 21 години 20 хвилин, перебував спільно зі своїм знайомим ОСОБА_7 за місцем його проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де разом розпивали алкогольні напої.
Під час розпивання алкогольних напоїв, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
У вказаний день час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_6 наніс не менше шести ударів руками в область голови та обличчя ОСОБА_7 , тим самим спричинив тілесні ушкодження у вигляді набряку-набухання головного мозку, крововиливів під оболонки та речовину головного мозку, закритої черепно-мозкової травми в результаті яких останній помер.
Так, 20.08.2025 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 21.08.2025 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Повідомив, що існують ризики визначені ст. 177 КПК України. Просив врахувати протоколи допиту свідків та інших підозрюваних.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив щодо клопотання слідчого. Вказав, що покази свідків розходяться, а докази причетності його до вбивста відсутні. Повідомив, що психічні розслади. Вину не визає.
Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання. Доказів для застосування запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою не надано. У разі задоволення клопотання просила обрати мінімальний розмір застави.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З наданих матеріалів клопотання вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею доказами.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, не виключає можливість того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого проти життя та здоров'я особи за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Крім того встановлено, що підозрюваний рахується за місцем проходження військової служби як особа, яка не повернулась після проходження військово-лікарської комісії до військової частини, що свідчить про ставлення останнього до обов'язків, що покладені законом.
Також, в матеріах справи відсутні докази, які свідчать про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, місце роботи, законні джерела доходів.
Наведене вище свідчить про високу ймовірність прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Стороною обвинувачення доведено, що підозрюваному відоме місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні, які судом не допитані, тому в разі не перебування під вартою підозрюваний може незаконно впливати на них шляхом підкупу, переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 296 КК України та відбував покарання в місцях позбавлення волі.
Крім того, 18.10.2024 Житомирським районним управлінням поліції до суду скеровано обвинувальний акт за підозрою у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
З огляду на зазначене, ОСОБА_6 на шлях виправлення не став та продовжив займатись злочинною діяльністю, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Викладене свідчить про схильність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень та існування ризику передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про те, що підозрюваний переховуватись від органів досудового розслідування не збирається й свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, соціальні зв'язки, відсутність постійного міця роботи, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність судимості, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, який рахувати з моменту затримання 13год. 00хв. 20.08.2025 по 13год 00хв. 19.10.2025 включно, без права внесення застави.
Строк дії ухвали до 13год 00хв. 19.10.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 26.08.2025 о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1