Справа № 947/31324/25
Провадження № 1-кс/947/13770/25
16.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , її представника - адвоката ОСОБА_5 , (які приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.149, ч.2,3 ст. 332 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , діючого в інтересах ОСОБА_6 , в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 16.05.2025 року, на належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно у кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023 року (справа 947/13802/25), а саме: 1/2 (половини) грошових коштів в сумі 23 100 (двадцять три тисячі сто) доларів США купюрами по 100 доларів США, що становить 11550 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) доларів США.
Своє клопотання мотивує тим, що в рамках кримінального провадження № 12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.149, ч.2,3 ст. 332 КК України було накладено арешт на майно, вилучене 23.04.2025 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник зазначає, що між ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено шлюб, (актовий запис про шлюб № 1148 від 27.11.2014). Згідно свідоцтва про шлюб вбачається, що на даний час шлюб не розірвано. ОСОБА_4 працює на посаді практичного психолога Благодійного фонду соціально-реабілітаційного центру «Дитячі Стежинки». В ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 23.04.2025 року за місцем спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 23100 (двадцять три тисячі сто) доларів США, які як стверджує заявник, були набуті під час шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_4 .
Адвокат стверджує, що будь-яких даних про те, що грошові кошти в сумі 23100 (двадцять три тисячі сто) доларів США є особистою власністю ОСОБА_6 , матеріали клопотання про арешт не містять, а тому слід виходити з встановленої законом презумпції спільної сумісної власності на них за ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 як його дружиною, з якою він перебуває у шлюбі. Таким чином, вважає, що майно, набуте ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 за час перебування у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя, зокрема грошові кошти сумі 23 100 (двадцять три тисячі сто) доларів США, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді
Ураховуючи вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 73 СК заявник вважає, що накладення слідчим суддею арешту на грошові кошти в сумі 23 100 (двадцять три тисячі сто) доларів США, набутих ОСОБА_6 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , яке при цьому є спільною сумісною власністю подружжя, є безпідставним, оскільки арешт майна є заходом, який забезпечує можливість стягнення на підставі п.п.3,4 ч. 2 ст.170 КПК, яке може бути здійснене лише в межах частки у спільній сумісній власності, належній підозрюваному/обвинуваченому, а не його дружині.
Звернув увагу, що ОСОБА_6 взагалі не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а тому утримання майна ОСОБА_6 під арештом не вбачається за доцільне, оскільки це порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами досудового розслідування. Вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право спільної сумісної власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України, адже власник майна є особою, яка на вихованні та утриманні має чотирьох малолітніх (неповнолітніх) дітей, а тому має необхідність (в тому числі і його члени сім'ї) у користуванні грошовими коштами.
У судовому засіданні:
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_7 надав кори кий виклад обставинам справи, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Повідомив, що ними було оскаржено до апеляційного суду ухвалу слідчого суді про накладення арешту, за результатом розгляду якої було частково задоволено апеляційну скаргу та повернуто частину майна, однак залишено без змін ухвалу в частині накладення арешту на грошові кошти.
Володілець майна ОСОБА_4 підтримала позицію свого представника, зазначила, що вилучені грошові кошти є збереженням подружжя тому просила повернути майно, для потреб сім'ї.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, просив долучити копію ухвали Одеського апеляційного суду від 04.08.2025 року , якою залишено без змін ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти. Повідомив, що досудове розслідування триває, та є підстави вважати, що вилучені грошові кошти отримані злочинним шляхом. Просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на те, що на даний час відсутні підстави для скасування арешту.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001520 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч.ч. 2, 3 ст. 332 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 року було накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно вилучене 23.04.2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: Львівська область, Шептицький район, м. Великі Мости, вул. Шевченка 4В, в тому числі на грошові кошти в сумі 23 100 (двадцяти три тисячі сто) доларів США купюрами по 100 дол. США.
Відповідно до вищевказаної ухвали, слідчим суддею перевірялося походження вилучених грошових коштів, та встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучені грошові кошти набуті в результаті здійснення кримінально протиправної діяльності пов'язаної із незаконним переправленням осіб через державний кордон України тому їх зв'язок з кримінальним правопорушенням підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування.
Більш того, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що законність накладення арешту на вилучені грошові кошти було перевірено колегією суддів апеляційної інстанції, яка за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_8 залишила без змін ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2025 року в частині накладення арешту на вказані грошові кошти.
Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено законно та обґрунтовано.
Що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вилучені грошові кошти, слідчий суддя бере до уваги процесуальну позицію прокурора, який зазначає про те, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження триває, кінцеве рішення ще не прийняте, арештовані кошти ймовірно отримані злочинним шляхом, а тому, на думку слідчого судді, на даний час існує потреба в продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання заявника про скасування арешту майна не долучені докази, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування триває, майно відповідає критеріям речових доказів та необхідне органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 - відмовити
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1