Справа № 954/1934/25
Номер провадження 1-кп/954/337/25
20 вересня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області кримінальне провадження №62020080000000884, внесеного до ЄРДР 07.12.2020 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
Щодо можливості призначити судовий розгляд.
На розгляді Нововоронцовського районного суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020080000000884, внесеного до ЄРДР 07.12.2020 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки підстав для закриття провадження, передбачених п. 4-8 ч. 1, 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокуророві не вбачається, обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України.
Обвинувачений проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що вказане кримінальне провадження може бути призначене до судового розгляду з огляду на наступне.
Кримінальне провадження підлягає розгляду Нововоронцовським районним судом Херсонської області, підстав для закриття провадження, передбачених п. 4-8 ч.1, 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокурору не вбачається, обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України.
Тому суд, керуючись п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, призначає кримінальне провадження до відкритого судового розгляду.
Разом з тим, суд враховував, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
Згідно зі ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Враховуючи, що обвинувачений перебуває у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», розташованій за адресою: 54030, Миколаївська область, місто Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне Поле, 5, зважаючи, що безпосередня участь обвинуваченого в судовому засіданні неможлива з поважних причин, враховуючи позицію обвинуваченого, який просив проводити судове засідання за його участі в режимі відеоконференції, суд вважає за можливе провести судове засідання у режимі відеоконференції.
Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років у зв'язку із чим є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин буде в майбутньому переховуватись від органів досудового розслідування. Поряд з цим, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що у зв'язку із обвинуваченням у вчиненні умисного тяжкого злочину, у подальшому, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч. 4 ст. 407 КК України, та може умисно ухиляється від явки в органи досудового слідства, суду. Отже, існує ризик того, що ОСОБА_4 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у такий спосіб може та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджаючи таким чином встановленню істини по справі. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, ОСОБА_4 , будучи в минулому військовослужбовцем військової частини, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати вплив на інших військовослужбовців, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, у тому числі за допомогою засобів зв'язку, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі, підлеглих тощо. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, прокурор просив продовжити запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Щодо можливості застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України). За ч. 4 ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду від 22.07.2025 (справа №766/11030/25) у вказаному кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб вмежах строку досудового розслідування до 21.09.2025.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд дослідив:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
- індивідуальні обставини, передбачені статтею 178 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, що є тяжким злочином.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального провадження. Тому, суд дійшов висновку, що на вказаній стадії судового розгляду є підстави вважати, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, суд дійшов наступного висновку.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.
Прокурор наполягав, що в цьому кримінальному провадженні існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Першим ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризик переховуватись від суду. Так, ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків: не одружений, на утриманні будь-які особи відсутні, постійного місця роботи не має. Тому ОСОБА_4 усвідомлюючи, що у зв'язку із пред'явленням обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у виді санкцій, може умисно ухилитися від явки або переховатись від суду. Отже, указаний ризик є доведеним.
Другим ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_4 служив в одній військовій частині зі свідками, може впливати на них, схиляти до зміни показань або надання неправдивих свідчень. З огляду, що свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитувалися, суд дійшов висновку, що указаний ризик є доведеним.
Щодо третього ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор зазначив, що такий ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 може погрожувати свідкам та впливати на них. Так, тиск на свідків охоплюється другим ризиком. З огляду, що прокурор не навів інших мотивів існування такого ризику, суд вважає, що такий ризик не доведений.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу та врахування індивідуальних обставин.
Суд визначив, що ризик переховування від правосуддя, впливу на свідків є надто високими. Разом з тим, вчинення тяжкого злочину є вагомою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, оскільки це свідчить про високу суспільну небезпеку діянь обвинуваченого. Застосування таких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, особиста порука чи домашній арешт, не забезпечило б належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не усунуло б реальну можливість незаконного впливу на свідків.
Отже, виключно тримання під вартою може ефективно запобігти наявним ризикам. Такий запобіжний захід є пропорційним наявним ризикам і забезпечує ефективне проведення судового розгляду, тому відсутні підстави для застосування інших альтернативних запобіжних заходів.
Щодо визначення розміру застави.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховував, що за ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Отже, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, з огляду, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України.
Керуючись ст. 27, 314, 315, 316 КПК України, -
Кримінальне провадження №62020080000000884, внесеного до ЄРДР 07.12.2020 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, призначити до відкритого судового розгляду в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області об 11 год. 00 хв. 30 жовтня 2025 року.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Здійснювати розгляд кримінального провадження №62020080000000884, внесеного до ЄРДР 07.12.2020 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, у режимі відеоконференції, за допомогою системи відоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
Доручити Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», розташованій за адресою: 54030, Миколаївська область, місто Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне Поле, 5, проведення відеоконференції об 11 год. 00 хв. 30 жовтня 2025 року за участі ОСОБА_4 .
Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 18 листопада 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», розташованій за адресою: 54030, Миколаївська область, місто Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне Поле, 5, для виконання.
На ухвалу протягом семи діб з дня її оголошення може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду в частині продовження строків тримання під вартою.
Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
СуддяОСОБА_1