ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
16 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ТОВ «ТЕРАСА 1», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРАСА 1» (Україна, 65014, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЧОРНОМОРСЬКА, будинок 2/2, приміщення 101, згідно акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 27.08.2025№ ПД/ОД/16766/197, порушила норми законодавства про працю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП, а саме:
Наказом товариства від 19.02.2025 № 2/02-К, на підставі заяви від 19.02.2025 ОСОБА_2 звільнено із посади касира за згодою сторін згідно статті 36 К3пП України 19.02.2025.
Проте, усі належні суми при звільненні ОСОБА_2 - заробітна плата за фактично відпрацьований час у лютому поточного року у сумі 5915 грн. та компенсація за 85 невикористаних днів щорічної відпустки за період роботи з 05.08.2021 по 19.02.2025 у сумі 23967, 45 грн. (з урахуванням податків) виплачені 20.08.2025, що підтверджується видатковим касовим ордером без дати складання та номера, в якому проставлена дата отримання коштів 20.08.2025.
На підставі викладеного, директором ТОВ «ТЕРАСА 1» порушені норми частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, якою передбачено виплату заробітної плати провадити на умовах, визначених трудовим договором.
Крім того, порушені норми абзацу шостого частини першої статті 12 Закону №2136-IХ від 15.03.2022 щодо виплати у день звільнення ОСОБА_2 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки у разі звільнення працівника.
Судовий розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №ПД/ОД/16766/197/П/ПТ від 27.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ТЕРАСА 1», порушила норми законодавства про працю, а саме не виконала вимогу про виплату заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у день звільнення ОСОБА_2 ;
- актом №ПД/ОД/16766/197 від 27.08.2025 року, яким встановлені порушення;
- іншими письмовими матеріалами, зібраними у справі.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.41 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.1 ст. 41 КУпАП у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/20111/25
Номер провадження №3/522/6910/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.