Справа № 947/27559/25
Провадження № 1-кс/947/14326/25
18.09.2025 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000783 від 16.07.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби, призваного за мобілізацією, який перебуває на посаді оператора дронів військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
Як вбачається з клопотання, приблизно всередині липня 2025 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , вступили у попередню змову, з метою особистого збагачення за рахунок вчинення злочину проти власності, зокрема розбійного нападу.
Відтак, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23.07.2025 року ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , обрали об'єктом свого протиправного умислу майно ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зібравши необхідну інформацію, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , підготували все необхідне для вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9 , а саме: придбали тканинні рукавички, маски (типу «балаклави»), вогнепальну зброю, тощо.
Закінчивши підготовку до вчинення злочину та діючи відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, визначивши майно ОСОБА_9 , об'єктом свого злочинного посягання, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , 23.07.2025 близько 11:52 год. на автомобілі марки «ВАЗ 21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибули за адресою: Одеська область, Одеський район, село Фонтанка, по вулиці Піонерській, де залишили вказаний автомобіль, забезпечивши собі таким чином можливість швидкої та безперешкодної втечі з місця вчинення злочину, та направились пішки до місце де розташований будинок потерпілого.
Перебуваючи біля будинку потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , почали оглядати прилеглу територію, спостерігати за обстановкою у зазначеному будинку, з метою підготовки злочину, визначення безпечного шляху підходу та відходу, для забезпечення уникнення викриття своїх злочинних дій чи затримання під час вчинення розбійного нападу. Взявши заздалегідь підготовлені засоби для вчинення розбійного нападу, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , попрямували до будинку АДРЕСА_2 , де мешкає потерпілий ОСОБА_9 .
Далі, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , близько 22:24 год. 23.07.2025 року підійшли до вказаного будинку, де проникли до приватного володіння потерпілого, а саме прибудинкової території, шляхом перетину паркану, який визначає межі домоволодіння з задньої сторони будинку, з метою скоєння розбійного нападу, при цьому достовірно знаючи про те, що потерпілий ОСОБА_9 , перебував за місцем свого мешкання. усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, а також усвідомлюючи що діють у період дії воєнного стану, що введений в Україні на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX із подальшим продовженням дії воєнного стану Законами України).
Однак, 23.07.2025 року о 22:40 год. протиправні дії ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , припинено та вони затримані співробітниками поліції на місці вчинення злочину.
24.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазначала нападу (розбій) за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням ужитло, вчинений в умовах военного стану.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого спливає 19.09.2025 року.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його тим, що завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не виявляється можливим, оскільки для повного, об'єктивного і всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
У судовому засіданні -
Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Долучив до клопотання копію постанови про продовження строку досудового розслідування.
Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики зменшилися. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 24.07.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазначала нападу (розбій) за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням ужитло, вчинений в умовах военного стану.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Так, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколами допиту свідків, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у можливому вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 19.09.2025 року.
Отже, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 19.09.2025 року, прокурор просить продовжити останньому строк дії запобіжного заходу посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе з об'єктивних причин.
По кримінальному провадженню виконані слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, водночас, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 не надається можливим, на підставі чого виконувачем обов'язків керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12025160000000783 від 16.07.2025 року до 3 (трьох) місяців, тобто до 24.10.2025 року.
Отже, слідчий суддя вважає обґрунтованими наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні до моменту закінчення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступного.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, яке імовірно загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваному злочину, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження продовжує існувати.
Також, слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки показання потерпілого та свідків є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування. Ризик впливу на потерпілу особу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків та дослідження їх судом.
Крім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти власності, що, на думку слідчого судді, свідчить про незадовільний майновий стан останнього, а тому він може вдатися до спроби повторно вчинити злочин проти власності для отримання засобів для існування, а тому ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також продовжує існувати.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м'якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню.
У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, враховуючи те, що злочин у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 вчинений із погрозою застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави підозрюваному.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 24.10.2025 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1