Справа № 947/34496/25
Провадження № 1-кс/947/14096/25
18.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «Оксамит Смаку» - ОСОБА_4 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 72025001600000071 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 72025001600000071 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт на майно вилучене 04.09.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на: Мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала у повному обсязі пояснила, що вилучений в ході обшуку телефон необхідний органу досудового розслідування з метою його подальшого дослідження.
Представник власника майна ТОВ «Оксамит Смаку» - ОСОБА_4 пояснив, що він є директором даного товариства , у задоволенні клопотання просив відмовити вказуючи на те, що під час обшуку ним було надано доступ до мобільного телефону, та він не має відношення до обставин кримінального провадження.
Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що Детективами відділу детективів із розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025001600000071 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» (код ЄДРПОУ 42136963) в період 2023-2024 років ухилилися від сплати податку на прибуток на загальну суму 10 661 160 грн та податку на додану вартість на загальну суму 11 754 337 грн, що є особливо великим розміром, шляхом здійснення реалізації олії соняшникової за готівкові кошти в адресу ризикових підприємств-експортерів, зокрема: ТОВ «АГРОКОРН СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45275221), ТОВ «КОІНС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45344043), ТОВ «АГРО ЛАН» (код ЄДРПОУ 45344064), ТОВ «НОВОТЕКС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33594126), ТОВ «ОРЛАНДО СТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 45031052) та інших, без відображення вказаних операцій в податковій звітності та бухгалтерському обліку, що підтверджується висновком аналітичного продукту від 20.08.2025 № 9.3/3.3.3/5738-25, складеним Департаментом аналізу інформації та управління ризиками БЕБ.
Відповідно до реєстраційних відомостей встановлено, що ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» зареєстровано 16.05.2018; основний вид діяльності: 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів»; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області; обліковується та фактично знаходиться за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Ніжин, вул. Липіврізька, буд. 53; керівник підприємства (директор) та головний бухгалтер - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ); засновники - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ); кінцеві бенефіціарні власники - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Виробничі потужності (олійниця, ваги автомобільні, складські приміщення, цистерни, автовози, та інше), які використовуються в протиправній діяльності, декларуються ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Ніжин, вул. Липіврізька, 53.
Так, відповідно до товарно-транспортних накладних щодо переміщення товарів встановлено, що в період 2023-2024 років особами, причетними до злочину, які організували та контролюють діяльність ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ», використовуються виробничі потужності олійно-екстраційного заводу, на яких здійснено переробку насіння соняшникового, придбаного за готівкові кошти, без належного документального оформлення по бухгалтерському та податковому обліках, і фактично здійснено виготовлення неоприбуткованої продукції - олії соняшникової в загальній кількості 1 895 тон, яку реалізовано за готівкові кошти, без відображення таких операцій в первинних фінансово-господарських документах в адресу ризикових підприємств-експортерів ТОВ «АГРОКОРН СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45275221), ТОВ «КОІНС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45344043), ТОВ «АГРО ЛАН» (код ЄДРПОУ 45344064), ТОВ «НОВОТЕКС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33594126), ТОВ «ОРЛАНДО СТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 45031052). При цьому відвантаження вказаної продукції на експорт за межі митної території України здійснено за адресою розташування контейнерного терміналу ТОВ «МОСТИСЬКА ДРАЙ ПОРТ»: Львівська область, Мостиський район, с. Мостиська Другі, вул. Колійова, 15, а експедиторські послуги надавалися ТОВ «ТД «БЄЛТРАНС» (код ЄДРПОУ 43748284).
Крім того вбачається, що в організації та реалізації вказаної злочинної схеми задіяні: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші, між якими розподілені ролі та функції кожного.
Тим самим встановлено злочинну схему кримінального правопорушення, протиправна діяльність якої направлена на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що кваліфікується за ч. 3 ст. 212 КК України та є тяжким злочином.
Встановлено, що причетні до злочину особи, які організовують та контролюють діяльність ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ», з метою прикриття протиправної діяльності використовують житлові приміщення (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що житлові приміщення (квартира) за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_6 .
Водночас, під час огляду відкритої інформації, що міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України, встановлено, що керівник ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» ОСОБА_4 має чинний статус адвоката, якому Радою адвокатів Чернігівської області видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16.02.2018 № 000273.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 - один із засновників ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» та дружина ОСОБА_4 , є адвокатом та здійснює свою адвокатську діяльність (індивідуальна адвокатська практика) на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.04.2009 № 3714, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, фактично виконує функції юриста на ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ».
На цей час стороною обвинувачення у порядку, передбаченому
ст. 91 КПК України, здійснюється збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Так, під час досудового розслідування, з дотриманням спеціальних гарантій, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та нормами КПК України, 04.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2025 (справа №947/31472/25, провадження № 1-кс/947/13444/25), ухваленої за клопотанням заступника Генерального прокурора, проведено обшук житлових приміщень (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , що використовуються службовими особами та засновниками ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ», ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
За результатами проведеного обшуку виявлено предмети, речі (майно), які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання у згаданій ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2025 (справа №947/31472/25, провадження № 1-кс/947/13444/25) про дозвіл на проведення обшуку, а саме: Мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , в кількості 1 шт.
05.09.2025 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
У цьому провадженні наразі підозра нікому не оголошена. Однак долученими до клопотання матеріалами в сукупності в повній мірі підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення в рамках даного кримінального провадження кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Отже в даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон, може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, файли, документи, номери телефонів осіб пов'язаних з вчиненням дій пов'язаних з умисним ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в зв'язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Слідчий суддя не виключає факту того, що вказаний технічний пристрій використовувався при спілкуванні з особами, які перевіряються на причетність щодо вчинення злочинів у даному провадженні, зокрема через нього відбувався обмін повідомленнями за допомогою месенджерів, він може містити електронні файли та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження його вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилучених технічних пристроїв, а обов'язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.
Як зазначає сторона обвинувачення, проведеним обшуком встановлено, що приміщення, де проведено обшук, які використовуються причетними до злочину особами,не використовуються в адвокатській діяльності. Фактично за адресою проведення обшуку відсутні будь які документи та відомості, що можуть відноситися до адвокатської таємниці.
Крім того, як повідомив керівник ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» ОСОБА_4 , який має чинний статус адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000273 від 16.02.2018), останній фактично не займається адвокатською діяльністю.
Також встановлено, що співзасновник ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_4 , має зупинене або припинене право на заняття адвокатською діяльністю.
Під час проведення обшуку, було встановлено мобільний телефон керівника ТОВ «ОКСАМИТ СМАКУ» ОСОБА_4 ,на якому виявлено наявність відомостей щодо листування з іншими учасниками, які можуть мати відношення до протиправної діяльності, електронні відомості, електронні документи, та інші відомості, які стосуються суті досудового розслідування, що можуть містити в собі та безпосередньо становити собою докази, зокрема щодо здійснення діяльності причетних суб'єктів господарської діяльності до протиправної діяльності. На виявленому мобільному телефоні не виявлено жодних відомостей що можуть відноситися до адвокатської таємниці або якось мати відношення до адвокатської діяльності, про що безпосередньо також заявив сам ОСОБА_4 .
Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вилучене за адресою: АДРЕСА_1 майно ймовірно містить відомості, що можуть мати значення для цього провадження, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке детектив просить накласти арешт.
Слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження орган досудового розслідування повинен перевірити вилучене майно, з метою встановлення чи спростування причетності службових осіб ТОВ «Оксамит Смаку» до обставин вчинення кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді, враховуючи специфіку кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, саме проведення ряд експертиз з вилученими документи та технічними пристроями, дозволить в певній мірі дійти істини в рамках даного кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує те, що службовим особам ТОВ «Оксамит Смаку» у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, однак дана обставина не спростовує той факт, що обставини даного провадження підлягають ретельній перевірці органом досудового розслідування.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відтак, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Також вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 212 КК України ) за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 72025001600000071 від 22.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження, на майно, вилучене за результатами проведеного 04.09.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на: Мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , в кількості 1 шт.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1