Справа № 947/33265/25
Провадження № 1-кс/947/14137/25
17.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданим в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12025160000000880 від 16.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 в якому просить: скасувати частково арешт в частині заборони володіння та користування сідлового тягача «MAN TGX 26.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом-самоскидом «FRUEHAUF LTD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Одеської області, не скасовуючи арешт в частині заборони відчуження.
В обґрунтування вимог клопотання вказує на те, що сідловий тягача «MAN TGX 26.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом-самоскидом «FRUEHAUF LTD», реєстраційний номер НОМЕР_2 був оглянутий експертами ОНДІСЕ ( ОСОБА_5 ) для проведення експертиз, висновки експертиз отримані слідчим органом, тож подальше зберігання автомобіля на арештмайданчику з позбавленням власника права користування автомобілем суперечуватиме положенням Конституції України, відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. За таких обставин вважає, що необхідність подальшого застосування заборони користування власним автомобілем втрачає сенс в частині забезпечення кримінального провадження та має бути скасована, оскільки фактично мета, з якою було вилучено та арештовано автомобіль була досягнута.
Заявник надав заяву в якій просить розглянути клопотання без його участі, вимоги якого просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, матеріалів кримінального провадження не надав.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000880 від 16.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України.
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного м. Одеси від 20.08.2025 було накладено арешт в тому числі на сідловий тягача «MAN TGX 26.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом-самоскидом «FRUEHAUF LTD», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб з причепом визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, містить на собі сліди ДТП, тобто відповідав критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речового доказу та проведення експертиз, на нього було накладено арешт, про скасування якого на даний час просить заявник.
Вищевикладене вказує на те, що арешт на транспортний засіб було накладено обґрунтовано.
Разом з тим, що стосується подальшої дії арешту транспортного засобу, слідчий суддя при вирішені даного питання приймає до уваги те, що до клопотання про скасування арешту майна не долучені докази, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба. Наданий лист ОНІСЕ не може бути єдиним доказом того, що в подальшому необхідність в арешті відпала.
Так слідчий суддя звертає увагу, що прокурор у судове засідання не з'явився, будь-яких документів які б підтверджували обставини втрати необхідності заходів забезпечення кримінального провадження не надав, також слідчому судді не надано даних щодо остаточного рішення по даному кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування триває, майно відповідає критеріям речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 - відмовити .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1