Єдиний унікальний номер 728/1567/25
Номер провадження 2/728/565/25
17 вересня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 20.06.2025 № 728/1567/24 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якого здійснює адвокат Кухта Володимир Борисович, до ОСОБА_2 (далі також - Відповідач), за змістом якої Позивач просить здійснити поділ спільного сумісного майна, виділити йому у власність 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 - вартістю 176 146,88 грн; виділити у власність Відповідачу 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 - вартістю 176 146,88 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 15 000,00 грн витрат на правову допомогу та 1 761,47 грн судового збору.
2. Згаданою ухвалою Суду вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
3. Ухвалою Суду від 31.07.2025 № 728/1567/25 підготовче провадження у справі закінчене, справу призначено до розгляду по суті.
4. У зв'язку з не явкою усіх учасників справи у призначене судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Позиції учасників справи.
5. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вказує, що 06.05.2017 вони із ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Бахмацькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 49.
6. Після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище - ОСОБА_3 .
7. У період шлюбу, 19.12.2023 подружжям було придбано житловий будинок під АДРЕСА_3 .
8. Вартість житлового будинку на даний час становить 352 293 грн 77 коп (триста п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто три гривні 77 коп.).
9. Спірний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1000 га та є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, власником за документами є Відповідач.
10. У подальшому 22.05.2025 ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, у якій зазначила, що подружжя спільно не проживає і не підтримує ніяких стосунків з квітня 2025 року.
11. Рішенням Суду від 18.06.2025 № 728/1323/25 шлюб між сторонами розірвано.
12. Як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 60, 63, 69-71 Сімейного кодексу України (далі також - СК України) та 364 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), за змістом яких дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а також мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
13. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності - присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
14. Окрім того, Позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат у вигляді 1 761,47 грн судового збору, а також витрат, пов'язаних з розглядом справи 15 000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу).
15. У поданій заяві від 31.07.2025 б/н представник Позивача вказав, що справу просить розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просить їх задовольнити.
16. У поданій заяві від 11.09.2025 Відповідач вказала, що справу просить розглядати без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі. Також, просить зменшити суму судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки, вони є неспівмірними з ціною позову та складністю справи. Відзив на позов не подала, правом надати Суду пояснення та докази не скористалась.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
17. Копією свідоцтва про одруження від 06.05.2017 серії НОМЕР_3 , виданого Бахмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, підтверджується укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу подружжя має прізвище - ОСОБА_3 (а.с. 17).
18. Технічним паспортом на будинок АДРЕСА_3 виготовленим 07.11.2023 (а.с. 6-8) підтверджується опис основних конструктивних елементів спірного будинковолодіння.
19. Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 11.06.2025 ринкова вартість спірного будинковолодіння становить 352 293 грн 77 коп, оціночна вартість земельної ділянки складає 61 567 грн 05 коп (а.с. 9-10).
20. У відповідності до акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 24.03.2023 підтверджуються, межі земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_3 , площею 0,1000 га та її цільове призначення, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, погоджена з суміжними власниками та користувачами (а.с. 15).
21. Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником житлового будинку під АДРЕСА_4 , згідно договору купівлі-продажу виданого 19.12.2023 серія та номер 1187 є ОСОБА_2 (а.с. 16).
22. Відповідно до довідки відділу “Центру надання адміністративних послуг» Бахмацької міської ради Чернігівської області від 08.10.2021 за № 11-18/1113 (а.с.21) Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 21).
23. Довідкою відділу “Центру надання адміністративних послуг» Бахмацької міської ради Чернігівської області від 22.01.2024 за № 254 підтверджується місце реєстрації Відповідача за адресою: АДРЕСА_6 . За адресою: АДРЕСА_3 ніхто не зареєстрований (а.с. 22).
24. Також на підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, Позивачем долучено копію ордеру на надання правничої допомоги і квитанцію від 18.06.2025 до прибуткового касового ордера № 06/06/25-ц (а.с. 5).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
25. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
26. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
27. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
28. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
29. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
30. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що перш за все потребує вирішення питання доцільності й ефективності обраного способу захисту порушеного права, а саме - здійснення поділу спільного майна подружжя і виділення у власність частки.
31. Так, відповідно до частини першої статей 3, 15, 16 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
32. У загальному розумінні захист цивільних прав слід розуміти як передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. У кожній конкретній справі позивач на власний розсуд обирає спосіб (способи) захисту його порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
33. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
34. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), ніж положення Законів України, зокрема кодексів, порушене цивільне право чи інтерес підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).
35. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Разом з тим цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено в цій статті.
36. Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності особа здійснює незалежно від волі інших осіб, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
37. За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості, одночасно майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (частина перша статті 355 ЦК України).
38. За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
39. При цьому відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
40. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
41. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
42. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).
43. Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
44. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 63 СК України).
45. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
46. У статтях 60, 70 СК України, статті 368 ЦК України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
47.Також при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (частина друга статті 70 СК України).
48. Виділ же частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).
49. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).
50. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
51. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п'ята статті 71 СК України).
52. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
53. Суд зауважує, що приписи частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни), треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач, згідно зі статтею 365 ЦК України, заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
54. Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
55. Відповідно, на переконання Суду, спірні правовідносини стосуються саме поділу нерухомого майна і оптимальним способом вирішення цього юриидчного спору є визнання за кожною зі сторін права на ідеальну частку в праві спільної власності на квартиру, що якнайкраще забезпечить дотримання інтересів кожного з минулого подружжя в розумінні частини першої статті 71 СК України. За такого варіанту поділу майна як Позивач, так і Відповідач зберігають права користування, володіння та розпорядження належними їм частками в праві спільної власності на житловий будинок.
56. Крім того, Судом враховується, що Відповідач позовні вимоги визнала, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову (див. пункт 16).
57. За таких обставин, Суд визнає наявність порушення прав Позивача як співвласника житлового будинку АДРЕСА_3 , та приходить до висновку , що ефективним способом захисту порушеного права є припинення режиму спільної сумісної власності на спірне майно і визнання за кожним із співвласників права на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 .
V. Розподіл судових витрат.
58. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
59. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
60. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
61. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
62. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2024 дорівнював 3 028,00 грн.
63. Згідно з квитанцією АТ “ТАСКОМБАНК» від 18.06.2025 № 0238-8316-1599-3533 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 522,94 грн, що дорівнює 1 відсотку ціни цього позову.
64. Окрім того, у відповідності до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
65. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію ордеру № СВ1130508 выд 04.06.2025, виданного на підставі договору про надання правничої допомоги, уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №б/н від 04.06.2025 в судах і квитанцію від 18.06.2025 до прибуткового касового ордера № 06/06/25-ц про сплату 15 000,00 грн.
66. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
67. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
68. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
69. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
70.Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
71. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
72. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
73. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, проведення декількох засідань, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача у частці від задоволених вимог, а саме - 1 761,47 грн (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня 47 коп.), а витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката також частково у розмірі 3 000,00 грн (трьох тисяч гривень 00 коп.).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
2. Здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 .
3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Бахмач, Бахмацького району, Чернігівської області, жителем АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 .
4. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Бахмач, Чернігівської області, жителькою АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 .
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 761,47 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят одну гривню 47 коп.) у рахунок відшкодування понесених судових витрат, які складаються з 1 761,47 грн (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня 47 коп.) сплаченого судового збору та 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.) витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Є.М. Сороколіт