Справа №461/5418/25
Провадження №3/461/2004/25
18 вересня 2025 року Галицький районний суд м.Львова, у складі головуючого судді Мироненко Л.Д., при секретарі судового засідання Курилюк А.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 478791, 18.08.2025 року приблизно о 14 год. 25 хв. за адресою: м. Львів, площа Ринок, поблизу закладу «Челінтано», гр. ОСОБА_1 замахнувся на гр. ОСОБА_2 два рази ногою , а також викрикував нецензурну лайку та чіплявся до людей, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, відповідно до протоколу серії ВАД № 477469, він же, 27.06.2025 року, перебуваючи за адресою: м. Львів, проїзд Крива Липа, в громадському місці, показував свої статеві органи, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено однією особою, суд матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднав в одне провадження та присвоїв справі номер № 461/5418/25 (3/461/2004/25). Оскільки їхній спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 173 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень суду надано:
-протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 477469 від 27.06.2025 року та серії ВАД № 478791 від 18.08.2025 року;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2025 року;
-реєстрацію звернень на службу «102»;
письмові пояснення гр. ОСОБА_2 ;
письмові пояснення гр. ОСОБА_1 .
Разом з тим, у ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до висновку експерта №410 від 21.03.2025 року, який складений у кримінальному провадженні № №12025142360000112 від 12.02.2025 року, ОСОБА_1 на момент проведення експертизи страждав хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією. Останній не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій (12.02.2025 року) ОСОБА_1 також страждав хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом ОСОБА_1 рекомендовано лікування у психіатричній установі із звичайним наглядом.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2025 року було застосовано до ОСОБА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Згідно ст. 20 КУпАП особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 17 КУпАП обставиною, що виключає адміністративну відповідальність у скоєнні адміністративного правопорушення є те що особа діяла в стані неосудності.
З урахуванням доведеності факту наявності у ОСОБА_1 психічного розладу, суд вважає, що характер його дій свідчить про очевидну не здатність утримуватись від імпульсивних, мимовільних дій по своїй волі, реального усвідомлення фактичного характеру і суспільної шкідливості вчинюваних діянь та їх наслідків, адекватного усвідомлення психічного стану та поведінки, тобто про наявність вольової ознаки юридичного критерію неосудності. Вказані обставини виключають можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до ст.17 КУпАП така особа взагалі не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 2 ст. 173-2, п.3 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №461/5418/25 (3/461/2004/25), №461/6820/25 (3/461/2453/25), присвоївши об'єднаній справі номер №461/5418/25 (3/461/2004/25).
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені cт. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя Мироненко Л.Д.