308/13558/25
про залишення позовної заяви без руху
19.09.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лебеденко Максим Борисович, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лебеденко Максим Борисович, звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі - 17 456 гривень 94 копійок, з яких 6525 грн основний борг, 849, 74 пеня, 82,20 грн три відсотки річних та 10 000 грн кошти у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме - Законом України «Про захист прав споживачів».
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018.
При цьому, позовна заява містить вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2018 р. у справі № 761/11472/15-ц.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції.
Положеннями статті 16 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Системний аналіз цитованого законодавства дозволяє стверджувати про те, що законом передбачено пільгу для споживача, яка полягає у звільненні його від сплати судового збору при заявлені вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тільки за умови, що така шкода це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зіст. 6 Закону України «Про судовий збір»судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. На підставіст. 9 Закону України «Про судовий збір»Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних вимог майнового характеру.
Підпунктами 1.1., 1.2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.) та не більше п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн. 00 коп.).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме ст. 7, зокрема встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Тобто, розмір судового збору за подання позовної вимоги про стягнення моральної шкоди станом на 1 січня 2025 року складає 1211,20 грн., оскільки позовна заява подана в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, для усунення недоліків позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн та надати документ, що підтверджує його сплату у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статі 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7ст. 185 ЦПК Україниу випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст.175,177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
п о с т а но в и в:
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лебеденко Максим Борисович, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та стягнення моральної шкоди залишити без руху
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В. В. Чепка